АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: v_zakon@ukr.net            Пишіть нам: v_zakon@ukr.net           
Головна сторінка

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


Влада Закону
По сайту
• Головна сторінка
• АРХІВ: Новини Оголошення Заяви
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво



КРЕДИТНО-ВАЛЮТНЕ ЗБИТКУВАННЯ (продовження)
04.04.2014 р.

У 2006 році вийшла у світ моя книга під назвою «Рахівництво «Взяв» – «Дав». У ній на сторінці №136 та №137 було написано таке (цитую): «…Одне львівське товариство з обмеженою відповідальністю тримало гроші на рахунку в банку. Люди того товариства думали, що гроші – то є цінність. Але якщо ви не забули те, про що читали вище, а саме – у цій книзі українцям пропонуються інші цінності, зокрема ті, які самі мають цінність (земля, будинки, споруди, діаманти, золото і т. д.), то буде добре. Але за такий підхід до цінностей у тому товаристві нічого не знали і у кінцевому підсумку попеклися: банк спеціально збанкрутував і ті „цінності” перетворилися на пшик.

В Україні, де керують не українці, таке практикується. Ми були свідками, коли через не українські банки обдурили не одне там господарське товариство, а цілий український народ. Мій досвід підказує, що таке буде ще не раз…»

Тепер, дякувати Богу, на дворі 2013 рік. Ставлю запитання: То обдурили народ ще раз, чи ні?

Відповідь очевидна: Обдурили і, повторюсь, ще не раз обдурять.

В Україні є місто Київ. Його душа: ані хреста, ані зірки – тільки гроші. Доки Київ буде столицею, доти не буде України. На його високих дніпровських берегах отаборилася влада (Свят! Свят! Свят! Хай та біда йде на скали!), яка день і ніч думала, якби обдерти свій народ до останньої нитки. І придумала…

Все почалося з реклами. Комерційні банки, з дозволу «дніпровських берегів», стали писати на своїх паперових та електронних плакатах, що надають бажаючим кредити в іноземній валюті. А відсотки за них набагато нижчі, ніж були б у тому випадку, якби кредити бралися у гривнях. І що ви думаєте, народ клюнув і повалив у комерційні банки.

Після цих слів пасувало би зазирнути до законів України. А що ж у них там про це писалося?

Перший закон «Про рекламу». Цитую: «…Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції…» Якщо прокоментувати, то ніякої мови за добросовісну конкуренцію у банківській рекламі не було. Це навіть на диво всім зрозуміли ті, хто сплоджував цей закон і у 2012 році (краще пізно, ніж ніколи) вони зі страху доповнили цей закон такими словами, цитую: «…Інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, яка розміщується чи розповсюджується на території України, зазначається виключно у гривні…» На мою думку, видача кредитів в іноземній валюті у більшості випадків була незаконною справою.

Не вірите? Давайте пірнемо в Конституцію України, але тільки не втопіться (я плаваю добре). Там є такі слова, цитую: «…Стаття 99. Грошовою одиницею України є гривня.

Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України…».

Майже те ж саме писалося і у Цивільному кодексі України: «… Стаття 192. Гроші (грошові кошти) 1. Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за

номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

2. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом…».

А у Господарському кодексі України було написано так, цитую: «…Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін…».

Отже, виходячи із написаного, я хочу про те ж саме висловитися наступним чином: валютний кредит міг надаватися тільки учаснику зовнішньоекономічних відносин. Але, на превеликий жаль, таких учасників було дуже мало. Валютний кредит, порушуючи чинне законодавство України, видавали всім бажаючим. Іншими словами, почалося спеціально задумане кредитно валютне збиткування над українським народом.

Кохані читачі, далі я наведу кілька типових прикладів, аби переконати вас, що в цій книзі писалася тільки жахлива правда.

Для початку, я відображу суть самого кредиту. Почну із умовного прикладу.

Дія № 1. 01.12.2008 року комерційний банк дав фізичній особі, яка не була його клієнтом, а остання отримала кредит у розмірі 10000,00 доларів США. Кредит видали на 3 роки під 11% річних. Іншими словами, комерційний банк мав би через 3 роки отримати 10000,00 доларів, як повернення тіла кредиту, та 3300,00 доларів, як проценти. Останні були би доходом комерційного банку. 01.12.2008 року за офіційним курсом Національного банку України 100,00 доларів США дорівнювали 505,00 гривням. Під час видачі кредиту в бухгалтерії комерційного банку було зроблено наступне рахункове проведення:

дебет рахунку № 2202 «Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам», а кредит рахунку № 1001 «Банкноти та монети в касі банку» на суму 10000,00 $/50500,00 грн. До слова, вся звітність, усі фінансові результати всіх банків України складаються тільки у гривнях. А щодо рахункових проведень у рахівництві банків, то вони записуються через дріб, де чисельник є іноземна валюта, а знаменник – гривня. Вважаю за потрібне дещо пояснити тим любим читачам, які взагалі не знайомі із рахунковими проведеннями, а саме: враховуючи те, що ця книга носить вишкільний характер, я рахункові проведення запишу суто українськими словами. Вони читатимуться так: взяв рахунок № 2202 «Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам», а дав рахунок № 1001 «Банкноти та монети в касі банку» на суму 10000,00 $/50500,00 грн. Тобто такі слова, як дебе і кредит, що калічать наші писки, будуть замінені на рідні українські: взяв і дав.

Продовжую. Крім того, бухгалтерія комерційного банку повинна була дати фізичній особі графік погашення кредиту в момент його видачі та відмітити для себе прогнозований дохід (без здійснення рахункового проведення) у розмірі 3300,00 доларів США, що відповідало 16665,00 гривням (3300,00 х 5,05).

Дія № 2. 31.12.2008 року за офіційним курсом НБУ 100,00 доларів США дорівнювали 800 гривням. У цей день комерційний банк зобов'язаний був зробити таке рахункове проведення:

взяв рахунок № 2202 «Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам», а дав рахунок № 3801 "Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів " на суму 29500,00 гривень (курсове відхилення (8,00 – 5,05) х 10000,00). Тобто, комерційний банк від зміни курсу відразу отримав не прогнозований дохід у розмірі 29500,00 гривень, який йому люб'язно надала держава в особі Національного банку України (відбулася переоцінка залишку рахунку N 2202 «Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам»).

Дія N 3. 02.01.2009 року фізична особа погасила 400,00 доларів США, як тіло кредиту та 150,00 доларів США, як проценти за кредит. У цей день за офіційним курсом Національного банку України 100,00 доларів США = 800,00 гривень. 02.02.2009 року у бухгалтерії комерційного банку зобов'язані були зробити такі рахункові проведення:

взяв рахунок № 1001 «Банкноти та монети в касі банку», а дав рахунок № 2202 «Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам», на суму 400,00 $/3200,00 грн., погашення тіла кредиту;

взяв рахунок № 2208 «Нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам», а дав рахунок № 6042 "Процентні доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам" на суму 150,00 $/1200,00 грн., отриманий непрогнозований дохід банку (прогнозований – 150,00 х 5,05 = 757,50).

Цей умовний приклад доволить, що від дій Національного банку України, як атрибуту державної влади (Свят! Свят! Свят! Хай та біда йде на скали!) комерційний банк отримав у зв'язку з ростом курсу долара США по відношенню до гривні непрогнозований дохід у розмірі 29942,50 гривень {29500,00 + 442,50 (1200,00 – 757,50)}.

Відповідно, клієнт комерційного банку – фізична особа отримала збитки в такому ж розмірі. Тобто, Національний банк України, як атрибут держави, створив недобросовісну конкуренцію. В результаті, прибуток отримала тільки одна сторона – комерційний банк. Вважаю, що це є грубим порушенням статей 18, 25 та 32 Господарського кодексу України, за що Національний банк України та його "дітище" – комерційний банк повинні би понести відповідальність.

Додам, що доходами комерційного банку від видачі кредитів є тільки проценти. Інші доходи не прогнозуються. З нашого розрахунку випливає, що комерційний банк фактично отримав та показав у звітності доходи у розмірі 29942,50 гривень.

Крім того, вся фінансова звітність в Україні будується на основі даних бухгалтерського обліку. Іншими словами, всі доходи та витрати відображалися рахунковими проведеннями, на основі яких складалася фінансова звітність комерційних банків. І тому я показав на умовному прикладі кілька таких рахункових проведень для вашої вишкільної орієнтації, любі читачі. (Далі буде).

Соловій Михайло




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ