АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Екологічний вектор РНБО
08.05.2012 р.

Секретар РНБО Андрій Клюєв найближчим часом планує піти у тривалу відпустку. Справді, вибори наближаються, потрібно і перепочити трохи, і за кампанію безпосередньо братися. Адже рейтинг Партії регіонів хоч і стабілізувався завдяки соціальному популізму Януковича, але все ще не на прийнятному рівні. Тому готуватися потрібно серйозно.

Публічно регіонали будуть обирати керівника виборчого штабу, визначати лідера списку та першу п’ятірку, а разом з ними – і всі інші «обличчя», яку будуть з біг-бордів, плакатів та телеекранів переконувати виборців віддати свої голоси за стабільність влади, яка все покращує і покращує чиєсь життя. Це – сфера публічна. Клюєв, натомість, фахівець-організатор, здатний і будь-який конфлікт інтересів злагіднити, і в критичний момент правильний результат волевиявлення організувати. Для чого йому в РНБО і МВС, і СБУ, і навіть недорозвалене Соломатіним міністерство оборони. Ресурси значні, завдання нелегке. Але відповідальність ще вища. Про це не говорять політики на ток-шоу, однак сам Клюєв добре пам’ятає долю Кірпи і Кравченка, які в 2004 році своїми залізнично-міліцейськими ресурсами так і не всадили Януковича з першого заходу на президентство. Доля, як відомо, сумна, повторювати яку нікому особливо не хочеться.

На фоні очікування певної передвиборчої активізації Клюєва, розширення впливів та повноважень, певною несподіванкою стало оригінальне поповнення його команди. З посади міністра екології і природних ресурсів до РНБО на посаду заступника секретаря переведено Миколу Злочевського.

Злочевський прийшов в політику з бізнесу. Тричі обирався народним депутатом за партійними списками (вперше – від СДПУ (о), двічі – від Партії регіонів), тобто, практичного виборчого досвіду у нього мізер. Натомість є досвід плідної опіки над вітчизняними природніми та іншими ресурсами: в 2003 – 2005 роках він — голова Державного комітету природних ресурсів України, в 2010 р. – голова Державного комітету з державного матеріального резерву, відтоді аж до 20 квітня 2012 року – спочатку міністр охорони навколишнього природного середовища, згодом - екології та природних ресурсів. Отож, навіщо Клюєву в РНБО знадобився у заступниках бізнесмен – еколог?

Азаров поспішив все пояснити просто на своїй сторінці в Faсebook. По-перше, він високо оцінив роботу Злочевського на посаді міністра екології (не втративши можливості копнути опонентів, мовляв, тому вдалося врегулювати проблеми, пов'язані з виконання Кіотського протоколу, які дісталися у спадок від попереднього уряду). По-друге, функції РНБО зараз значно розширюються (справді, вони тепер включають безпеку і оборону влади регіоналів), цей орган набуває стратегічно важливого для країни значення (тобто, персонально для Януковича). Тому Злочевського і відправили туди, до того ж, «за своєю початковою освітою він військова людина». Тут Азаров трохи наплутав – військова освіта Злочевського не початкова, а таки вища, він в 1988 році закінчив Київське вище інженерне радіотехнічне училище ППО ім. маршала авіації Покришкіна з кваліфікацією «радіоінженер електронної техніки». І справді, в 1983 – 1991 роках проходив службу в армії. Але з таким досвідом він навряд чи знадобиться Клюєву, щоб наглядати за Соломатіним, аби той передчасно не розвалив міністерство оборони. Та й турбота про екологічну безпеку – це не мотивація. Тобто, ні до офіційних сфер відповідальності РНБО, ні до неофіційних (виборчих, технологічних), Злочевський не надається.

Те, що він добре знає – то це функціонування державного апарату. Витискати правильне голосування від солдатів, міліціонерів, податківців регіонали вже давно навчилися. Але наступні парламентські вибори будуть для них найважчою битвою, вже у форматі не «влада – опозиція», а «влада – українці». Тому що встигли налаштувати проти себе навіть власний донецький електорат, а багатющим букетом вчинених злочинів спонукали людей до одностайного висновку – потрібно зробити все, щоб сміття опинилося на смітнику. У цій ситуації не можна легковажити навіть таким, порівняно, невеликим адміністративним ресурсом, який знаходиться у міністерстві екології. Але це виконає хтось інший, а завдання Злочевського – поділитися власним досвідом і з іншими, «дрібнішими» міністерствами. Щоб кожен державний службовець, а не лише той, котрий у погонах, чітко віддав свій власний бюлетень і ще, бажано, пачку (від родичів - друзів), за «правильну» партію і «правильного» кандидата, та, крім того, «правильно» попрацював з усіма залежними від його чиновницької волі виборцями. Ну і у виборчій комісії, якщо там опиниться.

Виконувати виборчі злочевсько-клюєвські методичні вказівки в міністерство екології призначений цілком адекватний чоловік. Це Едуард Ставицький. Перед цим він з кінця грудня 2010 року очолював Державну службу геології та надр. Але запам’ятався своєю попередньою посадою - керівник національної компанії «Надра України». Саме вона в останні місяці прем’єрства Януковича у 2007 році відчужила з державної власності на користь донецької фірми «Медінвесттрейд» резиденцію «Межигір'я». Далі протягом кількох місяців «Медінвесттрейд» передала резиденцію іншій донецькій фірмі, «Танталіт», та інспірувала штучний судовий процес, який підтвердив легітимність продажу. Згодом «Медінвесттрейд» був оголошений банкрутом. А «Танталіт», тобто, родина Януковичів, і досі володіє Межигір'ям. Ставицького після зміни уряду з посади наприкінці січня 2008 року прогнали. Але в 2010 році влада знову змінилася, і в березні його відновили на попередній посаді, не забули послугу, зроблену для головної родини України.

В історії зі Злочевським є ще один момент. Нещодавно, як законослухняний державний службовець, він оприлюднив інформацію про свої статки. Як можна було довідатися з його декларації про доходи, сукупний дохід скромного міністра кепської української екології за 2011 рік склав 15 мільйонів 415 тисяч гривень. На рахунку в українських банках – 16 мільйонів 297 тисяч гривень, розмір його внесків до статутних капіталів компаній становить 188 тисяч гривень. Окрім цього, сім’я Миколи Владиславовича володіє квартирами (загальною площею 355,3 кв. м), житловим будинком (922 кв. м), земельними ділянками (3 тис. 496,7 кв. м). Для забезпечення транспортних потреб тепер вже екс-міністра – автомобілі «Rolls-Royce Phantom», «BMW-750» і два «Bentley Continental» (на всякий випадок). А для відпочинку – ще й приватний човен «Лунча». До слова, в 2010 році Злочевський також заробив понад 15 мільйонів.

Міністр чесно зізнався, що він – чоловік не бідний. Капосні журналісти цю декларацію рознесли всіма закутками інформаційного поля. Виборцям, звісно, рідко подобається, коли окремі «слуги народу» багатші за цілий натовп цього народу. А тут ще й сам Янукович за свої літературні твори отримує гонорари, немов тричі Нобелівський лауреат. Якось воно негарно виглядає, немов влада від свого народу відривається, багато тільки обіцяє, а сама ікру на сало накладає. Негарно.

Невідомо, чи невчасна поява такої щирої, проте надто масної декларації відіграла свою роль у процесі переведення Злочевського зі самостійного крісельця міністра хоч невеликого, але самостійного і затишного міністерства на ослінчик помічника Клюєва. Невідомо також, чи побратими – регіонали коректно пояснили йому, що, маючи такі гарні статки, пасує докластися до фінансування діяльності РНБО (у сфері не національної, а регіональної безпеки). Чи зроблять з усього цього висновки українці – стане відомо восени.

Юлій Хвещук




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ