АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Губернаторське сміття
02.03.2012 р.

Є серед місцевої „політичної еліти” (і тих, хто себе до неї відносить) в Кіровограді така традиція – відвідувати місцеве ток-шоу під назвою „МИ”. Провінційний варіант столичних „Свобод”. От і мене туди запросили.

На програму "Ми" обласного телебачення я був запрошений не як політик, а як один із екс- керівників області в недалекому минулому. Та й тема, на перший погляд, до політики мала досить дотичне відношення - про будівництво у обласному центрі підприємства з переробки твердих побутових відходів.

За сценарієм у передачі взяла участь кореспондент однієї із місцевих газет, яка вийшла заміж за шведа і приїхала ділитися скандинавським досвідом до рідного міста. Була ще одна жіночка, і розповідала вона вже про американські особливості прибирання сміття у штаті Вашингтон.

Обласну владу представляв заступник голови ОДА, який опікується питаннями ЖКГ. Він говорив правильні речі і запевнив присутніх у рішучості обласної адміністрації побудувати завод.

А от від обласного центру в телестудії захищав інтереси самоврядної громади начальник спецінспекції Іванов В.А.- місцевий Робін Гуд, який самотужки бореться із засміченням степової Еллади,так наші письменники любовно називають Кіровоград. Не було ані мера, ані його заступників.

Стало вже неписаним правилом, що всі життєво важливі питання міста сьогодні вирішують не в будинку з колонами (приміщенні мерії), а на площі Кірова у тиші кабінетів обласної влади. Якщо у Києві місцеве самоврядування знищено шляхом законодавчих маніпуляцій, то у Кіровограді міського голову ніхто не позбавляв його повноважень.

Голова ОДА, або як віддано називають Сергія Миколайовича Ларіна підлеглі – губернатор - розбудував таку систему влади, при якій посада мера виглядає майже декоративною. Це при тому, що міський голова Саінсус О.Д. взагалі-то є досить досвідченим господарником. До недавнього часу він очолював одне із найбільших підприємств у області – "Червону зірку" і здавалося, що саме такий керівник і потрібен багатостраждальному Кіровограду.

Та при Ларіні мерія фактично перетворилася у підрозділ ОДА. До Олександра Дмитровича у міськвиконком Сергій Ларін приставив свого "смотрящєго" - молодого і балакучого Олександра Шаталова, який одночасно є і заступником голови обласної ради. До речі, і обласна, і міська ради контролюються партією регіонів.

Отже, маємо повну узурпацію влади на Кіровоградщині „хлопцями” з Донбасу. Ларін, кажучи сучасним сленгом, „класний” губернатор. Він – „улюбленець” наших мас-медіа. Його поїздки по області супроводжують кортежі журналістів, а в місцевій пресі ви не знайдете про нього жодного критичного матеріалу. Зате політичних опонентів очільника області місцеві ЗМІ або просто ігнорують, або обливають брудом.

Ви знаєте, що Кіровоград - танцювальна столиця України? А хто був головним натхненником участі наших земляків у всеукраїнському конкурсі МАЙДАНС? Правильно - Ларін. Він навіть обласним музично-драматичним театром поставив керувати танцюриста. Він і футболом займається, і в баскетбол грає. Словом і жнець,і швець...

А що ж із сміттєпереробним заводом? Заступник голови ОДА вважає, що у 2014 році він має бути побудований. Якщо інвестори знайдуться. А вони, на жаль, не зважаючи на таких „класних” керманичів, десятою дорогою обходять наш край. Плани щодо інвестицій у область доходять лише до першого чиновника, а потім стрімко чомусь змінюють курс і прямують будь-куди, але не до нас. Довго доведеться чекати заводу. В цьому мабуть і є інтрига.

Попереду вибори до Верховної Ради, а що буде потім? Буде, як у тій притчі: „або осел здохне, або хан помре”.

Анатолій Ревенко




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов