АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: v_zakon@ukr.net            Пишіть нам: v_zakon@ukr.net           
Головна сторінка

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


Влада Закону
По сайту
• Головна сторінка
• АРХІВ: Новини Оголошення Заяви
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво



«Хто там крокує лівою?Правою, правою, правою!»
06.03.2014 р.

Так про новий тип українських людей писав історіософ і великий провидець Дмитро Донцов: «Без їх духа – країна не воскресне. А той предківський дух, - казав автор «Заповіту», - тільки «воскресне знов серед мечів», мечів фізичних і духовних. Будуть це люди окресленого психічного типу, не психіки плебеїв, закоханих в приваті, в плотськім щасті, в ідилічним побуті і спокою». І у розвиток і продовження першої думки, друга наступає, теж Донцовська: «Хто хоче, щоб його народ не обернувся в череду худоби, - мусить перед усім і над ним любити Боже. Хто прагне добра для своєї країни, мусить це, а не своє приватне добро любити і ненавидіти зло, - активно його поборюючи».

Це можуть зробити, як завжди, меншість вибраних. Це люди ідеї, віри, волі. В процесі перманентного розвитку революційної ходи, вперше таких людей ми побачили на вул. Грушевського, поблизу стадіону імені В.Лобановського. Відбулося жорстоке зіткнення, протистояння із зондеркомандою «Беркут». Ці події відбулися винятково через те, що влада очолювана узурпатором В. Януковичем, довела, що розуміє лише мову сили, щонайменше – кулака, битки, пляшки з запалювальною сумішшю. Отже, опісля жорстокого двобою, відбулося кілька етапів перемовин, які не принесли жодних позитивних результатів. І тут один з ключових моментів розгортання революційних подій, - перемовини змогли відбутися завдяки відчайдушній хоробрості хлопців з «Правого сектору», «Самооборони», майданівців, а від певної миті – повстанців.

Потім, були тимчасові перемир’я, намагання вплинути на вирішення глибокої кризи мирним шляхом трьох попередніх президентів України, громадських діячів, журналістів. Всі зусилля виявились марними. Дивовижну стійкість у боротьбі, прихованій і відкритій, проти українського народу тримала фракція – банда ПР у Верховній раді. Ця група, та ні, зграя регіоналів, що не знала ніяких обмежень грабуючи Україну і її народ протягом чотирьох років, виявила неймовірну одностайність з кривавим узурпатором В. Януковичем.

Наступний етап, це етап ночей і днів кривавого жахіття. Влада відправила озвірілих беркутівців із завданням повної зачистки Майдану. Ніколи у своєму житті не бачив такої кількості людей, які готові були віддати життя за Україну. Почергово, один загін на передовій ( саме так, бо це почалася війна злочинної влади проти народу) відбивши… надцяту атаку озвірілих бандитів, змінював інший. Паніки не було, хаосу також. Хлопці діяли злагоджено, спокійно, були впевнені, Майдан не здадуть! В першу ніч жахів, близько третьої години ночі зауважив, - що жодного вождя, вождика, лідера, лідерчука від опозиції на Майдані немає. Отакої! На сцені знаходились – ведучий, священики, біля сцени нервово походжав Степан Хмара. У найважчі години від третьої до сьомої ранку сцена від промовців спорожніла… Коментарі певен, у даному випадку зайві. Вогонь від палаючих шин, пластмасових смітників, шматків деревини, інших засобів, утворив вогняну стіну, яка захищала Майдан. Летіли гранати шумові і бойові, стріляли в захисників і бойовими патронами. Рядки батька Тараса промовляють:

«І день і ніч ґвалт, гармати,

Земля стогне, гнеться;

Сумно, страшно, а згадаєш –

Серце усміхнеться.»

У вогні народжується оновлена Україна. Майдан вистояв. Хлопці «Небесної сотні» долучилися до легіону загиблих за волю України, із небесних висот їхні світлі душі дивитимуться на нас, не сміємо про це забути! Вони не лише герої, а й мирські святі. Ці українці, одного ряду з захисниками Батурина, студентами і гімназистами, які полягли під Крутами, це брати по духу холодноярівців і вояків УПА. Вічна пам'ять полеглим, честь і шана тим, хто повстав.

Надалі події почали розгортатися з калейдоскопічною швидкістю, - втеча В. Януковича, багатьох його поплічників, соратників, котрі повинні понести спів – відповідальність за пролиту кров народу і людиновбивства. Міністр МВС, Голова СБУ, вся фракція – банда ПР у Верховній раді мають стояти перед справедливим судом. Масований вихід з лав фракції ПР розпочався тільки після пролитої крові, небачене блюзнірство. За свою поведінку, виступи, заклики, зрештою, за багаторічну антидержавну діяльність сподіваюсь, будуть відкриті кримінальні провадження проти найбільших негідників – Царьов, Колесніченко, Чечетов, Єфремов, Герман, Бондаренко. Руки по лікті в крові, чи вже помили? Знову, як і у 2004-2005 роках гасає у залі Верховної Ради подаючи численні пропозиції відомий антидержавник, активний учасник двох політичних банд (СДПУ(о), ПР). Якщо це не припинити, не бачити нам оновленої, правової, справедливої України. КПУ і Партію регіонів – заборонити, як анти - державницькі, людиноненависницькі організації. Це потрібно зробити у якомога короткі терміни часу.

Лабіринтами, коридорами пам’яті повернемось зо три тижні назад.

Дмитро Ярош. Психічно стійка особистість, спокійний, спілкується виважено, без поспіху, прямий погляд - очі в очі. Помітно, що думає , те й говорить. Та говорить лише те, що допустимо в мить мовлення. Немає пафосу, театральності, відсутнє позування. Зате є – рішучість, твердість, тихий, не крикливий патріотизм. Він Справжній.

Микола Карпюк. Друга особа в УНА, перший заступник Голови партії, легендарного Юрія Шухевича. Чіткість, конкретність у викладенні думок. Величезний практичний досвід політичної діяльності і чудове знання не тільки історії, а й відчуття історичного моменту, тобто, коли і що потрібно робити. Суворий, але не злий. Випробуваний на вірність Україні більш ніж двадцятьма роками. У цього українця – крицевий внутрішній стрижень.

Це вони, - Дмитро і Микола, співзасновники «Правого сектору», керівники правої, поки що громадської організації. За екстремальних обставин, практично в умовах війни, на перший план вийшли – справжні, правдиві, реальні представники Правих. Це представники не оперетково – музейного націоналізму, які увесь свій революційний запал демонструють на сценах і у залах. Так, я про тих, про кого ви подумали. Це про псевдо – лідерів, та немає жодного стосунку до рядових, ідейних членів націоналістичних угруповань. Святе письмо говорить: «По справам їх, пізнаєте іх».

… Ось уже й Прем’єра отримала Україна, разом з ним і уряд. Тривожать, навіть дуже, прізвища багатьох, це люди Системи, старої Системи. Це уряд коротко тривалої дії, стабілізаційний? Важко сказати. От, що це уряд імені Ю. Тимошенко, так це однозначно. В.о Президента, він же Голова Верховної Ради, людина Тимошенко. Чи не усі ключові міністерські портфелі у руках її людей. Вона працює!Хто Вона? Верховний контролер України, у руках якої дистанційне управління державою? Як таке могло статись? Тепер треба очікувати регулярної появи на всіх каналах ТБ головного ідеолога «григ’янізації» України, відомого маніпулятора людськими думками Олега Медведева. Це той персонаж, хтось повинен пам’ятати, який вже під час інавгурації Президента В.Ющенка «працював» на його повалення. Вірний соратник жінки у білому, що працює по чорному, до сьогодні. Для очільників цієї партії (ВО «Батьківщина») дуже близьким було гасло: «Брехня повинна бути неймовірно великою… Та є інша приказка: « Брехнею увесь світ обійдеш, та назад не повернешся».

Діячів старої Системи, геть від влади!Членів фінансово – олігархічного клану очолюваного Ю.Тимошенко, так званих «дніпропетровських», також. Ще не розпочинався процес очищення України від регіональної зграї на чолі з В.Януковичем. Хто відповість на питання, в результаті яких кулуарних домовленостей виринула кандидатура комсомольського пастиря О. Турчинова і швидесенько була проголосована на дві найвищих посади в Україні? Хто ці люди?Хто їх уповноважував? Не Майдан, це точно. Не український народ. Тоді хто?Вони хочуть другої хвилі революції?Хочеться почути відповідь.

Є десятки, сотні запитань, які криком кричать від душі і серця, переконаний, у сотень тисяч українців так само. Візьмемо один окремий приклад, а як бути з Р.Ахметовим, які подвоїв свої мільярдні статки за роки правління В.Януковича. Може, він вже друг Революції, і ще більший друг «нової» влади?Так, чи ні?Хто відповість?Можливо, один з політичних авантюрників, такий собі Зорян Шкіряк, який три місяці істерично викрикував собі посаду з трибуни Майдану. Той невеличкого зросту чоловік, з непогамованими політичними амбіціями, котрий ще зовсім – зовсім нещодавно був політичним приятелем і фінансовим прохачем сумнозвісної Н. Королевської. Той пан, що творив справжній безмір у СХП. Ні, він не відповість. Тоді хто?

При головних важелях влади знову опинилися в основному ті, про яких, краще не скажеш, ніж це зробив Д. Донцов: «… ліві «політики» декретують, що не наша воля, а «дійсність визначає наш шлях», не воля чи «бравурні повстання» (бо «що вони дали?»), а пристосування до « розвоєвих тенденцій сучасного світу», хоч би вони мінялися щороку або зашморгували петлю на шиї нації…». Ліві, не ідеологічно, а просто «ліві» люди, з такими ж поглядами.

Україна почала очищуватись. Очищуватись, це страшно, але правда, - вогнем, водою з водометів зондеркоманд, смертями і пораненнями героїв. На черзі очищення історичною правдою, справедливістю, чесністю, лицарським служінням Україні і Народу.

Досить лівизни! Праві – це правота і історична правда. Соціальна і національна справедливість. Хто там крокує лівою ?

P.S. Ледь не забув. Документ вх. № 181/11 від 18.02.2014 до листа СБ України від 18.02.2014 № 45, цей документ засвідчує про співучасть генерал – полковника В.М. Замани « у проведенні антитерористичних заходів під керівництвом Антитерористичного центру при Службі безпеки України перемістити та передати в оперативне підпорядкування для подальшого виконання завдань за призначенням в рамках проведення антитерористичної операції наступні сили і засоби, зокрема, вертольоти Мі-8 (дві одиниці), БАТ-2 (одна одиниця), прожектори АПН- 90, станцію озвучення на базі автомобіля ГАЗ – 66. Підпис – генерал – полковник В.М. ЗАМАНА, від 18 лютого 2014 року, № 313/11. Це той генерал, якого «нова влада» призначила координатором Міноборони України.

Андрій Будкевич




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ