АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
незалежне
опозиційне видання

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СТОПКОМ


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Вони знов нагадали про себе... А ми знову згадали про вас...
02.04.2011 р.

Леонід Данилович.

Звичайно, кожна країна повинна пам’ятати своїх „героїв” (навіть, коли цей їхній статус доцільно писати у лапках). Втім, екс-президент навряд чи колись мріяв про те, щоби про нього згадали саме у такому контексті, як відкриття кримінальної справи. Журналісти отримали блискучий інформаційний привід, а громадськість – добру нагоду насолоджуватися найрізноманітнішими версіями розгублених політиків та експертів стосовно причин саме такого розвитку подій (якого ніхто не прогнозував). Справді, не в кожній країні і не щодня колишні лідери держави змушені витрачати свій час на спілкування зі слідчими...

Заява заступника Генерального прокурора Рената Кузьміна 22 березня на прес-конференції про те, що у справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе порушено кримінальну справу проти екс-президента Кучми стала несподіванкою для самого Леоніда Даниловича. Перехвилювавшись, він у коментарі журналістам охарактеризував дії ГПУ словами „Це як сніг серед ясного неба”, злегка сплутавши атмосферні явища (зрештою, мовні помилки властиві деяким президентам України). Кучмі пред'явлено звинувачення за статтею 166 старого, що діяв у 2000 році, Кримінального кодексу („перевищення влади і службових повноважень, яке призвело до загибелі”).

Та на цьому неприємності для Кучми не завершилися. Далі з'ясувалося, що в ході розслідування передбачається його очна ставка зі всесвітньо відомим майором Миколою Мельниченком. Леонід Данилович має важку алергію на колишнього охоронця, тому говорити про що-небудь зі „зрадником” рішуче відмовляється, як і традиційно не визнає автентичність „плівок Мельниченка”. Цікаво, які аргументи знайдуть слідчі ГПУ, щоби таки всадовити Леоніда Даниловича поряд із майором? Мабуть, шляхом компромісу – їм запропонують зручно влаштуватися на сусідніх кріслах, а не тулитися на одному дивані.

І чого б це Віктор Янукович так некоректно ставився до одного зі своїх попередників? Навіщо змушувати стукотіти зболене старече серце у передчутті перспективи зміни статусу політичного пенсіонера на політичного в’язня? Ото брав би приклад з Леоніда Черновецького, який так любив своїх бабусь-пенсіонерок...

Втім, „данєцкі” своїх не кидають, навіть якщо вони з дещо іншого „регіону”. Тому, цілком імовірно, що це такий собі несподіваний подарунок-сюрприз Леонідові Даниловичу, зроблений, щоправда, з традиційною „данєцкай” незграбністю. І в кінцевому результаті ГПУ урочисто запевнить українське суспільство, що Кучма є остаточно виправданий і кришталево чистий перед законом. Ну а поки що те ж саме суспільство буде енергійно клясти „рудого зловмисника”, на якийсь час забувши про суцільні провали влади в соціально-економічній та й усіх інших сферах діяльності.

Просто Діма.

Втім громадськість таки досить прискіпливо спостерігає за діяльністю та „успіхами” влади, тому інколи нагадує про своє існування. Того ж 22 березня кілька тисяч обурених освітян прийшли до Будинку уряду в Києві, прихопивши зі собою транспаранти, мегафони та дзвіночки, дзенькіт яких повинен був нагадати чиновникам про шкільні роки і про те, що „двійочникам” у владі немає чого засиджуватися. Конкретні ж вимоги полягали у 20-відсотковому підвищенні зарплати та наближенні тарифів першого розряду працівників освітньої галузі до мінімальної заробітної плати.

Мабуть, постійні протести і суспільні збурення, спричинені регулярними „інноваціями” міністра Табачника вже достатньо „дістали” Миколу Азарова. Тому прем'єр під час засідання Кабміну роздратовано заявив, що мітинг вчителів – це констатація безвідповідальності особисто Табачника і місцевих адміністрацій. „Я вкрай незадоволений, Дмитро Володимирович, тим, що ви опинилися нездатні вирішити це питання своєчасно і без конфліктів. Ви навіть не вийшли до вчителів, не знайшли необхідних слів для своїх людей. Виношу вам суворе попередження”. Так Микола Янович таврував свого підлеглого, який глибоко замислився над тим, що означають слова „опинилися нездатні”. Мабуть, Азаров скористався працею „Рекомендовані Президентам України висловлювання”. До виборів готується? Віктора Федоровича підсиджує? Чи то до місця „бацьки Лукашенкі” придивляється?

Вже на наступний день на засіданні Кабміну таки було прийняте рішення ввести з 1 вересня 2011 р. 20-відсоткову надбавку до окладів всім категоріям педагогічних працівників. Для цього уряд проситиме у парламенту 370 мільйонів гривень. „Бородатий зловмисник” отримав по шапці, влада принципово відстоює інтереси народу і оперативно виправляє допущені клерками ляпи. Суспільство може заспокоїтися (до наступної ляпи).

Юлія Володимирівна.

Завжди приємно бачити і чути „Леді Ю”, „українську Жанну д’Арк, „опозиціонера №1”, „єдиного чоловіка в українській політиці” (всіх епітетів, наплоджених і розтиражованих іміджмейкерами, важко перелічити). Приємно чути – бо ніхто так водночас емоційно і солодко не розкаже, як українцям буде гарно і щасливо житися у світлому Юлиному майбутньому. Приємно бачити – тому що таки приємно. Хоча роки, щоправда, вже не ті... Але не на Вітренко ж заглядатися...

І все ніяк не дає русокоса і медовоуста Юлія Володимирівна спокійно спати теперішній владі. Так і хочеться чимось їй дошкулити, або й взагалі переселити із небезпечного політичного п’єдесталу до спокійної і тихої „Лук’янівки”. Відпочити...

Але чоловікам боротися з ніжною і тендітною жінкою не личить, електорат не зрозуміє. Тому на вістрі атаки проти Тимошенко від „регіоналів” поставлено Інну Богословську. Звичайно, не Юлія Володимирівна, але, принаймні, теж жінка. Постійні сутички в телеефірі та на шпальтах друкованих ЗМІ „тигрЮлі” та „тигрІнни” привертають уваги публіки не менше, ніж бої гладіаторів у давніх римлян. Тепер влада вирішила подарувати ефектний фінал, покінчивши з „неприємним” гладіатором..

Богословська отримала „ігровий бонус” – тимчасову слідчу комісію з питань розслідування обставин підписання газових угод між НАК „Нафтогаз Україна” і ВАТ „Газпром” на предмет ознак державної зради у сфері економічної безпеки України (приблизно така офіційна назва). Фактично, комісія повинна з'ясувати (тобто, довести), чи були „газові угоди” з Путіним зрадою Батьківщини з боку лідерки партії „Батьківщина”.

Згідно обіцянок влади, останній удар (як вона сподівається) „тигрІнниною” комісією буде нанесено „об'єктивно і неупереджено”.

Навіть гладіаторам інколи необхідний відпочинок, особливо перед таким серйозним боєм. Юлю Володимирівну таки відпустили до Брюсселя на саміт Європейської народної партії. Там вона щиро й емоційно, без присутності жодних неприємних опонентів чи, тим паче, екзальтованих опоненток, відвела душу стосовно „регіонального режиму”. Європейські „народники” дізналися, що Янукович з Азаровим, не покладаючи рук, відтягують Україну подалі від демократії, на догоду Кремлю займаються лише „симулюванням європейського вибору”, через що перспективи реальної євро інтеграції повільно щезають за обрієм. І не змогли не погодилися з Юлею в тому, що загроза демократії в нашій країні таки існує.

„Регіонали” визначили поведінку Тимошенко за кордоном як „антиукраїнську” та „безвідповідальну”, адже критикуючи владу, вона критикувала власну державу. Можливо, „тигрІнна” і тут розгледить „ознаки державної зради”?

Далі буде, мабуть, цікаво.

Юлій Хвещук


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ