АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
незалежне
опозиційне видання

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Латвійські політичні уроки
20.09.2011 р.

Парламентські вибори в Латвії стали холодним душем для латвійських патріотів, несподіваним сюрпризом для Кремля та неприємним – для Європи.

Ще 28 травня президент Латвії Валдіс Затлерс вперше скористався конституційним правом й ініціював розпуск сейму, громадяни підтримали його рішення на референдумі. Сам Затлерс, після своєї історичної ініціативи, зрозуміло, не був затверджений парламентом на другий президентський термін. А 17 вересня, при рекордно низькій для Латвії явці виборців (58%), в країні – члені ЄС, вперше більшість виборців проголосували за відверто промосковську партію, яка прямо відстоює інтереси російськомовної частини виборців - «Центр згоди» (31 мандат зі 100 у складі Сейму). Партія реформ Затлерса (ПРЗ) отримує 22 мандати, проурядова «Єдність» прем’єра Домбровскіса - 20. Націоналістична партія «Все Латвії!» (Visu Latvijai!-Tevzemei un brivibai/ДННЛ), очолювана Райвісом Дзинтарсом, матиме 14 депутатів, Союз зелених і селян (СЗС) – 13. Фактично, відбувся поєдинок між латишами і, так званими, російськомовними. Поєдинок латиші програли. Але ще не війну.

Згідно статистики, з 2 мільйонів 229 тисяч мешканців Латвії лише 59,6%– латиші. Решта – росіяни, білоруси, поляки, литовці, українці, а 300 тисяч з тих чи інших причин не є громадянами Латвії. В Ризі становище ще гостріше – офіційно там лише 42,5% латишів. У другому за величиною місті, Даугавпілсі, латишів тільки 18%. Згідно офіційної статистики міністерства освіти та науки, кожен четвертий учень в Латвії навчається на російській мові. Відтак, десятки тисяч людей можуть комфортно жити в країні, не знаючи латиської.

Така ситуація змушує владу дбати про інтеграцію латвійського суспільства. За таку інтеграцію відповідає міністерство культури, яке визначило, що спільними цінностями для жителів Латвії є латиська мова та латиське культурне середовище. Відповідно, поступово посилюєся мовне законодавство. Так, навіть працюючи в приватній сфері, людина зобов'язана вміти говорити латиською. Діє Центр державної мови, який штрафує тих, хто не спілкується латиською мовою в належному обсязі. Минулого року за невикористання державної мови було оштрафовано 429 осіб. Згідно статистики, найбільше порушників серед продавців, перукарів та охоронців.

Латиші працюють, в основному, на державу і муніципалітети. Лише 35% випускників шкіл – латишів вивчали російську мову. Решта 65% стикаються з реальними проблемами при пошуку роботи. Деякі торговельні мережі навіть від прибиральниць вимагають знання російської мови. Така реальна картина. Так поступово у Латвії латиші стали меншістю, а не росіяни.

Націоналістична партія «Все Латвії!» (Visu Latvijai!-Tevzemei un brivibai/ДННЛ), очолювана Райвісом Дзинтарсом, на початку літа висунула пропозицію поміняти мову навчання в усіх латвійських школах на латиську, щоб уникнути продовження формування в країні двох окремих, різномовних громад. Спочатку партійці сасмостійно зібрали мінімально необхідні за законом 10 тисяч нотаріально завірених підписів, потім Центральна виборча комісія Латвії провела всенародний збір підписів за державний рахунок. 112608 громадян країни підписалися за переведення всіх шкіл на латиську мову навчання. Не вистачило 40 624 підписів, щоб питання про мову освіти було б винесене на референдум. Проте автори ініціативи справу програною не вважають, зважаючи, що проводили підписну кампанію виключно власними силами, практично не витрачаючи коштів на рекламу, і маючи проти себе потужну контрпропаганду.

Невдача з референдумом тепер поєдналася з результатами виборів. Песимісти вважають, що перемога «Центру згоди», який має угоду про співпрацю з «Єдиною Росією», означає неминучу появу його представників в уряді, з відповідним посиленням позицій Москви в Латвії. Якщо зміни в соціальній політиці є малоймовірними, то в економічній, зовнішньополітичній, і, насамперед, в етнокультурних питаннях – просто неминучі.

Але серед патріотичних політиків настрої більш оптимістичні. Лідер «Все Латвії!» Райвіс Дзинтарс заявив, що при переговорах з можливими партнерами по коаліції головними будуть три теми: непорушність і зміцнення позицій латиської мови, зниження фактора грошей в політиці і справедлива соціальна політика. А головне завдання його сили - не допустити в уряд «Центр згоди». Всі інші успішні учасники виборчої кампанії готові до переговорів задля фомування коаліції без участі формального переможця.

Партія екс-президента Затлерса та урядова партія «Єдність» легко знайдуть порозуміння на грунті ідей подальшої інтеграцію в ЄС і НАТО, скорочення витрат державного бюджету, введення євро, консолідації суспільства. Третім коаліціантом стане «Все Латвії!», що буде відстоювати націоналістичні цінності, ідею «латиської Латвії» і запобігати посиленню впливів в країні Кремля.

Входження до такої коаліції Союзу зелених і селян малоймовірне, оскільки він вважається партією олігарха Айвара Лембергса, мера портового міста Вентспілс. Боротьбою з ним тодішній президент Затлерс і аргументував розпуск парламенту. Але навіть без них викристалізовується логічна, міцна коаліція. Таким чином, «Центр згоди» задовільниться звичною для нього роллю популістської опозиції. Ця партія послідовно дотримується політики збільшення державних витрат у соціальній сфері, популярної серед населення, що нещодавно пережило глибоку економічну кризу, не підтримує ідею входження Латвії до єврозони. Крім економічної програми, проблемним є питання визнання факту окупації Латвії Радянським Союзом – ще перед виборами латиські партії заявили, що без такого визнання працювати в коаліції з ЦС вони не будуть. Зі свого боку ЦС наполягає на трирічному «мораторії на обговорення історичних питань».

Вибори в Латвії вкотре демонструють виняткову важливість для кожного народу питання збереження власної мови, національної свідомості та консолідації. А також – потребу плекання свідомої, відповідальної політичної еліти, здатної навіть тактичний неуспіх повернути в напрямку руху до стратегічної перемоги власної нації. Чого так бракує в українській політиці.

Юлій Хвещук




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ