АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Принцип свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом
28.07.2010 р.

Ваш добробут залежить від ваших власних рішень. /Д. Рокфеллер/

Конституція України гарантує право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види й межі монополії визначаються, згідно ст. 42 Конституції України, законом [1]. Відносини у сфері підприємництва — це частина предмета цивільного права, хоча вони врегульовані також і Господарським кодексом (далі: ГК) України. Обидва цих законодавчих акти регулюють підприємницьку діяльність фізичних та юридичних осіб [2; C. 15].

Так, відповідно до ст. ст. 42 – 43 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами [3].

Свобода підприємницької діяльності, не забороненої законом, означає закріплення у законодавчому порядку загального правила про право зайняття підприємницькою діяльністю, а також встановлення юридичних гарантій реалізації цього права. Варто звернути увагу на те, що із сенсу вказаної статті випливає розмежування законодавцем: підприємницької діяльності, яка заборонена законом, і підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Перша з них є правопорушенням і тому не входить до сфери правового регулювання. Що ж стосується підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, то право займатися нею є однією з важливих засад цивільного законодавства України [4].

У відповідності до розглядуваного принципу, підприємцеві не може бути нав’язаний той чи інший вид діяльності. Він також не може бути примушений і до виконання якихось дій, не заснованих на законі (наприклад, до виробництва непотрібної йому продукції). Крім того, принцип свободи підприємництва включає в себе залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна і коштів інших осіб, самостійне формування програми діяльності і вибір постачальників і споживачів виготовлюваної продукції, вільний найм працівників, вільне розпорядження прибутком, який залишається після внесення платежів, встановлених законодавством, і т.д. [5; С. 21 – 24].

При цьому саме у сфері підприємницької діяльності повинен бути встановлений баланс свободи суб'єктів такої діяльності і методів регулювання останньої з боку відповідних державних органів. Інакше кажучи, баланс дозволів і заборон з тим, щоб унеможливити не тільки необґрунтовані перевірки з їх боку і безпідставне втручання у підприємницьку діяльність суб'єктів останньої, а й унеможливити утворення монопольного становища будь - кого із суб'єктів вказаної діяльності, не допустити обмеження конкуренції, що може негативно вплинути на інтереси споживачів та суспільства в цілому [6].

Разом з тим, в окремих випадках, що прямо передбачені законом, особа може бути обмежена у свободі підприємницької діяльності, наприклад, за суб'єктним складом (депутати, посадові та службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування), або ж характером підприємницької діяльності (встановлення монополії) тощо [7].

Зокрема, встановлено законом перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється.

Достатньо широкий перелік видів підприємницької (господарської) діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлюється Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [8]. При цьому ліцензія - це єдиний документ дозвільного характеру, що надає право на заняття окремим видом господарської діяльності, яка у відповідності до законодавства підлягає обмеженню виходячи з основних принципів державної політики в цій сфері.

Держава обмежує діяльність, пов'язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» [9].

Обмежується також діяльність, пов'язана з реалізацією зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, перелік яких визначається в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками з будь-якою метою.

Обмеженню підлягає і діяльність, пов'язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією первинних мереж та супутникових систем телефонного зв'язку, виплатою та доставкою пенсій, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам, виробництвом бензинів моторних сумішевих з вмістом не менш як 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок абсолютованого технічного спирту та етил-трет-бутилового ефіру [10].

Здійснення підприємницької діяльності, згідно ст. 43 ГК України, забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування. Не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, господарського суду, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.

Нарешті, підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України [3]. Згідно вказаної конституційної норми, окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть встановлюватися в умовах воєнного або надзвичайного стану [1].

Таким чином, свобода як суспільний та правовий феномен безпосередньо стосується і підприємницької діяльності, котра здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вільного найму підприємцем працівників, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Джерела:

1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 С.

3. Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 року. // Сайт Верховної Ради України «Законодавство України». - http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=436-15&p=1260370560138756 .

4. Науково - практичний коментар Цивільного кодексу України. // Апелляция - правовой портал. - http://apelyacia.org.ua/node/4697 .

5. Гражданское право Украины: Учебник для вузов системы МВД Украины: В 2-х частях. Часть I. / Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. - X.: Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. - 440 С.

6. Цивільне право: Принципи цивільного права. // Юридичний портал. - http://www.uristua.com/social/s4/?curPos=0 .

7. Стефанчук P.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К.: «Прецедент», 2005. // Электронная библиотека Князева. - http://ebk.net.ua/Book/law/stefanchuk_tsivpu/part1/102.htm .

8. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 року. // Сайт Верховної Ради України «Законодавство України». - http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1775-14&p=1260370560138756 .

9. Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 року. // Сайт Верховної Ради України «Законодавство України». - http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=60%2F95-%E2%F0&p=1260370560138756 .

10. Науково - практичний коментар Господарського кодексу України. // Апелляция - правовой портал. - http://apelyacia.org.ua/node/4196 .

Демінська А.А.


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ