АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: v_zakon@ukr.net            Пишіть нам: v_zakon@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Новий закон про громадські об’єднання вступив в силу.
19.02.2013 р.

Особливості заснування і діяльності громадського об’єднання за новим Законом. Аналітика правозастосування.

Закон «Про громадські об’єднання» скорочує строки і вимоги до реєстрації громадських об’єднань і зменшує державний контроль за їх діяльністю. Детальніше про це - в матеріалі видання «ЮРИСТ & ЗАКОН» від 14.02.2013, № 12.

З 1 січня 2013 року разом з цілим рядом законодавчих актів вступив в дію Закон України № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (далі - Закон), спрямований на приведення аспектів створення і діяльності громадських організацій до вимоги європейських стандартів. До вступу в дію даного Закону відповідні питання регулювалися Законом «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року, норми котрого на сьогоднішній день морально застаріли, а процедури, прописані в ньому, стали неефективними.

З вступом в силу нового Закону процедура реєстрації громадської організації була значно спрощена і скорочена. Реєстрація громадських об’єднань стала безкоштовною, а строки її проведення скоротилися до 7 робочих днів (легалізації - до 5 робочих днів.

У відповідності до Закону для реєстрації необхідне надання 5 документів: заяви, протоколу установчих зборів, статуту, інформації про керівництво громадського об’єднання, заповненої картки для проведення державної реєстрацію юридичної особи.

Органами реєстрації тепер стали відділи державної реєстрації при райдержадміністраціях і міськвиконкомах. Перевірка документів, наданих для реєстрації громадського об’єднання, здійснюється на предмет відповідності Конституції України і законів України, тоді як раніше реєстрація здійснювалася підрозділами Мін’юсту, котрі здійснювали перевірку на відповідність до своїх підзаконних нормативних актів. Отримання і відмова від всеукраїнського статусу є добровільними.

Не зовсім коректним, на мій погляд, є скасування статусу міжнародних громадських об’єднань, котрих в Законі просто немає, і, відповідно, необхідність їх ліквідувати. Адже досить багато іноземних неурядових організацій діяло в Україні саме з таким статусом.

Ще однією позитивною відмінністю Закону є можливість юридичних осіб виступати в якості засновників громадських організацій, що, безумовно, на сьогодні дуже затребувано, оскільки раніше юридичні особи з метою створення громадських організацій обирали певних фізичних осіб, що було е завжди зручно.

До того ж згідно положень нового Закону громадських об’єднань зможуть вести свою діяльність на території всієї України незалежно від місця реєстрації, оскільки скасовані обмеження за територіальним принципом, які містилися в попередньому Законі, що розмежовував громадські об’єднання на місцеві, всеукраїнські і міжнародні. Тепер для виходу за межі первинної реєстрації достатньо створити один чи кілька відособлених підрозділів, а для придбання статусу всеукраїнського громадського об’єднання необхідно зареєструвати відособлені підрозділи в більшості адміністративно-територіальних одиниць України обласного значення і подати в органи реєстрації заяву про підтвердження статусу всеукраїнського громадського об’єднання.

Досить цікавою уявляється і норма, що дозволяє громадським об’єднанням вести підприємницьку діяльність з метою забезпечення статутної діяльності. До вступу в дію Закону значна кількість громадських організацій створювалася саме для здійснення підприємницької діяльності, оскільки певні схеми дозволяли мінімізувати податкове навантаження, а іноді і звести його до нуля. Безумовно, це негативно відіб’ється на доходах, недоотриманих державою в результаті реалізації фіскальної функції, однак буде досить широко використовуватися підприємцями.

ВИСНОВОК:

Підводячи підсумки, слід сказати, що в цілому Закон істотно наближає законодавство України, що регламентує питання функціонування громадянського суспільства, до європейських стандартів, істотно скорочуючи строки і вимоги до реєстрації громадських об’єднань і зменшуючи державний контроль за їх діяльністю. Однак на початкових етапах можливі певні труднощі з реалізацією положень Закону, що полягають в дотриманні строків реєстрації, труднощах з регіональними відділеннями всеукраїнських громадських організацій, котрі повинні бути замінені на відособлені підрозділи, необхідністю ліквідації міжнародних громадських організацій, аспектами ведення громадськими об’єднаннями підприємницької діяльності. Сподіватимемось, що всі істотні недоліки Закону будуть найближчим часом допрацьовані та усунуті і Закон буде ефективно працювати, забезпечуючи реалізацію одного з основних конституційних прав громадян.

Віктор Мороз, управляючий партнер ЮК «Правова гільдія «ВікторіАл»

Переклад здійснено сайтом «Влада закону». Джерело:

ЮРИСТ & ЗАКОН

_____________________________________________________________

Свобода об’єднань громадян за новими правилами Аналітика правозастосування

Новий Закон «Про громадські об’єднання» в корені змінив правові і організаційні підстави функціонування громадських об’єднань. Дані зміни проаналізували для ЮРЛІГИ юристи ЮФ «Москаленко і Партнери». Для тисяч діючих в Україні громадських організацій головною подією законотворчості 2012 року стало не прийняття нового КПК або Митного кодексу, а прийняття Верховною Радою нового Закону України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI, котрий починає діяти з 1 січня наступного року, і тоді ж втратить силу діючий Закон «Про об’єднання громадян».

Новий закон в корені змінив праві і організаційні підстави створення, діяльності, припинення громадських об’єднань. Всі діючі громадські організації будуть зобов’язані в п’ятирічний строк привести свої статути і діяльність у відповідність до нового закону. Такі зміни викликали між лідерами НПО не менше дискусій, ніж в 2008 році - прийняття Закону України «Про акціонерні товариства» в їх акціонерів та директорів.

Новий закон застосовує терміни, відмінні від тих, котрі закріплені в Законі України «Про об’єднання громадян» від 16.06.1992 р. Так, загальним поняттям стосовно об’єднань, створених для задоволення громадських потреб без мети отримання прибутку, тепер є «громадське об’єднання».

Громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб і/або юридичних осіб приватного права для здійснення і захисту прав і свобод, задоволення громадських, зокрема економічних, соціальних, культурних, економічних та інших інтересів. Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками і членами (учасниками) котрого є фізичні особи. Громадська спілка – це громадське об’єднання, засновниками котрого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права і фізичні особи.

Однією з основних новел є надання можливості виступати засновниками громадських об’єднань юридичним особам приватного права - так зване вторинне право на свободу об’єднання (через створенні інших юридичних осіб і колективне членство). Це відповідає європейським тенденціям і є кроком до гармонізації вітчизняного законодавства з законодавством ЄС. Уявлення про те, що через діяльність юридичних осіб реалізуються права людей, конкретних громадян, давно сприйнято і Європейським судом з прав людини. Таким чином, «юридичні особи приватного права» - не лише інші громадські об’єднання, але господарські об’єднання, кооперативи і т.д., - зможуть брати участь в об’єднаннях громадян. Головне, аби ціль і зміст діяльності спілки відповідав відповідному законодавству про неприбуткові організації, а не про підприємницькі товариства.

Закон скасовує державний контроль статутної діяльності громадських організацій.

Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Закон закріплює, що громадське об’єднанні зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою котрого не є отримання прибутку. Законодавче закріплення цього статусу громадських об’єднань є дуже важливим, оскільки повністю припиняє всі сумніви відносно того, поширюються на громадські об’єднання загальні норми цивільного законодавства, які регулюють діяльність непідприємницьких товариств (згідно ч. 2 ст. 83, ст. 85 Цивільного кодексу України). Важливо, що нарешті ліквідована норма, котра дозволяла громадським організаціям захищати лише інтереси своїх членів, тепер громадські об’єднання можуть захищати будь-які інтереси, котрі вони вважають суспільно важливим. Також Закон скасовує державний контроль статутної діяльності громадських організацій.

Слід відзначити, що в Законі відсутня норма про класифікацію статусу громадського об’єднання: всеукраїнський, місцевий і міжнародний. Закон визначає можливість існування громадських об’єднань з «дитячим», «молодіжним» і «всеукраїнським» статусом, але значення всеукраїнського статусу істотно відрізняється від попереднього. Підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання і відмова від такого статусу віднині є добровільними.

Діяльність громадського об’єднання в будь-якому випадку може поширюватися на всю територію України. Новий закон усуває обов’язковий розподіл об’єднань громадян за територіальним статусом всередині країни, що характерний лише для країн пострадянського простору. європейські закони (наприклад, Чехії, Естонії) виділяють лише міжнародні об’єднання. Територіальний статус і поширення діяльності інших організацій всередині країни не визначаються і не обмежуються.

Дещо змінилися принципи діяльності об’єднань громадян (зникли, наприклад, принципи рівності та рівноправ’я членів об’єднань). Стаття 3 нового Закону визначає принципи утворення і діяльності громадських об’єднань: добровільність, самоправство, вільний вибір території діяльності, рівність перед законом, відсутність майнового інтересу їх членів (учасників), прозорість, відкритість і публічність. Законом надається тлумачення основного змісту кожного з цих принципів, що загалом, на нашу думку, є позитивним, оскільки з приватним тлумаченням принципів нерідко виникали проблеми в правозастосовній практиці.

Добровільність, зокрема, передбачає право особи на вільну участь або неучасть в громадському об’єднанні, в тому числі в його утворенні, вступі і таке об’єднання або припиненні членства (участі) в ньому.

Самоврядування передбачає право членів (учасників) громадського об’єднання самостійно здійснювати керівництво діяльністю громадського об’єднання у відповідності з його метою (цілями), визначати напрямки діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об’єднання, крім випадків, визначених законом.

Вільний вибір території діяльність передбачає право громадських об’єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом. Рівність перед законом передбачає, що громадські об’єднання рівні в своїх правах і обов’язках у відповідності до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду і/або статусу такого об’єднання.

Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об’єднання не мають права на частку майна громадського об’єднання і не відповідають за його зобов’язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягає розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для користі будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці і відрахувань на соціальні потреби).

Прозорість, відкритість передбачає право всіх членів (учасників) громадського об’єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, в тому числі про прийняті громадським об’єднанням рішення і вжиті заходи, а також обов’язок громадського об’єднання забезпечувати такий доступ.

Публічність означає, що громадські об’єднання інформують громадськість про свої цілі і діяльність. Законодавче закріплення змісту цих принципів сприятиме реалізації та захисту прав членів об’єднань громадян, а їх дотримання не буде клопітним для реально діючих і дійсно громадських, демократичних організацій.

Громадським об’єднанням зі статусом юридичної особи надано право здійснювати підприємницьку діяльність.

Новий закон розширив права громадських організацій та деталізував їх. До вже існуючих прав Законом додано право громадських об’єднань зі статусом юридичної особи здійснювати у відповідності до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання і сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об’єднанням вносяться до Реєстру громадських об’єднань. Втім, питання про оподаткування доходів від такої діяльності залишається відкритим.

Переважну більшість керівників громадських організацій турбує порядок введення норм нового Закону в дію. Звертаємо увагу, що цей Закон вже набрав законної сили 19 квітня 2012 року, але буде введений в дію з 1 січня 2013 року. Тоді ж втратить силу Закон України «Про об’єднання громадян».

Таким чином, до кінця 2012 року діє старий закон, і діючим організаціям немає нагальної потреби вже зараз змінювати назву, діяльність і статут. Це потрібно буде робити після 1 січня 2013 року і, з урахуванням п’ятирічного строку, можна буде ввести новели на чергових з’їздах (конференціях, загальних зборах). Зараз ми рекомендуємо зачекати кілька місяців, доки Кабінет Міністрів України прийме підзаконний акт про деталізацію вимог закону, а Державна реєстраційна служба України надать рекомендації та роз’яснення.

Громадські об’єднання, їх спілки (асоціації, інші об’єднання громадських організацій), легалізовані до введення нового Закону в дію шляхом реєстрації або легалізації, не вимагають відповідно перереєстрації або повторного подання документів для легалізації. Однак, статути (положення) організацій, спілок громадських організацій повинні бути приведені у відповідність до Закону впродовж п’яти років з дня введення його в дію. Слід відзначити, що реєстрація змін до статуту (положення), пов’язаних з введенням Закону в дію, здійснюється без стягнення плати за реєстраційні дії впродовж п’яти років з дня введення цього Закону в дію.

Також важливо, що нові вимоги про найменування громадського об’єднання не поширюються на громадські об’єднання, їх спілки (асоціації, інші об’єднання громадських організацій), легалізовані до введення Закону в дію до прийняття такими організаціями, спілками рішень про зміни їх назви або про їх реєстрацію в якості юридичних осіб (якщо громадська організація була створена шляхом повідомлення). Таким чином, поки громадське об’єднання не прийме рішення про зміну свої назви, його найменування може залишатися незмінним, якщо стара назва відповідає формі цього громадського об’єднання. Ця зміна «зачепить» сотні громадських організацій, назви котрих містять слова «комітет, агентство», назви підприємств, установ, організацій і ПІБ фізичних осіб, використані без їх згоди. Обмеження з використання назв, на нашу думку, є обґрунтованими, враховуючи наявність в Єдиному державному реєстрі громадських формувань сотень організацій з назвами на кшталт «Національний антикорупційний комітет», «Національний комітет по боротьбі з корупцією», «Український національний комітет сприяння правоохоронним органам і органам державної влади в сфері боротьби з корупцією і організованою злочинністю», «Національний Координаційний Комітет з протидії корупції» і тому подібних. Прості громадяни навряд чи зможуть відрізнити таку громадську організацію від органа державної влади України.

Таким чином, новий закон «зрушив кригу» в площині пострадянського правового регулювання діяльності об’єднань громадян і, незважаючи на деякі пробіли, істотно вдосконалив законодавство в даній сфері, роблячи реалізацію конституційного права на свободу об’єднання більш доступною, впорядкованою і багатогранною.

Анастасія Москаленко, адвокат, партнер ЮФ «Москаленко і Партнери»,

Еліна Анцут, старший юрист.

Переклад здійснено сайтом «Влада закону». Джерело:

ЮРИСТ & ЗАКОН




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
Завантаження...