АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: v_zakon@ukr.net            Пишіть нам: v_zakon@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Суддя ЄСПЛ розповіла про оскарження податкових спорів
12.11.2013 р.

В Кодексі адміністративного судочинства України передбачений обов’язок українських судів використовувати практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Незважаючи на те, що питання податків не входить до традиційного списку найбільш популярних прав людини, котрими займається ЄСПЛ, тим не менш останній також є досить відомим засобом відновлення порушених прав під час розгляду податкових спорів.

Рішення ЄСПЛ у справах «Мацюк проти України» і «Щокін проти України» ключові для України з податкових спорів. Про це говорили 27 вересня 2013 р. в ході ІІ Податкового форуму, організованого Асоціацією юристів України спільно з Громадською радою при Міністерстві доходів і зборів України.

Як відзначив Олексій Резніков, партнер АБ «Егоров, Пугинский, Афанасьев и Партнеры» в Україні, у справі «Мацюк проти України» йшлося про те, що свого часу громадянин України намагався отримати компенсацію за неправомірні дії, які чиняться органами податкової міліції нашої країни. Йому було відмовлено в такому проханні листом, а не постановою (як це повинно було бути). Після цього громадянин звернувся до українських судів з позовом про компенсацію. Однак останні залишили його скаргу без розгляду в зв’язку з тим, що він вимагав компенсації, а не оскарження неналежної форми відмови. Зі слів А. Резнікова, ЄСПЛ у справі «Мацюк проти України» вирішив по-іншому, вважаючи, що перш за все українськими судами був порушений відомий принцип доступу до правосуддя, і таким чином визнав, що була порушена відповідна стаття Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція). «Тому використовуйте цю справу, аби доводити свою позицію в суді», - порадив А. Резніков.

Зі слів А. Резнікова, у справі «Щокін проти України» була цікаво застосована важлива доктрина відносно неякісності закону. «В даному рішенні ЄСПЛ дав оцінку, що в конкретному випадку в Україні діяв неякісний закон, оскільки він не був чітким і узгодженим, не відповідав вимозі якості закону і не забезпечував адекватності захисту майнових прав заявника, а національні органи не застосували підходу, котрий був би найбільш сприятливим для заявника, тобто платника податків, коли у його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування», - відзначив юрист.

ВАСУ надав деякі роз’яснення з приводу рішення «Щокін проти України», пов’язані з оцінкою суду відносно того, що вимога про повернення ПДВ (надія на компенсацію) – це питання про порушення майнових прав приватної особи.

Посилаючись на висновки ЄСПЛ, ВАСУ в своєму листі від 18.01.2012 р. № 165/11/13-12 погодився з тим, що оскарження податкових повідомлень-рішень є позовом майнового характеру. В зв’язку з цим ВАСУ відзначив, що у випадку майнового спору судовий збір необхідно розраховувати по-іншому. Тепер якщо особа звертається з відповідною вимогою, судовий збір не будуть розраховувати як оскарження акта органу власних повноважень. В той же час, зі слів А. Резнікова, рішення «Щокін проти України» в частині неякісності закону припиняє застосовуватися.

Стаття 6 Конвенції

Як стверджує Ганна Юдківська, суддя Європейського суду з прав людини, впродовж останніх років кількість податкових справ, що розглядаються ЄСПЛ, лише збільшується. «В рішеннях у справах «Щокін проти України» і «Мацюк проти України» відображені ключові принципи, що застосовуються ЄСПЛ», - відзначає вона.

Ст. 6 Конвенції, зі слів А. Юдківської, гарантує право на справедливий судовий розгляд під час визначення цивільних справ і кримінального обвинувачення. Тобто ст. 6 застосовується не до всіх судових процесів, а виключно до тих, що стосуються цивільних прав та обов’язків і кримінального обвинувачення.

«При цьому поняття цивільних прав та обов’язків і кримінального обвинувачення є автономними, тобто не завжди співпадають з їх кваліфікацією згідно національного права», - відзначає суддя ЄСПЛ. Таким чином, буде справа розглядатися як цивільна в розумінні Конвенції або ні, визначається не її класифікацією за національним правом, а її змістом і наслідками.

В той же час ст. 6 Конвенції не підлягає застосуванню в цивільному аспекті до питань оподаткування. В ЄСПЛ була можливість переглянути цю практику, зокрема, в одній із нещодавніх справ, що стосувалася тривалості судового провадження в Італії, де справа про податки розглядалася впродовж 10 років. Суд вирішив не змінювати своєї позиції і постановив, що в справі, які стосується лише нарахування податку, Конвенція не надає права на «справедливий судовий розгляд».

Суддя ЄСПЛ відзначає, що податкові спори виходять за межі цивільних прав і обов’язків, незважаючи на матеріальні наслідки. «В рішенні ЄСПЛ було сказано, що податкові спори не входять до сфери цивільних прав і обов’язків. Але спори відносно нарахування податкової пені можуть бути визнані кримінальними з точки зору Конвенції, незважаючи на їх класифікацію за національним правом», - заявила Г. Юдківська.

З її слів, коли подається скарга до ЄСПЛ, зокрема з приводу порушення прав, пов’язаних зі сферою оподаткування, то у випадку посилання на ст. 6 Конвенції необхідно обґрунтувати її застосування. «Ви повинні пояснити, чому вона застосована в конкретному цивільному спорі», - повідомила суддя ЄСПЛ.

Як відзначила Г. Юдківська, поняття кримінального обвинувачення є автономним з точки зору Конвенції. Держави-учасники можуть кваліфікувати певні порушення як адміністративні, але такі порушення можуть підпадати під автономне поняття «кримінального» злочину в розумінні Конвенції. Для аналізу застосовності цього кримінального аспекту ст. 6 ЄСПЛ розробив три критерії:

1) класифікація в національному праві;

2) характер правопорушення;

3) суворість потенційного покарання.

Зі слів Г. Юдківської, якщо у внутрішньому законодавстві правопорушення класифікується як кримінальне, то воно 100 % буде кримінальним в розумінні Конвенції. В протилежному випадку, якщо правопорушення класифікується як адміністративне, то ЄСПЛ буде вивчати зміст даної процедури.

Другий критерій більш важливий для оцінки того, є правопорушення кримінальним чи ні. До другого критерію належить питання, чи застосовується та чи інша норма винятково до кожної групи осіб або вона має загальнообов’язковий характер.

Суддя ЄСПЛ відзначає, що якщо правова норма має загальну дію, то, швидше за все, вона підпадатиме під сферу кримінального права. Серед інших ознак, котрі вивчатиме ЄСПЛ при розмежуванні кримінальних злочинів від інших правопорушень, називають також класифікацію подібних процедур в інших державах - членах Ради Європи, мета правової норми, чи є там покарання.

В третьому критерії визначальним є максимальне покарання, передбачене санкцією. Зі слів Г. Юдківської, спори відносно нарахування податкової пені можуть мати кримінальний характер з наступних підстав:

- коли закон відносно пені стосується всіх громадян як платників податків;

- коли пеня нараховується не як компенсація за збитки, а для запобігання рецидиву;

- коли пеня нараховується на підставі загальної норми, спрямованої на покарання платника податків;

- коли пеня була зручним видом покарання.

«ЄСПЛ визнав, що держави - учасники Конвенції можуть наділяти податкові органи правом переслідування і покарання недобросовісних платників податків така система буде сумісною з положеннями ст. 6 Конвенції доти, доки в платника податків буде можливість оскаржити рішення, яке порушує його інтереси, в суді, де йому будуть надані всі гарантії, передбачені цією статтею», - заявила Г. Юдківська. З її слів, в одній зі справ ЄСПЛ підкреслив, що правопорушення, у скоєнні котрого обвинувачується заявник, а саме податкове правопорушення, було передбачено статтею закону, яка діяла стосовно всіх платників податків, а не стосовно певної групи осіб. По-друге, сплата додаткових сум податку розглядалася як покарання, спрямоване на запобігання повторному здійсненню подібних правопорушень. По-третє, це зобов’язання покладалося з метою покарання. По-четверте, розмір виплати був істотним. Оцінивши всі обставини справи, ЄСПЛ визнав, що в даному випадку превалюють кримінальні аспекти і йдеться про пред’явлення кримінального обвинувачення в розумінні ст. 6 Конвенції.

Тобто ЄСПЛ визнав, що податкова санкція може бути віднесена до кримінальної відповідальності, незважаючи на її класифікацію в національному законодавстві.

ХРИСТИНА ВЕНГРИНЯК

Переклад здійснено сайтом «Влада закону». Джерело:

сайт "ЮРЛІГА"




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ