АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
непарламентський
опозиційний сайт

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СТОПКОМ


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна сторінка
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
• Фото дня (архів)
• Політгумор
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Як обрати адвоката? Думка практикуючого адвоката.
27.09.2010 р.

Досить часто можна почути питання: «Як обрати адвоката? Який адвокат кращий?». Вибір адвоката є дійсно непростим завданням. Спробую розглянути дану проблему, так би мовити, зсередини, але зроблю ремарку одразу: викладена думка носить виключно рекомендаційний характер. Думка ґрунтується на особистих спостереженнях практикуючого адвоката і не поширюється на вибір юристів.

Можу виділити наступні критерії:

- офіс – приміщення, де приймає адвокат, його безпосереднє робоче місце, наявність технічного обладнання. Сам факт наявності перерахованого свідчить багато про що, оскільки багато адвокатів-початківців можуть приймати вдома (в інших місцях);

- адвокат може працювати сам по собі, або бути в складі групи приватнопрактикуючих адвокатів (колегії, адвокатські об’єднання). Як правило, в таких колегіях між адвокатами з часом відбувається певна диференціація по категоріях справ. Хтось займається кримінальними справами, хтось трудовими, сімейними, соціальними, ДТП і т.д., посідаючи тим самим окремий сегмент ринку юридичних послуг. Універсальних адвокатів (на всі випадки життя) немає. Спеціалізація юристів, як і лікарів, викладачів, інженерів природна і необхідна. Але тут обумовлю: для вирішення простого питання не завжди потрібен дорогий і дуже кваліфікований (галузевий) адвокат. Іноді для отримання кваліфікованої консультації досить звернутися до адвоката-початківця. Окремо практикуючий адвокат, зазвичай, береться працювати з будь-якою категорією справ. Це не завжди виправдано, так як все знати неможливо, розібратися можна в будь-якій ситуації, але часу можна втратити багато, а час, як кажуть – гроші;

- чутки – необґрунтовані (ніким не підтверджені) суб’єктивні думки громадян, котрі випробували на собі всі складнощі судових процесів та наївно вважають, що у всьому винен адвокат. Хоча тут можна зробити корективу на те, ким поширюються ці чутки. Чутки від чуток різняться. Особливо критично слід ставитись до думки правоохоронних органів (думка працівників міліції, суду, прокуратури), оскільки першочерговою метою перерахованих відомств є не допомога громадянам, а найшвидший розгляд тієї чи іншої справи. Даним відомствам вкрай не вигідна участь у справі грамотного адвоката, тому, як правило, пропонують «свого», «кишенькового» адвоката. Не рідко виявляється, що той, котрий нав’язується (наполегливо пропонується), адвокат в минулому був працівником тих же правоохоронних органів. Як такий адвокат може підвести (не допомогти) своїх колишніх співробітників, колег?

- вік. Молодого чи старого. Тут складно сказати, хто краще. Скрізь є свої плюси і мінуси;

- зовнішній вигляд. Одяг не настільки має значення, як те, в якому він стані, тобто брудний, зношений, неохайний вигляд і т.п. Відсутність білої сорочки, піджака, краватки, штанів не має превалюю чого значення, оскільки останнім часом мало хто з адвокатів наслідує постулати юридичної деонтології. Зовнішній вигляд може сказати про внутрішню організованість самої людини, не більше того.

- мова. Далеко не всі володіють ораторськими здібностями і красномовністю, але цього не вимагається під час надання юридичної консультації. Спілкуючись з клієнтом, надаючи консультації, адвокат, як правило, говорить зрозуміло, чітко і ясно викладає свої думки, із впевненістю в голосі, оперує простими реченнями, при цьому намагається не вживати спеціальну юридичну (іншу) термінологію.

- етика. Адвокат повинен завжди дотримуватись коректності. Ніяких грубощів, аморальних, критичних висловлювань стосовно колег, підлеглих, клієнта, його зовнішнього вигляду, особистої думки, рівня інтелекту, освіти (її відсутності), професійної приналежності, статі, віку і т.п. Адвокат не повинен дозволяти собі жодних порівнянь з іншими колегами по «цеху». Найпростіший спосіб видаватися кращим, ніж є насправді, – полити брудом інших. Добросовісний адвокат чорнити колегу не стане, йому цього не потрібно, тим більше, в очах клієнта можна сильно впасти. Адвокат не розповідає конфіденційні відомості, які стосуються інших своїх клієнтів, говорить про можливість дачі хабара в суді, прокурору і т.п. Якщо таке відбувається, наполегливо рекомендую з таким адвокатом не зв’язуватись. Такого можуть запросто купити Ваші опоненти (протилежна сторона по справі), тому потрібно дуже обережно підходити до питання вибору свого захисника.

- час, витрачений на клієнта. Як правило, консультація закінчена тоді, коли клієнт дійсно зрозумів відповідь на питання, що його цікавить. Адвокат не повинен говорити клієнту про те, що час на отримання консультації клієнтом закінчився, і йому не важливо, зрозумів клієнт його чи ні. Якщо справа складна і вимагає глибокого (детального) аналізу, завжди можна перенести консультацію на інший час. В декотрих випадках, для кращого сприйняття інформації, адвокат надає клієнту можливість прочитати витяги із закону, аби клієнт міг самостійно переконатися в правильності консультації (роз’яснення), що надається, і краще запам’ятати (засвоїти) почуте;

- порядок прийому громадян (клієнтів). Здійснення прийому громадян може відбуватися за попереднім записом (дзвінком), через секретаря. Неправильна організація своєї діяльності адвокатом призводить до так званих накладок в роботі. Може виникнути черга, обурення серед громадян і т.п. Адвокат починає «розпилятись», це породжує тяганину, в зв’язку з чим може погіршитися якість роботи. Черга під кабінетом – не показник затребуваності адвоката, а швидше його неорганізованості;

- досвід роботи. Має немале значення при виборі. З’ясувати досвід роботи адвоката досить просто, якщо уважно прочитати на свідоцтві про право на зайняття адвокатською діяльністю (як правило, знаходиться на видному місці) дату його видачі, або ж можна просто запитати у того ж адвоката;

- попереднє місце роботи адвоката. Перед присвоєнням професійного статусу (адвоката), людина повинна мати не менше 2-х років спеціального післядипломного стажу роботи. Місце роботи, де працювала людина до адвокатури, визначає її професійно-етичні якості.

Раніше, за радянських часів, існувало негласне правило відбору до адвокатури. Колишніх працівників міліції, прокуратури, КДБ (СБУ) під будь-яким приводом не приймали до адвокатури. Впродовж багатьох років це неписане правило застосовувалось, але винятки з правил були. Незважаючи на авторитарність даного правила, це себе виправдовувало, оскільки не дозволяло працівникові правоохоронних органів змінювати місце роботи, тим самим «прив’язуючи» його до конкретної структури. До так званих перебіжчиків завжди було певне упереджене ставлення, перехід із однієї структури до іншої не заохочувався. Інша причина цього крилася в т.зв. професійній деформації особистості, котра притаманна практично всім професіям. Не може колишній слідчий міліції (прокуратури) неупереджено захищати (представляти інтереси) злочинця, або досконало розібратись в цивільному законодавстві. Складено перебудувати своє мислення, ментальність і т.п.

Схиляюсь до тієї ж позиції. Дійсно, завжди повинна бути присутньою професійна чистота рядів, рухома не корисливою ціллю – легкої наживи (заробити) на неграмотності (довірі) клієнта, а, використовуючи професійні навики, допомогти клієнту. Т.б. не повинна спостерігатись підміна понять: оплата праці – як самоціль адвоката, на оплату праці – як мотивація до роботи.

Адвокат ухиляється від зустрічей з клієнтом. Ознака недобра. Можливо, це тонкий натяк клієнту на небажання з ним працювати. Не ображайтеся на адвоката, якщо він відмовився вести Вашу справу. Адвокат – творча натура, не може і не буде (та і не повинен) працювати «з-під палки». Можливо, йому здалася сумнівною судова перспектива сприятливого завершення справи або його морально-етичні переконання не дозволяють брати участь на Вашій стороні, можливо, він просто завантажений роботою. Переважно за дуже великої кількості справ адвокат просто не встигає належним чином готуватися до захисту своїх клієнтів.

Оплата. Чесний, порядний і принциповий адвокат обов’язково ввійде в становище клієнта і зменшить гонорар до прийнятної суми. Часто адвокати беруть справи не через гонорар, а лише тому, що справа їм здається цікавою з професійної точки зору або резонансною, а це краще за будь-яку рекламу, бо просто зі спортивного інтересу.

Жоден адвокат не може дати 100 % гарантію позитивного вирішення справи в суді, так як він не контролює процесу і не приймає рішення. В процесі розгляду справи в суді часто спливає багато «підводних каменів», котрі можуть вплинути на кінцевий результат справи. Тому досвідчений і кваліфікований адвокат ніколи не буде категорично заявляти про безпрограшність справи.

Безкоштовний (за призначенням слідчого або суду) адвокат – це свого роду присутність повної відсутності. Ніхто не викладатиметься і не працюватиме грамотно безкоштовно.

З вищевикладеним багато хто не погодиться, багато хто піддасть критиці, але поділитися житейською мудрістю я просто зобов’язаний.

Переклад з російської здійснено сайтом «Стопком». Джерело:

webadvocat.org


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ