АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Рішення КСУ про соцвиплати: аналіз аргументів суду та їх наслідків
30.01.2012 р.

Під кінець 2011 року, 26 грудня, Конституційний Суд прийняв, напевно, одне з найбільш скандальних і обговорюваних зі своїх рішень - № 20-рп/2011. Цим Рішенням він визнав конституційними положення п. 4 розділу VII Закону "Про Державний бюджет на 2011 рік", котрим Кабмін був наділений повноваженнями по визначенню розмірів і порядку здійснення соціальних виплат чорнобильцям, дітям війни і пенсій військовослужбовцям. Тут почергово зупинимося на спірних твердженнях і висновках КСУ, а також наслідках їх ухвалення.

Посягання на недоторканість

Висновок КСУ: Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, оскільки:

- на це Конституційний Суд вказував в Рішенні від 19.06.2001 року № 9-рп/2001;

- в Рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 КСУ вказав на те, що види і розміри соціальних послуг і виплат потерпілим встановлюються державою з урахуванням її можливостей;

- згідно ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються, виходячи з фінансових можливостей держави;

- Європейський суд з прав людини в рішенні від 09.10.79 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового;

- такі положення поширюються і на питання прийнятності зменшення соціальних виплат, про що відзначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Думка "Ю&З": Навряд чи хтось сперечається, що розміри соціальних виплат встановлюються в залежності від фінансових можливостей держави. Але справа не в тому, які розміри соцвиплат держава може встановити, на що напосідає КСУ, а в тому, чи може вона розміри цих виплат, одного разу встановлені, скоротити або скасувати.

На нашу думку, ні. Адже ч. 3 ст. 22 Конституції однозначно стверджує, що при ухваленні нових законів або внесенні змін в чинні закони не допускається звуження обсягу та змісту існуючих прав і свобод. Ця норма згідно зі ст. 8 Конституції має найвищу юридичну силу і є нормою прямої дії. І вона не може ігноруватися з тієї причини, що суперечить міжнародному договору або практиці Європейського суду.

Тим більше, що Загальна декларація прав людини і не суперечить цій нормі, оскільки не забороняє підписантам встановлювати заборону на зменшення існуючого обсягу прав. Наведення ж прикладів практики Європейського суду у справах, які не стосуються України, виглядає, щонайменш, дивно. Адже ні Конституція Ірландії, ні Конституція Ісландії не містить імперативної норми, аналогічної ч. 3 ст. 22 Конституції України.

Крім того, в численних своїх попередніх рішеннях Конституційний Суд неодноразово вказував на те, що пільги, компенсації та гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою права на достатній рівень життя і що звуження обсягу або змісту цього права шляхом ухвалення нових законів або внесення змін в чинні закони згідно ст. 22 Конституції не допускається. Така позиція була висловлена в п. 3.4 мотивувальної частини Рішення КСУ від 18.06.2007 № 4-рп/2007, п. 6 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, п. 6 мотивувальної частини Рішення від 01.12.2004 № 20-рп/2004.

Втім, судячи з усього, КСУ вважає, що в даному випадку звуження змісту та обсягу прав не було.

Не звужуючий механізм

Висновок КСУ: Механізм реалізації соціально-економічних прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів всього суспільства, оскільки передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Але при цьому зміст основного права не може бути порушено. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат і допомоги є конституційно прийнятною до тих меж, за котрими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Думка "Ю&З": Для початку слід визначити, що таке "механізм реалізації права". В теорії права це засоби та інститути, котрі забезпечують досягнення фактичних цілей правових приписів в фактичній правомірній діяльності суб’єктів1.

____________

1 Элементарные начала общей теории права: учеб. пособие для вузов / под общей ред. д-ра юрид. наук, проф. В. И. Червонюка. - Право и закон, М.: КолосС, 2003. - 544 с.

Так, механізм реалізації права на отримання соціальних виплат дійсно зазнав змін. Адже Рада доручила визначення порядку здійснення виплат Кабміну, тобто змінила інститут, який забезпечує досягнення приписів закону. Але невже цим справа обмежилась?

На нашу думку, змінився не лише механізм реалізації права, механізм нарахування соцвиплат, але і зміст та обсяг прав на їх отримання. Як відзначено в Рішенні КСУ від 22.09.2005 року № 5-рп/2005, змістом прав є умови та засоби, що складають можливості людини, необхідні для задоволення потреб його існування та розвитку. Обсяг прав – це сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, котрі відображені відповідними правами і не є однорідними та загальними.

В даному випадку обмеження права на соціальну допомоги виразилося в тому, що Кабміну було доручено забезпечити такі виплати не в порядку і розмірі, встановленому законами "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи", "Про соціальний захист дітей війни" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а в порядку і в розмірах, визначених ним самим. При цьому відштовхуватися КМУ повинен був не від приписів законів, а від наявного фінансового ресурсу бюджету ПФУ. Вже це говорило про звуження змісту і можливе звуження обсягу права на соціальну допомогу для чорнобильців, дітей війни і військовослужбовців.

Висновок КСУ про те, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат можлива до тієї межі, за котрою ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист, також не витримує критики. Хто повинен визначати цю "межу"? Яка вона? Чи відповідає цьому постулату фактична ситуація з виплатами в 2011 році?

Адже, замість виплат, належних за законом, Кабміном були встановлені виплати в десятки, а то і сотні разів нижче! Так, наприклад, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіологічного контролю, згідно ст. 39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи", повинні були збільшуватися на одну мінімальну заробітну плату (1004 грн. станом на грудень 2011 року). Замість цього постановою КМУ від 06.07.2011 № 745, прийнятою на виконання п. 4 розділу VII Закону "Про Державний бюджет на 2011 рік" їм була встановлена надбавка в розмірі... 5,2 гривень (в 193 рази нижче!). І так з усіма іншими пільгами, котрі місцями були знижені до мінімальних розмірів.

Хіба це не зміна механізму нарахування соціальних виплат до тієї межі, за котрою ставиться під сумнів сама сутність змісту права? Якщо ні, то яка вона, ця "межа"? 1 гривня? 1 копійка? Ще нижче?

Крім того, як узгоджується можливість зміни механізму нарахування соціальних виплат, в результаті котрих вони фактично зменшуються, з ч. 3 ст. 22 Конституції і всією попередньою практикою рішень КСУ? Зокрема, з Рішеннями від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 18.06.2007 № 4-рп/2007, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005. Чому в цих та багатьох інших аналогічних випадках він приймав рішення про неконституційних законів, які звужують права громадян, а в Рішенні № 20-рп/2011 – навіть не розглядалося питання про те, чи потягла за собою зміна механізму реалізації права фактичне звуження його змісту та обсягу?

Відповідей на ці питання КСУ в своєму Рішенні № 20-рп/2011 не дав, чим породив ще більше приводів сумніватися в об’єктивності, розумності та справедливості свого рішення.

Ручний бюджет

Висновок КСУ: Верховна Рада, визначивши Кабмін державним органом, котрий повинен забезпечувати реалізацію соціальних прав громадян, надала йому право визначати порядок і розміри соціальних виплат, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду, що узгоджується з функціями уряду, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції.

Думка "Ю&З": Висновок про правомірність наділення Кабміну через Закон "Про Державний бюджет на 2011 рік" повноваженнями із визначення розміру виплат - вершина непослідовності КСУ. Адже до цього він регулярно повторював одне і те ж: неможна законами про бюджет вносити зміни до інших законів або змінювати правове регулювання відносин, що є предметом регулювання інших законів (див. Рішення від 24.06.99 № 6-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008).

Більше того, рік тому, Рішенням від 30.11.2010 року № 22-рп/2010 КСУ визнав неконституційною аналогічну норму Закону "Про Державний бюджет України на 2010 рік", що дозволяла Кабміну здійснювати перегляд деяких розмірів виплат. Тепер же, всупереч попередній десятилітній практиці, базуючись на принципі збалансованості бюджету, КСУ дійшов цілковито протилежного висновку.

Наслідки

Критикувати це Рішення КСУ можна ще довго, оспорюючи як висновки КСУ, так і аргументи, закладені в цей висновок. Але змінити будь-що вже все рівно не вдасться. А тому коротко сформулюємо головні наслідки прийняття Рішення № 20-рп/2011:

- чорнобильці, діти війни і військовослужбовці не зможуть добитися через суд виплати їм соціальних пільг за другу половину 2011 року (після 23.07.2011, коли постанова КМУ від 06.06.2011 № 745 вступила в силу) в розмірі і обсязі, визначених Законами "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих в результаті Чорнобильської катастрофи", "Про соціальний захист дітей війни" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- уряд отримав правові можливості для передачі йому повноважень з визначення розмірів і порядку здійснення будь-яких видів соціальних виплат;

- законом про бюджет може змінюватися правове регулювання відносин, які є предметом регулювання інших законів;

- держава може змінювати механізм реалізації соціально-економічних прав, в тому числі звужуючи обсяг і зміст цих прав;

- держава може не лише встановлювати, але й зменшувати соціально-економічні права в залежності від свого фінансового становища;

- практика тлумачення законів Конституційним Судом може змінюватися щонайбільш кардинальним чином.

Якщо такі, що намітилися, тенденції і підходи в тлумаченні Конституції зі сторони КСУ триватимуть, то не стане одкровенням не лише легалізація пенсійної реформи або норм Закону "Про державний бюджет України на 2012 рік", що знову надають Кабміну повноваження із визначення розмірів соцвиплат. Услід за соціальними пільгами доля обмеження в ім’я збалансованості бюджету може зачепити інші соціально-економічні права: на оплату праці (в першу чергу, бюджетникам), на відпустку, на страйк, на житло, на безоплатну медицину і освіту та ін. У всякому разі, в частині, котра врегульована законами, а не Конституцією.

ВИСНОВОК

Рішення КСУ від 26.12.2011 № 20-рп/2011 нівелює закріплений в ст. 22 Конституції принцип неможливості звуження обсягу і змісту існуючих прав і свобод громадян. Воно суперечить попереднім рішенням КСУ стосовно соціальних виплат і можливості змін в інші закони нормами закону про держбюджет, а також відкриває державі можливості з нівелювання сутності цих та інших соціально-економічних прав шляхом зміни механізмів їх реалізації в ім’я економічної доцільності і збалансованості бюджету.

Євгеній Даниленко, матеріал щотижневика "ЮРИСТ & ЗАКОН" від 10.01.2012, № 02.

Переклад здійснено сайтом «СтопкомUA». Джерело:

Ліга Закон




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ