АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
незалежне
опозиційне видання

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СТОПКОМ


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Порядок судового засідання у справі
11.03.2011 р.

Судовий розгляд справи є основною частиною діяльності суду, її ядром. Переважно судовий розгляд справ відбувається в судовому засіданні, хоча в деяких виняткових випадках може здійснюватись і без судового засідання та виклику сторін. Поговоримо, зокрема, про загальні особливості судового розгляду цивільних та адміністративних справ.

Судовий розгляд цивільних справ позовного та окремого провадження здійснюється в судовому засіданні, справ наказного провадження (за заявами про видачу судового наказу) – одноособово суддею без виклику сторін. Судовий розгляд адміністративних справ (наприклад, про оскарження постанови ДАІ, про нарахування надбавки до пенсії, про виплату недоплаченої допомоги матері на дитину до досягнення нею трирічного віку) дуже подібний за загальними правилами до розгляду справ цивільних, хоча і має деякі суттєві особливості. Найбільш відчутною відмінністю адміністративного процесу, очевидно, є те, що в ньому можливий розгляд справ в порядку письмового провадження та в порядку скороченого провадження, про що більш детально поговоримо згодом.

Насамперед, в судовому засіданні у цивільній або адміністративній справі беруть участь обов’язково суддя та секретар судового засідання. Інколи (а саме у справах про усиновлення, визнання особи недієздатною або обмежено дієздатною та деяких інших справах окремого провадження) беруть участь в судовому засіданні і два народних засідателя. Ці учасники є обов’язковими. Окрім них в судовому засіданні можуть бути присутні (як можуть і не з’явитись у нього) сторони, треті особи, заінтересовані особи, їхні представники, свідки, експерти, спеціалісти, - неявка кожного із перелічених суб’єктів тягне за собою певні наслідки, але не унеможливлює судовий розгляд як такий.

Розгляд справи в судовому засіданні обов’язково фіксується технічними засобами звукозапису, котрими на практиці переважно є комп’ютер зі спеціально встановленим програмним забезпеченням та завчасно розставлені стаціонарні мікрофони у достатній для конкретного приміщення кількості. Судові засідання в адміністративних справах можуть відбуватись в порядку письмового провадження – це означає, що звукозапис в таких засіданнях не здійснюється, і можливий такий варіант за умови, що ніхто зі сторін позову в судове засідання не з’явився (одночасно практикується отримувати від сторін по справі заяви про розгляд справ за їх відсутності).

Типове судове засідання розпочинається з того, що у призначений для розгляду справи час головуючий (суддя по справі) відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься. Секретар судового засідання доповідає, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.

Встановлення осіб тих, хто з’явився, означає, що у позивача, відповідача та, якщо такі є, інших учасників процесу суддя запитує їх анкетні дані, а в представників – наявність у них належним чином посвідчених документів, на підставі яких вони вправі представляти того чи іншого учасника процесу (йдеться про довіреності, доручення, договори про надання юридичних послуг, ордери).

Досить рідкісним явищем є, але все ж трапляється, участь перекладача в судовому засіданні. Йдеться в тому числі про переклад для осіб з вадами слуху/мовлення. Якщо такий перекладач є, то наступною дією судді є роз’яснення перекладачеві його прав та обов'язків і попередження перекладача під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Якщо в судове засідання прийшли і свідки, вони видаляються із зали судового засідання і очікують до того часу, поки в порядку черговості не будуть запрошені для допиту судом.

Надалі суддя оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання (якщо такі наявні) і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи, а також роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки.

Саме після цього особи, які беруть участь у справі, можуть заявити суду клопотання, якщо такі клопотання в них є. це стосується, наприклад, клопотань про відкладення розгляду справи з тих чи інших причин, або про вчинення певних процесуальних дій судом (призначення експертизи, допит свідків, якщо на попередньому судовому засіданні їх не було заявлено), про залучення співвідповідачів, третіх осіб та будь-які інші, що виникають в процесі розгляду справи. Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав. Слід зазначити, що така ухвала в багатьох випадках не викладається окремим документом, а тільки проголошується судом, про що секретар судового засідання зазначає в журналі судового засідання.

Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог (що може мати вигляд зачитування позовної заяви суддею) та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду. У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викладену в письмових поясненнях. При частковому визнанні позову відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов визнається.

Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших осіб, які беруть участь у справі. Якщо поряд із стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи заслуховує пояснення їх представників. За клопотанням сторони, третьої особи пояснення може давати тільки представник. Особи, які звернулися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, дають пояснення першими.

Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі, висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні".

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити питання один одному. Такі запитання ставляться після того, як особа, яке бере участь у справі, дала пояснення судові, та з дозволу або на пропозицію судді.

Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих пояснень.

Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від змісту спірних правовідносин і в разі потреби може бути змінений.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні вказаних фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Суд може відкласти розгляд справи у встановлених процесуальним законом випадках, а також у разі неможливості розгляду справи у зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб. У разі неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього. Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день. У разі відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді, суд, на прохання особи, яка є учасником цивільного процесу, вручає їй судову повістку безпосередньо в суді. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову. Якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку, якщо оголошувалась перерва – продовжується.

Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи. У зв'язку з додатковими поясненнями особи, яка бере участь у справі, суд може ставити питання іншим учасникам цивільного процесу. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

У судових дебатах виступають з промовами особи, які беруть участь у справі. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники. Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

Під час судових дебатів не можна подавати нові докази, заяву про залишення позову без розгляду, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог.

Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. В такому разі розгляд справи проводиться виключно в межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошує перерву.

Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

Такими є загальні правила проведення судових засідань. В адміністративному процесі, як уже зазначалось, є виняток щодо можливості розгляду справ в порядку скороченого провадження. Такий розгляд застосовується для справ, які, зокрема, стосуються виплати пенсійних та інших соціальних нарахувань. Скорочене провадження у справі означає, що судового засідання не відбувається, сторони до суду не викликаються, розгляд здійснюється за тими документами, які наявні у справі, - позовною заявою з додатками та запереченнями відповідача, якщо такі надійшли.

Джерела:

Цивільний процесуальний кодекс України вiд 18.03.2004 року. // Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради. // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1618-15&p=1299762380931532 .

Кодекс адміністративного судочинства України вiд 06.07.2005 року. // Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2747-15&p=1299827237964519 .

Демінська А.А.


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ