АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
незалежне
опозиційне видання

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СТОПКОМ


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Отримання дублікатів статутних документів юридичної особи в зв’язку із їх втратою
25.02.2011 р.

Для попередження рейдерських захоплень майна і цілісних майнових комплексів підприємств до законодавства були внесені зміни. Найбільш значущими з них став Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно протидії протиправному поглинанню і захопленню підприємств» від 17.11.2009 р. N 1720-VI.

Але в процесі попередження рейдерських захоплень законодавець створив певні проблеми і добропорядним громадянам, засновникам і керівникам підприємств.

Так, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців», а саме стаття 9 однозначно стверджує, що у випадку втрати свідоцтва про державну реєстрацію, реєстратору необхідно надати довідку про реєстрацію заяви про втрату оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію з районного управління внутрішніх справ МВС України. Закон нічого не говорить, що робити у випадку втрати статуту, цей пробіл "заповнений" існуючою практикою держреєстраторів і вона аналогічна процедурі відновлення свідоцтва. Нюанс лише в тому, що законодавство України не передбачає порядку видачі дублікатів статуту, тому замість попередньої редакції установчих документів (статуту) подається підтвердження публікації оголошення в друкованих засобах масової інформації про втрату таких документів і дві нові редакції статуту.

Органи МВС України, своєю чергою, керуються, перш за все, процесуальними норами КПК України і мало знайомі з вимогами закону про держреєстрацію.

Єдиний процесуальний документ, котрий може бути складений органами ВМС - Протокол про відмову в порушенні кримінальної справи по втраті документів, не належить до документів, на підставі котрого, згідно закону, можуть бути видані дублікати, хоча він і містить перелік втрачених документів. Законодавець вимагає надання «якоїсь довідки» з територіального органу внутрішніх справ, в якому зареєстровано юридичну особу. І тут знову виникає конфлікт з нормами КПК, котрий містить чіткі вимоги з підслідності справ.

Крім того, довідка повинна бути надана з територіального органу внутрішніх справ, в котрому зареєстровано юридичну особу. В органи внутрішніх справ з заявою про втрату документів повинен звернутися директор підприємства. Порядок прийому і розгляду заяв і повідомлень про злочини в ОВС регламентується наказом МВС України № 400 від 2004 року, котрим затверджена Інструкція про порядок прийняття, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, котрі вчинені або готуються.

Дана заява реєструється в книзі обліку заяв і особі, яка звернулася, одразу ж видається квитанція, яка містить реєстраційний номер заяви, ПІБ заявника, реєстраційний номер в книзі, найменування органу внутрішніх справ, котрий прийняв заяву, дата реєстрації заяви, підпис оперативного чергового. В заявника одразу ж можуть бути відібрані пояснення. Заява може писатися як в присутності чергового органу МВС, так і в слідчому відділі. В заяві необхідно вказати, які саме документи були втрачені, оскільки довідка про втрату документів готується на підставі заяви і у випадку, якщо втрачені документи вказані як «статутні документи» вони саме так і фігуруватимуть в довідці. В той же час державний реєстратор може відмовити у видачі дублікатів у зв’язку з тим, що документ не містить найменувань втрачених документів.

І, так як законом вже визначений порядок фіксації факту подачі заяви і видачі підтверджуючого документа (квитанції), виникає питання про доцільність видачі додаткового документа – довідки.

Далі по процедурі протягом 10 календарних днів орган внутрішніх справ зобов’язаний провести розслідування викладених фактів і винести рішення про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи. Дані документи можуть бути отримані як в РОВС, так і можуть бути надіслані поштою на домашню адресу заявника.

Отож, нормативна база Держкомпідприємництва і Міністерства внутрішніх справ містить ряд серйозних прогалин, котрі значно ускладнюють отримання дублікатів втрачених статутних документів і розтягують цю процедуру на дуже великі строки. Так, наприклад, немає конкретної затвердженої форми довідки, тому в листі Держкомпідприємництва № 3185 від 15.03.2010 зазначається, що «Спеціальної форми такої довідки не встановлено, тому довідка органів внутрішніх справ повинна відповідати формі, котра встановлена загальним діловодством цих органів.». В той же час, перелік документів, котрі видає МВС України, не містить такого типу документів, як довідки. Будь-який орган МВС на заяву громадянина видає квитанцію про реєстрацію заяви і Протокол про відмову в порушенні кримінальної справи. Також нормативна база жодного з державних відомств не містить норми, коли повинна видаватися така довідка – в момент реєстрації заяви або разом з Протоколом. Оскільки довідка складається на підставі заяви і не містить норм кримінально-процесуальних або адміністративних норм, то вона повинна видаватися в момент звернення громадянина. Про це свідчить і практика Міністерства внутрішніх справ. Даний документ може не мати найменування в шапці документа «Довідка», але повинен містити потрібні атрибути даного документа:

1. Орган МВС, який її видав,

2. ПІБ особи, яка звернулася з заявою,

3. Найменування підприємства, документи якого були втрачені,

4. Перелік втрачених документів.

В той же час, у випадку, якщо заявник зазначає, що документи були втрачені не в районі реєстрації підприємства, тобто не місцем юридичної адреси, то слідчий орган зобов’язаний спрямувати заяву за місцем скоєння втрати. В даному випадку може бути відмовлено у видачі довідки в зв’язку з тим, що районне управління внутрішніх справ, що зареєструвало таку заяву, не провадитиме слідчі дії. Тому в заяві рекомендується вказувати в якості району, в котрому були втрачені документи, – район, в котрому зареєстроване підприємство.

У випадку, якщо буде вказано, що документи викрадені і будуть міститися факти, які на це вказують, то протягом часу слідства орган МВС може відмовляти у видачі довідки, оскільки не регламентований порядок її видачі – в момент звернення або в момент видачі Протоколу про відмову в порушенні кримінальної справи.

І нарешті, після отримання довгоочікуваної Довідки державний реєстратор може видати дублікати документів тільки лише після виходу офіційної публікації про втрату у віснику держреєстратора.

Вікторія Філатова, директор по розвитку «PROXIMA», адвокат, кандидат юридичних наук, доктор філософських наук, арбітражний керуючий

Сорока Ірина, юрист «PROXIMA»

Переклад здійснено сайтом «Стопком». Джерело:

www.urist.in.ua


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ