АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
незалежне
опозиційне видання

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Путін вивчав концепцію освіти Гітлера?
10.06.2011 р.

Кожен пересічний громадянин Російської Федерації знає (про це його щоденно інформують ЗМІ): президент, прем’єр, „Єдина Росія” і вся вертикаль влади дбають про його інтереси і покращення життя у майбутньому („вже сьогодні” – це в Україні). А майбутнє, як відомо – це молодь. Отож, про молодь треба дбати, зокрема, щоб вона зростала розумною, освіченою. Тому сфера освіти – надважлива сфера, а її фундамент – це школа.

Закінчився навчальний рік. Учні, батьки, педагоги потрохи почали поглядати у напрямку наступного 1 вересня. Аж тут несподівано пригадалися деякі неприємні минулорічні тонкощі турботливості кремлівської влади.

Ще 23 квітня 2010 року Державною Думою РФ (завдяки „Єдиній Росії”, яка одностайно віддала 314 голосів), і Радою Федерації 28 квітня було ухвалено федеральний закон „Про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації у зв'язку з удосконаленням правового становища державних (муніципальних) установ”. Назва така нецікава, що пересічний росіянин навряд чи б зацікавився його змістом. Дуже даремно.

Законопроект був внесений урядом РФ, і „спрямований на підвищення ефективності надання державних та муніципальних послуг, а також на оптимізацію мережі державних і муніципальних установ”. Звучить гарно.

Законом передбачено змінити правове положення існуючих бюджетних установ, здатних функціонувати на основі ринкових принципів, і механізми їх фінансового забезпечення, замінивши фінансування таких установ по кошторису фінансовим забезпеченням виконання ними державного або муніципального завдання (у формі субсидій). Бюджетним установам надається право займатися прибутковою діяльністю, доходи від здійснення якої будуть надходити в самостійне розпорядження цих установ, розширюються права таких установ розпоряджатися закріпленим за ними майном.

Вводиться новий тип державних і муніципальних установ - казенні установи, статус яких, по суті, аналогічний правовому становищу сучасних бюджетних установ, зі встановленням додаткового обмеження у вигляді вимоги про зарахування всіх доходів, отриманих від діяльності, до відповідного бюджету.

Передбачений перехідний період, протягом якого як бюджетні установи з розширеними повноваженнями, так і казенні установи будуть функціонувати в колишньому режимі.

Здається, нічого особливого, набір бюрократично-правових термінів. Владі видніше, людям нецікаво. Але за цими офіційними, нудними фразами, приховано багато чого дуже важливого.

Отож, казенні установи будуть фінансуватися, як і колись, за кошторисом. Їх небагато: організації у сфері оборони і безпеки, психіатричні та інфекційні лікарні. Всі ж інші сотні тисяч бюджетних організацій (школи, лікарні, вузи, бібліотеки, НДІ та інші) будуть отримувати гроші з федерального бюджету лише за виконання конкретних держзавдань (замовлень), для чого буде розроблена спеціальна „формульна методика”, і на утримання майна. Решту необхідних коштів доведеться заробляти самостійно.

На цю дорогу самовиживання російських бюджетників підштовхували ще з 2006 року, коли був прийнятий закон про автономні установи. Але охочих стати такими на всю Росію знайшлося 4 (чотири), не тисячі, а одиниці. Не хотіли по одному і добровільно - підуть гуртом і примусово. Скорочення і оптимізація – витрат – потрібні. Кількість бюджетних організацій повинна зменшитися, ефективність використання бюджетних коштів повинна зрости. Але... Як повинні підробляти бібліотеки – облаштовувати бари та нічні дискотеки? А музеї – продавати зайві експонати зі своїх фондів, для яких „бракує місця”? Хто не зможе заробити – збанкрутує. Крім того, збанкрутує і та установа, яка перебуває в гарному приміщенні, у привабливій для когось місцевості. Чиновницька бухгалтерська помилка – мільйонні борги – банкрутство. І ось був музей – став чийсь маєточок. Була школа – ось вам супермаркет.

Повідбирати приміщення в бюджетних установ і перерозподілити їх поміж себе – це традиційний кремлівський цинізм. Але позбавляти громадян права на безкоштовну освіту, закріпленого в Конституції РФ? Так, і це буде. Адже, згідно з цим законом, з 1 вересня 2011 року середня освіта в Росії стане платною.

Перші три класи залишаються безкоштовними і в їх програму входитиме весь комплекс предметів, що й раніше. А от надалі єдине, що дитина зможе вивчати в школі безкоштовно - кілька базових предметів. Мова йде про російську мову (2 години на тиждень), англійську (2 години), математику (2 години), фізичну культуру (2 години) та історію (1 година на тиждень). А за такі предмети як малювання, музика, інформатика, фізика, хімія, біологія та інші батькам доведеться заплатити. За попередніми даними, вартість навчання на місяць становитиме близько 6-7 тисяч рублів. Це близько 54-70 тисяч на рік та 580 тисяч за всі роки навчання (орієнтовно 165 тисяч гривень). Платними стануть і ті деякі гуртки, які поки ще залишаються безкоштовними.

В Росії виплачується так званий „материнський капітал” (343 278 рублів), головним його завданням є допомога сім'ям у покращенні житлових умов та оплати навчання дитини. Але він виплачується, тільки якщо в сім'ї з'явилася друга дитина. Отож, вартість навчання двох дітей в середній загальноосвітній школі за 11 класів складе близько 1,2 мільйона рублів. А дітям потрібно ще оплатити дитячий садок, спортивні та розважальні секції, забезпечити підручниками, купити шкільну форму та багато іншого. У підсумку виходить, що в середньому батьки повинні буде витрачати на 1 дитину в місяць близько 20-25 тисяч рублів.

Сільські школи, не добиті попередньою „оптимізацією” (знайомий і для українців термін) цим законом взагалі приречені на ліквідацію. На селі школа, фінансування якої до того ж визначається кількістю учнів, прибутковою, самоокупною бути просто не зможе. Отже, її просто закриють. Середня освіта, за Конституцією РФ, є обов'язкова та безкоштовна. Якщо „держзавдання” хоча б для однієї російської школи покриває безкоштовне навчання не всіх навколишніх дітей, треба змінювати Конституцію. А що, „єдиноросам” це нескладно – просто написати „освіта є добровільною”. І все. Адже ж демократія, як не як. Хочеш - вчися, хочеш – ні.

Звичайно, Медведєв і представники „Єдиної Росії”, після хвилі невдоволення, яка прокотилася Росією торік, поспішили спростувати такі ймовірні загрози, називаючи цю інформацію чутками (цікава характеристика як для офіційно прийнятого федерального закону), і твердо запевнили - середня освіта платною не буде. Втім, чомусь російські громадяни не дуже повірили своїм очільникам, і в очікуванні нового навчального року знову захвилювалися.

А підстави для хвилювання є. За офіційними даними, 40% населення РФ живе за межею бідності. Отже, як мінімум, трохи більше третини росіян вивчатимуть лише тільки безкоштовні, базові предмети. Частина росіян отримує повну та достатню платну середню освіту (в самій Росії або ж за кордоном, залежно від статків батьків). Ще частина отримає теж платну, але не достатню для вступу до вищих навчальних закладів. Тепер про наслідки.

В Росії і так поглиблюється демографічна криза. Маючи сумніви, чи зможуть дати хоч би належну середню освіту, чи поспішатимуть батьки приводити на світ наступні покоління?

Відбувши кілька обов’язкових предметів, доки батьки до вечора працюватимуть, щоб заробити зайві рублі для додаткових занять, чим будуть займатися мільйони школярів? Тинятися по вулицях, курити, пити, красти.

Зараз російська безкоштовна середня освіта перебуває на досить низькому рівні. Якою вона стане надалі? Для кого з молодих людей залишаться шанси здобути вищу освіту? В Росії вже ведеться скорочення педагогічних вузів, мовляв, педагогів забагато випускають. Тепер взялися за скорочення кількості самих дітей, яких потрібно було б навчати.

Для чого це потрібно російській владі? Невже, просто дурість? Однозначно, ні. Держава просто скидає із себе будь-яку відповідальність за соціальну сферу. У 1990-х роках для такої поведінки уряду були хоч якісь пояснення – пустка в державній „казні”, система влади ледь функціонує, владні важелі відсутні. Але сьогодні, при вертикалі влади, при мільярдних фондах майбутнього, нанотехнологіях і Сколкові, при лекціях про соціально відповідальну політики... А сьогодні Кремль проводить експеримент, результатом якого повинно стати перетворення більшості населення (електорату) на малоосвічену масу, яка живе за наданими державою соціальними мінімумами, проводячи вільний час біля телевізорів, звідки дізнається про цілодобову турботу влади про неї, масу. У визначений час юрбою йде на виборчі дільниці і правильно голосує за тих, хто їй забезпечує оті житловий куток, телевізор та горілку з хлібом. Натомість просування вгору (через якісну освіту) отримують виключно діти тих, хто може за неї заплатити, тих, кому Путін і компанія дозволили чи дозволять ці гроші заробити (вкрасти). Замкнута, комфортна авторитарна система.

Та й навіть пересічний чиновник отримує свої переваги від нового закону. Попереднє кошторисне фінансування, навіть при рівні російської корупції, залишало для нього мінімальні можливості для відкатів. Тепер же ж, при розподілі „держзавдань”, а при відсутності поки що „формульної методики” їх, відкати просто поллються на нього. Особистий виграш чиновників і загальний програш бюджетної сфери, всіх громадян - гарантовані.

При прийнятті цього закону думки російських громадян, як звичайно, ніхто запитував. Їх просто поставили перед фактом: з наступного року доведеться оплачувати навчання своїх дітей.

Діти, це, мабуть, останнє, що залишилося в росіян, чого у них не вкрала влада. Тепер Кремль хоче позбавити їхніх дітей майбутнього, перетворити Росію на країну мільярдерів, низько кваліфікованих робітників та асоціального елементу, контрольованих міцними феесбешно-поліцейськими руками.

Як відреагують росіяни? Чи зростання безробіття серед бюджетників; загострення соціально-економічного становища, загальна примітивізація та деградація виведе людей, ти же ж вчителів, на вулиці? Чи згадають люди все інше, прихватизації та не обгрунтовані інфляції, зростання цін на все, пенсії, за які навіть поховати покійного не завжди вдавалося.... Все велико кремлівське хамство супроти свого ж (а чи свого?) народу? Осінь покаже.

Згадується тут ще позиція Адольфа Гітлера та інших вищих керівників ІІІ Рейху, які вважали, що для населення окупованих східних територій цілком достатньо початкової освіти – аби могли розуміти накази і виконувати найпростіші роботи, на полі чи на підприємстві. До сих пір невідомо, чим достеменно займався Путін, працюючи по лінії ФСБ на території Німеччини. Але цю ідею він, вочевидь, вивчив, і втілює тепер на тих же ж „східних територіях”. І хто після цього заперечуватиме, що Кремль ставиться до самих росіян, як колонізатор – до „аборигенів”? Та крім цього, ці інновації повинні серйозно стурбувати і нас, українців. Адже теперішня влада, особливо в гуманітарній сфері, руками Табачника (головою – то якось голосно сказано) намагається копіювати все, що тільки народжується у московських кабінетах. Чи не спробують і в Україні трішки собі по-експериментувати?

Юлій Хвещук




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ