АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Сміттєзавод в Тернополі та багато вермишелі
03.08.2009р.

Теперішні політики особливим розумом не виділяються, тому кожного разу на виборах усі вони активно обіцяють перетворити мальовничу Тернопільщину на курортну зону. Між тим, вони ж самі роблять усе можливе, щоб цю територію якомога більше запаскудити. Зараз активно насаджується ідея зведення на території Тернопільської області заводу з переробки сміття. За офіційними даними, міська влада влітку 2009 року розпочне його будівництво. Спочатку повідомлялось, що завод буде спалювати сміття, тепер час від часу повідомляється, що завод буде сміття переробляти, причому ніхто не гарантує екологічності методу переробки. Для цього Тернополю надають кредит в 30 мільйонів євро, який потім потрібно буде виплачувати протягом п’яти років. Будувати завод хотіли біля очисних споруд “Тернопільводоканалу”. Офіційно на заводі має працювати 50 робочих.

Звалища сміття дійсно загрожують здоров’ю людей, які проживають поблизу. На таких звалищах активно розвиваються хвороби, живуть щурі, інфекції поширюються з вітром на інші території. Завдяки заводу з переробки сміття можна вирішити проблему стихійних звалищ, а якщо потужності дозволять, то і привозити та переробляти сміття з інших областей. З такої переробки можна отримати дешеву енергію, яку використовувати, наприклад, для обігріву помешкань городян. Якщо розглянути Тернопільську область, то для такого заводу є достатньо землі. Також завод є непоганою програмою розвитку області до Євро-2012.

Інвестор, як його називають, просить компенсації на побудову заводу з міського бюджету. Так ми, прості люди заплатимо 1-й раз. Коли звалище і завод легалізують ми будемо платити за офіційний вивіз сміття, так заплатимо 2-й раз. Пропонується ввести тариф за переробку сміття, так ми заплатимо 3-й раз. Далі, оскільки завод забруднює середовище будемо платити за якусь охорону навколишнього середовища, 4-й раз. Європейська, або японська технологія переробки сміття для Тернополя є надто дорога. В результаті ми отримаємо хвороби, великий паркан та свіже повітря тернопільської політики, хоча більше всього ми заплатимо своїм здоров’ям. В той час хтось буде отримувати колосальні прибутки.

Насправді гори сміття – це величезні заробітки, але і дуже великі витрати. Якщо врахувати, що в кожній тонні важкого сміття може бути 5 кілограмів алюмінію, 1 кілограм свинцю, 1 кілограм міді, то процес переробки обіцяє високі прибутки і є економічно вигідним. Це може принести багато грошей власнику. Найвигідніше, але з більшою шкодою, корисні матеріали добувають зі спалювання – це енергія обігріву та корисні матеріали, що залишаються. Технології спалювання виділяють достатньо енергії для обігрівання, але при тому виділяються важкі метали, що нищівно впливає на екологію. Отже, отримувати ресурси з переробки – не дуже і вигідно. Скільки ж потрібно дешевої енергії в обмін на епідемію онкологічних хвороб? Якщо врахувати те, що зазвичай гроші на будь-яку роботу не доходять далі кишень можновладців, а в Україні реалізація екологічної програми взагалі неможлива, то потреба переробного заводу взагалі під знаком питання. У чому ж полягає така переробка сміття, окрім знищення екології області, можна тільки здогадуватись. Треба бути наївним або не сповна розуму, аби вірити обіцянкам влади про побудову сучасного заводу на нашій території.

Насправді депутати разом з керівниками області продадуть землю під завод при першій же нагоді, нехай тільки інвестор побільше дасть. А після будівництва самого заводу суть його – чи він буде переробляти чи спалювати – взагалі нікого хвилювати не буде. У той час, коли по світу активно закриваються подібні підприємства, в нашій області ідея побудови тільки активно просувається. Тому нас будуть переконувати, що тільки нашому місту Тернопіль переробний завод з обласними потужностями просто необхідний, адже це насамперед є інвестиції. Нас уже чекає гігантський, демонтований з якогось куточку Африки чи Європи, переробний завод, який за наші ж кошти перевезуть аби отруїти нас. Хтозна, можливо до Тернополя разом з одягом секонд-хенд вже їде списаний секонд-завод з переробки сміття? Насправді проект сучасного заводу коштує в десятки раз більше пропонованої ЄБРР під кредит суми. Будь-яка подібна реалізація має високий ризик токсичної небезпеки.

Мало хто здогадується, і навіть чиновники, що на відстані 15-ти кілометрів від Тернополя розташоване звалище сміття, що не поступається розмірам населеного пункту, в якому воно знаходиться. Це село Маланівці. У Тернополі такий проект лише окозамилювання, тому інвестори разом з депутатами вже приїздили туди, і будувати переробний завод збираються на місці сміттєвого звалища. Політикам та депутатам байдуже до масштабів катастрофи, адже жителі села вже напевне спілкувались з кожним і чули лише обіцянки. На собі це відчувають тільки жителі району «Бам», що кожного ранку вдихають запах незрозумілої тухлості. Жителі села вже не раз звертались до чиновників обласної та міської ради, щоб ті припинили розширення катастрофи. Натомість люди чують лише відмовки та взаємні звинувачення можновладців. Обласна рада звинувачує у виникненні звалища місто – і навпаки. А про те, що вже понад 10 років сміття вивозиться на закрите звалище, мовчать усі. Чиновники ризикують не тільки здоров’ям жителів села, але і здоров’ям жителів Тернополя, адже 75% води береться саме зі сторони цього водозабору. Результати геологічної перевірки показали, що територія сіл знаходиться на шарі водного пласту, в який через дощ потрапляє отруйна вода. Сміттєвий кар’єр працював з 1977 до 1997 року і на даний момент він уже закритий. Але туди і надалі привозять сміття зі всіх куточків області! Санепідемстанція вже давно закрила звалище і боїться туди їхати. А воно загрожує забрудненням унікальних підземних вод, на яких стоїть два села. Недалеко знаходяться очисні споруди, через які вода потрапляє до кранів міста. Санстанція заборонила не тільки використання звалища, але і будову заводу. У воді вже знайдено перевищення норми аміаку в декілька разів. Працівники санепідемстанції, замість того, щоб робити аналізи, лише приїздять і кивають головою. Геологічна розвідка показала – села знаходяться на пласті води. Фактично вся брудна вода зі звалища через дощі потрапляє до сховища, тому що останнє знаходиться на відстані 500 метрів від гігантського смітника і 100 метрів від поселення людей. Потім отруйна вода потрапляє до кранів жителів Тернополя. Влада змушує їй вірити, вона бездіяльна, відкладає вирішення питання та переконує, що будова сміттєвого заводу потрібна громаді. Глибина звалища подекуди сягає 30 метрів. У той же час, кожного літа стомлені сусіди приїздять сюди на відпочинок. Весь Тернопільський район продовжує привозити своїх дітей до унікальних озер для оздоровлення. Діти ж привозять з такого відпочинку тільки хвороби. Що говорити про жителів навколишніх сіл, які живуть тут уже не одне десятиліття… Інвестори переконують, завод потрібно будувати тут, подібний об’єкт вже працює на території Ізраїлю. Обіцяючи робочі місця, влада разом з інвесторами переконують: треба легалізувати вже давно закрите звалище, аби згодом побудувати завод без будь-яких докорів громади. Але за ці роки їх здоров’я людей настільки підірване, що серед хворих уже є молоді та важко хворі люди.

Обласні та міські політики розбазарили землю так, що для побудови горе-проекту немає просто землі, тому її шукають за межами міста. Тому сьогодні кожному мешканцю села Малашівці пропонують 15.000 доларів на сім’ю з декількох осіб за згоду будувати завод. При тому працює схема, за якої потрібна згода лише більшості громади селища, або депутатів, отже гроші видадуть лише частині села. З уже виділених 30-ти мільйонів євро така компенсація є каплею в морі екологічної біди. Це ніяк не компенсує витрат на лікування, адже Тернопіль вже давно посів перші місця по захворюваності на онкологію, серцево-судинні хвороби, ми лідери на захворювання карієсом.

Ми звикли, що наша влада думає не тим місцем, тому наші з вами хвороби не хвилюють владу. Вони всі кожен рік їздять на узбережжя океанів відпочивати та оздоровлюватись. Тому нашу владу хвороби не беруть. Збільшення онкологічних захворювань їх не хвилює. Треба зрозуміти що немає жодного політика, який переймається долею народу, і далі пустих балачок діло не заходить. Чи хтось задавав собі запитання: чому Тернопільщина, нібито курортний край, без працюючих підприємств, що могли б забруднювати екологію, займає провідне місце по захворюванням на алергію? Лише тому, що бездарна влада досі експлуатує давно закрите звалище на відстані 15 км від Тернополя. Чи може після цього курортна зона славитись своїм «сучасним» сміттєвим заводом? В недалекому майбутньому він стане для нас зоною монстром екологічного лиха, але тоді буде пізно. Для того, щоб погодитись на завод в Тернопільській області, потрібно відповісти на одне просте запитання – а чи не дорожче нам наше здоров’я? В кожного з нас є вибір – вірити і далі йти на шнурочку влади, чи боротись. Саме тому ми просимо Вас стати і сказати собі – я не хочу жити в зоні екологічного лиха! Нечисті на руку політики роблять свою справу, саме тому ми боремося проти.

Джерело:

Проти всіх




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов