АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
непарламентський
опозиційний сайт

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СТОПКОМ


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Затуманені повноваження
01.04.2010 р.

Конституційний Суд України розтлумачив, що касація в процесі може бути лише раз

Рішення Конституційного Суду України напустило туману на повноваження Верховного Суду України

В будь-якому процесі не може бути подвійної касації — так розтлумачив положення статей 125 і 129 Основного Закону Конституційний Суд України. Це дозволяє сьогодні говорити про те, що Верховний Суд України не може далі переглядати в порядку касації рішення Вищого господарського суду України. Інші стверджують, що сьогодні фактично позбавлені повноважень дві Судові палати ВСУ — з господарських і адміністративних справ. Але, тим не менш, обидві Судові палати продовжують працювати без змін.

Рішення КСУ № 8-рп/2010 від 11 березня ц.р. (набрало чинності 16 березня ц.р.), в котрому витлумачені поняття «касаційне оскарження», «вищий судовий орган» і «найвищий судовий орган», незважаючи на достатню чіткість, внесло сум'яття в повноваження Верховного Суду.

Нагадаємо, що своїм рішенням КСУ витлумачив, що вищим судовим органом є вищі спеціалізовані суди, наділені згідно законодавства повноваженнями касаційного перегляду рішень. При цьому стаття 129 Конституції України свідчить про те, що касаційний перегляд може бути здійснений лише один раз. В аспекті конституційного подання найвищий судовий орган (Верховний Суд України) є вищим стосовно будь-яких інших судів загальної юрисдикції, але Конституція і закони не наділяють його повноваженнями суду касаційної інстанції стосовно вищих спеціалізованих судів. Одночасно КСУ вказав, що касаційне оскарження — лише одна з конституційних гарантій права на справедливий суд.

З однієї сторони, рішення № 8-рп/2010 — про тлумачення, відповідно, воно лише роз’яснює, яким чином треба розуміти норму Конституції, і в зв’язку з цим необхідна зміна законодавства в тій частині, де наявне інше розуміння витлумачених норм. З іншої сторони — неконституційність саме «касаційного» перегляду рішень ВГСУ не викликає сумнівів. Хоча, як багато хто скаже, безпосереднього положення розділу XII2 Господарського процесуального кодексу України ніхто неконституційними не визнавав. Це питання не ставилося перед КСУ суб’єктами звернення, і КСУ не порахував за необхідне виходити за межі конституційного подання і не визнав норми, які суперечать тлумаченню Конституції, неконституційними.

Втім, судячи з окремої думки судді КСУ Петра Стецюка, Конституційний Суд і взагалі не повинен був давати тлумачення цих норм, оскільки автори звернення не навели обґрунтувань практичної потреби здійснення такого тлумачення. Крім того, позиція КСУ відносно касаційного оскарження була викладена в рішенні КСУ № 20-рп/2003 (справа про Касаційний суд України). Також суддя Стецюк звернув увагу на ухвалу КСУ № 59-у/2007 від 30 жовтня 2007 року, в котрій вказано, що визначення процедури оскарження рішень судів загальної юрисдикції не належить до компетенції КСУ, а є предметом законодавчого регулювання, що стосується виключних повноважень парламенту.

Втім, рішення КСУ остаточне і підлягає обов’язковому виконанню. Хоча, що буде з виконанням рішення № 8-рп/2010?

В ході лекції про верховенство права 17 березня ц.р. д.ю.н., професор кафедри державно-правових наук факультету правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) Станіслав Шевчук відзначив, що оскільки рішення було про тлумачення, то наступним етапом має стати його імплементація в законодавство.

На думку судді Судової палати в господарських справах ВСУ Івана Шицького, говорити, що поки не зміниться процесуальний закон, рішення КСУ нічого не змінює, — неправильно: суди повинні керуватися Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя». Перш за все, суди повинні застосовувати Конституцію так, як це роз’яснив КСУ. Більше того, якщо за змістом конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосовувати лише той закон, котрий заснований на Конституції і не суперечить їй. Якщо ж закон суперечить Конституції, суди повинні застосовувати норми Основного Закону.

Втім, сьогодні ніхто не говорить про те, що тієї ж миті слід припинити роботу Судової палати ВСУ в господарських справах, хоча не виключено, що ВГСУ (з урахуванням не зовсім дружніх відносин між судами) припинить спрямовувати справи, вважаючи діяльність ВСУ з перегляду прийнятих рішень неконституційної. Мова, швидше за все, йде про майбутнє створення нової системи судоустрою.

Відомо, що в парламенті очікує свого часу законопроект «Про судоустрій і статус суддів України» (р. № 0916, № 0917), котрий, завдяки спірному ухваленню в першому читанні, сьогодні знаходиться під владою Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, і 16 березня ц.р. отримав схвалення Венеціанської комісії, про що повідомив голова Комітету Сергій Ківалов. А цим проектом, нагадаємо, передбачається створення вищих кримінального і цивільного судів і перетворення Верховного Суду України в наукову інстанцію, відірвану від практики, але при цьому уповноважену забезпечувати єдність судової практики.

Суддя Конституційного Суду у відставці, д.ю.н., професор, завідуючий кафедрою державно-правових наук факультету правових наук НаУКМА, заслужений юрист України Микола Козюбра вважає, що позбавлення ВСУ повноважень розглядати справи суперечить європейським стандартам.

________________________________________

Пряма мова

Микола КОЗЮБРА,

суддя КСУ у відставці

— В Україні дійсно є проблема з касаційним оскарженням. На відміну від верховних судів інших країн, у нас використана не зовсім вдала формула: в інших країнах Верховний суд називається Верховним касаційним судом, і тоді такі питання не виникають. В нас вони виникли у зв’язку із судовою реформою. Якщо судова реформа буде втілена, тобто якщо система спеціалізованих судів буде розгалуженою, то, дійсно, це буде спробою зробити з ВСУ лише інстанцію по контролю за переглядом справ. Він позбудеться статусу касаційної інстанції. За концепцією судової реформи, ВСУ переглядає справи, наприклад, при виявленні нових обставин, і дає відповідні роз’яснення. Тобто він з судового органу перетворюється на дослідницький. Існує навіть проект закону про судоустрій, де ВСУ взагалі не має права касації. А сьогодні він, згідно Конституції, має таке право, і тому рішення вищих судів можуть бути оскаржені до Верховного. Цієї функції він на даний час не позбавлений. Зараз існує деяка невизначеність в українському законодавстві. Я абсолютно не поділяю точки зору, що Верховний Суд не має права касації. Ніде в Європі такого немає. На мою точку зору, хай він навіть розглядає не всі справи. Якщо позбавити Верховний Суд касаційних повноважень, це перетворить його з органу правосуддя на зовсім інший інститут. Що, дійсно, не відповідає європейським стандартам.

Ірина Гончар

Переклад здійснено сайтом «Стопком». Джерело:

«Юридическая практика»



Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ