АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Мрії збуваються-2: львівські намісники газової мафії з «Нафтогазмереж»
31.12.2009р.

«Дядя на 350 мільйонів» Микола Гончарук пояснює «металургам» з «Нафтогазу» складні, але грошові терміни «сірий газ», «неучтьонка», «нормативні втрати в мережах». Ну а вдячні «чушки-сляби» з числа зампредів «Нафтогазу» платять йому тією ж монетою – забезпечують дах в силових відомствах і за необхідністю призначають його протеже на грошові посади.

Про те, як оточення Олега Дубини, всі ці вихідці з металургійного бізнесу (в простонародді група «чушки – сляби») за два роки розграбували НАК «Нафтогаз України», і «Україна кримінальна», і інші видання писали багато і детально. Див., наприклад, в «Україні кримінальній»: «Мрії збуваються»: як газова мафія ІСД дорвалась до годівнички «Нафтогазу»».

Свого роду апогеєм цієї корупційної вакханалії стало створення при НАК посередника «Нафтогазмережі» з «бюджетом розвитку» в 1,6 млрд. грн. і забезпеченою постановою уряду можливістю практично безконтрольно освоювати ці засоби (300 млн. грн. – ще до президентських виборів!). як виконує цю солодку місію директор дочірнього підприємства і заодно заступник Олега Дубини по закупівлі матеріально-технічних ресурсів знаний сталевар Віталій Гнатушенко, товаришам теж відомо. Див., наприклад, на «Версії.com»: «Гребемо гроші екскаватором: як розкрадаються кошти, відпущені на створення ДП «Нафтогазмережі».

Газовий дядя на 350 мільйонів

Втім, заслужені газовики з теперішнього керівництва «Нафтогазу України» теж намагаються не відставати від своїх колег-варягів. Можна сказати, що вони навіть краще «чушок-слябів» уявляють собі, навіщо потрібні всі ці «Нафтогазмережі» і як з них можна викачати по-справжньому шалені гроші.

Організовувати філіали по Західній Україні взявся заступник голови «Нафтогазу» Микола Гончарук – особа в газовій галузі направду легендарна. За п’ятнадцять років на «керівних» посадах в газовій системі Гончарук навчився віртуозно спрямовувати газові потоки в потрібне русло. Говорять, що не без користі для себе. Колеги оцінюють капітал Миколи Гончарука як мінімум в 350 мільйонів доларів. Це тільки те, що красиво переведене в «кеш» і теліпається в офшорах за кордоном. Крім цього заступник голови НАКу володіє десятком газодобувних фірмочок зі своєрідним дебетом. Щойно Гончарук повертається на відповідальні посади, його свердловини починають давати дво-трикратний приріст видобутку.

Візьмемо Львівську область, де директором регіонального філіалу «Нафтогазмереж» призначений такий-собі Тарас Керницький, депутат облради, президент ТОВ «Укренерго», давнішній протеже Миколи Гончарука.

Шкурний інтерес групи Гончарука-Керницького до нового оператора газорозподільчих мереж значно «вишуканіший», ніж у їхніх вінницьких колег, яку закуповують техніку за завищеними в кілька разів цінами, або дніпропетровських – які орендують у родичів офіси за московськими цінами. Все-таки ми маємо справу зі спеціалістами!

Качати газ з порожньої свердловини? Елементарно!

Справа в тому, що компанія п. Керницького «Укренерго» - це дивовижне породження газової бухгалтерії. Фірма володіє Гуцульським родовищем на Івано-Франківщині, весь газ з котрого вийшов ще за часів Івана Франка. Свердловина давно визнана геологами безперспективною і за районною статистикою піднімає рік від сили 10 млн. кубів газу. Але це за статистикою, котру не здогадались підчистити, тому що по «газовій бухгалтерії» «Укренерго» примудряється практично з порожньої дірки в землі качати 30 млн. кубів газу або 10% від всього видобутку області. Про це ми, до речі, знаємо зі слів самого п. Керницького, який якось вихвалявся пресі, що його «насос» качає 80 тис. кубів газу на день.

Насправді секрет газової алхімії досить простий: поряд з Гуцульським «родовищем» природного газу проходить магістральна газова труба, а «Прикарпаттрансгаз» контролює з Києва друг Керницького п. Гончарук. Цей щасливий збіг обставин дає можливість здійснювати досить просту махінацію. При проході по трубі, котра давно не відповідає стандартам якості, якась частина метану обов’язково втрачається. За офіційними розрахунками розмір таких втрат може досягати 6% загального об’єму прокачки. А якщо реально втрати були меншими? Ось тут у солодкої парочки «Гончарук-Керницький» і з’являється ласа можливість махлювати. Наприклад, визнати, що газ, котрий тік-собі трубою з Росії на Захід, насправді… випарувався, а замість нього зарахувати в якості закачаного в трубу … газ з Гуцульського родовища і так по 80 тис. куб. м кожного дня.

Все майже як у Гоголя, тільки йдеться не про «мертві душі», а про «мертві гази». Ну а потім весь цей ресурс благополучно продається промисловим підприємствам. Котрі, як відомо, сидять в нас на імпортному газі і сплачують за нього в середньому по 270 дол. Іншими словами, імітація видобутку на Гуцульському родовищі приносить групі Гончарука-Керницького 5,5 млн. «вічнозелених» в рік.

Загалом закономірно, що нове керівництво «Нафтогазмереж» при протекції Гончарука звернуло на п. Керницького увагу і призначило його на передову – в «Нафтогазмережі». Спеціалістів в НАКу, дійсно, бракує. Особливої різниці між транспортними магістралями і газорозподільчими мережами немає, так що Гуцульське родовище найближчим часом може перетворитись у прикарпатський Ямал «імені Миколи Гончарука», подвоїв видобуток в рази на радість всім як місцевим, так і київським «газовим гуцулам».

До того ж, недосвідченим металургам повинен хтось пояснити, як монопольному газовому оператору заробляти власне на газі, а не лише на закупівлях матеріально-технічних ресурсів (в цьому «металург» Гнатушенко худо-бідно досяг успіху). Власне цим Микола Гончарук в НАКу зараз безпосередньо й займається. Пояснює складні, але грошові терміни «сірий газ», «неучтьонка», «нормативні втрати в мережах». Ну а вдячні «чушки-сляби» з числа заступників голів «Нафтогазу» платять йому тією ж монетою – забезпечують дах в силових відомствах і за необхідністю призначають його протеже на грошові посади. Тарас Керницький – класичний тому приклад.

Одним словом, можна констатувати, що гроші, виділені на створення львівського філіалу ДП «Нафтогазмережі», знову потрапили в «надійні руки». За останніми даними, офіс «Нафтогазмереж» у Львові буде розташовуватись в приміщенні по вул. Героїв УПА, 73. Цей будинок директор Львівського філіалу «Нафтогазмереж» Тарас Керницький зараз купує… у себе самого. Ну і по вже вивіреній в «Нафтогазмережах» добрій традиції – «з коефіцієнтом 3-6». Як кажуть, не газом єдиним, але й нерухомістю…

P.S.

Кадрове питання в Нафтогазмережах вже стає «притчею во язицех» серед газовиків. Таке враження, що команда металургів з Індустріального союзу Донбасу, котрим милостиво віддали на розграбування газове господарство, вирішила зібрати всіх аферистів і злочинців в галузі за останні двадцять років.

«УК» ретельно вивчає біографії всіх цих персонажів, і обов’язково познайомить читачів з їх «трудовими досягненнями». Читайте найближчим часом: великий газифікатор Поділля Володимир Тичко; батько за сина: чого чекають в дніпропетровському облгазі від приходу Алексеєнкова-молодшого.

Сергій Кузьмук

Переклад здійснено сайтом «Стопком». Джерело:

"УК"




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов