АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Осучаснення вікових традицій?
24.01.2012 р.

Наприкінці 2011 року з’явилося звернення до спільноти Українського Католицького Університету, що у Львові, яке підписали ректор о. Борис Ґудзяк, керівник Духовно-пасторального відділу о. Юрій Щурко та віце-ректор з питань призначення та місії Університету Мирослав Маринович. Автори закликали: «Шукаймо справжніх витоків лиха!». І задаються питанням: як спільноті УКУ ставитися до образу «Жида» в традиційних українських вертепах? Чи й далі бачити в цьому образі справжній корінь наших соціальних, національних і політичних лих?

Сьогодні зло ототожнюється з цілою етнорелігійною групою – отже, слід вирішити, чи справді така світоглядна позиція відповідає світогляду та місії УКУ. Не заперечуючи той історичний факт, що образ «Жида» був традиційним для українських різдвяних вертепів, автори пропонують наново осмислити ґенезу зла. Знайти новітній персоніфікований образ лихварства, грошолюбства, корупції, підкупу та підступності.

Для обґрунтування своєї позиції наводяться належні теологічні аргументи. Кім цього, українців застерігають: якщо зберігати цей образ у майбутньому, то в інших культурах так само житимуть образи «хохла-дєрєвєнщіни», «різуна-гайдамаки», «кривавого погромника». То ж не варто ображатись, що в російських телесеріалах з образом «хохла» обов’язково асоціюються хитрість, підлість і зрада, а незабаром у світі виробиться образ «українського емігранта-мафіозі». І не варто очікувати, що хтось почне першим позбуватися своїх усталених стереотипів. Адже сказано: «Із себе починає не слабший, а мудріший».

Чимало важливих проблем турбують сьогодні українське суспільство. Вважати образ вертепного «жида» однією з них, дискутувати з цього приводу – це право кожного окремого громадянина. Питання в тому, чи на часі саме ця дискусія, яка лише вкотре розділяє суспільство – тепер ще й у питанні змісту вертепу. А зміст звернення очільників УКУ викликав вкрай неоднозначну реакцію.

Більшість українців звикли утримуватися від дискутування з авторитетом християнської Церкви, а УГКЦ зокрема. І просто сприймають те, що сказане отцями. Тому, цього року спостерігачі помітили певне зменшення кількості вертепів, у яких був присутній образ «жида», заміну його іншими карикатурними, негативними персонажами. Наприклад, тим же самим Януковичем. Та проблема на цьому не вичерпана.

Вертеп – дуже давня український традиція, що поєднує у собі місцевий фольклор та християнське вчення. І саме з ним роками боролася радянська влада, намагаючись викорінити з української свідомості разом з ним і все релігійне і національне. Вертеп став тоді одним з методів захисту українськості, одним із засобів боротьби з агресивною комуно-московською бездуховністю.

Вертеп переміг, українськість вистояла. Тому чимало людей вкрай негативно поставилися до такої спроби ревізії національно-релігійних традицій. Більшість змовчали, дехто, переважно молодь – висловлював свою думку близьким або й навіть публічно. Мало того, не залишилася ця ситуація поза увагою московських тележурналістів, які досить детально розповіли про неї, додавши до сюжету висловлювання і єврейської громади Львова, і, звичайно ж, речника «Свободи». Дивує тільки, як ще не взялися експлуатувати цю тему теперішні вороги УГКЦ, секта прихильників Марселя Лефевра та (так звані «догналівці»).

Поступове загострення уваги довкола піднятого питання спонукала особисто висловитися навіть Главу УГКЦ, Блаженнішого Святослава (Шевчука), який загалом погодився з позицією керівників УКУ. Саме через персонажів, присутніх у вертепному дійстві, студенти Києво-Могилянської академії від XVII століття намагалися оздоровити тодішнє суспільство, пропагуючи зміст християнських таїнств і висміюючи суспільні вади. У значно м’якіших, виважених формулюваннях, Першоієрарх УГКЦ поділився міркуваннями, що у вертепному дійстві не потрібно акцентувати уваги на негативах минулого, а шукати їх у сьогоденні. Адже, щоб вертеп був живим, він повинен віддзеркалювати сучасну культуру, а з нею і сучасні хиби суспільства. На його переконання, сьогодні ці вади не обов'язково повинні бути пов'язані з особою «жида». Тому, на думку Блаженнішого Святослава, варто ввести нових дійових осіб до вертепу.

Попри інші негативні стереотипи, які активно тиражуються стосовно українців, особливо популярним є міф про хворобливий український антисемітизм. І ані пам'ять про євреїв, які боролися за Українську державність в УГА та УПА, лікували повстанців та гинули в боях з окупантами, ані приклади, коли українці рятували знайомих та незнайомих євреїв від переслідувань та знищення – ніщо не здатне викорінити цей міф зі свідомості тих, хто хоче у нього вірити, всупереч будь-яким історичним фактам. Водночас, кожна спроба українських істориків чи інших науковців якось спростувати його лише спричинює нову хвилю сичання українофобів на взірець «виправдовуються, отже, винні!».

Виникає запитання – чи на часі було загострення уваги на цьому питанні керівниками УКУ (навіть якщо вони вважають його проблемою)? Чи варто давати чергову поживу для ворогів українства та УГКЦ? Мабуть, ні. Звичайно, не можна підозрювати авторів звернення в якомусь злому намірі. Маємо черговий приклад, коли представники не просто інтелігенції, а й навіть богословської, інколи надмірно придивляються до популярних закордонних тенденцій. В даній ситуації, у прагненні прищепити українцям модну сьогодні коректність і толерантність, вдалися до спроби вилучення одного з елементів багатовікової вертепної традиції. При чому, безпідставно перетворивши комічний образ «жида» в символ ксенофобії та антисемітизму.

Тенденції змінюються, традиції – живуть. Залишається сподіватися, що наслідки вчиненої необережності будуть непомітними, обмежившись зловтішними сюжетами московського телебачення. А вертеп залишиться молодіжним дійством, щоб продовжувати плекати національно-релігійні традиції, збережені для нас нашими предками.

Юлій Хвещук




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов