АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
непарламентський
опозиційний сайт

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СТОПКОМ


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Час, коли влада не підкоряється законам
01.05.2010 р.

Тиранія виростає з демократії? – Узурпатор на марші. Злочинна організація Януковича перейшла ту межу, за якою вони стали приреченими. Вони не зупиняться, але вони – приречені. Їм так ніхто і не пояснив суті, що таке держава, її функції, її мета. Всі їхні знання права обмежені кримінальним розділом, та і то КК УРСР, коли вони по молодості років мали проблеми з правосуддям.

Вони приречені або довіку, років так на сто, залишатись при владі, або трохи пізніше, щоб не мучитись непосильною для них працею, віддати своїм начальникам в ФСБ, агентами якої є весь склад Кабміну та Адміністрації Президента, цю державу. Сьогодні вже і СБУ стало філією чужоземної розвідки. Вони поставили себе поза законом. Вони, скориставшись демократичністю опонентів як слабкістю недорозвинутих, віроломно захопили владу у всіх напрямках. Якщо окрема група прийшла до влади з порушенням процедури, бо на момент проголошення своєї коаліції закон не передбачав її формування за рахунок продажних перебіжчиків, то така влада ніколи не буде легітимною. Бо якщо громадянин став депутатом від однієї політичної сили, то стати членом іншої можна виключно за допомогою повернення депутатського мандату фракції і виключно через нові вибори з іншою політсилою. А так спостерігаємо політичну проституцію, опортунізм, безпринципність. Завдяки цьому підло організували свою коаліцію, призначили себе в Кабінет міністрів і надалі в стилі комуно-фашистського наведення порядку роблять все так, наче їм закон не писаний.

Тому що закон написаний не для них, а для населення і опонентів, вони вже і вчинили злочини, передбачені ст. ст. 109, 110, 111 Кримінального Кодексу України, так як їхні дії спрямовані на насильницьке захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканість України, вони незаконно захопили державні будівлі і споруди тощо, а головне, вони вчинили державну зраду. І якщо на більшість цих злочинів влади Януковича і його злочинної організації поширюються строки давності, то бездарна політика цих політиканів та узурпація влади незмінно призведуть до злочинів, які вже не мають строку давності: геноцид чи планування, підготовка і розв’язування та ведення війни. В нашому випадку - громадянської війни. Принаймні етногеноцид, який почала московська, потім петербурзька імперська влада ще триста п’ятдесят років тому політикою русифікації України, ці, незаконно узурпувавши владу, злочинні елементи вже почали. Весь світ побачив фашиствуючі методи боротьби елементами Партії Регіонів, блоку Литвина та нелюдів комуністичної партії.

Мине небагато часу і поділений кумівськими політтехнологами на сорти український народ тепер вже, нарешті, не поділятиметься на оранжевих і синьо-голубих, на україномовних і рускоязичних, а на добрих і чесних, яких більшість в народі, і на поганих і злих, яких мало, але які є злобними та агресивними. Погані і злі виправдовуватимуть злочинні дії теперішньої влади, а багато хто в своїй плебейській покірності непротивлення злу тим самим його поширюватиме. Окремо тут стоятиме російська діаспора в Україні, яка хоче повернути собі панівний статус в нашій країні і яка хоче домінувати над українцями за будь яку ціну. Вони в більшості своєї маси будуть радіти всьому, що принижує українське, бо не для того вони сюди переїзджали зі своїх уральських гір, оренбурзьких степів чи хутора Януки, щоб терпіти всіх цих мазепинців, петлюрівців, махновців та бандерівців. Їм треба владу і, бажано, владу абсолютну. І цей шанс у них нарешті з’явився. Їхні наміри нам зрозумілі, але неприйнятні. І чим сильніша ставала вертикаль влади в Росії в руках у полковника КГБ, тим сильніше посилювались реваншистські прагнення знову закабалити Україну. Теперішня ситуація абсолютної безвідповідальності Януковича і його пособників, осіб, причетних до його теперішніх злочинів, вселяє надію 17 процентам російського населення в Україні, що все ще може повернутися назад і вони матимуть не тільки Донбас, де влада на місцях останні дев’ятнадцять років продовжувала залишатись в російських шовіністів та колишніх комуністів, але і всю Україну.

Тому в поділі населення на добрих і злих російська діаспора має свою окремішність: що українцю добре, то для росіянина смерть, що добре нам, те для них – трагедія, а наші трагедії для них - це тема для анекдотів, як, наприклад, тема Голодомору. Наприклад, 95 квартал ніколи не відмовляється позубоскалити над цією темою зі сцени палацу «Україна». Така вже кон’юнктура. Ті, що по ту сторону добра і зла, у них свої інтереси і треба це розуміти та адекватно відповідати.

І що почали робити деякі кримінальні елементи, скориставшись внутрішньою гризнею та недолугістю попередньої влади? Партія крупної олігархії - буржуазна партія регіонів - починає своє панування з підвищення для себе, рідних, фінансування. Те, за що критикували Ющенка, виявляється, все те саме один до одного роблять і ці "реформатори". Ніхто і не сумнівався, ніхто і не повірив, коли після інавгурації новоявлений президент Янукович сказав, що обов’язково зменшить видатки на фінансування розпухлого владного апарату і що службовий автопарк зменшить вдвічі. Збрехав для «красного словца», так би мовити, ковтнули, ну й добре. А кількість службових автомобілів якщо і зменшать, то тільки для того, щоб закупити нові, значно дорожчі машини.

Отже, що ми спостерігаємо в їхній діяльності? Умилює свиноподібне вислужування Володимира Литвина. Він і його блок настільки бридкі і гидкі, що ними гидують практично всі засоби масової інформації окрім відомчого телеканалу «Рада». Про них нічого не пишуть і рідко цитують. Немає що про них писати, бо з ними і так все ясно. Роль Мороза-2 Литвину вдається краще за оригінал. Литвин - це чудовий нудотний засіб для страждаючих похміллям демократії.

Про ще одних коліційників – комуністів – теж тихо. Найбільший шум, та і то не шум, а шумовиння було в зв’язку з призначенням Василя Волги керівником Держфінпослуг, мовляв, ну й призначення, як казав Георгій Жуков: «За Волгой земли нет!». А так, про комуністів тихо, бо знову ж таки, а що цікавого нове з ними може бути? Їх скоро виставлятимуть поруч трипільських глечиків, якщо вже не виставили. Нинішні комуністи - це такі-собі пуделя з червоними бантиками на голові, які інколи за кісточку цукру з рук олігархів виконують команду «Голос!», а от команду «Фас!» їхні вставні щелепи не посилять.

Отже, спочатку незаконна коаліція тушок і протиправне скасування результатів народного волевиявлення виборів до Верховної Ради 2007 року, потім підкилимна афера з Чорноморським Флотом Росії, фальшиве голосування ратифікації пакту Януковича-Медведєва та свавільне прийняття бюджету, далі буде ще веселіше. Є ще багато варіантів щодо продажу і здавання інтересів держави. Незоране поле для тих, хто звик брати, гребсти під себе, а не віддавати чи щось створювати. Раз цю владу ще до сих пір не винесли, то вони і далі будуть такими ж. З якого дива їм змінюватись? Після злочинів державної зради їм назад дороги немає, як зраджувати ще і ще. Тут їм треба красти швидше, продавати і розвалювати державу в темпі, переламувати ноги свободі слова та свободі підприємницької діяльності якнайскоріше і казати, що так і було, бо якщо збавити темп, то «лох», яким є український народ для цих діячів, може стрепенутися і сказати: «Ану, Попандопало, а куди це все моє добро тягнеш? Ану, постав на місце!» Щоправда, на той момент уже, можливо, не буде що забирати назад.

Януковичу і його злочинній організації не вигідно ставати чесними і порядними, бо чим більше награбують, тим більше шансів їм залишитися у владі довічно. Голодний і переляканий народ, в нашому випадку - населення, терпітиме їх довго, у нього з голоду не буде ні сил, ні натхнення боротися.

Отже, діяння узурпаторів: Замість покращення життя вже сьогодні і зростання економічного розвитку держави і добробуту громадян – тотальна русифікація, замість створення робочих місць – підвищення фінансування державного апарату, замість податкових канікул для малого і середнього бізнесу – щуряча метушня проти Бандери і Шухевича, замість підвищення розміру зарплат і пенсій – пам’ятники душогубу Сталіну, замість залучення в Україну інвестицій – розпалювання громадянської війни. Невже треба було витратити мільярди гривень на підкупи суддів, виборців і взагалі виборчу компанію, щоб повертати ці гроші не розвитком економіки, а зрадою державних інтересів на користь третіх осіб?

І на остаток трохи лірики:

Воістину Україна багата країна, в Європі, мабуть, найбагатша. Грабують її, грабують, а її багатствам кінця і краю нема, щоб ще чогось не залишилося для нових окупантів чи узурпаторів. І гострять на неї зуби як дикі племена зі Сходу, так і капіталістичні акули Заходу, а вона як стояла сумна біля похиленої калини віками, так і стоїть. І не бачить, бідна, що поруч в траві лежать вила. Гострі такі вила, як гострі слова Великого поета: «І вражою злою кров’ю волю окропіте». Помітила Україна ці вила, взяла вона їх в руки, стиснула міцно і впевненою ходою пішла в сторону своєї хати, звідки доносився вереск п’яної дикої оргії посоловілих від вседозволеності міністрів, чиновників, суддів, міліціонерів, митників та іншої паразитуючої братви. І було чути після цього ще більший крик, але він вже був не веселим, а страшним. Всі, хто його почув, жахнувся, бо в ньому було чути всю злість, всю ненависть за несправедливість, яку віками чинили над Україною вороги. І довго луна відносила ці страшні звуки від моря до гір, від степу до прадавніх лісів. Та згодом стало тихо-тихо, і видно було, як повітря від цієї джерельної тиші стає кришталевим. І тільки на високому дереві якась маленька пташка порушила цю тишу своїм співом і стало зрозуміло, що настав мир, настав спокій, і все відтепер буде добре. І нарешті Боже щастя прийшло на цю землю.

АНДРІЙ ПАВЛОВСЬКИЙ


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ