АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
незалежне
опозиційне видання

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Історичні «медвєдизми» на тлі 2012 року
05.08.2011 р.

Цього року Віктор Янукович вирішив зекономити кошти на відзначенні 20-річчя Незалежності України. Справді, дата ювілейна, але ж не надто вражаюча, так би мовити, давністю. Натомість, є адекватна контрпропозиція – зосередитися на підготовці до відзначення в наступному, 2012 році, 1150-річчя… російської державності. Її озвучив 22 липня у Москві президент Медвєдєв, принагідно згадавши, звісно ж, про «спільні історичні та духовні корені» трьох країн (Білорусія теж запрошення отримала), про те, що «державність наша відповідно до канонічної теорії поширювалася, що називається, з півночі - північного заходу на південь».

А відповідний указ («в цілях подальшої консолідації російського суспільства») Медвєдєв видав ще 3 травня. Зустрівшись зі «своїми» вченими-істориками, роз’яснив: святкування повинне охопити всі народі, що живуть в Росії, оскільки окремої історії одного народу не існує. Розійшовшись у демонстрації своїх наукових знань, Медвєдєв патетично резюмував: «Наша історія була дуже бурхливою та драматичною. Ми можемо багато зрозуміти, вивчаючи її. Але, сподіваюся, що головне за останні 1150 років ми зрозуміли: свобода завжди краща, ніж несвобода». Мабуть, чеченці, дагестанці, татари та інші народи Росії одностайно з ним погодилися, відчувши в серці глибоку вдячність Москві, яка свого часу їх «освободила».

Смішно, коли президент Росії продовжує послуговуватися в офіційних документах запилюженими історичними «концепціями» царсько-совєтських міфотворців. І шукає витоків власної державності у першій літописній згадці про князів київських Аскольда і Дира, правителів метрополії, для якої московська земля лише через століття стала сякою-такою далекою, глухою колонією. За такою логікою, більшість африканських народів мали б шукати своїх державницьких витоків не у роках позбавлення колоніального статусу, а в початках Великобританії…

Зрештою, Москва ж – Третій Рим. І в 2012 році виповнюється 2765 років від заснування Риму (21 квітня 753 р. до н.е.) – того першого, автентичного. Чому б принагідно, з погодженого ФСБ благословення патріарха Кіріла, не створити ювілейний оргкомітет на чолі з Медвєдєвим? Запропонувати відзначити цю дату як річницю власної державності народам, які були колонізовані (толерантніше – цивілізовані) римлянами, і згодом, на уламках Римської імперії почали будувати власні національні держави. Цікавою була б реакція іспанців, португальців, французів, німців, англійців, швейцарців, сербів, хорватів та інших. Прогнозованою була б хіба реакція Муаммара Каддафі – він би спробував прикріпити початок державотворення лівійців до дати заснування Карфагену, а це таки на 60 років давніше.

Дико звучить, коли колишня колонія веде коріння свого державотворення від початків метрополії. Але ж до московського дикунства (у цьому випадку, в розумінні - невігластва) не звикати. Але пропозиція ця не настільки комічна, як здається людям, котрі цікавляться історією (хоч трохи більше за Діму Табачника). І не настільки примітивно-проста, як видається пересічній патріотичній громадськості («знов Москва нас до себе пригортає»). 2012 рік – рік президентських виборів у Росії та парламентських в Україні. І такі спільні, гучні, хоч ні до чого і не зобов’язуючі акції, є зручними для існуючих «вертикалей влади» в обох країнах.

Що отримує Медвєдєв. Показує електорату, як він поступово все ближче і ближче повертає Україну до Москви («одна історія – одні святкування – один «Русскій мір» - одна країна, союз тощо»). Мобілізує на свою користь голоси громадян РФ, які живуть в Україні (не надто багато, але...). А заодно мобілізує і тих своїх виборців, які живуть в інших пострадянських республіках («молодець, Діма, скоро і наша «суверенна» (Естонія, Литва, Латвія тощо) буде разом з Росією»). А це вже трохи голосів назбирується. Про те ж, що нехтувати своїми виборцями на території України Кремль не збирається, свідчить вступ ПСПУ Наталії Вітренко до Загальноросійського народного фронту, створеного в травні Путіним. Вітренко таким чином має намір домагатися об'єднання українського і російського народів з метою запобігання «цивілізаційній катастрофі», і зобов’язалася підтримувати і безкоштовно агітувати в Україні за Путіна.

Звичайно ж, Янукович не буде перешкоджати Медвєдєву (чи то Путіну) збирати свої голоси в Україні. Тим більше, що і для Партії регіонів, рейтинг якої знижується зі швидкістю пробитої повітряної кульки, такі урочисті святкування є корисні. По-перше, це гарний привід зцементувати проросійський і просто російськомовний електорат (« а й справді, гляньте, «регіонали» поступово відновлюють дружбу та єдність з російським народом, не словом, а ділом. За них і голосувати, а не за базікання комуністів та інших»). По-друге, такі російсько-українські акції викличуть обурення патріотів, протести, марші тощо. А це лише ще більше змобілізує тих виборців, які голосуватимуть не за ПР, а проти відродження «фашизму» - «націоналізму».

Так що шоу триватиме.

Юлій Хвещук




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ