АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
незалежне
опозиційне видання

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
„Регіональні” новації військової доктрини України
18.04.2011 р.

Турбуючись про обороноздатність України (точніше, власного режиму), „регіонали” витворили нову військову доктрину країни. Яку тихенько прийняли на засіданні Кабміну 13 квітня. Документ цей має бути введений в „життя” указом президента. Судячи з його положень, такий указ не забариться.

Як і попередня доктрина, затверджена в 2004 році указом президента Кучми, ця теж має оборонний характер. „Регіонами” не вважають жодну державу (коаліцію держав) своїм воєнним противником. Однак будуть вважати потенційним військовим супротивником ту державу (коаліцію держав), дії або наміри якої будуть містити ознаки загрози застосування військової сили проти них.

У новій доктрині чітко прописана політика позаблоковості України, тобто відмова від перспективи вступу до НАТО. „Регіонали” припускають, що Україні може бути втягнута у військовий конфлікт між іншими державами. Крім цього, можливі такі варіанти, як виникнення збройного конфлікту на її кордоні або „переростання внутрішньої нестабільності в збройний конфлікт усередині держави”. При цьому в доктрині визначаються 3 види військових конфліктів: озброєний (до них відносяться прикордонні конфлікти, зіткнення всередині країни, наприклад з метою створення „нових адміністративно-територіальних утворень та надання їм певних повноважень”), а також локальна (на Україні нападає одна країна) і регіональна (на Україні нападають двоє і більше держав) війни. Втім, збройна агресія, в результаті якої виникне локальна або регіональна війна, визначена як малоймовірна.

Якщо стане зрозуміло, що військовий конфлікт неминучий, держава буде діяти ненасильницькими методами: підвищить активність в інформаційному просторі, звернеться за допомогою до Ради Безпеки ООН і до „впливових держав”, введе режим надзвичайного стану. Крім того, буде „демонструвати власну обороноздатність, готовність і рішучість відбити агресію, здатність завдати потенційному агресору неприйнятні втрати”.

Визначено зовнішньополітичні та внутрішні ризики виникнення військових конфліктів. У порівнянні з попередньою „кучмівською” редакцією, де головними внутрішніми загрозами вважалися незадовільний стан збройних сил і діяльність екстремістських та сепаратистських організацій, „регіонали” їх перелік розширили. Тепер, окрім проявів сепаратизму всередині країни, загрозою вважається також „втручання у внутрішні справи, здійснюване за допомогою інформаційного впливу, економічного тиску, фінансової та моральної підтримки окремих політичних сил, неурядових організацій”, чия діяльність спрямована на дискредитацію влади. Цікаво, чи не так? Якщо за „інформаційним впливом”, „економічним тиском” автоматично видніються контури Кремля, то „фінансова”, а особливо „моральна” (!) підтримка тих, хто „дискредитує” владу – це вже суттєва „новація”. От не подобається комусь „діяльність” уряду Азарова, сказав той хтось свою думку, а його до райвідділу, задля профілактики супроти „дискредитації”. З-за кордону хтось висловився, що це, мовляв, переслідування, порушення свободи слова – а от це вже „моральна підтримка” і „втручання у внутрішні справи”. „Лукашенством” у нас запахло вже давно, але тут вже неповторний аромат кремлівщини і „путінізму”. Хоча хто б дивувався...

І ще. Початком військового конфлікту всередині країни будуть вважатися: „будь-які дії (акції) не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, які спрямовані на захоплення державної влади або зміну конституційного ладу шляхом насильства; виникнення міжнаціональних чи міжконфесійних зіткнень; блокування або захоплення особливо важливих об'єктів або території, що супроводжуються насильством над громадянами; дезорганізація діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування”. Оскільки, згідно українського законодавства, під ознаки воєнізованого формування можуть бути віднесені навіть пластуни чи монахи (носіння „однострою”, пересування колоною), а поняття „дезорганізація діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування” взагалі якнайширше... Далі кожен може домислювати собі, виходячи з можливостей особистої уяви.

Нова доктрина повинна стати фундаментом для розробки стратегії реформування Збройних Сил України. Попередньо (17 грудня 2010 року) була розроблена Концепція подальшого реформування ЗСУ на період до 2015 року, поки що так і не схвалена президентом. Згідно з нею, ЗСУ повинні складатися із сухопутних військ (після реформування їх чисельність має скласти 57,2 тис. чоловік, зараз - 73 тис. осіб), повітряних сил (42,5 тис. осіб, зараз - 46 тис.), військово-морських сил (14 тис. чоловік, зараз - 15 тис.). Крім цього, планувалося сформувати до 2013 року окремий рід військ – сили спеціальних операцій, чисельністю до 5 тис. чоловік. Їхні головні завдання: ведення спеціальної розвідки, участь в анти-терористичних операціях, знищення важливих об'єктів економіки і військових об'єктів евентуального противника, контр-диверсійні і контр-терористичні операції.

Як „регіонали” планують реформувати ЗСУ – поки що невідомо. Адже не так просто одразу прописати „обороноздатність” режиму від власного народу. Втім, захочеш вижити – ще й не таке вигадаєш.

Юлій Хвещук




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов