АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: v_zakon@ukr.net            Пишіть нам: v_zakon@ukr.net           
Головна сторінка

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


«ПРАВИЙ ШЛЯХ».
11.08.2014 р.

Відновлена, новітня держава не тільки не виправдала надій і сподівань мільйонів українців, а навпаки – тихесенько, підступно (за допомогою анти – державників на високих посадах ) сприяла поступовому ( непомітному ) занепаду, деградації Ідеї Нації і самого народу. У « не нашій» державі права окремих індивідів поставлені над правами національними. Саме поняття Нації, мови, традиції, звичаїв, загалом, української культури відходять у минуле, точніше усе українське туди затягують. Наступає звідусіль космополітичне, цебто безнаціональне і чужинське. Українці як спільнота, як окремішня раса ( не біймось цього слова, його часто вживав у своїх працях далекоглядний науковець – Юрій Липа ) владоможцям не потрібні. Так званим « володарям і хазяям» життя більш знадобляться і до вподоби, - москвомовні, без визначених поглядів громадяни, якими легко крутити навсібіч, як « циган сонцем».

Але у кожної нації є право, право господарювати на власній, споконвічній землі. Влада Нації у своїй державі, зветься націократією. ( Є така чудова і корисна праця М. Сціборського « Націократія» ).

Нація ж, як природня спільнота, найбільш живий та біологічний організм, що має спільне походження, расовий тип, ментальність, мову, територію проживання, культуру, має безумовне право на життя, збереження своєї расової та духовної самобутності. Якщо нація цього не має, то у неї є невід’ємне право виборювати ці свої права, у поки що « не своїй» державі.

Правий шлях… Синонімічний ряд тягнеться від правий до – право, правда, правило, правильно. Йти правим шляхом, це йти за правдою ( історичною і національною ), тобто за заповітами Творця ( Бога ), за законами Природи, створювати Правильно організації і партії ( за ієрархічним принципом, включаючи сковородинське « рівність у нерівності», обов’язкова наявність ідеології і т.д. ). У протилежність правим – ліві погляди і партії. Взагалі етимологію слова « лівий» знають усі.

Зазирнім хоч на часину вглиб нашої історії. « Руська правда», збірка стародавнього руського права, складена в Киівській державі у 11 – 12 століттях на основі звичаєвого права. Коротка « Руська правда» ( 43 статті) містить у собі чотири складові.

1. Правда Ярослава

2. Правда Ярославичів

3. Покон вирний ( один з платежів ).

4.Урок мостникам

« Руська правда» дуже важливе джерело для розуміння і пізнання древніх норм праукраїнського звичаєвого права. Ця пам’ятка доби середньовіччя мала значний вплив на всі подальші пам’ятки, зокрема, на Литовський статут. Сократ у Платоновій « Кратил» говорить, що « право» тяжко зрозуміти. Бо це щось дуже швидке, і таке, що все пронизує. Право не тільки все пронизує, а і всім править. Звідси легко виводиться, що – і праведний, і правосуддя, і правоохоронці, всі ці слова – терміни тотожні до слово- поняття, - справедливість. А справедливість є знаковим слово – змістом для християнської традиції, бо ж і Бог – втілення справедливості. Отже, правити треба по праву, чи правили так у наших краях ? Можливо, дуже – дуже давно.

Давайте поглянемо на той світ у координатах якого живемо зараз у ширшому контексті. У розумінні України і співставленні її як держави з Європою, країнами інших континентів. Так ось, це світ де майже немає святощів, а отже немає посвячених Великій Ідеї. Стосовно України, це ідея побудови національної, націократичної, а відтак, справедливої держави, на уже своїх землях у прямому розумінні слова. Не лише для українців, а для усіх, хто володіє і шанує українську мову, культурну спадщину, узагальнено – всі українські духовні цінності. Звідкіля духовний занепад у Європі ? Одна з причин криється у тому, що ті духовні вартості, які наповнювали суспільний порядок, щезли, і досі їх місце залишається порожнім. Причина і у потуранні людським слабкостям, у багатьох є страх зіштовхнутися з чистими, свіжими силами світу, світу як Енергії.

Правий був італійський барон, коли писав : « Тільки при усвідомленні можлива дія». Тому тепер дуже актуальні засади : ні компромісам, ні пристосуванству до обставин, українцям необхідний радикальний поворот, що призведе до повної заміни старої Системи. Повної заміни старих персоналій ( не за віковою ознакою ). Тих політичних персон, котрі уже 23 роки демонструють повне банкрутство свої ідей і обіцянок, у яких – обіцянки і їх виконання, ніколи не одне й теж саме. Головне для них, казати людям те, що ті хочуть почути, щоб знову обрали їх, « не замінимих». Вони нагадують колоду засмальцьованих карт, на яких зображені остогидлі фізіономії, для більшості нашого народу. Ліна Костенко певно зверталася до них : « Не говоріть від імені народу, розперетричі ви йому вклялись !».

Стоїть руба питання – чи є бодай у пасіонаріїв сили і усвідомлення свого завдання і чи є воля для реалізації ? Мусить віднайтися і бути ! Інакше не бачити змін.

Мають з’явитись, прийти, та власне, вони вже уявнилися, Нові Люди, стоїчні захисники інтересів українства, у головах і діях їх, добро спільноти буде домінувати над власними інтересами. На їхньому ( українському) боці Правда і право бути обраними від української спільноти.

Доволі з нас уже того, що продовжують формувати людину натовпу на основі демо – ліберальних, плебейських цінностей. Протиставмо сучасному декадентському світу, світ Традиції з чіткою ієрархією і притаманною їй трансцендентністю.

Також про те, про що не можна мовчати, про те, що бентежить душу і ріже очі. Про жалюгідне становище української мови в Україні, і не тільки… Одне з останніх соціологічних опитувань засвідчило, 94% росіян в Росії вважають правильним рішення про приєднання Криму до Росії, правильніше, окупації РФ Кримського півострова. Це дані Всеросійського центру вивчення громадської думки, опитування проведене 14 – 15 червня, повідомляє Бі – Бі – Сі . Чи не до цих 94 % громадян РФ звернення з плакату на Майдані у Києві : « Любим русских. Ненавидим Путина»??? У багатьох містах можна побачити панно з двомовним текстом на тлі Прапора України: « Єдина країна.Единая страна.» З ефірів багатьох радіостанцій лунають пісні, - куплет українською, куплет російською. Це не до єдності призведе, а ще до більшої роздільності ! Давайте без лукавства. Патріот України, незалежно від національності, на третьому десятку літ відновленої державності, може не володіти державною мовою ? Ні ! Бо знаємо, мова – це не тільки звуки… Російська мова де – факто уже давненько в Україні, друга державна, даруйте, радше – перша ( у великих містах, так точно ! ). Радіють у Кремлі, радіють шуфричі і медведчуки, бо знають, чимало з москвомовних не хочуть бути незалежними від Росії ( події на Донбасі промовисто свідчать…). Це велика небезпека. Ще один архіважливий момент, не один, навіть не два демо – ліберали волали з екранів ТБ, заявляючи : « Не має значення на якій мові розмовляти, до якої церкви ходити і т.п.». Та має значення, і при тому велике ! Такі непродумані заклики і призвели почасти до того, що вже не має значення, - під якими прапорами ходити ? ! Так, чи не так не шановні панове ! Війна, що ще триває, це війна за Україну на етнічних землях українців і проти України. Догралися з компромісами щодо відвертих ворогів і проявів ненависті у своїй же хаті до нас, ніби господарів, а хлопці гинуть…

« Добрі поради, хто б їх не давав, народжуються від мудрості правителів, а не мудрість правителів з’являється від добрих порад». Це з Макіавеллі, і на додаток, від цього ж видатного мислителя : « Якщо звернемось до тих правителів Італії, що втратили владу, то побачимо, що найбільш слабким місцем їх було – військо». Зруйновано армію і ледь не втратили державність ( Крим втрачено, сподіваємось тимчасово). Не було у нас від 1991 року мудрих правителів, а були ті, до речі – усі 4 президенти, котрі поволеньки руйнували військо. Чи понесуть відповідальність, кримінальну звичайно ! Чи як завжди гостру проблему забалакають ( політтехнологи допоможуть ! ), а потім – забудуть.

Гранично чітко і правдиво « рубанув» словом Євген Голибард : « А що нині відбувається у середовищі українських пересічних громадян із подачі євро орієнтованих можновладців ? А відбувається « мирне» впровадження у свідомість українців інтересів ворожої держави, шляхом призвичаєння до «русского мира» в його підступному філологічному варіанті». Доктор філософії і етнолог Вадим Мицик попереджає : « Виступи за надання російській мові державного статусу є передумовою інтервенції Росії в Україну. Український народ має свою мову і її треба йому повернути у всі сфери життя, а не розвивати чужорідну. НЕ МОЖНА ТВОРИТИ ВЛАСНУ ДЕРЖАВУ НА ЧУЖІЙ ОСНОВІ». Нас і надалі намагаються позбавити національно – етнічної ідентичності. Ось де широке поле діяльності для Правих.

Революція Гідності продемонструвала і значну активізацію націоналістичних середовищ .Країна побачила на власні очі, - рішучість, сміливість, дієвість представників « Правого Сектору». Цим хлопцям завдячуємо в значній мірі ,що змінився курс революційних подій, простіше, - від пісень і танців, до радикальних дій супроти відвертого ворога. Згодом, « Правий Сектор» на фундаменті УНА трансформувався в партію. У лавах цієї націоналістичної формації, та серед її прихильників є українці, які хочуть насправді і можуть змінити Україну до кращого. Їх варто підтримати і співпрацювати з ними. ( Звичайно, не все так добре, вже і у цю праву партію проникають, поки що поодиноко, гонорово – амбітні кар’єристи , яким не вдалося прорватися до влади у іншій партії, у ВО « Свобода», та ж мова не про таких…)..

Це не агітація, не вихваляння правих в Україні, це вигук зі споду душі. Бо якщо не вони, то знову « лівацькі» сили порядкуватимуть у державі.

Частенько доводиться відвідувати Київ і Київщину. Важко не помітити активну, практичну діяльність « Правого Сектору» Київської області. Спокійно і впевнено керує цією структурою стриманий, але твердий і послідовний націоналіст Ігор Мазур, більш відомий під псевдом « Тополя». Дуже воно йому личить, бо за давніми легендами Україну охороняє народне дерево- Раїна ( Тополя пірамідальна ). Він і є охоронцем України і українських ідей, вже не одне десятиліття. Бойовий і мудрий сотник Майдану – Тарас Усатенко, Олександр Дудка ( аналітик і вправний організатор), Сергій Фесенко, усі вони працюють безпосередньо з людьми, мешканцями – Богуслава, Миронівки, Ірпеня, Бучі, інших населених пунктів області. Права ідея завдяки їм, крокує і поширюється українськими землями.

… закінчив читати чудову книжку аргентинського психотерапевта Хорхе Букая « Історії для роздумів». Наприкінці твору автор пише про три істини, що не залежать ні від часу, ні від обставин : « Істини – гори дані нам для того, щоб побудувати свій дім на міцному фундаменті ( наш дім – Україна ).

Істини – ріки – щоб втамувати нашу спрагу і пливти по ним в пошуках нових обріїв ( національна ідея і націократія ). Істини – зірки – щоб вони вказували нам шлях навіть в найтемніші ночі ( праві ідеї освітлять шлях, аби не збитися на манівці). Правий шлях – правильний, буде і переможним !

Андрій Будкевич




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ