АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами
28.05.2010 р.

Однією з важливих стадій цивільного процесу є перегляд рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. З ліквідуванням судового нагляду, який потягнув за собою зменшення засобів перевірки законності вирішення цивільних справ, цей інститут цивільного процесуального права набуває виключно важливого значення [1; С. 307].

Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами не є доповненням касаційного способу і різновидом його перевірки. Це самостійний вид перевірки законності та обґрунтованості. Дана відмінність полягає у характері підстав перегляду, об'єктах і суб'єктах останнього, компетенції суду і процесуально-правовому становищі осіб, які беруть участь у справі.

У зв'язку з цим неточною є думка, що у вказаній стадії суд не перевіряє законність та обґрунтованість рішень, які переглядаються, а лише фіксує наявність нововиявлених обставин. Наявність або відсутність нововиявлених обставин, що підлягають встановленню, характеризує обґрунтованість та законність судового акта. Істотні для справи обставини, які не могли бути відомі заявнику, є однією з підстав перегляду судових постанов тому, що вони впливають на повноту обставин, котрі мають значення для справи, на висновки суду, тобто свідчать про необґрунтованість певного судового рішення. Оскільки вимога обґрунтованості рішення передбачена в законі, то незаконність і необґрунтованість судового рішення визначають і інші підстави його перегляду в зв'язку з нововиявленими обставинами. Однак вони є не наслідком помилки суду, що тягне за собою скасування судових рішень в апеляційному і касаційному порядку, а є результатом виявлення нових обставин. Показання свідків, висновки експертів, зроблений переклад стають дефектними доказами тому, що мало місце порушення процесуального закону. Отже, нововиявлені обставини характеризують незаконність та необґрунтованість судового рішення, а встановлення їх судом – це встановлення наявності чи відсутності таких властивостей у судовому рішенні.

Таким чином, перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судових рішень, ухвал, судових наказів, що набрали законної сили, є самостійним видом перевірки їх законності і обґрунтованості, процесуальним засобом, що забезпечує їх правильність з фактичної і правової сторони, а також захист прав і охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій та держави [2; С. 611].

Під нововиявленими обставинами розуміються юридичні факти, які існували на момент розгляду справи та які мають важливе значення для її вирішення, що не були і не могли бути відомі ні заявнику, ні суду.

Крім того, за своєю юридичною природою нововиявленими обставинами є не тільки ті, які мають істотне значення для справи, матеріально-правові факти, що входять до складу підстав позову або висунутих проти нього заперечень, а й будь-які юридичні факти, що мають істотне значення для справ позовного, окремого, наказного провадження.

Нововиявленими можуть бути юридичні факти, що породжують процесуальні наслідки, тобто такі, які є причинами і умовами, що сприяли порушенню закону, прав та інтересів осіб, які брали участь у справі, та викликають наслідки кримінально-правового, дисциплінарного характеру.

Звідси випливає, що нововиявлені обставини, це:

1) юридичні факти, які вже існували на момент розгляду справи;

2) юридичні факти, які мають важливе значення для даної справи, тобто ці факти породжують виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин;

3) обставини, які не були і не могли бути відомі під час розгляду справи ні заявникові, ні суду.

Для порівняння зазначимо, що ,виходячи з аналізу процесуальних норм, М.Й. Штефан виділяє ще більш повний перелік таких ознак нововиявлених обставин, а саме:

1) наявність характеру істотності, тобто можливості впливу цих юридичних фактів на висновки суду про права та обов'язки сторін та інших осіб, що брали участь у справі, на законність та обґрунтованість постановленого без їх урахування судового рішення. Цим вони відрізняються від засобів їх доказування – джерел, доказів, які підтверджують такі обставини. Вони відрізняються і від нових доказів (нових, додаткових матеріалів), які можуть бути подані до апеляційної і касаційної інстанцій;

2) наявність їх в об'єктивній дійсності під час розгляду і вирішення справи. Якщо вони виявляються після розгляду справи, то це вже будуть нові або змінені обставини, які не є підставами для перегляду рішення вказаним способом;

3) невідомість цих фактів для суду та осіб, які брали участь у справі, з незалежних від них причин;

4) виявлення таких фактів особами, які брали участь у справі, після набрання рішенням законної сили [2; С. 613].

Якщо б нововиявлені обставини були відомі суду при постановленні рішення, то вони обов'язково вплинули б на рішення у справі, яка розглядалась.

Для вирішення питання про скасування рішення або ухвали в зв'язку з нововиявленими обставинами не потрібно перевіряти правильність застосування судом матеріального закону, здійснення тих чи інших процесуальних дій, правильність оцінки доказів, що характерно для розгляду справ в апеляційному та касаційному порядку. Головне полягає у встановленні наявності або відсутності нововиявлених обставин. Безумовно, ці обставини мають бути доказані. І суд, який розглядає справу, повинен бути переконаний в наявності підстав для скасування рішення. Якщо б вказані факти були відомі суду під час розгляду справи, то з їх урахуванням було б постановлено інше рішення.

Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані:

- сторонами,

- іншими особами, які беруть участь у справі.

Окрім зазначених осіб, заяву про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами вправі подати прокурор. Необхідно деталізувати, що, надаючи право прокурору вступити в процес на будь-якій стадії, законодавець, очевидно, мав на увазі наступну схему. За ЦПК України, прокурор має право подати позов до суду першої інстанції. Незалежно від участі в справі він наділений правом оскарження рішень як в апеляційному, так і в касаційному порядку. Однак вступ прокурора в цивільний процес на будь-якій стадії зовсім не означає його право, наприклад, вступити у справу, яка розглядається судом першої інстанції, на стадії судових дебатів. Під стадіями цивільного процесу у сенсі п. 2 ст. 45 ЦПК України слід розуміти: розгляд справи судом першої інстанції (перша стадія); розгляд справи апеляційним судом (друга стадія) тощо [3]. Звідси випливає, що прокурор вправі вступити у справу шляхом подання позову, оскарження рішення, а також - подання заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами [4; С. 73].

Строк подання вище зазначеної заяви суб'єктами, уповноваженими на її подання, - три місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. Процесуальною гарантією забезпечення інтересів осіб, які беруть участь у справі, у разі пропуску строку з поважних причин є їх право на його поновлення.

Стаття 361 ЦПК України встановлює вичерпний перелік підстав для скасування судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Зазначена норма закону наводить 4 підстави для перегляду рішення, ухвали суду або судового наказу в зв'язку з нововиявленими обставинами, це:

1. істотні для справи обставини, що не були та не могли бути відомі особі, яка звернулась із заявою, на час розгляду справи. У цьому разі строк подання заяви обчислюється з дня встановлення таких обставин;

2. встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення. Закон особливо підкреслює, що дані підстави для перегляду судових рішень повинні бути встановлені вироком, який набрав законної сили. Із загального правила, що характеризує преюдиціальну властивість судових актів, зроблено виняток щодо надання переваги вироку. Суд у кримінальному провадженні може дати іншу оцінку прийнятим у цивільному процесі доказовим матеріалам і визнати їх підробленими, неправильними, помилковими в аспекті кримінально-правового поняття, а не лише відносно свідків, експертів і перекладачів. В судовій практиці виникає питання: як слід діяти у випадках, якщо такі обставини встановлені не вироком суду, а постановою слідчих органів? Наприклад, постановою про закриття кримінальної справи за актом про амністію, постановою про закриття кримінальної справи за іншими підставами, які не реабілітують. В таких випадках слід керуватись п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов в цивільних справах, що набрали законної сили", де зазначається, що у випадках, коли щодо особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, провадження в кримінальній справі не може бути закінчено постановленням вироку (за спливом строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв'язку зі смертю), на підтвердження наявності вказаних обставин суд може врахувати постанову слідчих органів за результатами розслідування, проведеного в порядку кримінального судочинства, якщо її винесено в суворій відповідності із законом. Строк подання заяви на такій підставі обчислюється з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав законної сили;

3. скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду. При перегляді рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами на підставі скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду, суд повинен мати відповідний акт суду, який підтверджує факт такого скасування. Рішення, яке переглядається, може бути скасоване тільки в тому випадку, коли суд дійде висновку, що застосоване рішення суду чи іншого органу дійсно було покладене в основу рішення суду в даній справі [5; С. 44]. У такому випадку строк подання заяви обчислюється з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду;

4. встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта або його окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Строк подання заяви за такою підставою обчислюється з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення [3].

При визначенні підстав для такого перегляду потрібно враховувати, що обставини мають бути саме нововиявленими, а не новими або такими, що змінилися. Крім того, такі обставини, якщо були б відомі при розгляді справи, потягли б за собою винесення судом принципово іншого рішення.

Об'єктами перегляду в порядку провадження в зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути наступні судові акти: рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ. При цьому ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції, якою було відхилено скаргу на рішення суду першої чи апеляційної інстанції, в разі перегляду рішення чи ухвали у зв'язку з нововиявленими обставинами втрачає законну силу.

Не можуть бути переглянуті ухвали, постановлені під час розгляду справ, з питань, що мають підпорядковане значення. Адже вони набирають законної сили не самостійно, а разом з рішенням. Коли ж такі ухвали постановлені без урахування істотних для справи обставин, вони впливають на законність та обґрунтованість судового рішення. Тому в таких випадках перегляду підлягає саме рішення.

Ухвали та рішення апеляційної та касаційної інстанцій будуть об'єктом перегляду в зв'язку з нововиявленими обставинами тоді, коли такими судовими актами змінюється рішення суду першої інстанції, ухвалюється нове рішення, закривається провадження у справі чи залишається без розгляду позов.

Об'єктом перегляду в зв'язку з нововиявленими обставинами може бути лише судовий акт в цілому. Однак тоді, коли рішення розв'язало декілька правових вимог, об'єктом перегляду може бути і кожна з його частин, якою вирішена одна з таких вимог. Прямої вказівки на це в законі немає. Але Пленум Верховного Суду України у Постанові № 1 від 27.02.1981 року "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" роз'яснив, що рішення може бути переглянуте лише в частині тих вимог, які стосуються нововиявлених обставин [6].

Для порушення процесу необхідно також, щоб процесуальні дії правомочних осіб були спрямовані на реалізацію зверненої до суду вимоги, оформленої у вигляді письмової заяви і поданої за підсудністю протягом встановленого для цього строку. Відповідно до ст. 364 ЦПК України, заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. Зокрема, у таких заявах зазначаються:

1) найменування суду, якому адресується заява,

2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи знаходження,

3) інші особи, які брали участь у справі,

4) дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву,

5) нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття або встановлення,

6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

До заяви обов'язково мають бути додані її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.

Список використаних джерел:

1. Гражданский процесс. / Под. ред. В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечота. - М., 2001. - 349 с.

2. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. – К.: Ін Юре, 2001. – 694 с.

3. Цивільний процесуальний кодекс України № 1618-IV від 18.03.2004 року. // Офіційний вісник України. – 2004. - N 16. - Ст. 1088.

4. Бородін М. Перегляд цивільних справ у порядку апеляції. // Право України. – 2004. - № 8. – с. 71 – 75.

5. Бородін М. Перегляд рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами за новим ЦПК України. // Право України. – 2004. - № 11. – с. 42 – 45.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" № 1 від 27.02.1981 року. // Законодавча система "Liga".

Демінська А.А.


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ