АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
незалежне
опозиційне видання

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СТОПКОМ


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Туалет в каплиці з розписами Розена
19.01.2011 р.

Фейлетон

Перед Новим роком мене як кореспондента закордонних видань разом з колегами із загальноукраїнських газет, радіо і телебачення вперше запросили на зустріч з мером Львова Андрієм Садовим. На наше здивування нас запрошено не на каву з тістечками, а на обід в новому вірменському ресторані.

Обраний на другий термін пан Садовий спочатку сказав, що хотів би неофіційно, за столом порозмовляти з журналістами, котрі можуть поставити йому різні питання. І покотилася бесіда про різні постійно нерозв’язані комунальні проблеми і клопоти міської господарки, стосунки мера депутатською більшістю зі «Свободи» та з найвищою владою України, яку представляє Партія Регіонів, й, зрозуміло, про велику підготовку міста до Євро-2012. Андрій Садовий запевнював, що стадіон буде збудовано вчасно. Також вчасно відремонтують всю вулицю Городоцьку. Задля того, аби Львів виглядав гідно, а його жителям було легше жити, міські власті навчають молоді кадри на Заході, а за кодоном, зокрема в Польщі, вивчають досвід міського керівництва. Тож, залишається подякувати!

Сипалися питання. Як ще довго триватиме зриме руйнування споруди українського академічного драматичного театру ім. Марії Заньковецької (колишнього театру Скарбека)? - з тривогою запитав присутній з нами на обіді відомий актор Святослав Максимчук. Небайдужий до справ культури свого місті Андрій Садовий виявив солідарність зі слугою Мельпомени. Відразу відповів, що, на жаль, не має впливу на зміну такої ситуації, оскільки цей театр не знаходиться у власності міста. Порадив акторам, щоби разом із громадськістю Львова активніше домагалися від центральних властей у Києві виділення коштів на ремонт театру.

Саме підійшла черга до мене, щоби я теж міг про щось запитати мера нашого міста. Сподіваючись на позитивну відповідь, я запитав його, чи він знає про львівські твори мистецтва видатного художника Генрика Розена. І я не розчарувався: мер підтвердив, що обізнаний. Тоді я коротко поінформував, що у Львові розпочалась підготовка до міжнародної конференції, присвяченої творчості Розена. Завдяки підтримці Міністерства культури і Національної Спадщини Польської Республіки та фондів з Польщі стало можливим відновлення розписів Розена у вірменському соборі. Львівське митрополиче управління латинського обряду після тривалих зусиль домоглося повернення семінарської каплиці, прикрашеної розписами Розена. Їх також буде відновлено.

«Тільки як бути з розписами Розена, які нині знаходяться під штукатуркою в каплиці храму св. Марії Магдалини, де функціонує туалет, який своїм коштом утримує міська Рада? – прямо запитав я пана Садового. Це правда, що призначена для хрещення дітей каплиця була переобладнана за часів радянської влади. Однак вже понад двадцять років ми у Львові живемо в іншій політичній системі, радіємо зі свободи, маємо демократично обрану міську владу. Адже це не комуністи чи войовничі атеїсти продовжують утримувати публічний туалет у стінах католицької каплиці, таким чином сприяючи оскверненню святого місця у Львові.

Для Андрія Садового таке питання виявилось несподіваним, бо не мав заздалегідь підготовленої відповіді. Спробував було демонстративно дати розпорядження своїм помічникам, щоби вони разом зі мною вияснили деталі, розібралися там на місці.

А що власне вияснювати? – Під склепінням каплиці далі справно функціонує туалет. Є два відділення: для жінок і для чоловіків. На кожній туристичній карті Львова позначено цю пам’ятку сакральної архітектури. Інформатор міської Ради запрошує львів’ян і гостей міста на концерти, фестивалі та різні зібрання до «Будинку органної музики». «Забуває» тільки похвалитися, де там знаходяться розписи Розена.

Мабуть, для відповідного вирішення справи туалету в каплиці мер міста Львова мусить вислати когось з працівників на навчання на Захід. А це потриває ще певний час. Чи може хтось з керівників поріднених зі Львовом міст у Польщі допоможе своєму українському колезі Андрію Садовому?

Костянтин Чавага

Переклад з польської

Газета «Kurier Galicyjski» № 1 (125) 14-27 січня 2011 р.

(найбільша польськомовна газета в Україні, яка видається у Львові)

Kibel w kaplicy pod freskami Rosena

Przed Nowym rokiem, jako korespondent wydan zagranicznych, razem z kolegami z ogolnoukrainskich gazet, radia i telewizji po raz pierwszy zostalem zaproszony na spotkanie z merem Lwowa Andrijem Sadowym. Ku naszemu zdziwieniu zaproszono nas nie na kawe z ciastkami, a na obiad w nowej restauracji ormianskiej.

Wybrany na druga kadencje pan Sadowyj na wstepie powiedzial, ze chcialby nieoficjalnie, przy stole porozmawiac z dziennikarzami, ktorzy moga postawic mu rozne pytania. I potoczyla sie gaweda o roznych ciagle nierozwiazanych problemach komunalnych i klopotach gospodarki miejskiej, stosunkach mera z wiekszoscia radnych ze „Swobody” oraz z najwyzszymi wladzami Ukrainy, reprezentujacymi Partie Regionow, no i oczywiscie o wielkich przygotowaniach miasta do Euro-2012. Andrij Sadowyj zapewnial, ze stadion zostanie wybudowany w terminie. Rowniez w terminie bedzie wyremontowana cala ulica Grodecka. Dlatego, aby Lwow wygladal godnie, a jego mieszkancom bylo latwiej zyc, wladze miasta ksztalca mlode kadry na Zachodzie, a za granica, w tym tez w Polsce, zapoznaja sie z doswiadczeniami administracji miejskich. No, i chwala za to!

Padaly pytania. Jak dlugo jeszcze bedzie trwac widoczna rujnacja gmachu akademickiego teatru ukrainskiego im. Marii Zankowieckiej (byly teatr Skarbka) – zapytal z trwoga obecny z nami na obiedzie znany aktor Swiatoslaw Maksymczuk. Nieobojetny dla spraw kultury swego miasta Andrij Sadowyj byl w tej sprawie solidarny ze sluga Melpomeny. Od razu rzekl, ze niestety nie ma wplywu na zmiane takiej sytuacji, poniewaz ten teatr nie jest wlasnoscia miasta. Poradzil aktorom by wraz ze spolecznoscia Lwowa aktywniej domagac sie od wladz centralnych w Kijowie wydzielenia srodkow na remont teatru.

Akurat w tym momencie doszla kolej do mnie, abym tez mogl postawic jakies pytanie merowi naszego miasta. Liczac na odpowiedz pozytywna, zapytalem go, czy wie o lwowskich dzielach sztuki wybitnego malarza Henryka Rosena. Nie zawiodlem sie – mer potwierdzil, ze zna sprawe. Krotko poinformowalem, ze takze we Lwowie rozpoczeto juz przygotowania do miedzynarodowej konferencji, poswieconej tworczosci Rosena. Dzieki wsparciu Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego RP oraz funduszy z Polski stalo sie mozliwe odnowienie freskow Rosena w katedrze ormianskiej. Lwowska Kuria metropolitalna obrzadku lacinskiego po dlugich staraniach odzyskala kaplice seminaryjna, udekorowana freskami Rosena. Zostana one tez odnowione.

„Tylko, co zrobic z freskami Rosena, ktore obecnie znajduja sie pod tynkiem w kaplicy kosciola sw. Marii Magdaleny, gdzie funkcjonuje ubikacja, utrzymywana kosztem Rady Miejskiej? – zapytalem wprost pana Sadowego. Jest prawda, ze kaplica przeznaczona dla chrztu dzieci zostala przerobiona na ubikacje za czasow rezimu sowieckiego. Jednak juz ponad dwadziescia lat zyjemy we Lwowie w innym systemie politycznym, cieszymy sie z wolnosci, mamy demokratycznie wybrane wladze miejskie. Przeciez to nie komunisci czy wojujacy ateisci kontynuuja utrzymywanie toalety publicznej w scianach kaplicy katolickiej, sprzyjajac w ten sposob profanacji miejsca swietego we Lwowie.

Andrij Sadowyj byl zaskoczony, zawczasu nie przygotowal odpowiedzi na to pytanie. Probowal natychmiast demonstracyjnie dac rozporzadzenie swoim pomocnikom, azeby razem ze mna wyjasnic szczegoly, zobaczyc co tam jest na miejscu.

A co wyjasniac? – Pod sklepieniem kaplicy nadal sprawnie funkcjonuje kibel. Sa dwa przedzialy – dla kobiet i mezczyzn. Zabytkowy gmach architektury sakralnej jest na kazdej mapie turystycznej Lwowa. Informator Rady Miejskiej zaprasza lwowian i gosci miasta na koncerty, festiwale, czy rozne zebrania do „Domu Muzyki Organowej”. „Zapomina” tylko pochwalic sie, gdzie tam sa freski Rosena.

Pewnie dla wlasciwego rozwiazania sprawy kibla w kaplicy mer miasta Lwowa musi wyslac kogos z pracownikow na studia na Zachod. A to potrwa i zabierze kawal czasu. A moze ktos z prezydentow szeregu zaprzyjaznionych ze Lwowem miast w Polsce pomoze swemu ukrainskiemu koledze Andrijowi Sadowemu?

Konstanty Czawaga

Zrodlo: Kurier Galicyjski nr 1 (125) z 14-27 stycznia 2011 r.


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ