АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Святіші за Ісуса Христа?.. Продовження
04.12.2009р.

Отримавши з нагоди опублікування матеріалу «Святіші за Ісуса Христа?..» другого листа дописувача сайту о. Юстина Бойка, оприлюднюємо текст цього листа на його прохання, а також подаємо відповідь редакції на нього.

«Слава Ісусу Христу!

Шановна Редакціє!

Щиро дякую Вам за відповідь на мого листа. Чесно кажучи, я не сподівався на таку реакцію з Вашої сторони. Вважаючи Вас солідним виданням, я вважав, що Ви зрозумієте образливий і ні на чому не обгрунтований зміст репортажу, приймаючи це до відома.

Прикро. Мої надії не виправдалися.

А тепер кількома словами хочу торкнутися змісту Вашої відповіді.

1) Очевидно, що причиною нашого розходження у оцінюванні ситуацій є те, що наші пунтки сидження різняться. Однак, є елементарні людські цінності і загальноприйнятні норми етикету. І саме, притримуючись їх ми називаємо Віктора Ющенка - Президентом України, Юлія Тимошенко - Премєр-Міністром, Владику Володимира Сабодана - Блаженнішим Митрополитом, Владику Філарета Денисенка - Святійшим Патріархом, Владику Любомира Гузара - Блаженнішим, будь-яку іншу людину - паном чи панею, а священика - священиком. В тому числі Бориса Гудзяка, священика УГКЦ, - священиком. Якщо Ви прийняли за правило редакційної політики висловлюватися згідно інших правил чи норм, тоді, будь-ласка, запишіть це у правила редакційної політики. І приточування мені у відповідь біблійних цитат, щонайменше є недоречним.

2) Не можу ніяк зрозуміти, звідки у Вас зродилася така бурхлива реакція на моїх кілька слів коментаря на репортаж у Вашому виданні? Єдине, що мені приходить на думку, то це те, що мабуть Ви мене неправильно зрозуміли. Я зовсім не ставив собі за мету Вас повчати чи ставити себе Вище за Вас (бо так можна зрозуміти з заголовку Вашої відповіді). Просто, вважав за щось цілком нормальне написати листа редакції, яка шанує себе і своїх читачів.

3) Ось Ваші слова: "Отже, Ви прикрились рясою, але не прикриті перед Богом і перед людьми." Оскільки лист адресований мені, тож слова відносяться до мене. Але, скажіть мені, будь-ласка, чи Ви мене особисто знаєте, що можете так стверджувати? Чи дозволяє Вам журналістський етикет судити про людину на відстані, висловлюючись Вашими словами "здогадайтесь самі"?

4) Щодо Ваших закидів у сторону окремих священиків, яких життя і діяння ідуть всупереч навчанню Христа, бажаю сказати таке: я ніколи їх не оправдовую і не буду оправдовувати. Але, я рівнож буду боронити гідність священства, бо воно походить не від людини, але від Бога.

5) І на закінчення. Солідне видання, яке шукає правди, ніколи не вдасться до такого стилю розмови людиною, який присутній у Вашому листі-відповіді.

Дійсно, з повагою,

єрм. Юстин Бойко, студит

P.S.

Оскільки Ви опублікували мого першого листа до редакції, прошу рівнож опублікувати і цю мою відповідь.»

Від редакції:

Слава Ісусу Христу!

Всечеснішому Отцю єрм. Юстину Бойку, студиту.

Приємно було бачити Ваш оперативний відгук на матеріал по Вашому листу під назвою «Святіші за Ісуса Христа?..». І шкода, що він знову ж таки, як і попередній, має більш емоційний характер, ніж розсудливий. Існує ризик того, що як Ви, так і ми можемо загрузнути в пустопорожній балаканині. Фактично, у Вас з нами виникла дискусія ні про що, адже Вам і далі вважається, що Ви вправі вказувати, хто як має писати, як думати, як себе поводити у відповідності до Ваших особистих уявлень, плутаючи етику з етикетом, дипломатичний протокол з журналістикою. Зокрема, різка вказівка про те, що саме ми маємо записувати у правила редакційної політики, теж, можливо, є образливим для нас тоном, який несумісний зі статусом священика та елементарними правилами етики. Таким чином, Ви вже вдруге звинувачуєте нас в тому, в чому самі помічені. Прикро, що все так відбувається.

Наразі відрадно читати, що в другому своєму листі Ви не вжили у підписі посилання на Свято-Михайлівський монастир Студійського Уставу УГКЦ, як це мало місце в першому Вашому листі, адже спершу дивно було бачити, що Ви прикриваєтесь цим дійсно шанованим нами закладом для того, аби захищати інтереси американського підданого, в той час, як, на наше переконання, відповідних повноважень від керівництва згаданого монастиря Вами також завчасно не було отримано. Це важлива деталь для розуміння ситуації.

Нам дуже шкода, що за своїми і нашими емоціями Ви не побачили справжнього змісту нашої відповіді. Справді, ні Ви нас, ні ми Вас особисто не знаємо, але зміст в тому, що Ви в своєму першому листі на матеріал «Можливо, вони масони? У Львові на свято Собору Архистратига Михаїла будують Український Католицький Університет» і справді не вказали, як саме ми повинні були називати о. Бориса Гудзяка. Нарешті ми взнали цю «таємницю». Як з’ясувалося, ми в контексті повинні були написати слово «священик». Самі Ви одразу цього не написавши, навіть це ставите нам за провину. Адже дивна ситуація склалась: Ви обурились, що Вам нічого не відомо про відлучення і про кари щодо о. Бориса Гудзяка, а нам залишили здогадуватись, як саме його називати. Погодьтеся, що, згідно з церковними правилами, є й інші звертання, які можна було б застосувати в даному випадку, наприклад, - отець. То в чому ж наша вина? Виглядає так, що в тому, що Ви – замість чітко і конкретно написати свої претензії – залишили нас здогадуватись про Ваші думки.

Ще дивує, що цього разу свої вимоги вибачитись Ви називаєте «моїх кілька слів коментаря на репортаж у Вашому виданні». Якби це так було насправді, то і наша реакція була б відповідна, однак Ви саме вимагали вибачень, а це вже зовсім інша справа. Шкода, що Ви не бачите в цьому різниці. Вимога вибачень нічого спільного з дружньою порадою ніколи не мала. Натомість від спокійної, розсудливої і конструктивної поради ми ніколи не відмовлялись і не відмовлятимемося й надалі.

Якщо Ви ще раз уважно і спокійно прочитаєте «Святіші за Ісуса Христа?..», то побачите, що ми з Вами по суті говоримо про одне і те ж, і погляди на багато речей співпадають; різниця тільки в тому, що направду в нас різні місця сидіння, через що Ви дозволяєте собі спекулювати своєю приналежністю до церковних кіл відносно тих, хто не має до них безпосереднього стосунку. Імовірні причини виникнення такого становища ми теж спробували дослідити в цьому матеріалі. Не будемо повторюватись.

І тому, незважаючи на всі Ваші потуги, ми вимушені наголосити, що редакція нашого видання в будь-якому випадку залишає за собою право самостійно визначати зміст та форму запропонованих читачам матеріалів, мати свою власну думку щодо подій і фактів та відповідно їх висвітлювати, а також провадити власну редакційну політику у відповідності до наших переконань та мети. Запевняємо Вас, що й надалі ми працюватимемо так, як вважаємо за потрібне.

В зв’язку з вищенаведеним вважаємо, що подальший розвиток даної дискусії є недоречним як такої, що не має конструктивного характеру.

Від імені і за дорученням редакції видання «Стопком»

З повагою, Андрій Павловський





Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов