АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Відносно роз’яснення положень Закону України "Про принципи запобігання і протидії корупції"
04.12.2011 р.

Міністерство юстиції України

Лист

12.10.2011 N 612-0-2-11/11

Відносно роз’яснення положень Закону України "Про принципи запобігання і протидії корупції"

В зв’язку з листом <...> Міністерство юстиції розглянуло Ваше звернення <...> відносно роз’яснення положень Закону України "Про принципи запобігання і протидії корупції" (далі - Закон) та повідомляє наступне.

1. Для вирішення питання про віднесення головного бухгалтера підприємства до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення слід виходити з положень статті 4 Закону, котра застосовує два основних критерії визначення таких суб’єктів. Перший – займання посад в органах державної влади, другий – виконання організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року N 5 "Про судову практику у справах про хабарництво" визначено, що організаційно-розпорядчими обов’язками є обов’язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних або приватних підприємств або установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керуючи ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири і т.д.).

В той же час під адміністративно-господарськими обов’язками розуміють обов’язки з управління або розпорядження державним, колективним або приватним майном (встановлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями і т.п.). Такі повноваження в тому або іншому обсязі наявні в начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів і контролерів і т.п.

Таким чином, особи належать до суб’єктів відповідальності за корупційні порушення, якщо вони посідають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій в:

- органах державної влади, і є уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пункт 1 частини першої статті 4 Закону);

- юридичних особах публічного права і отримують заробітну плату коштом державного або місцевого бюджету і прирівняні до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (підпункт "а" пункту 2 частини першої статті 4 Закону).

Крім того, посадові особи у відповідності з пунктом 3 частини першої статті 4 Закону є суб’єктами відповідальності за корупційні порушення, якщо такі особи:

- постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків;

- спеціально уповноважені на виконання організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків в юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми.

Також суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення у відповідності з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону є посадові особи юридичних осіб і фізичні особи у випадку отримання від них особами, вказаними в пунктах 1 і 2 частини першої статті 4 вказаного Закону, неправомірної вигоди.

2. Поняття "неправомірне сприяння" і "неправомірне надання переваги", вказані в частині першій статті 6 Закону, застосовуються до кола осіб, визначених в пунктах 1-3 частини першої статті 4 Закону.

В залежності від того, чи відповідають дії посадових осіб вимогам законів або іншим нормативно-правовим актам чи порушують їх, вони поділяються на правомірні та неправомірні.

Під поняттям "правомірні дії" слід розуміти дії посадових осіб, які відповідають вимогам законів та інших нормативно-правових актів. В свою чергу неправомірними діями посадових осіб є порушення ними вимог законодавства при виконанні своїх службових обов’язків, за що до таких осіб може бути застосована кримінальна, адміністративна, цивільно-правова і дисциплінарна відповідальність.

Частиною сьомою статті 5 Закону передбачено, що посадові і службові особи органів державної влади, посадові особи місцевого самоврядування, юридичних осіб, їх структурних підрозділів у випадку виявлення корупційного правопорушення або отримання інформації про скоєння такого правопорушення працівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, їх структурних підрозділів зобов’язані в межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення і невідкладно письмово повідомити про його скоєння спеціально уповноваженого суб’єкта в сфері протидії корупції.

В той же час відповідальності за неповідомлення особою про виявлення ним корупційних правопорушень встановлена статтею 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заступник Міністра

юстиції України – керівник апарату А. Сєдов

Переклад здійснено сайтом «СтопкомUA». Джерело:

Верховна Рада




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ