АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
непарламентський
опозиційний сайт

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СТОПКОМ


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Суд присяжних в Україні
26.04.2010 р.

Проектом Кримінально-процесуального кодексу передбачений інститут присяжних засідателів

Зараз повним ходом йде робота над проектом Кримінально-процесуального кодексу України. Він може усунути чисельні суперечності і прогалини в національному законодавстві. Однією з новел в цьому кодексі стане глава, присвячена суду присяжних. Думки юристів розійшлися: одні вважають, що інститут присяжних засідателів сприятиме об’єктивності кримінального процесу, інші, погоджуючись з цим, відзначають, що громадяни України до нього не готові — ані матеріально, ані психологічно.

ЩО Ж У НАС БУДЕ?

В статті 124 Конституції України сказано, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Однак інститут присяжних поки що не застосовується у практиці, оскільки для цього немає законодавчого фундаменту.

Згідно проекту, внесеного депутатами Верховної Ради України, суду присяжних діятимуть лише в апеляційних судах. Суд розглядатиме справи у складі судді і семи присяжних засідателів. Йому будуть підсудні кримінальні справи про злочини, за скоєння котрих законом передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Сформована шляхом жеребкування колегія присяжних більшістю голосів зі свого складу обирає старшину. Оскільки проект використовує американську систему суду присяжних, колегія вирішуватиме питання лише факту, а не права, тобто чи мала місце діяння, чи винен підсудний в його скоєнні, чи заслуговує він на поблажливість.

Нарада колегії присяжних, згідно проекту, здійснюється без головуючого судді та інших осіб.

Вердикт вважається ухваленим, якщо за відповіді на кожне з поставлених в ньому основних питань проголосувало не менше п’яти, а за відповіді на окремі питання — не менше чотирьох присяжних.

В проекті Кримінально-процесуального кодексу України не визначені вимоги до присяжних. Зараз ця проблема частково вирішена в статтях 68–70 Закону «Про судоустрій України». Однак в секретаріаті Верховної Ради зареєстрований проект Закону «Про судовий устрій», в котрому це питання вирішене більш детально.

Присяжними можуть бути дієздатні громадяни України у віці від тридцяти до шестидесяти п’яти років, які не притягалися до кримінальної відповідальності, без судимості, котрі не займають посад, несумісних з виконанням обов’язків присяжного засідателя (суддя, військовослужбовець, священнослужитель та ін.).

Закон містить норму, згідно котрої протягом часу виконання обов’язків в суді присяжному сплачується винагорода в розмірі посадового окладу професійного судді відповідного суду, але не менше середньомісячного заробітку присяжного за основним місцем роботи. Самі розумієте, оплата виходить немаленька. Однак на сьогоднішній день народні засідателі отримують не більше двох гривень на день. Чому розробники проекту вважають, що держава зможе платити присяжним більше — незрозуміло.

ЗАКОРДОННА ПРАКТИКА

У світовій юридичній практиці співіснують дві основних моделі суду присяжних — європейська і англо-американська. Європейська модель передбачає участь так званих шеффенів, народних засідателів (в основному у Франції та Німеччині), котрі досліджують всі матеріали справи і спільно з суддями вирішують питання права і факту. Англо-американська модель передбачає, що суд присяжних самостійно у відсутність судді виносить вердикт про винуватість або невинуватість підсудного, котрий обов’язковий для судді, і вирішує тільки питання факту.

Інститут присяжних в Англії найбільше зреалізований в Англійському Суді Корони, котрий розглядає кримінальні справи. В сучасному вигляді він був введений в 1971 році Законом про суди. В Суді Корони справа розглядається присяжними лише в тому випадку, якщо цього просить обвинувачений. Правом на суд присяжних реально користуються лише близько 30 % обвинувачених. В англійській юридичній практиці є положення, у відповідності до котрого присяжні вирішують лише питання факту, вирішення ж питань права належить судді.

В ФРН справи про незначні злочини в місцевих судах розглядаються суддею одноособово або одним-двомя суддями спільно з двома присяжними (шеффенами). Окружні суди розглядають справи про тяжкі злочини у складі трьох суддів і двох шеффенів. Шеффени діють на правах судів присяжних, хоча рішення ухвалюється спільно, і кількість професійних суддів перевищує кількість присяжних.

ДОСВІД РОСІЇ

Російська Федерація з 1 січня 2003 року в цілому перейшла на розгляд судом присяжних справ з особливо тяжких злочинів. Присяжні засідателі розглядають справи лише при Верховному Суді, лише з кримінальних справ і за статтями, які встановлюють вищу міру покарання.

Російські юристи виокремлюють декотрі негативні результати використання інституту присяжних. По-перше, не є рідкісними випадки, коли судді не згодні з рішенням присяжних і виносять вердикт, котрий вважають незаконним. Але цей вердикт неможна оскаржити. Лише за грубого порушення процесуальних норм (якщо захист, наприклад, взнав, що хтось із присяжних був раніше судимим) може бути ініційоване питання про скасування даного вердикту. Причиною ухвалення помилкових рішень присяжними часто є той факт, що вони шкодують підсудного, хоча і впевнені в його винуватості.

Працівники судів в Росії відзначають, що їм складно знайти 12 присяжних і двох запасних, котрі могли б постійно бути присутніми у процесі. Також виникли труднощі з оплатою роботи присяжних і навантаженням судів. Але ці проблеми поступово вирішуються.

Поки що складно сказати, чи приживеться у нас інститут присяжних засідателів і чи буде він ефективним, але, аналізуючи закордонну практику, можна припустити, що він, можливо, стане гарантією законності кримінального процесу.

Сергій Комберянов

Переклад здійснено сайтом «Стопком». Джерело:

«Юридична практика»


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ