АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: v_zakon@ukr.net            Пишіть нам: v_zakon@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Свято Героїв – українське свято
23.05.2013 р.

Свято Героїв – це день пам'яті всіх українців, що присвятили своє життя нашій з вами свободі, тих, хто боровся і захищав Україну.

У 1941 році Другий Великий Збір ОУН постановив відзначати 23 травня Свято Героїв. Воно було покликане відродити в українців героїчний дух минулих поколінь, які дали нашій історії яскраві приклади героїзму лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, бійців УВО-ОУН. На їхніх прикладах виховувалися майбутні Герої УПА.

Травень було обрано тому, що саме в травні віддали своє життя у визвольній боротьбі кращі сини України в ХХ столітті. З травня 1924 року – головний ідеолог державної самостійності України початку XX століття, один із авторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський. 25 травня 1926 року - провідник української національно-визвольної боротьби 1917-21 років Симон Петлюра. А 23 травня 1938 року - перший Провідник УВО та ОУН полковник Євген Коновалець.

В роки німецької, а згодом - радянської окупації це свято відзначалося у підпіллі та в українській діаспорі, а в 1991 році - повернулося в Україну. Воно широко святкується передовсім в Галичині, але останніми роками відбулось значне його поширення в центральні та східні регіони України. На Львівщині, за ініціативи націоналістичних сил, Свято Героїв з 1999 р. відзначають офіційно. Святкові заходи проходять весь тиждень, на який припадає день 23 травня. Нещодавно Львівська обласна рада прийняла рішення про святкування в четверту неділю травня.

Колоніальне минуле, в якому перебувала Україна, залишило у спадок відзначення чужих свят, вшанування чужих героїв, написану на базі чужих ідеологічних засад історію. Нам потрібна власна світоглядна система, власні державні свята. Одне з них - Свято Героїв. Свято борців, які загинули в боротьбі за волю України, залишилися нескореними. Їх гаслом було: «Здобудеш Українську державу або загинеш у боротьбі за неї!» Вони вірили: «Українська нація зродилася тоді, коли в її обороні впала перша крапля червоної української крови на чорну українську землю». Вони залишили заповіт, написаний для нас, нащадків, кров’ю і потом: «Вірність і мужність - ось головні риси героїв: вірність своєму ідеалу та мужність у втіленні цього ідеалу в життя. Вірність і мужність аж до смерті!» 23 травня - це день, коли кожен повинен запитати себе, що зробив за останній рік для здійснення заповіту Героїв.

«Щоби нація могла жити, мусять найкращі її герої вмирати»… Навіть у сьогоденні від рук ворогів:

В 1991 році на операційному столі «помер» поет, багаторічний політв’язень, крайовий Провідник ОУН Зенон Красівський. Через кілька місяців в автокатастрофі загинув його наступник, священик Ярослав Лесів. Через два роки в Києві, на Дніпрі, «потонув» націоналіст Ярослав Горошко — колишній офіцер Ізяславського спецназу ГРУ СРСР, один із творців морського спецназу вже Незалежної України. В 1994 році «помер» організатор націоналістичного руху на Волині Богдан Климчук. В 2003 році загинув заступник голови ОУН Іван Гавдида. В 2011 році, після 8-місячного ув’язнення, пішов із життя організатор націоналістичного руху на Бойківщині Степан Бичек.

Боротьба буває різною, і чин - також. 13 травня в місті Василькові курсантів коледжу Військово-повітряних сил України відправили із занять на мітинг «на підтримку ветеранів Великої Вітчизняної». Замість ветеранів там виявилися студенти з навколишніх коледжів та пенсіонери під прапорами КПУ та Партії регіонів. А відбувалася «антифашистська» акція. На Стеллі перемоги висіли два радянських прапори, але жодного державного. Обурені курсанти заявили командирові, що Збройні сили не можна використовувати у політичних цілях, а тому вони відмовляються приймати участь в акції на підтримку влади. Попри погрози, 28 чоловік розвернулися і пішли до корпусу. Решта, осіб 80, також пішли за ними. Це – вчинок гідних послідовників Героїв. Майбутніх захисників України.

Ми повинні пам’ятати: «Українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні». Відзначення Свята Героїв, плекання їхнього культу та духу - це свідчення твердої волі українців йти накресленим Героями шляхом боротьби до найвищої мети – розквіту і слави Української Самостійної Соборної Держави.

Слава Україні! Героям Слава!

Олекса Олич




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ