АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: v_zakon@ukr.net            Пишіть нам: v_zakon@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
10 «страшилок» нового КПК
14.02.2013 р.

Минуло вже трохи часу, коли в Україні набув чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс. Ця подія відразу ж спровокувала низку правничих суперечок та журналістських «качок». Особливо щодо тих положень, які регламентують права та свободи українців.

Спеціалісти очікувано розділились на два табори: тих, хто загалом підтримує новий КПК і називає його таким, що сприяє демократизації, та тих, хто вважає норми доволі розмитими, а сам КПК – кодексом для багатих.

Чи розтинатимуть тепер усіх померлих, чи зможуть громадські діячі виступати адвокатами у суді, хто надає тепер дозвіл на обшук і чи можливо це оскаржити? Чи зменшиться тривалість судового процесу і чи замість взяття під варту застосовуватимуть домашній арешт? Як живеться українцям з новим КПК та які моменти судочинства тепер найпроблемніші, спробували з’ясувати журналісти ZAXID.NET разом з львівськими юристами Андрієм Солдатенком та Олегом Мициком.

Смерть і розтин

Які зміни вносять у процедуру видачі тіла померлої людини? Чи правда, що дозвіл на видачу трупа надає лише прокурор, і чи всіх померлих треба скеровувати на розтин?

У ст. 238 нового КПК справді йдеться про те, що труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті. Водночас, Андрій Солдатенко зазначив, що у процедурі видачі тіл померлих, як і раніше, керуються наказом Генеральної прокуратури України, МВС України та МОЗ України, що діє від 25 жовтня 2011. Згідно з ним, на розтин направляють лише трупи з ознаками насильницької смерті чи з підозрою на таку, а також тіла людей, смерть яких настала раптово, смерть яких настала поза місцем постійного проживання і невстановлених осіб.

Відтак, за словами Олега Мицика, новий КПК порядку огляду і отримання дозволу на видачу тіл померлих з моргу суттєво не змінив. Єдина відмінність в тому, що тепер дозвіл на видачу трупа надає лише прокурор: «У статті 192 старого КПК мова про це не йшла взагалі, як і у всьому КПК України».У відповідь на питання чи не спричинить це збільшення черг, він зазначив:«Під словом „прокурор” мається на увазі широке коло процесуальних осіб, а при бажанні створити чергу правоохоронці її створять за будь-якого способу врегулювання».

Паспорт

Чи правда, що, згідно з новим КПК, українцям доведеться постійно носити при собі паспорт, міліціонери тепер зможуть затримати людину без паспорта для «з'ясування особи» на 72 години?

«В жодному законі немає норми, яка б зобов'язувала громадян постійно мати при собі паспорт чи інший документ, який посвідчує особу, окрім випадків, передбачених у п.7 Постанови КМУ Про прикордонний режим», - пояснює Олег Мицик. За його словами, новий КПК чітко вказує, що ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді чи суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Щодо правоохоронців, то «вони мають право без ухвали затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене позбавлення волі, лише у випадках, якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, зокрема потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин», - розповів адвокат.

Крім того кожен – навіть звичайний перехожий – має право затримати без ухвали особу при вчиненні, спробі вчинити або після вчинення кримінального правопорушення. Олег Мицик зазначив, що йдеться про фактичне затримання. Після цього людина викликає міліцію і відбувається юридичне затримання, при якому встановлюється особа. «Термін такого затримання не може перевищувати 72 годин, однак не пізніше 60 годин з моменту затримання особа повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу», - пояснив Олег Мицик.

Однак є низка осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження (судді, нардепи, адвокати, депутати місцевих рад та інші, що регламентується статтею 480).

Андрій Солдатенко констатує, що великих змін щодо процедури затримання не відбулося. Єдине, що тепер 72 години рахуватимуть з моменту затримання, а не складення протоколу, як раніше. Проте, за його словами, невідомо, як будуть доводити, коли саме відбулося затримання. На думку адвоката, доказами можуть стати дзвінок знайомим, друзям чи родичам.

Суд присяжних

Чи правда, що новий КПК регламентує запровадження суду присяжних, і чи справді суд присяжних може засідати лише тоді, коли міра покарання – довічне ув’язнення?

За словами Андрія Солдатенка, у світі існує дві моделі суду присяжних. За першою, присяжні вирішують, чи винна людина, а вже суд обирає міру покарання, і суд присяжних до нарадчої кімнати йде без судді. За іншою моделлю – присяжні засідають разом із суддею. В Україні суд присяжних складатиметься із 7 осіб, і вони засідатимуть разом із суддею.

Крім того, юрист пояснює, коли говорять, що новим КПК впроваджують суд присяжних, людей вводять в оману: «Якщо розібратися, то він існував і за старим кодексом. Деякі справи слухали двоє суддів і два народні засідателі».

Крім того, суд присяжних може засідати лише тоді, коли міра покарання – довічне ув’язнення. «Вона передбачена за два склади злочину із тисячі, які є: навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах і посягання на життя державного діяча (судді, правоохоронця) при виконанні ними посадових обов’язків», - зазначив Андрій Солдатенко і додав, що на практиці це менше 1% від усіх справ. Крім того, суд присяжних засідатиме лише тоді, коли людина подасть відповідне клопотання на попередньому засіданні.

Юристи погоджуються у тому, що серйозним недоліком суду присяжних є непрофесійність. «Дивлячись з боку на таку новелу, видається, що це є позитивною зміною. Ми отримуємо участь громади в винесенні рішень; це забезпечує безсторонність і невтручання в роботу суддів зацікавлених осіб; усуває залежність вироку та покарання від тривалості утримання в слідчому ізоляторі. А з іншого боку, чи зможуть «пересічні» громадяни, у державі, де відсутній інститут виправдального вироку, де засуджують 99,8% з тих, проти кого порушено справу, і які буквально зазомбовані інформацією про тотальну винність, з відповідальністю оцінити докази?», - каже Олег Мицик.

Крім того, за законом, заборонено розповідати про те, що відбувається в нарадчій кімнаті. «І дуже часто там просто п’ють каву. В нас присяжні обговорюватимуть із головуючим суддею і тут може бути, що суддя тиснутиме авторитетом професіонала», - сказав Андрій Солдатенко. На його думку, суд присяжних повинні були запровадити у всіх справах, де людині загрожує ув’язнення від 5 років. Або, щоб обвинувачений сам міг обрати, чи хоче він, аби його справу слухав суд присяжних. «У нас країна з високим інтелектом, і є багато небайдужих людей, тому я думаю, що в нас люди ходили б на такі засідання», - резюмував Андрій Солдатенко.

Домашній арешт

Які умови утримання обвинуваченого під домашнім арештом?

Домашній арешт полягає у забороні підозрюваному чи обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Такий запобіжний захід може бути застосовано до людини, яку підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочину, за який законом передбачено позбавлення волі.

«Ця норма є даниною гуманізму, - вважає Олег Мицик. - Застосовується домашній арешт в більшості європейських країн і у Російській Федерації. З допомогою домашнього арешту вдасться частково звільнити ізолятори тимчасового тримання та слідчі ізолятори. Донедавна в Україні було дві крайності: підписка та тримання під вартою. Що ж стосується застави, то цей запобіжний захід чомусь застосовували рідко. Та й суми там колосальні. Тепер з’явився так званий проміжний запобіжний захід – домашній арешт. Однак його впровадженню, як мені видається, заважатиме низка факторів, у тому числі і звичка арештовувати про всяк випадок, зокрема з корупційною метою: щоб знали, що треба «нести». Та й вартість браслету у нас буде прогнозовано найвищою у світі».

Водночас Андрій Солдатенко переконаний, що відтепер домашній арешт, як запобіжний захід, використовуватимуть часто. «Важко з точністю сказати, але переконаний, що це буде широко застосовано. Якщо людина має, де жити, і є підозрюваним, то навіщо її «пхати» в СІЗО?», - зазначив адвокат.

Адвокатська монополія

Чи правда, що, згідно з новим КПК, можна звертатися лише до того адвоката, який внесений в реєстр?

«Справді, захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю. Крім адвоката, здійснювати захист не може ніхто. Не назвав би це недоліком, адже особа без належної кваліфікації не має навіть найменшого уявлення про стратегію захисту. Завжди скептично ставився до захисту з боку родичів, громадських діячів та інших фахівців у галузі права»,- сказав Олег Мицик.

Андрій Солдатенко теж позитивно оцінює таке нововведення: «У всьому світі існує адвокатська монополія, і це демократичний стандарт. Адвокат – це людина, яка несе відповідальність. У нас підсудні беруть якогось громадського діяча, а той пише клопотання на 120 сторінках, і суддя не може зрозуміти, що він хоче, а від юриста можна вимагати».

Слідчий суддя і слідчий

Як тепер розмежовуються повноваження слідчого та слідчого судді і чи правда, що тепер обшук та затримання можна оскаржити?

Як розповів Олег Мицик, до компетенції слідчого входить обов’язок почати досудове розслідування, проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії, доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам, призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом тощо. Водночас роль слідчого судді зводиться до здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та обмеженням таких прав. Іншими словами, слідчий суддя – це один з суддів районної ланки, а в окремих випадках – апеляційного суду, який призначається терміном на рік, і розглядає різноманітні подання прокурора (слідчого) з приводу обрання запобіжних заходів, дозволів на обшуки, виїмки, вторгнення у приватне володіння тощо.

Таку функцію виконували за старим КПК всі судді почергово, що створювало плутанину при подальшому розгляді справ.

Крім того, абсолютно новим є право сторони захисту звертатися до слідчого судді і зі скаргами на дії слідчого, і з клопотаннями про збір доказів. «Час покаже, наскільки ці новели працюватимуть», - зазначив адвокат.

Андрій Солдатенко додав, що «введення посади слідчого судді зумовлене специфічними питаннями, які вирішують у судах під час досудового слідства: арешт, обшук, скарга на постанову про порушення кримінальної справи. Але раніше суддя, який вирішував ці питання, не міг надалі слухати кримінальну справу по суті. Тому і ввели слідчих суддів, які займаються наданням санкцій на обшук, огляд житла, арешт. Проте у деяких судах зараз ведеться мова, що слідчі судді можуть розглядати кримінальні справи, але не більше 50% свого робочого часу».

Державне бюро розслідувань

Чи буде, згідно з новим КПК, створено Державне бюро розслідувань, яке займеться розслідуванням злочинів, скоєних високопосадовцями?

Така норма дійсно є. Створити таке бюро мають упродовж 5 років. Воно розслідуватиме справи, пов’язані з державними службовцями різних рангів. Однак жоден правоохоронний орган не зацікавлений у передачі функції слідства, вважає Олег Мицик: «Усе залежатиме, від політичної волі влади, чи як „Чечетов помахає рукою”».

Чутки

Чи правда, що тепер у суді використовуватимуть свідчення з чужих слів, а людина, котра переповідатиме чутки, відповідальність за них не нестиме?

Андрій Солдатенко наголосив, що всі свідки несуть відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень. Це означає, що умовою кримінальної відповідальності є саме «завідомість», тобто обізнаність свідка з тим, що повідомлені ним відомості є недостовірними. У разі свідчень «з чужих слів» довести цю ознаку кримінальної відповідальності неможливо, тому що ніхто не може достеменно знати, чи правдивою є плітка. Тож особу, що свідчитиме про певний факт з чужих слів, притягнути до кримінальної відповідальності буде неможливо, а це, поза всякими сумнівами, сприятиме поширенню наклепів у судах.

Водночас, Олег Мицик розповів, що новим в КПК є саме визначення, оскільки і раніше покази з чужих слів регулярно використовували: «Не треба нічого боятися, оскільки визнання допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, суд може лише у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом, згідно з іншими правилами допустимості доказів. При прийнятті цього рішення суд зобов’язаний враховувати цілу низку обставин. Іншими словами, покази з чужих слів «фільтруватимуть», а суд зможе визнати доказами показання з чужих слів, лише якщо сторони погоджуються визнати їх доказами».

На його думку, КПК відкидає можливість використання свідчень правоохоронців про те, що вони почули та дізнались під час виконання своїх обов’язків.

Угоди про визнання вини та примирення

Чи правда, що тепер існує 2 типи угод: угода про визнання вини і угода про примирення?

На думку Олега Мицика, це, безумовно, прогресивний крок, оскільки такі угоди фактично існували завжди, однак негласно. «Наприклад, коли в суді захист заганяв обвинувачення в кут, реально «пахло» поверненням справи на додаткове розслідування чи навіть виправданням, укладалась джентльменська угода в трикутнику „обвинувачення-захист-суд” щодо розміру покарання в обмін на неоскарження захистом вироку. Однак жодних гарантій ніхто не мав. Такі угоди раніше носили суто рекомендаційний характер, при цьому орган досудового слідства прагнув їх ігнорувати. Зараз – це безумовна вимога, така справа слухається за окремими правилами», - каже він.

Що ж стосується угод про визнання вини, то, за словами адвоката, своєї мети цей інститут не досягне саме через некритичність органів державного обвинувачення та відсутність у них прагнення економити кошти платників податків: а для чого? Можна і сім років ходити до суду і доводити своє.

«Думаю, що такі угоди будуть укладати, як і раніше, у разі, коли правоохоронцям вже діватися нікуди чи після певних „непрозорих” домовленостей. Є думки і про можливість „вибивання” таких угод»,- сказав Олег Мицик.

Крім того, Андрій Солдатенко додав, що «зараз гарно розписана і є навіть процедура, що робити, якщо угода не виконується у випадках, коли угоду з потерпілим уклали, але нічого з обіцяного він не отримав. Фактично такі угоди були раніше. Угоди про визнання вини є у всьому світі, і тоді скорочується провадження. Тобто з обвинуваченим домовляються в обмін на пом’якшення. З одного боку, це, можливо, неправильно, бо людина вчинила той злочин і повинна понести покарання. Та, з іншого боку, є суспільні інтереси. Цю угоду затверджуватиме суддя».

Безперервність слухання

Чи правда, що, згідно з новим КПК, справи тепер слухатимуться безперервно, а перерви існуватимуть тільки для сну та відпочинку?

За словами юристів, така норма справді є. Зокрема, Андрій Солдатенко зазначив, що справи слухатимуть безперервно, а перерви будуть тільки для сну та відпочинку. Хоча він не виключає, що справи все одно затягуватимуть.

Однак ця норма певний час ігноруватиметься, вважає Олег Мицик. «При сьогоднішніх реаліях – це практично неможливо, бо в кожного судді сотні справ. Для цього треба певний перехідний період, допоки судді не розвантажаться від старих справ, не збільшиться штат суддів, не почнуть питати про це контролюючі інстанції тощо. Адже жодної юридичної відповідальності за це чи наслідків недотримання цієї норми (наприклад – скасування рішення) КПК України не передбачив», - розповів адвокат.

Також, на його думку, варто змінювати психологію всіх учасників процесу, передусім прокурора, бо в окремих судах більша частина засідань не відбувається через неявку саме прокурора, який приходить іноді один на кілька судових засідань. «До речі, в КПК закріпили принцип незмінності прокурора, що також є майже неможливим до виконання. У ч.3 статті 23 КПК України законодавець закріпив норму про обов’язок сторони обвинувачення забезпечити присутність її свідків для допиту в суді. До сьогодні – це чомусь був обов’язок суду, а державний обвинувач лише всміхався при відкладенні кримінальної справи», - сказав Олег Мицик.

Новий КПК: Крок вперед – два кроки назад?

Отож, Кодекс працює, однак відгуки про нього діаметрально протилежні, що може свідчити про єдине – його автори не до кінця продумали механізм практичної реалізації норм, прописаних у законі, наприклад, положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань. Крім того, неоднозначним є підсилення ролі прокурора і суд присяжних, котрий на практиці мало використовуватиметься.

Водночас, головний ідеолог Кодексу Андрій Портнов вважає, що новий КПК почав успішно працювати:«Ми прогнозуємо, що на початковій стадії кількість виправдувальних вироків може збільшитися з сьогоднішніх 0,2% до 15%, і у процесі застосування нового КПК, десь через рік, можливо, півтора, коли нові розслідування з самого початку проходитимуть за новим КПК, ми можемо вийти до 30-35% виправдувальних вироків. По всій країні в електронному режимі діє єдиний реєстр досудових розслідувань. До нього вносяться дані, відповідно до нової процедури. Крім того, суди вже виносили рішення про обрання застав за підозрою у злочинах, за якими раніше суд приймав рішення про арешт. До деяких судів уже надходили обвинувальні акти за новим законом. І сьогодні вже люди, які перебувають у слідчих ізоляторах, направили до судів сотні заяв про зміну їм запобіжного заходу. Робота триває. Почали швидше працювати працівники правоохоронних органів із розкриття тяжких і особливо тяжких злочинів, тому що скорочена процедура початку проведення слідчих дій. За перші дні процедура слідчих дій стала значно менш бюрократизованою».

Проте ентузіазм Портнова розділяють не всі. На думку деяких юристів, новий КПК нічого суттєво не змінить у судочинстві країни. Більше того, окремі норми сприятимуть бюрократизації, невизначеності і, як наслідок, плутанині. Потрібно прописати ще низку підзаконних актів, стверджують експерти, аби регламентувати всі нюанси.

Наприклад, юрист Микола Сірий переконаний, що у новому КПК є дуже багато положень спірного характеру: «Україна входить в непростий період правової невизначеності, в якій будуть домінувати інтереси правоохоронних органів. Рівень прав захисту знизиться, хоч він і зараз не високий».

За його словами, треба буде докладати зусиль, щоб відновити баланс між інтересами прав і свобод людини та інтересами правоохоронних органів. «Період невизначеності», на його думку, триватиме від півроку до року, допоки перші випадки продебатуються в суді і отримають оцінку апеляційних судів, прокурорської вертикалі.

«Серед суттєвих мінусів нового КПК є брак юридичної та політичної волі у керівництва і правоохоронних органів, і держави в цілому у контролі за правоохоронцями: замість декларування позитиву від нового КПК, варто було добитися виконання Конституції України і старого КПК України. Але найголовнішим недоліком є продовження в часі дії старого кодексу щодо справ, які ще слухаються в судах. Це нонсенс, коли при затвердженні нових принципів оцінки доказів для деяких справ ще діють не тільки старі правила, а й старі принципи. Думаю, що буде багато позовів проти України в Європейський суд», - зазначив Олег Мицик.

Зокрема, адвокат Андрій Солдатенко назвав новий КПК гібридом двох моделей кримінального процесу: слідчого та змагального. «Наш новий кодекс писали під змагальний процес, тобто згідно із моделлю, де адвокат і прокурор є рівними. Після написання цей кодекс пішов через прокуратуру, МВС, і вони побачили, що будь-який адвокат зможе призначити експертизу, як і вони, тоді кодекс почали переписувати», - сказав він.

Найголовніше, що залишилось від змагальності процесу, за його словами, це те, що зараз до суду надсилається тільки обвинувальний акт, а не протоколи, як це було раніше. «Фрагментарно, але не повністю захист може збирати докази і залучати експертів. Наявність угоди про примирення і визнання вини – це також ознаки змагальності. Суд не може якимось чином ревізувати цю угоду. Це ті положення, які яскраво характеризують змагальний процес», - сказав Андрій Солдатенко і додав:«КПК – прекрасний документ, проте написаний для суддів з високою правовою свідомістю, а українські реалії показують нам дещо інших суддів».

Довідка:

Кримінальний процесуальний кодекс України — закон, що визначає порядок кримінального провадження на території України. Чинний Кодекс прийняла Верховна Рада України в ніч з 12 на 13 квітня 2012 року. До проекту КПК було подано близько 4 тис. поправок. Президент підписав цей закон 14 травня. Кодекс набрав чинності з 20 листопада 2012 року. Його основний розробник та співавтор – радник Президента України, керівник Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрій Портнов. Раніше в Україні було здійснено 8 спроб підготувати проект КПК. Один із варіантів проекту КПК навіть ухвалила 2003 року ВРУ у першому читанні, але 2005 року його зняли з розгляду парламенту. Причиною цього стали негативні висновки експертів Ради Європи щодо тексту проекту.

Автор: Ірина Пакош, Христина Нога

Джерело:

ZAXID.NET




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ