АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: v_zakon@ukr.net            Пишіть нам: v_zakon@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Скарга щодо порушення присяги суддею
11.02.2013 р.

Надаємо Вашій увазі скаргу до Вищої ради юстиції щодо порушення присяги суддею. Ситуація, котра в ній висвітлюється, для нашого часу в цій країні є типовою, а тому вона буде цікава як для фахівців, так і для громадян, що цікавляться сучасним станом української юриспруденції.

.

.

.

.

.

Вища рада юстиції

вул. Артема, 89 м. Київ, 04050

Заявник:

Тершовчин Тарас Іванович

Адреса проживання: вул. Шевченка, 3, кв. 9, м. Самбір, Львівська область, 81400

Адреса реєстрації: вул. Шевченка, 3, кв. 9, м. Самбір, Львівська область, 81400

Контактний номер дом. телефону: 03236-3-29-32 моб. телефону: 096-4714282

Скарга щодо порушення присяги суддею

1. Інформація про суддю : Пилип’юк Галини Миколаївни Залізничний районний суд м. Львова

Кримінальна справа 1-3/11 (№ 166-0171)

– Постанова від 02.11.2012 року (Про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи відеозвукозапису). – Постанова від 15.01.2013 року (Про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи відеозвукозапису).

Підсудний: Тершовчин Тарас Іванович

Працівники міліції, 04.08.2005р., вчинили проти мене, Самбірського міського голови, брутальну провокацію по політичному замовленню народного депутата України – Кендзьора Ярослава Михайловича, внаслідок якої проти мене було порушено кримінальну справу № 166-0171 по ч.2 ст. 368 КК України.

Доказом того, що дана кримінальна справа була сфальсифікована по політичному замовленню народного депутата України – Кендзьора Я.М. є його свідчення дані ним 20.10.2006 р., під час судового розгляду кримінальної справи № 166-0171, в Залізничному районному суді м. Львова, де він був, допитаний як свідок і признався що погрожував мені словами з кримінального жаргону, а саме “що буде Тершовчина мочить по повній програмі”.

Залізничний районний суд м. Львова постановив у даній кримінальній справі 21.02.2007 року виправдувальний вирок.

Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 22.05.2007 року залишив виправдувальний вирок Залізничного районного суду м. Львова в силі.

Верховний Суд України ухвалою від 18.12.2008 року скасував виправдувальний вирок Залізничного районного суду м. Львова від 21.02.2007 і ухвалу від 22.05.2007 року Апеляційного суду Львівської області та направив справу на новий розгляд в Залізничний районний суд м. Львова.

Протягом 2008 -2009 рр. дана справа розглядалася суддею Залізничного районного суду м. Львова, – Мусієвським Є.П., йому, мною, було заявлено відвід, який було задоволено. Протягом 2009 -2010 рр. дана справа розглядалася суддею Залізничного районного суду м. Львова, – Палюх Н.М., їй, мною, було заявлено відвід, який було задоволено. З 2010 року і по даний час справу розглядає суддя Пилип’юк Г. М. при цьому систематично грубо порушує КПК.

2.

Відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підставами притягнення судді Пилип’юк Г. М. до дисциплінарної відповідальності є те, що нею під час розгляду даної кримінальної справи було допущено істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема:

- порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи;

- систематичне порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;

Обґрунтування підстав:

Підставою для виникнення сумніву, щодо об’єктивності та неупередженості судді Пилип’юк Г.М., є недотримання нею обов’язку, покладеного ст. 22 КПК України – всупереч зазначеній нормі процесуального права суддя постійно ухиляється від виконання свого обов’язку забезпечити повне, всебічне та об’єктивне з’ясування обставин справи, що обґрунтовується наступним.

Адвокатом Василишиним І.Й. в судовому засіданні 02.11.2012 року було заявлено клопотання про проведення судової експертизи відеозвукозапису, а саме відеокасети на якій є запис затримання Тершовчина Т.І.

В “Протоколі огляду місця події” (т. 1 а.с. 14-17) – вказується, що відеозапис фіксувався на відеокамеру “Panasonic NVGS55”, яка фіксувала запис на маленьку відеокасету формату “DV” розміром 67мм. х 50 мм., а прокуратура надала в суд відеозапис на великій касеті формату “VHS” розміром 190мм. х 105 мм., то логічним є висновок, що до суду подано не оригінал відеозапису, а невідомо ким виготовлену копію, яка не може вважатися речовим доказом по справі.

Якщо би суд призначив експертизу відеокасети, яка надана суду органами досудового слідства, то суд отримав би від експертів висновок, згідно якого можна було б визначити про те, чи є він належним та допустимим доказом по справі та встановити ті обставини справи, які доводять невинуватість підсудного.

Відмовляючи в задоволенні призначення судової експертизи відеозвукозапису, суддя абсолютно нічим не обґрунтовує і не опирається на закон, а лише вказує в постанові від 02.11.2012 року, на те, що: “Заслухавши думку учасників судового процесу, суд приходить до висновку, що у задоволенні даного клопотання слід відмовити, оскільки відсутні дані про те, що відеозапис піддавався монтажу, є невідомо ким виготовленою копією, оскільки такий долучено слідчим до матеріалів справи, а таке покликання на думку суду є голослівним та не підтвердженні жодними даними.” Суддя Пилип’юк Г. М., не маючи спеціальних технічних знань та відповідного устаткування для проведення такого роду експертиз, наперед встановила, що відсутні дані про те, що відеозапис піддавався монтажу, що підтверджує її упередженість, однобічність, необ’єктивність та заінтересованість в результатах справи, а саме постановленні обвинувального вироку. Суддя не врахувала думку сторони захисту та самого підсудного, а лише взяла до уваги думку прокурора, яка не ґрунтується на законі, так як прокурор Василик Юлія

Миколаївна своєю позицією в цьому судовому процесі неодноразово доказувала, що для неї є головне, щоб суд не встановив істину в цій кримінальній справі, а постановив обвинувальний вирок.

В матеріалах даної кримінальної справи не має жодного процесуального документу, (постанови слідчого, прокурора чи суду) яким, у відповідності до ст. ст. 82, 83 КПК, відеокасету формату “VHS” розміром 190мм. х 105 мм., було визнано документом в якому засвідчені обставини, які мають значення для справи. У своїй постанові про відмову в проведенні вказаної вище експертизи, суддя Пилип’юк Г.В. не дала обґрунтованої відповіді, а саме, – чи мають значення для справи обставини, на які посилалися підсудний та захисник, і чи можуть вони бути встановлені без проведення експертизи?

Відмовляючи в проведенні експертизи відеокасети, суддя грубо порушила вимоги статті 22 КПК, якою передбачено, що особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, та показала, що вона не зацікавлена встановити істину, та дослідити докази, які спростовують обвинувачення.

Постанова від 02.11.2012 р., про відмову в призначенні судової експертизи відеозвукозапису, яку постановила суддя Пилип’юк Г. М., є беззаперечним доказом її упередженності, однобічності, необ’єктивності при розгляді даної кримінальної справи та порушенням нею норм ст. ст. 22, 75, 79, 82, 83 КПК.

3. Факти та обставини про порушення суддею присяги. Беззаперечним доказом упередженності, однобічності, необ’єктивності судді Пилип’юк Г. М., при розгляді даної кримінальної справи є той факт, що слідчий Литвинюк О.В., в судовому засіданні 06.11.2012 року, під час допиту його як свідка, заявив, що оригінал відеокасети формату “DV” розміром 67мм. х 50 мм., зберігається в прокуратурі Львівської області, і що на вимогу суду оригінал цієї відеокасети може бути наданий суду для огляду. Але після того, як прокурор Василик Ю.М., в категоричній формі заперечила проти того, щоб в суд було надано оригінал відеозапису на маленькій відеокасеті формату “DV”, суддя Пилип’юк Г. М., постановила відмовити в моєму та моїх захисників клопотанні, щодо витребування з прокуратури Львівської області оригіналу відеозапису на маленькій відеокасеті формату “DV”, та його огляду в суді, на якому зафіксовано події, які є доказами для спростування обвинувачення. Такі дії судді Пилип’юк Г. М., є беззаперечним доказом її упередженності, однобічності, необ’єктивності при розгляді даної кримінальної справи та порушенням нею норм ст. ст. 22 КПК, що є порушенням присяги суддею Пилип’юк Г. М.

Наступним доказом упередженності, однобічності, необ’єктивності судді Пилип’юк Г. М., при розгляді даної кримінальної справи є той факт, що моїм захисником Василишиним І.Й. та мною неодноразово вносилося клопотання про встановлення особи відеооператора, так як в “Протоколі огляду місця події” (т. 1 а.с. 14-17) не вказано прізвище, ім’я, по-батькові та звання працівника міліції, який проводив відеозапис затримання, відсутній його підпис в цьому протоколі.

Слідчий Литвинюк О.В., в судовому засіданні 06.11.2012 року, під час допиту його як свідка, на запитання адвоката Василишина І.Й. про те, чому в “Протоколі огляду місця події” відсутня інформація про відеооператора, заявив, що дані про відеооператора, який проводив 04.08.2005 року відеозапис затримання Тершовчина Т.І., відсутні з тих підстав, що він є працівником спеціального відділу з технічного забезпечення ГУ МВСУ у Львівській області під грифом таємно. На моє запитання, до свідка (слідчого) Литвинюка О.В., про те чи відомо йому, що відооператор взагалі не був працівником міліції – він відповів, що можливо і не був.

Така відповідь слідчого Литвинюка О.В., як посадової особи, яка складала обвинувальний висновок, свідчить про те, що дана кримінальна справа є сфальсифікованою по всіх епізодах обвинувачення ще на стадії досудового слідства. Суддя Пилип’юк Г. М., відмовила в задоволенні мого клопотання про встановлення особи відеооператора, та ще в цинічній формі заявила мені: « Вам це потрібно, то Ви і шукайте особу відеооператора», з чого мені та моїм захисникам стало зрозуміло, що суддя є особисто заінтересованою в результатах справи на користь сторони обвинувачення.

Суддя Пилип’юк Г. М., відмовляючи в задоволенні клопотання про встановлення особи відеооператора, грубо порушила норми ст. ст. 22, 65, 66, 75, 82, 315-1 КПК. Черговим доказом упередженності, однобічності, необ’єктивності судді Пилип’юк Г. М., при розгляді даної кримінальної справи є той факт, що моїм адвокатом Василишиним І.Й. та мною, в судових засіданнях двічі вносилося в усній формі під аудіозапис та під запис в судовому протоколі, а також і в письмовій формі – клопотання про те, щоб було призначено почеркознавчу експертизу підпису оперативного працівника Бондаренка Ю.В., в “Протоколі огляду місця події”, як особи яка складала даний протокол. Але суддя Пилип’юк Г. М., не маючи спеціальних технічних знань та відповідного технічного обладнання для проведення почеркознавчих експертиз, наперед встановила, що якийсь нерозбірливий підпис є підписом оперативного працівника Бондаренка Ю.В., та відмовила в призначенні такої експертизи, і це при тому, що оперативний працівник Бондаренко Ю.В., під час допиту його як свідка в судовому засіданні визнав, що він сумнівається в тому, що це саме його підпис в даному протоколі.

Суддя Пилип’юк Г. М., ухилившись від дослідженнь зазначених обставин справи, безпідставно відмовивши у задоволенні вказаних вище клопотань про призначення судової експертизи відеозвукозапису, про призначення почеркознавчої експертизи, позбавила у такий спосіб підсудного то його захисників можливості довести ті обставини, які виправдовують обвинуваченого.

Проте іншого способу об’єктивно з’ясувати обставини, що мають значення для справи і потребують у даному випадку спеціальних знань у галузі інформаційних технологій, крім призначення експертизи, не існує.

Своєю поведінкою в судових засіданнях 02.11.2012 та 06.11.2012 року суддя Пилип’юк Г.М. не забезпечила встановлений статтею 261 КПК принцип «Рівності прав сторін у судовому розгляді» та принцип рівності усіх перед законом згідно статті 24 Конституції України, надавши переваги прокурору, слідчому та їх незаконним діям під час досудового слідства.

Наступним доказом упередженності, однобічності, необ’єктивності судді Пилип’юк Г. М., при розгляді даної кримінальної справи є той факт, що суддя відмовила в моєму клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи, мотивуючи тим, що я вже знайомився з матеріалами справи. У відповідності до ст. 255 КПК – після призначення справи до судового розгляду суддя повинен забезпечити, підсудному, його захисникові, коли вони про це заявлять клопотання, можливість ознайомитися з матеріалами справи, і в даній статті не вказано про обмеження скільки разів можна ознайомлюватися з матеріалами справи.

Після сказаного мені стало зрозуміло, що суддя Пилип’юк Г.М.,. є особисто заінтересованою в результатах справи на користь другої сторони та в постановленні обвинувального вироку, щодо мене в даній кримінальній справі. Наступним доказом упередженності, однобічності, необ’єктивності судді Пилип’юк Г. М., при розгляді даної кримінальної справи є той факт, що вона безпідставно відмовила моєму захиснику Тершовчину Богдану Івановичу в отриманні завіреної належним чином копії “Протоколу огляду місця події” (т. 1 а.с. 14-17), що є беззаперечним доказом її упередженності, однобічності, необ’єктивності, та порушення норм ст. 255 КПК.

Порушуючи принцип рівності сторін в процесі, незважаючи на заперечення сторони захисту та підсудного, суддя Пилип’юк Г. М. прийняла рішення не допитувати потерпілого Сарахмана Євгена Петровича, (який прийшовши в суд відмовився давати покази мотивуючи тим, що він хворий, але не надав суду жодного документального підтвердження про свою хворобу, і був суддею відпущений із судового засідання), чим фактично позбавила захист і підсудного права приймати участь в допиті зазначеного потерпілого. При цьому показання, які надавав потерпілий Сарахман Є.П., в судових засіданнях, при розгляді справи суддями Залізничного районного суду м. Львова – Мусієвським Є.П. та Палюх Н.М. суттєво відрізняються від його показів, які він давав під час допитів на досудовому слідстві. Не допитавши його в судовому засіданні суд не зможе встановити істину та дати об’єктивну оцінку по даному епізоду, що є порушенням норм ст. ст. 257, 263, 308 КПК.

Так, відповідно до статті 257, 308 КПК України суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі, у тому числі допитати потерпілого.

Тобто суд, в ході судового слідства, зобов'язаний перевірити показання допитаного на досудовому слідстві потерпілого та безпосередньо визначитись, чи є вони доказом по даній справі, чи ні, у тому числі, чи здобуті вони законним шляхом, чи ні. Наступним доказом упередженності, однобічності, необ’єктивності судді Пилип’юк Г. М., при розгляді даної кримінальної справи є той факт, що вона під час допиту потерпілих та свідків задає їм навідні запитання, які заздалегідь підказують бажану для судді і прокурора відповідь.

Так зокрема під час допиту потерпілих та свідків моїми захисниками та мною, коли потерпілий чи свідок давав не бажані для судді і прокурора покази, суддя зупиняла допит, і пояснювала їм, що вони можуть відповідати на запитання – що не пам’ятають тих обставин справи, про які їх допитують. Після такої суддівської підказки потерпілі та свідки переставали надавати достовірні покази і відповідали, що нічого не пам’ятають.

Таке безпідставне відмовлення в задоволенні заявлених моїми захисниками та мною клопотань, а саме: про призначення судової експертизи відеозвукозапису, про огляд в суді оригіналу відеозапису, про призначення почеркознавчої експертизи, про встановлення особи відеооператора, про ознайомлення з матеріалами справи, відмова моєму захиснику Тершовчину Б.І. в отриманні завіреної належним чином копії “Протоколу огляду місця події” (т. 1 а.с. 14-17), а також відмова в допиті потерпілого Сархмана Є.П., та підказування потерпілим і свідкам через навідні запитання, про те які відповіді вони повинні давати під час їхнього допиту в суді – є беззаперечним доказом упередженності, однобічності, необ’єктивності судді Пилип’юк Г.М., що унеможливлює подальший об’єктивний і неупереджений розгляд даної кримінальної справи суддею Пилип’юк Г. М.

Така поведінка судді Пилип’юк Г. М. - є грубим порушенням моїх конституційних прав і норм кримінально-процесуального закону та неповага до мене, як сторони у судовому процесі, і є доказом її упередженності, необ’єктивності при розгляді даної кримінальної справи.

У відповідності до п. 3 ст. 54 КПК суддя, який заінтересований в результатах справи, стає стороною у справі, і такі обставини виключають участь судді в розгляді справи.

Ведення суддею Пилип’юк Г. М. судового процесу, в такий спосіб, є грубим порушенням норм ст. ст. 16, 22, 54, 260, 261, 263 КПК України та ст. 6, 83 Закону України “Про статус суддів”.

Суддею не звернуто увагу на недотримання досудовим слідством та прокурором вимог ст. 62 Конституції України, згідно якої обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Відмова в задоволенні вказаних вище клопотань які були заявляні в судовому засіданні моїми захисниками та мною, є доказом того, що суддя Пилип’юк Г. М. не бажає дослідити виправдувальні докази, які підтверджують про відсутність складу злочину в моїх діях.

Перелік порушень вимог Конституції та КПК України, вчинених суддею при судовому розгляді справи ще можна продовжувати, але суть їх – одна: суддя покриваючи порушення законів прокурорами, слідчим та експертами, в результаті сама порушує закон.

Отже, з метою забезпечення всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин кримінальної справи закон виключає можливість участі у процесі судді, прокурора, слідчого та інших учасників процесу, якщо вони особисто, прямо або побічно зацікавлені у результатах справи, тобто є сумніви у їх неупередженості. Суддя Пилип’юк Г. М. на протязі всього часу розгляду нею даної кримінальної справи робить вигляд, що порушень з боку досудового слідства та прокурора немає, і не вжила жодних дій передбачених КПК, щоб дослідити ті докази обвинувачення, які сфальсифіковано оперативними працівниками міліції та слідчим Литвинюком О.В. під час досудового слідства.

Таке необ'єктивне і упереджене ставлення суду до сторони захисту та підсудного не тільки суперечить вимогам кримінально-процесуального законодавства, але і є спробою чинити незаконний тиск на захисників та підсудного. В судовому засіданні 20.11.2012 року від таких дій судді в мене розпочалися сильні болі в області серця, біль від лівою лопаткою та головокружіння, заніміла ліва рука, я не міг стояти на ногах. Судом було викликано карету швидкої допомоги, лікарі якої встановили в мене високий тиск 160х100 та ввели в вену лікарства шляхом ін’єкції. Мене було доставлено в Львівський обласний кардіологічний центр за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 35 та запропоновано госпіталізацію. Але так як після прийняття ліків я став почуватися краще то від госпіталізації я відмовився. Я не можу бути впевненим, що наступного разу суддя Пилип’юк Г. М. своїми незаконними діями не доведе мене до інфаркту, що може спричинити мою смерть.

07 грудня 2013 року мій адвокат Василишин І.Й. – в судовому засіданні заявив, що так як він надав мені всі передбачені чинним законодавством заходи захисту, але суддя Пилип’юк Г. М., проводить розгляд справи з грубим порушенням ст. 22 КПК України то він не може подальше надавати мені захист і я був вимушений заявити відмову від адвоката Василишина І.Й. та попросити суд надати мені адвоката за державний кошт, так як я не працюю з 2005 року тому, що перебуваючи в статусі підсудного і маючи 5 ранг 3-ої категорії службовця місцевого самоврядування, не можу влаштуватися на відповідну до мого рангу посаду по сьогоднішній день. 17 грудня 2013 року суд виніс постанову, якою призначено мені захисника через юридичну консультацію Залізничного району міста.

15 січня 2013 року, під час розгляду кримінальної справи № 1-3/11 (№166- 0171), в Залізничному районному суді м. Львова, призначений захисник, адвокат, Колібанич Олег Ярославович заявив клопотання про призначення судової експертизи відеозвукозапису.

Тобто адвокат, Колібанич О. Я., який призначений судом, розуміючи, що без експертизи відеозвукозапису не можна встановити реальних обставин справи, зокрема тих які виправдують підсудного, переконував суддю задовольнити клопотання про призначення судової експертизи відеозвукозапису. Але суддя Пилип’юк Г. М. винесла 15.01.2013р. постанову, про відмову в призначенні судової експертизи відеозвукозапису, чим ще раз доказала, що вона проводить розгляд справи необ'єктивно, упереджено, всупереч вимог ст. 22 КПК

Також адвокат, Колібанич О. Я., заявив клопотання про виклик в суд слідчого Литвинюка О.В., щоб він дав пояснення на яких підставах він визнав “Протокол огляду місця події” (т. 1 а.с. 14-17), допустимим доказом, коли в ньому відсутні підписи працівників міліції, Мудь Р.В., Сорока А.І., Бондаренка В.Ю., які складали цей протокол. Суддя Пилип’юк Г. М. в судовому засіданні 15.01.2013 р., не виходячи в нарадчу кімнату, постановила відмовити в задоволенні цього клопотання.

У відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства суд не пов’язаний з висновками слідчого та прокурора і одержаними ними доказами. Під час доказування в судовому слідстві перевіряються всі можливі версії події, і суд при цьому не зобов'язаний дотримуватися тієї версії, яку сформульовано в об-винувальному висновку, і зобов'язаний прийняти рішення, що ґрунтується на доказах, досліджених у судовому засіданні.

Але у судді, Пилип’юк Г. М. уже є сформований погляд на справу і своїми діями під час провадження нею даної кримінальної справи, вона доказала, що не може об’єктивно, всебічно, неупереджено розглянути справу. Відповідно до статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», я зазначаю про наступні порушення допущені нею, а саме: - істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані зокрема з порушенням вимог щодо неупередженого розгляду справи, та порушення правил щодо розгляду клопотань.

Факти про такі висловлювання суддею Пилип’юк Г. М., та про демонстрування суддею переваги щодо однієї зі сторін, (а саме переваги сторони обвинувачення над стороною захисту), були наведені вище, і є беззаперечним доказом того, що суддя Пилип’юк Г. М., порушила присягу судді.

Враховуючи те, що суддя Пилип’юк Г. М., провадить розгляд справи з грубим порушенням присяги судді, норм кримінально-процесуального закону і судової етики, є заінтересованою стороною у справі, та наведені мною інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді, що в подальшому приведе до винесення нею завідомо неправосудного рішення, у відповідності до ст. ст. 8, 126, 131 Конституції України, ст. 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції», –

ПРОШУ:

1). Прийняти до перевірки мою Скаргу щодо порушення присяги суддею Залізничного районного суду м. Львова – Пилип’юк Галини Миколаївни;

2). Провести об’єктивну та повну перевірку фактів антиконституційних, протиправних, дій, викладених мною в заяві, суддею Пилип’юк Г.М.;

3). Витребувати в разі потреби з матеріалів кримінальної справи № 1-3/11 (№ 166-0171) Залізничного районного суду м. Львова про моє обвинувачення, належно завірені копії документів;

4). Повідомити мене про прийняте рішення.

Всі відомості, подані у цій Скарзі є правдивими, і я обізнаний з тим, що у випадку поширення мною неправдивої інформації я можу бути притягнутим до встановленої законом відповідальності.

Додаток:

1. Ксерокопія “Клопотання про призначення судової експертизи відеозвукозапису” 19-09/12 від 19.09.2012 р. (подана в судовому засіданні 02.11.2012).

2. Ксерокопія Постанови Залізничного районного суду м. Львова призначенні судової експертизи відеозвукозапису від 02.11.2012 р.

3. Ксерокопія “Клопотання про встановлення особи відеооператора”, № 24/11-12 від 02.11.2012 р.

4. Ксерокопія “Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи”, №11-12/12 від 07.12.2012 р.

5. Ксерокопія “Заяви” захисника Тершовчин Б.І. на ім’я судді 11.12.2012 р.

6. Ксерокопія Постанови Залізничного районного суду м. Львова про відмову в призначенні судової експертизи відеозвукозапису від 15.01.2013 р.

Заявник:

Тершовчин Т.І. ______________________________




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ