АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Обрізана Європа
22.11.2009р.

Відразу повинен засмутити прихильників смаженого. Нічого такого, що стосується людей, яким або за вірою, або за походженням провели обряд обрізання, ви тут не прочитаєте. Тема не про це. Тема саме про Європу, яку розрізали і обрізали, через що одна половина називає себе Європою, а інша половина континенту – невідомо що. Мало того, та обрізана від іншої половини частина Європи тепер стала супердержавою, а значить, як і в часи нацизму, народи європейського континенту поділено на, умовно, вищі і нижчі раси.

Ну, от нарешті і вибрали президента так званого Європейського Союзу, ним став прем’єр-міністр Бельгії Герман Ван Ромпей. Офіційно посада називається голова Ради Євросоюзу. За одно в Брюсселі обрали Верховного представника Євросоюзу з питань безпекової та зовнішньої політики – ним стала британка Кетрін Ештон. Значить, мета «Ein Reih (Land). Ein Volk. Ein Führer.” – досягнута.

В Європі має бути один народ, щоб легше було його пасти. І це нехай ще не до кінця, але досягнуто. Вони (творці нового рейху) взяли за приклад СРСР і створення комуністичним режимом такої-собі субстанції, як «совєтський народ», «совєтський чєловєк», створюють тепер союзного європейця єдиного зразка. В Європі має бути одна країна, тому питання єдиного громадянства є ключовим і в найближчому майбутньому буде вирішеним. А єдиного фюрера вже обрали. Безперечно, що прем’єр-міністр Бельгії Герман Ван Ромпей є особою підставною і гратиме роль такої-собі маріонетки, яку в Росії, наприклад, грає Медведєв. Істинному фюреру ще не прийшов час показати своє лице, а може, він його ніколи й не покаже. Навіщо йому це, якщо і без того всі слухняні і висять на мотузках, за які хтось десь-там за лаштунками сіпає.

А це все означає, що багатьом суверенним державам Європи прийшов гаплик. 27 республік – 27 сестер. Не багнетами, не червоним терором, не армією бандитів Муравйова чи Будьонного, а ідеєю ситого життя, споживання якісного продовольства в необмежених кількостях об’єднали навколо багатих Німеччини, Франції, Італії всіх інших європейських невдах. Країни колишнього соцтабору бігли найпершими, ставали на коліна і слізно просили: «Заберіть нас. Захистіть нас від тої проклятущої і дикої Москви, яка як не танки прижене на розстріл мирного населення, то голодом заморить», – слава Богу, Євросоюз нікого в свої братні обійми танками не заганяє і не збирається. Вони розумніші за це. Сито їсти хочеться всім і глупі та безпорадні народи з їх лідерами стали в чергу до корит, звідки так смачно пахне достатком. Цивілізація споживачів – однозначно.

Таким чином, у нас вже немає сім країн-сусідів, – у нас є тепер тільки чотири сусіда. Замість Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії є тільки один Євросоюз. Народи центральної Європи, втекли від своєї долі бути сателітами Москви, перебуваючи в соціалістичному концтаборі, але не утекли далеко – тепер вони в концтаборі євросоюзному, про який так мило мріяли душогуби Наполеон Бонапарт та Адольф Гітлер. Мрії матеріалізуються, так би мовити. Різниця тільки в тому, що, використовуючи людські слабкості, все це відбулось добровільно і з радістю. Колись нещасливі сателіти та колонії СРСР тепер стали щасливими сателітами і колоніями Німеччини та Франції. І, наприклад, якщо наші недолугі політики плакали про рішення міжнародного суду щодо позбавлення нас багатих на природні ресурси шлейфи у Чорному морі, то насправді ситуація така, що суддями були саме майбутні власники цих шлейфів. Румунія ними не розпоряджатиметься, бо все добро Румунії є тепер власністю Європейського Союзу. А значить, рішення того суду підлягає перегляду, бо порушене одне з основних правил судочинства ще з часів римського права: NEMO DEBET ESSE IUDEX IN PROPRIA CAUSA (ніхто не може бути суддею у власній справі).

Отже, Європейський Союз – це союз держав-членів Європейського Союзу, який ще не став конфедерацією, бо фактично не має потреби так називатись, якщо реально все і так під владою одних рук. Він створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним в лютому 1992 року і діючим з листопада 1993р., офіційна мета якого – створення економічного союзу (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці), монетарного (від 1999 року валюта — Євро) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства. Але цікаво, чому вони все-таки називають себе Європейським союзом, якщо географічно їхня нова супердержава займає тільки половину території Європейського континенту?

27 союзних республік ЄС – це вдвічі менше членства, ніж, наприклад, членства в такій об’єднуючій європейській організації, як УЄФА, членами якої на Європейському континенті є 53 держави. Тим більше, що від початку тих країн було тільки шість. То хіба це Європа? – Це лишень її обрізаний кавалок. Там же тільки країни Західної і віднедавна центральної Європи, то хай себе так і називають Західно-Центральним-Союзом Європи.

Але таким чином тим, хто поділив наш континент на сорти і для нижчосортних запровадив візи та перевірки, – відкриті всі дороги, а інших – таких, як ми, - запроторили в велике гетто розміром з Україну. То спитатися: навіщо наші діди брали Берлін? Щоб тепер Ангела Меркель звідти разом зі своїм гебнявим дружком Путіним будували проти України зловісні плани? Дожилися. Невже прийдеться з часом знову той самий Берлін брати штурмом і ставити на місце німців, що зарвалися в своєму нахабстві? Шкода, що Росія нам в цьому не допоможе; її, федеративну, давно зробили сировинним придатком до так званого ЄС і дають їй на обмін за нафту, газ, дерево, цинк, мідь тощо тонни кольорових папірців, на яких зображені як не американські президенти, то карти обрізаної Європи, на якій України вже немає. Втім, як і немає інших європейських держав Європи, центр якої як континенту знаходиться в українському карпатському місті Рахові.

Без України Європа завжди буде обрізаною. То чому вони – породження гітлеризму і бонапартизму – європейці, а ми повинні ще просити такого звання у цих самозванців? Чому 27 республік, що нагадують 15 республік мертвого СРСР, – більші європейці, ніж ми? Можливо, справа не в них. А в нас самих, що так і не позбулись совкових комплексів і все хочеться мати якогось міфічного старшого брата, який би за нами доглядав і турбувався про нас, але щоб ця турбота не була болючою, як в історії з «російськими братами». Або чому нам не приходить до голови, що той самий самозваний Європейський Союз нас боїться, бо при півмільярдній кількості населення ЄС входження туди ще однієї республіки з п’ятидесятимільйонним населенням – це означатиме, що кожний десятий в цій супердержаві буде українцем. А в союзі з правдивими, так званими слов’янськими народами, такими як поляки, словенці, словаки, чехи, болгари тощо – це буде така сила, яка може перевернути з ніг на голову весь той їхній колгосп-мільйонер.

Хіба ми тоді не візьмемо штурмом той самий Берлін, але вже не «Катюшами» і танками, а мирно, спокійно, зсередини, шляхом вигідного для нас голосування в Європейському парламенті, який незабаром видаватиме закони, обов’язкові для виконання на всій території новітньої наддержави? – Візьмемо. Нам би тільки виховати у молодих поколіннях замість комплексу меншовартості психологію переможців – і тоді половина з наших проблем вирішиться сама по собі. Ато так вже обридло жити в іншій, дикій, корупційній половині обрізаної Європи, де процвітає дрімучий совок та комплекси неповноцінності. Дуже обридло.

Андрій ПАВЛОВСЬКИЙ





Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов