АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
незалежне
опозиційне видання

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Українська ідея – замирення заради добробуту
04.09.2011 р.

Дорогі брати і сестри!

Як і кожен державний народ, ми маємо державну мову, закони, гімн, герб, кордони та армію. За Конституцією (ст. 5) «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади». Проте існуюча нині в Україні влада діє за принципом «розділяй і володарюй», заробляючи рейтинги на поділі українців на «західняків» і «східняків», україно- та російськомовних, за релігійною та територіальною ознакою. Величезні кошти витрачаються для протиставлення одних громадян – іншим. Усе це створює нездорову напруженість всередині країни і сприяє наростанню взаємного протистояння між різними групами громадян. Потрібно розірвати це замкнене коло взаємної нетерпимості.

Людина є продуктом середовища, в якому народжується і живе. Різні частини України в різні часи і на різні терміни були окуповані іншими народами. Кожен окупант намагався стерти з пам’яті українців все національне, етнічне, рідне – усе, що дає природне законне право на свою спільну власність: землю, віру, мову, культуру. Найбільше постраждав схід України, що ще до 1939 р. зазнав від російського комуно-соціалізму: колективізації, голодоморів, масових розстрілів, депортацій, нищення культурної, наукової та церковної еліти. Саме тому на сході України менше вижило національного, ніж на заході. Але це не причина винуватити у проблемах України її східні регіони, рівнозначно як і вважати наші здобутки заслугою західних територій – різні умови життя сформували людей з різним світоглядом. В ті часи, щоб вижити, багато хто був змушений приймати правила життя, які були у суспільстві. Які б особливості свого мозку людина не успадкувала, тільки суспільство може зробити ці особливості перевагою чи недоліком, спонукати її розвивати ті чи інші здібності або боротися проти них. Необхідність диктує нам поведінку: малі діти, які виросли серед звірів («мауглі») не можуть стати нормальними людьми. У всіх взаєминах, окрім відповідальності перед законом, особисто ніхто нікому нічого не винен. А тому ніхто нікому не повинен прощати або дякувати – ми є такими, якими нас виховали. Ми, українці, ніколи всі й одразу не станемо православними чи католиками, націоналістами чи соціалістами, «західняками» чи «східняками», україно- чи російськомовними і не треба цього прагнути. Якщо ми хочемо покращення життя кожного з нас і всього українського народу вже сьогодні ми повинні прийти до взаємного замирення.

Ми хочемо добра, достатку для себе і своєї сім’ї, гідних умов життя наших дітей в Україні. Добробут в нашій державі можливий за умови замирення (що значить здруження, згода, мирне співіснування) всередині суспільства. І наскільки зменшиться ворожість – настільки збільшиться добробут. В чому повинне проявитись це замирення? Припинити взаємопоборювання та безпідставні суперечки, хто більший патріот – «східняк» чи «західняк», православний чи католик, селянин чи шахтар. Ми повинні не вибирати у владу людей, які заради власної вигоди провокують розділення, нетерпимість, ненависть, спекулюють на таких питаннях, як територіальна цілісність, мова, релігії (що суперечить ст. 24 Конституції). Тільки замирений український народ зможе обрати свою народну владу. Звертаємось до всіх громадян, громадських організацій та партій України з пропозицією замиритись між собою для досягнення добробуту в Україні, на виконання ст. 1 Конституції «Україна є … соціальна держава». Замирення повинно початись з громадян, які вважають себе патріотами українського народу та працюють для покращення нашого добробуту і процвітання.

У 2011 році – не лише 20-а, а й 70-а річниця Незалежності України

Конституція України прийнята, «спираючись на багатовікову історію українського державотворення». Наш народ у ХХ ст. не менш як чотири рази піднімався до вершин національного самоусвідомлення – проголошення та відновлення Незалежності. Перше проголошення самостійності Української Народної Республіки – IV універсал Центральної Ради, 22 січня 1918 р. Два наступні відбулись у 1941 р.: 30 червня у Львові ОУН-Б, таємно від німців, проголосила встановлення української держави, що стало причиною арештів керівництва цієї гілки ОУН. А 13 жовтня цього ж року ОУН-М у Києві, в присутності 25 іноземних журналістів (представники США, Швеції, Японії, Угорщини) організувала прес-конференцію своєрідного українського передпарламенту – Української Національної Ради, де голова Ради М. Величківський та член ради В. Багазій оголосили про відновлення в Україні незалежності та конституції УНР 1918 р. Ця прес-конференція була широко висвітлена за кордоном. Протягом чотирьох місяців, до 19 лютого 1942 р. при міській управі Києва напівлегально працював український уряд. Четвертий раз проголошення Незалежності відбулось 24 серпня 1991 р. Отже, цього року ми святкуємо не лише 20-у, а й 70-у річницю проголошення та відновлення Незалежності.

З усіх цих дат найменш відомою є відновлення в Україні незалежності та конституції УНР 13 жовтня 1941 р., що відбувалось цілком легально: створено УНРаду, повідомлено окупаційну владу, запрошено зарубіжних журналістів. Актив українських націоналістів був зосереджений навколо міської управи Києва, очолюючи відділи останньої та засоби масової інформації: О. Ольжич, О. Штуль, І. Рогач, О. Теліга. Всі вони згодом постраждали за свою сміливість: 7 лютого 1942 р. німці арештували більше двох сотень осіб, 9 лютого – членів Спілки українських письменників на чолі з О. Телігою, 19 лютого – міського голову Києва В. Багазія і всіх, хто був у нього на нараді. Німці звинувачували Багазія в тому, що він поступово намагався витіснити німецький вплив, передавав продукцію мільйонної вартості у розпорядження і під контроль українців для забезпечення легальної і підпільної діяльності, оточив себе на важливих посадах міської управи особами, котрі відчували себе здійснювачами загальноукраїнських вимог і проводили ворожу політику проти усіх німецьких заходів. Багатьох із затриманих було розстріляно в Бабиному Яру, серед них і Володимира Багазія та його сина Ігора. Відновлення незалежності 13 жовтня 1941 р., що відбулась у Києві, має не менше значення для нашого державотворення, ніж Акт відновлення Української держави 30 червня у Львові. Чому ж 13 жовтня 1941 року досі не визнано українськими патріотами днем відновлення української державності?

Чому взагалі так важливо знати ці дати? Зараз через суди за різними формальними приводами намагаються оскаржити звання Героїв України, що присвоєні Степану Бандері та Роману Шухевичу. Основний аргумент у цій справі – «відсутність» у згаданих осіб громадянства України. Все це відбуваєься тому, що всупереч Конституції на державному рівні не узаконена спадковість української державності від УНР. Визнання усіх дат проголошення та відновлення нашої державності зніме ці формальні перепони.

З метою вшанування славної пам’яті учасників київського підпілля, розгромленого німецьким окупаційним режимом в 1941-1942 рр. та відзначення 70-ї річниці відновлення в Україні незалежності та Конституції УНР, що відбулось у Києві в 1941 р., звертаємось до українців з пропозицією організувати і провести 13-14 жовтня 2011 р. в Києві заходи, присвячені цій визначній даті в нашій історії.

Від «Патріотичного фонду родини Багазіїв-Пушкарів» Тарас Пушкар-Багазій (0935746992, taras@izan.kiev.ua), Ігор Пушкар (0939387792)




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ