АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
непарламентський
опозиційний сайт

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СТОПКОМ


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Деретизація влади
12.02.2010 р.

Прогулюючись вечірнім Києвом, переді мною несподівано прошмигнула якась сіра істота. Дівчата, що йшли поряд, гучно заверещали, розмахуючи руками та тупотячи ногами. Це була звичайнісінька мешканка міських каналізацій та підвалів – криса.

Я вже не раз бачив їх на вулицях столиці. Що ж дозволило цим милим тваринкам мирно і безтурботно розгулювати київськими вулицями?

Відразу згадалось, як мені вдома працівниця ЖЕКу принесла оновлений список послуг, в якому були відсутні ряд пунктів, які і так вже давно не виконувались. Відповідно. Міфічна квартплата стала меншою рівно на їхню суму. Правда, решта послуг також не надавалась, або була неналежної якості, але суть не в тому. Зі згаданого переліку випала і деретизація, тобто знищення паразитів. У мене тоді відразу виникло питання: «А що, паразити стали вже безпечнішими і приносять менше шкоди? Чи вони, внаслідок незрозумілих науці процесів мутації почали навіть приносити людям користь? Або, може наша влада працює вже не для людей, а для паразитів?»

Зношеність всього комунального господарства в Україні сягає близько 90%. Місцеве самоврядування, на плечі якого зкинула держава цей тягар, не в змозі забезпечити швидке і системне оновлення основних фондів. Вже не перший рік в Україні точаться розмови про нагальну потребу реформ у галузі ЖКГ. Власне, як і про адміністративну реформу. Однак «віз і нині там»… жодних зрушень у вирішенні цього питання. Чому ж так відбувається? Що є справжньою причиною?

Паразит (грец. ???????? — нахлібник) — організм, який живе за рахунок іншого організму, що називається господарем паразита. Відмінність паразитизму від хижацтва і інших форм взаємодії організмів полягає в тому, що фізіологія паразита підпорядкована фізіології господаря, його життєвий цикл (саме його існування або розмноження) неможливе (або сильно ускладнене) без отримання від господаря необхідних для нього біологічних ресурсів. Біологічна взаємодія між носієм і паразитом називається паразитизмом. Паразити отримують необхідні їм ресурси від організму-господаря, тим самим, завдаючи йому шкоду. Часто такі взаємовідносини закінчуються загибеллю господаря.

Розглянемо сучасну Україну. Ми маємо величезний розрив між багатими і бідними, між тими, хто при владі (не важливо – коаліція чи опозиція), і тими, хто поза нею. Прості громадяни платять гроші (податки), однак, чомусь, не «замовляють музику». Владна система існує сама по собі, окремо від народу, який її обирає, і ні перед ким не звітує. Однак живиться за рахунок народу, що проживає на території, їй підконтрольній. Це і є класичний приклад паразитизму…

Коли ми чуємо обіцянки політиків вирішити ту чи іншу проблему, ми навіть не задумуємось, чому вони радо говорять про зрозумілі і дуже близькі нам речі – про пенсії, стипендії, ціни на бензин, зарплати, прожиткові мінімуми… Вони дають нам існувати, однак нічого не роблять для того, аби ми жили. Вони не замислюються над причинами тої чи іншої проблеми, говорячи лише про наслідки. Їм це і не потрібно робити. Закони, які вони приймають, цього не передбачають. Конституція чітко визначає, що депутати не несуть жодної відповідальності за прийняті закони, і цього ніхто не намагається і не хоче змінювати. А те, що не заборонено – дозволено. Так, будь-якому учаснику Системи ДОЗВОЛЕНО красти. Покарання і відповідальність можливі лише в тому випадку, якщо якась «криса» не поділиться зі своїм керівництвом. Ані Президент, ані урядовці, ані депутати не зобов’язані звітуватись перед своїми виборцями. Тому весь спектакль, який ми бачимо з телеекранів та чуємо з радіоприймачів – лише для того, щоб нам не було нудно. Щоб приспати нашу пильність і переконати, що зміни не можливі. А ми вже й забуваємо навіть те, що ж дійсно варто змінювати. Ми втягуємось у їхню гру, і навіть сваримось, хто ж кращий: Я., чи Ю., хоча на справді це не має жодного значення.

Отож, повертаючись до питань, що були задані на початку статті, напрошується висновок – при нинішньому устрої влада сама стає паразитом. Якщо ваш ЖЕК не проводить деретизацію – її необхідно провести у всій системі державного управління. Запасайтесь отрутою.

Дмитро Сінченко


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов