АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка

 
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Які ректори – така і освіта
01.12.2012 р.

Нечувана радість прокотилась степами та горами України – фашиствуючий по-російськи міністр освіти громадянин Табачник написав заяву про звільнення, бо вже вирішив, що освіту в державі він добив, то можна і відпочити у Верховній Раді. Однаково туди приходити не доведеться, бо карточку для голосування віддасть чесному Чечетову, а той сам знає, куди її вставляти.

Щоправда, все у них ще може змінитись. Ще не всі інструкції по тому, як розвалити Україну, кремлівська агентура отримала з «Центру». Тому російський нацист з сіоністською борідкою ще може зіпсувати це свято радості. Та головне не це. Головне, що в будь-якому випадку з освітою буде та сама катастрофа, що і раніше. Все тому, що керувати школами, вузами та навіть дитсадками залишаться ті самі вчені уми з липучими, корупційними руками.

В патріотичному Львові, наприклад, такого щастя більше, ніж треба. Всі вони, за рідкісними винятками, є протеже Дмитра Табачника, як і відомий професор Пі (він же Андрій Слюсарчук), але якщо Слюсарчука і Табачника більше поєднували, як показує слідство, так звані «голубі діла», то інших професорів поєднує з Табачником не тільки це, але, перш за все, корупція.

От ми і вирішили поцікавитись, наскільки все змінилося відтоді, як до влади прийшла донецька мафія, а читач нехай сам співставить, що було, що є і що буде. Для прикладу пропонуємо вашій увазі передрук статті, котра свого часу мала чималий резонанс, проте за допомогою бородатого покровителя все залишається, як і було. Чи, може, ще гірше? Судіть самі.

«Комерційна піраміда» ректора Дурняка

В Українській академії друкарства (УАД), судячи з усього, назріває серйозний скандал. Знайшлися науково-педагогічні працівники, які зважилися заявити про численні зловживання з боку ректора УАД Богдана Дурняка. В їх числі – надмірна пристрасть керівника академії до комерційної діяльності.

Виш – державний, керівництво – державно-комерційне

Суть цих претензій така. Керуючи державним вишом, Богдан Дурняк начебто одночасно є співзасновником чотирьох комерційних структур. Для реалізації комерційних проектів активно використовується «підлеглий» навчальний заклад – його матеріальний і кадровий потенціал. Тим самим державний заклад освіти починає перетворюватися на приватну комерційну лавочку.

Створена модель дуже проста і дуже нагадує корупційну. УАД має свою друкарню і свій навчально-демонстраційний центр «Гейдельберг». Богдан Дурняк начебто є співзасновником ТОВ «Дуплекс» і ТзОВ «Говерла ЛТД». Рід діяльності цих структур «дивним» чином збігається з профілем навчального закладу і наявною там матеріальною базою. Перша фірма займається книговидавничою справою і друкуванням газет, друга – поліграфією.

Ще один «дивний» збіг обставин стосується кадрового питання. Директори комерційних структур, співвласником яких начебто є Богдан Дурняк, одночасно займають керівні посади в УАД. Опоненти Богдана Васильовича стверджують, що такої довіри удостоєні виключно «свої» люди. Те, що професійні якості таких кадрів викликають купу запитань, - у цьому випадку значення немає.

Поміж тих, хто не побоявся виступити проти зловживань з боку ректора, доцент, кандидат технічних наук, колишній декан факультету видавничо-поліграфічної і інформаційної технології Ігор Шаблій. Із його звернення у Міністерство освіти:

“Нинішній ректор є співзасновником підприємств: ТзОВ „Говерла Лтд”, ТОВ „Дуплекс”, Благодійний фонд „Альма-матер” і Благодійний фонд „Українське друкарство”. Директорами та співвласниками цих структур є службові особи УАД – декан одного із факультетів, директор технікуму і завідувач кафедри. Через ці структури можуть здійснюватися операції з „відмивання коштів”. Як приклад, ТзОВ „Говерла” без виробничих потужностей має середньорічний дохід близько 2 мільйонів гривень”.

Коли так, то «Комерційна піраміда» ректора УАД, поза усіляким сумнівом, виглядає більш ніж солідно. Директор ТОВ «Дуплекс» Володимир Мартинів є деканом економічного факультету академії. Директор «Благодійного фонду «Альма-матер» Михайло Антоник «паралельно» є директором поліграфічного технікуму. Проректор з адміністративно-господарської роботи УАД Роман Семенюк – засновником і директором ТзОВ «Конкур», яке займається будівництвом, ремонтними роботами, оптовою і роздрібною торгівлею, рекламою і навіть ремонтом взуття. Невже це правда?

Закордонні відрядження – для ректора і проректора

Достеменно відомо: в той час, коли ректор успішно бороздить ниву ринкової економіки, прості співробітники УАД, а це, між іншим, професори, доктори і кандидати наук, отримують за свою нелегку працю копійки. На сьогодні в академії чи не найменша заробітна плата. При чому не лише поміж львівських вузів, але й серед вищих навчальних закладів України. Саме на цьому акцентував увагу професор, доктор технічних наук Юрій Павлович Рак (в академії він тривалий час очолював профспілкову організацію) у листі до віце-прес’єра з гаманітарних питань.

До цього слід додати, що не все гаразд і з якістю навчального процесу. 2006 року рішенням Дежавної атестаційної комісії було припинено освітню діяльність за спеціальністю «Економіка підприємства» у Кримському інституту інформаційно-поліграфічних технологій УАД. Спотерігається і відтік кваліфікованих викладачів, які не мають можливості для реалізації, і взагалі, говорять про «оригінальну» кадрову політику – коли науково-педагогічний колектив академії формується за принципом «аби був слухняний». Зокрема, у своєму зверненні Ігор Шаблій константує:

«Ректор академії Дурняк Б.В. зловживає службовим становищем з метою формування „слухняного” науково-педагогічного складу академії. Так, без жодних пояснень для колективу академії з посади проректора з адміністративно-господарської роботи у 2003 році було звільнено Головка І.В. і представлено Семенюка Р.П., дещо пізніше – на посаду директора друкарні (призначено) Соколика Н.М., директора видавництва – Мельникова О.В. Оригінальним для колективу академії і досить складною процедурою у МОН України було затвердження на посаді проректора з наукової роботи Маїка В.З., який ніякими науковими здобутками за час роботи в академії не відзначився. У той же час, в академії активно працювали молоді доктори наук, які б могли значно більшу принести користь для УАД, але які мають власну думку, відмінну від ректорської.

Ректором академії Дурняком Б.В. часто використовується службове становище у видавничій діяльності академії і закордонних відрядженнях. Наприклад, на близько 200 викладачів видавництвом УАД було опрацьовано 34 видання, причому у 7 з них співавтором значиться Дурняк Б.В. Тематика видань – від дизайну до окремих розділів математики. Незважаючи на широке коло викладачів, що запрошуються іноземними колегами на різноманітні конференції та семінари, у відрядження їде ректор і проректор з НВР”.

Усі ці факти підтверджує професор Юрій Рак. «З приходом на посаду ректора Богдана Дурняка ситуація в УАД значно погіршилася, – говорить Юрій Рак. – На керівні посади почали призначатися люди, які зовсім не користувалися авторитетом серед працівників академії. Основний критерій підбору таких кадрів – «дружбани». Такі питання, як розвиток матеріальної бази, стимулювання та заохочення працівників вузу і студентів, ректора цікавили менше всього. Головним стала комерційна діяльність. Незважаючи на дуже малий аудиторний фонд академії і відсутність науково-виробничої бази, Б.Дурняк зініціював будівництво житлового будинку. Земельна ділянка була взята у міста під приводом розширення начального корпусу, який знаходиться на вул. Коцюбинського, 21. Місце там таке, що краще знайти важко – в центральній історико-архітектурній частині міста. На вченій раді питання про будівництво будинку було поставлено лише після гучної заяви у пресі відомих львівських вчених та митців про шкоду місту, яка буде заподіяна при зведенні розкішного житла». Однак потім цей будинок зник…

Куди щезли квартири для науковців?

Хронологія «зникнення» земельної ділянки академії, а відтак – багатоквартирного будинку, який був на ній зведений, виглядає так:

03.06.2004 року Львівська міська рада, розглянувши клопотання Української академії друкарства за підписом Дурняка Б.В., ухвалила передати УАД «у постійне користування земельну ділянку площею 0,1789 га та земельну ділянку площею 0,1232 га в оренду терміном на 10 років на вул. Коцюбинського, 21 для обслуговування навчального корпусу».

Через кілька місяців ректор Б.Дурняк звертається до міського голови м. Львова Л.Буняка про дозвіл на проектування та будівництво там житлового будинку.

19.11.2004 р. міська рада дозволяє УАД «проектування багатоквартирного житлового будинку з підземними стоянками автомобілів на вулиці Коцюбинського, 21».

Елітний будинок у елітному місці на сьогодні зведено (мабуть, не зайвим буде згадати, що мова йде про район, де вартість сотки землі сягає понад 50 (!) тисяч доларів). Квартири в ньому давно розподілено. Однак на безквартирних науковцях УАД це жодним чином не «віддзеркалилось». Ніхто з них житла там отримав. Єдине, чим вони можуть “втішатися”, це читати рекламу в місцевій пресі – про продаж квартир в новобудові на Коцюбинського. Житло там сьогодні продається по дві тисячі євро за квадратний метр. Трикімнатна квартира «тягне» в середньому на 300 тисяч у.о.

Зовсім інша ситуація з ректором. За непідтвердженою інформацією, нібито Б. Дурняку в будинку на Коцюбинського, 21 дісталися три розкішні квартири (житло записано на підставних осіб). Як так могло статися? Коли це питання порушили на вченій раді, Б.Дурняк, кажуть, розповів про «компенсацію»: комерційна структура, яка будувала будинок і яка отримала право ним розпоряджатись, зробила в академії ремонт коридору на другому поверсі. У річному звіті за 2003-2004 рік цей ремонт виступав найбільшим здобутком роботи нового ректора Б.Дурняка і нового проректора Р.Семенюка.

Чи бере ректор хабарі?

А ще Б.Дурняка звинувачують в процвітанні у стінах академії хабарництва.

Кілька років тому львівські правоохоронці затримали на вимаганні хабара 48-річного завідувача кафедрою УАД. Цікавим у цій історії є те, що в нього вилучили пачку залікових книжок. Була порушена кримінальна справа, потім був суд. Покарання у вигляді умовного строку поніс лише завкафедрою. Хоча у правоохоронців були всі підстави розкручувати цю справу глибше. До речі, «зальотчик» працює в УАД і нині – викладачем.

Вельми красномовний і такий факт (при чому зовсім свіжий). Звернення це було написано на ім’я депутата Львівської облради М.Сипливого (в комісію з питань бізнесу і підприємництва). Заявник – трудовий колектив ТОВ «Ф-Арсенал» (в академії друкарства ця комерційна фірма орендує приміщення). Пізніше ця інформація була передана в обласне СБУ і МВС.

В зверненні зафіксовано:

«Після зміни керівництва УАД в травні 2003 року, новий ректор Дурняк Богдан Васильович та новий проректор з господарської частини Семенюк Роман Петрович, які є давніми друзями та сусідами, поставили ультиматум нашій фірмі: або ми будемо сплачувати їм хабарі за продовження договору оренди, або вони будуть створювати незручності в підприємницькій діяльності на орендованих площах. Вимога була така: за рік оренди наша фірма мала давати хабар в розмірі по мобільному телефону бізнес-класу для ректора та проректора. Протягом 2003-2006 років шляхом залякування припиненням діяльності на орендованих площах ректор УАД Дурняк Б.В. та проректор Семенюк Р.П. отримували дорогі мобільні телефони та гроші від директора нашої фірми (ректор УАД і досі використовує у власних цілях мобільний телефон Нокіа 7260, отриманий як хабар за продовження оренди в 2006 році)».

Коментарі тут зайві.

Замість епілогу

«Комерційна піраміда» в УАД – явище настільки очевидне і настільки негативне (як для державного вишу), що відразу напрошується запитання: чому її до сих пір не помітили в Міністерстві освіти? Чому на все це досі не звернули увагу контролюючі і правоохоронні органи? Чому?

Працівники, що зважилися заявити про зловживання ректора, переконані: якщо буде проведена об’єктивна комплексна перевірка УАД, «комерційна піраміда» у цьому виші впаде, як картковий будинок. Особливі надії покладаються на нового міністра Івана Вакарчука, нових керівників обласного СБУ і УМВС.

Як стало відомо ЗІКу, в Академії найближчим часом мала б почати роботу комісія з Міністерства освіти. Продовження буде.




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ