АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Принцип справедливості, добросовісності та розумності в цивільному праві
06.07.2010 р.

Право є мірилом правильного, і все, що суперечить мірилу правильного, є шкідливим (з правоположень, вироблених судовою практикою Стародавнього Риму).

Цивільний кодекс (далі: ЦК) України не сформулював визначення принципу добросовісності, справедливості і розумності, але аналіз змісту його положень, зокрема ч. 5 ст. 12, ст. 13, ч. 3 ст. 23 тощо, дозволяє стверджувати, що за допомогою таких категорій як добросовісність, розумність, справедливість закон встановлює межі здійснення цивільних прав осіб, запобігаючи тим самим зловживанню правом з боку останніх. Добросовісність і недобросовісність, розумність і нерозумність, справедливість і несправедливість мають правове значення у спеціально вказаних у законі випадках. Причому і добросовісність, і розумність учасників цивільних правовідносин презюмуються. Так, зокрема ч. 5 ст. 12 ЦК передбачає: якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, коли інше не встановлено судом [1].

Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав і інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.

Початок даний принцип бере ще з періоду Давнього Риму, про що свідчать висловлювання тогочасних юристів. Так, Павел стверджував: «коли відсутній чіткий правовий припис, бажано справу вирішувати по справедливості» (Дигести 39.3.2.), а Ульпіан наполягав: «коли право суперечить справедливості, повинна панувати остання» (Дигести 15.1.32) [2].

Як відзначає Х.Л.А. Харт, термінами, які найчастіше вживають правники з метою похвали або осуду права чи його застосування, є слова «справедли¬вий» та «несправедливий», і нерідко вони пишуть так, немовби ідеї справедливості та моралі існують однаково довго. Насправ¬ді є всі підстави для того, щоб справедливість посідала найвиз¬начніше місце в критиці правових заходів. Однак важливо розуміти, що вона є особливою частиною моралі й що закони та їхнє застосування можуть мати або не мати переваг різного роду. Характерні риси справедливості та їхній особливий зв'язок із правом починають виявлятися, коли помічають, що більшість критичних зауважень, що застосовують поняття «справедливий» і «несправедливий», можна було б так само добре передати сло¬вами «чесний» і «нечесний» [3; С. 157].

Як загальноправовий принцип справедливості означає, що право виступає як міра справедливості, як морально-правова домірність вкладеного та отриманого в усіх сферах життєдіяльності людини та їхнього правового забезпечення. Принцип справедливості містить у собі вимогу відповідності між практичною роллю різних індивідів (соціальних груп) у житті суспільства та їхнім соціальним становищем, між їхніми правами та обов'язками, злочином і покаранням, заслугами людей та їхнім суспільним визнанням. Принцип справедливості є важливим при вирішенні конкретних юридичних справ (приміром, при визначенні міри кримінального покарання). Він конкретизується у принципі рівності [4; С. 224], який, своєю чергою, лежить в основі методу цивільно-правового регулювання [5; С. 30].

Принцип рівності в загальноправовому світлі означає рівність усіх перед законом, рівність прав та обов'язків, незалежно від національної, релігійної та іншої належності, службового та іншого становища, рівну відповідальність перед законом, рівний захист у суді. Важливими складовими елементами принципу рівності являється єдність (взаємозв'язок) прав і обов'язків, тому що говорити про реальність будь-якого права можна лише за наявності відповідного йому юридичного обов'язку (приміром, право громадянина на судовий захист реалізується через обов'язок судів здійснювати такий захист), а також взаємна відповідальність держави та особи, тому що вони пов'язані взаємними правами та обов'язками [4; С. 224]. Принцип юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності учасників цивільних відносин означає таке становище учасників, де воля одного з них не залежить від волі іншого, який не може йому наказувати, оскільки сам учасник: будь то фізична або юридична особа - самостійні у прийнятті тих чи інших рішень. Безумовно, даний принцип не є абсолютним, бо деякі винятки у рівності все ж таки можуть бути, але це відбувається лише у випадках, передбачених законом (наприклад, відповідно до ЦК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону [1], яким в даному разі є Земельний кодекс України і згідно зі статтями 81 – 91 якого ці особи можуть набувати право власності на такі ділянки тільки несільськогосподарського призначення [6] тощо).

У світлі цивільного права як складова розглядуваного нами принципу справедливість в, так би мовити, «суб’єктивному» розумінні - це здійснення своїх прав і виконання зобов'язань на законних та чесних підставах, , а в так званому «об’єктивному» - визначення нормою права обсягу межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм.

Своєю чергою, добросовісність слід розглядати як вірність з виконання своїх зобов'язань та повага і довіра до контрагентів за зобов'язаннями. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків.

Нарешті, розумність - це дії, що здійснила б у конкретній ситуації людина, яка має нормальний, середній рівень інтелекту, знання та життєвий досвід. Розумність — це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу) [7].

Принцип добросовісності, справедливості і розумності як одна із загльних засад цивільного судочинства спрямований на ствердження в українській правовій системі принципу верховенства права, однак, на думку Р.О. Стефанчука, у разі неправильного тлумачення унеможливить застосування цивільно-правової норми внаслідок її "несправедливості", "недобросовісності" чи "нерозумності", що, з огляду на певну оціночність вказаних категорій, може призвести до суб'єктивізму у правозастосовчій діяльності [8].

Список використаних джерел:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року. // Сайт Верховної Ради України «Законодавство України». - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15&p=$user_id&check=GqsMfB7.apXVv93EZiZlg7ceHdl2UsFggkRbI1c .

2. Цивільне право: Принципи цивільного права. // Юридичний портал. - http://www.uristua.com/social/s4/?curPos=0 .

3. Харт Х.Л.А. Концепція права. Скорочений переклад. – К.: Видавництво «Сфера», 1998. – 231 С.

4. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. — Харків: Консум, 2001. — 656 С.

5. Основы права: Учебное пособие. / Под редакцией проф. В.Д. Волкова. – Донецк: ДонНУ, 2001. – 254 С.

6. Земельний кодекс України вiд 25.10.2001 року. // Сайт Верховної Ради України «Законодавство України». - http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2768-14&p=1260370560138756 .

7. Науково - практичний коментар Цивільного кодексу України. // Апелляция - правовой портал. - http://apelyacia.org.ua/node/4697 .

8. Стефанчук P.О. Цивільне право України: Навчальний посібник. – К.: «Прецедент», 2005. // Электронная библиотека Князева. - http://ebk.net.ua/Book/law/stefanchuk_tsivpu/part1/102.htm .

Демінська А.А.


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ