АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: v_zakon@ukr.net            Пишіть нам: v_zakon@ukr.net           
Головна сторінка

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


Корпоративні ігри: які ризики несуть коаліції акціонерів? Аналітика правозастосування
13.07.2014 р.

Будь-яке рішення зборів акціонерів є результатом тривалої підготовчої роботи: від юридичних нюансів до побудови внутрішньокорпоративних взаємовідносин. Своєю чергою, юридичний порядок організації зборів акціонерів – це своєрідні правила гри, котрі обмежують учасників в засобах досягнення корпоративних цілей, а з іншої сторони – надають засоби для впливу на внутрішньокорпоративні відносини.

Отже, Закон України «Про акціонерні товариства» та ряд інших нормативно-правових актів є базовими документами, що регулюють внутрішньокорпоративні правовідносини. Якщо ж, з тих чи інших причин, акціонер втрачає внутрішньокорпоративні можливості для захисту своїх інтересів, внутрішньокорпоративна боротьба з метою досягнення справедливості переходить в судову стадію.

Як правило, при лобіюванні певного рішення зборів акціонерів, інтерес для акціонера становлять дві стадії ухвалення рішення загальними зборами акціонерів: реєстрація акціонерів (або їх представників) і голосування з питання, що цікавить.

Така спірна реєстрація акціонерів

Реєстрація акціонерів для участі у зборах акціонерів здійснюється на підставі переліку акціонерів, які мають право на участь в загальних зборах.

Ключовим поняттям для реєстрації акціонерів є поняття «кворуму». Згідно ст. 40, 41 Закону України «Про акціонерні товариства», наявність кворуму загальних зборів визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі в загальних зборах акціонерного товариства. Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі в них акціонерів, котрі сукупно є власниками не менш як 60 процентів акцій, що голосують.

Як справедливо відзначив О.І. Виговський (Виговський О.І. Новели акціонерного законодавства: науково-практичний коментар до Закону України «Про акціонерні товариства»/О.І. Виговський. - К.: Юстініан, 2009. - С. 266), саме на момент реєстрації встановлюється кворум для голосування в загальному по всіх питаннях, а не по кожному питанню зокрема. Тому наявність кворуму, не менше 60%, при реєстрації така важлива для того, аби загальні збори відбулися в принципі.

В Україні, як правило, недооцінюють значення даного факту при побудові внутрішньокорпоративних взаємовідносин.

Судова практика по окремих справах

Наприклад, у справі № 5011-51/9773-2012 розглядається випадок, коли рішення загальних зборів було ухвалено без повідомлення позивача про скликання загальних зборів і без участі позивача як учасника, котрому належало 51% статутного капіталу, т.б. за відсутності кворуму.

А у справі № 908/3370/13 судом встановлювалось порушення прав акціонера при ухваленні АТ рішення про виключення з нього учасника при відсутності останнього на загальних зборах.

Як свідчить судова практика ВГСУ з даного питання, визнання недійсними зборів акціонерів у зв’язку з відсутністю кворуму по даному питанню ускладнюється тим, що суд касаційної інстанції не вважає достатньою наявність доказів, котрі б, на його думку, свідчили про це. І, відповідно, суд вищої інстанції спрямовує на повторний розгляд дану справу судом, який повністю не дослідив дане питання і ухвалив оскаржуване рішення.

«Голос слід було б зважувати, а не рахувати.» (Ф. Шиллер)

Законодавство України встановлює різні вимоги до кількості голосів відносно суті питання, що розглядається. Так, для ухвалення рішення з поточних питань вимагається проста більшість голосів (ч. 3 ст. 42 Закону «Про акціонерні товариства»), а для найбільш важливих (наприклад, внесення змін до статуту) – кваліфікована більшість голосів акціонерів – більше 3/4 (ч. 5 ст. 42 Закону «Про акціонерні товариства»).

Таким чином, будь-яке значуще для функціонування АТ рішення вимагає ґрунтовної підготовки його прийняття. Якщо просту більшість голосів можна забезпечити досить легко, оскільки рішення, що приймаються в такий спосіб, не впливають на вектор розвитку АТ, то забезпечення 3/4 +1 голос пов’язане, в першу чергу, з трьома обставинами.

По-перше, співвідношення акцій в акціонерному капіталі (наявність мажоритарного акціонера, міноритаріїв, сторонніх акціонерів, наприклад, ФДМ) визначає голосування з ключових питань. Воно дозволяє виявити акціонерів, котрі здатні впливати на прийняття рішень, і акціонерів, котрі допомагають прийняти необхідне рішення.

По-друге, представництво даних акціонерів при реєстрації акціонерів, котрі мають право брати участь в загальних зборах.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонери вправі призначити постійно або на певний строк на загальні збори своїх представників, котрі повинні відповідати вимогам, визначеним в законі. Своєю чергою, ч. 3 ст. 39 Закону пред’являє вимоги і до довіреності, котра повинна містити задачі з голосування, тобто перелік питань на порядку денному загальних зборів з вказівкою того, як і за котре (проти котрого) рішення слід проголосувати. Під час голосування на загальних зборах представник повинен голосувати саме так, як передбачено завданням по голосуванню.

Дана вимога закону обумовлена тим, що представник акціонера зобов’язаний висловлювати волю акціонера у відповідності з довіреністю, що, зазвичай, і складає ризики для ухвалення рішення на загальних зборах. Несприятливими наслідками недбалого ставлення до оформлення довіреності можна скористатися в тому випадку, якщо рішення є ключовим і не всі акціонери задоволені його прийняттям.

Судова практика по окремих дефектах довіреності свідчить про те, що дефект довіреності є додатковою обставиною при встановленні факту порушення прав учасників (акціонерів) господарського товариства. В результаті недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно, якщо учасник не міг взяти участі в загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватися для участі в загальних зборах і т.д.. (напр.: справа № К30/94-09, справа № К7/85-10).

В той же час, судова практика по-іншому розглядає питання про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав не допуску до участі в них акціонерів (учасників) товариства. Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено, що при вирішенні таких спорів судам слід з’ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, котре оскаржується.

Слід відзначити, що визначення невідповідності довіреності вимогам законодавства можливе як на стадії реєстрації, так і на стадії оспорювання правомочності прийняття рішення загальними зборами. В останньому випадку, дефекти довіреності є лише підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, а не окремою вимогою при пред’явленні позову.

Певний час була поширена практика визнання недійсною довіреності (напр.: справа № 2-21/4628-2007), на підставі котрої відбувалось голосування, одночасно з визнанням недійсним рішення зборів акціонерів. Однак, з часом судова практика відійшла від цього в зв’язку з узагальненням умов і обставин,за яких судом таке рішення визнавалося недійсним, і у вищезгаданій Постанові ВСУ резюмувалися необхідні підстави для цього (п. 17 Постанови). Відповідно, відпала необхідність визнавати довіреність недійсною в зв’язку з тим, що її недійсність стала важливою лише при істотному впливі на прийняття рішення загальних зборів (напр.: справа № 10пн-к/5014/600/2012).

І, по-третє, центральну роль відіграють різноманітні обставини правомочності. До цієї категорії обставин слід віднести ситуації, коли ініціатором скликання загальних зборів є акціонери, котрі володіють в сукупності більше ніж 10 процентами голосів.

Згідно ч. 4 ст. 45 Закону України «Про господарські товариства», такі акціонери мають право вимагати скликання позачергових зборів в будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо впродовж 20 днів правління не виконало вказаної вимоги, вони вправі самі скликати збори у відповідності з вимогами частини першої статті 43 вказаного Закону.

До таких обставин слід віднести і особливості проведення загальних зборів, якщо одним із учасників (акціонерів) є держава в особі ФДМ.

Корпоративний залік чи цікава арифметика?

Підбиваючи підсумок, слід відзначити, що для ухвалення рішення з ключових питань важливими каталізаторами розвитку подій на загальних зборах є наявність коаліції акціонерів, а також те, хто саме є ініціатором внесення змін.

Якщо пропозиції вносить мажоритарний акціонер, який володіє менше ? голосів, то в нього є вибір «союзника»: стороннього акціонера або міноритарія (менше 10%), оскільки норми ч. 5 ст. 42 Закону України «Про акціонерні товариства» вимагають для прийняття рішення більше 3/4 голосів. Своєю чергою, аби вирішити ключове питання, сторонній акціонер або міноритарій повинен або домовитися з мажоритарним акціонером, аби просунути свої пропозиції, або блокувати рішення, голосуючи «проти» разом проти пропозицій мажоритарного акціонера.

Інший варіант розвитку подій пов’язаний з процесуальними можливостями, крім тих, про котрі йдеться в п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» або так званої «заборони на майбутнє» (п.11 Постанови).

Також, постанова виділяє такі позовні вимоги, як внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів, за результатами котрої можливо постановою призупинити маніпуляції з реєстром (п. 5 Постанови), визнання недійсною довіреності на право участі і голосування, визнання недійсним рішення загальних зборів і т.д.

Окремо слід відзначити, що додатково механізми забезпечення інтересів і захисту прав окремих груп акціонерів можуть бути закладені саме в статуті.

Христина Венгриняк

Переклад здійснено сайтом «Влада закону». Джерело:

Сайт "ЮРЛИГА"




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ