АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
непарламентський
опозиційний сайт

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СТОПКОМ


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Про геноциди, дебілів і вибори
11.02.2010 р.

На виборах в Україні переміг Віктор Янукович. Він випереджає свою суперницю Юлію Тимошенко на 2,5 проценти, і ця перемога, так само, як перемога Сальвадора Альєнде, Уго Чавеса або Адольфа Гітлера, ставить під сумнів основний принцип демократії: що народ здатний обирати собі правителів.

На жаль, народ здатний обирати собі правителів лише в багатих державах. В бідних державах він обирає собі гітлерів, януковичів і ахмадинежадів.

П’ять з незначним років тому в Україні відбулася «помаранчева революція». Український народ піднявся в єдиному пориві і не дав себе обставити власній корумпованій еліті, яка домовилася з донецькими напівбандитами-напіволігархами про те, аби посадити наступником Кучми дрібного злочинця, нездатного виразно зв’язати двох фраз.

П’ять років тому президенту Ющенку був виданий народом мандат на проведення реформ, і Ющенко не провів жодних реформ. І справа тут не в обмеженні його повноважень, котре почало діяти лише через рік, а в тому, що президент просто не вмів керувати. Коли на нараді розпочинався спір, президент міг схопитися, сказати: «Я повернуся за годину, і щоб ви до цього часу домовились» і піти.

Віктор Ющенко виявився анти-Саакашвілі. Він не зробив нічого. Україна залишилась вкрай корумпованою країною, навіть ДАІ, котру Ющенко було скасував, наслідуючи Саакашвілі, якось сама собою знову зародилась на вулицях Києва. Сам Ющенко вписався в непрозорі дивні схеми, що існували за його попередників, на кшталт схеми торгівлі газом через «Роскукренерго».

Коли слабкий правитель не може керувати державою, він починає зазвичай шукати ворогів. Ворогом у Ющенка виявилась Тимошенко, і в Вашингтоні дивувалися, коли український президент приїжджав і скаржився, по-перше, на Тимошенко, по-друге, на Тимошенко, и по-третє, на Тимошенко. Слабкий правитель полюбляє прикрити відсутність управління розмовами про велич країни, і в цьому Ющенко був на диво схожим на Путіна. Путін розповідав, що Росію всі ображають, а улюбленою темою Ющенка став Голодомор.

Ще одна стратегія слабкого правителя: «не втримаю, так напаскуджу». Цією стратегією – що стосовно України, що стосовно Грузії – особливо захоплюється Путін, але Ющенко впродовж останніх місяців свого правління продемонстрував цю стратегію у всій її красі. Здавалося, кожна дія президента продиктована тим, аби якомога більше ускладнити життя його наступникові, а заодно і народу України.

Ключовим в цьому ланцюгові навмисно деструктивних рішень був підпис президента під законом про 20%-не підвищення зарплат і пенсій, що збільшила бюджетний дефіцит України на 9 млрд. доларів. Україна – країна-банкрот, вона може вижити лише завдяки МВФ, і МВФ завчасно попереджав, що не дасть грошей, якщо Ющенко підпише цей закон. Президент Ющенко підписав, прекрасно як колишній чільник ЦБ знаючи йому ціну і розуміючи, що розбиратися з законом доведеться наступнику.

Президент Грузії Михайло Саакашвілі якось сказав, що тільки-но він сповільнював тем реформ, він ставав політично вразливим і що єдиний порятунок його уряду був в максимально радикальних реформах. Доля Ющенка – це урок будь-якому правителю, котрий прийшов з мандатом на реформи і реформи провалив. Це ілюстрація того, що будь-який слабкий правитель поводиться однаково – шукає ворогів і робить паскудства і що чим мізернішим є правитель, тим охочіше він говорить про велич країни.

Доля Ющенка, однак, не компрометує саму ідею демократії – вона компрометує тільки особисто Віктора Ющенка.

Інша справа – перемога Віктора Януковича.

Скажіть, чи можна собі уявити, аби американці обрали президентом людину, котра публічно назвала своїх виборців «дебілами»? Між тим саме це зробив Янукович. «А че эти дебилы не расходятся?» – необережно запитав він в ще не вимкнений мікрофон на мітингу, а кілька тижнів потому на зустрічі у Львові вдало назвав присутніх «кращими геноцидами країни».

Віктор Янукович – це не просто колишній дрібний злодюжка, посаджений за крадіжки шапок у вбиральнях (технологія, як говорять, була така: людина зі спущеними штанами сидить на товчку, за закритими дверцятами, на дверцята вистрибують і хапають шапку. Не бігти ж за злодієм пінгвінчиком?). Ця людина за своїм розвитком залишилась на тому ж рівні дешевих вбиралень і шапок, тільки привчилась до млості і полюбила полювання.

Вся Україна знає, що за Януковичем стоїть Ринат Ахметов (що є єдиним плюсом у всій цій історії, адже Ахметов заінтересований у зростанні капіталізації своїх компаній і тому – в нормальній економіці в країні), що на попередніх виборах саме Ахметов і Ко. Намагались обставити народ. Кажуть, що коли Янукович продув вибори, Ахметов прямо на аеродромі дав Януковичу ляпаса і був, звичайно, цілком правий, тому що виграти вибори в 2004-му донецьким завадив лише повний дебілізм призначеної ними маріонетки.

Цього разу він їм не завадив.

На цих виборах нещасливо зійшлися два головних недоліки демократії. Здатність боятися сильних особистостей – таких, як Тимошенко (а сильна особистість за вбогого виборця неуникно буде популістом, так що тут, можливо, хрін редьки не солодший). І здатність голосувати за представників царства найпростіших.

Вбогий народ здатний на порив, подвиг і революцію. Він може взяти штурмом Бастилію, повалити царя або влаштувати Майдан. Але вбогий народ не на здатний на розумні вибори, і це, до речі, в першу чергу стосується Росії. В 2000-му році на «нечесних» виборах переміг Путін.

А хто переміг би на чесних? Старий Батурін?

Юлія Латиніна

Переклад здійснено сайтом «Стопком». Джерело:

ИНОФОРУМ


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов