АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: stopcom@ukr.net ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ!           Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Майбутнє України – в президентській республіці. Однозначно.
04.07.2009р.

Що краще – президентська чи парламентська форма правління? Це все рівно, що сперечатися, з якого боку яйце розбивати, з тупого чи гострого. Мало хто досконало і в деталях розбирається в нюансах і взагалі в предметі суперечки, крім, звичайно, спеціалістів. Але хто тих конституціоналістів буде питати? В нашій країні один рекетир має більшу вагу і пошану, ніж цілі кафедри конституційного права національних університетів. Цьому рекетиру – і депутатський мандат з недоторканістю, і всі блага земні і неземні, а юристів-науковців навіть не питають, як же краще цю Конституцію міняти. На що останнім часом пішла мода у всіх цих партійках, що дорвалися до влади. Бо якби думка спеціалістів когось цікавила, то так звана дебільнувата конституційна реформа Мороза-Медведчука-Симоненка ніколи би не відбулася. Так розсварити всі гілки влади, створити дисбаланс у владі, закласти системний бардак через ці недолугі зміни до Конституції не порадив би жодний нормальний студент юрфаку. Тепер всі ці п’ять років ми пожинаємо плоди цієї червоної проросійської авантюри під назвою «конституційна реформа».

Проте, я переконаний, що всі розмови про перетворення України в парламентську республіку так і залишаться балачками на рівні інтерв’ю журналістам. Всім відомо, що парламентаризм – це пряма дорога до того, що країною керуватиме безвідповідальна сіра маса кнопкодавів і говорунів. Так є і було, і буде так завжди. Рішення приймається колегіально, а тому персональної відповідальності за бездарне керування ніхто не буде нести. Вибори будуть постійно. Жодний уряд не протримається більше, ніж два роки. Яскравий приклад цьому – Італія.

Немає потреби переконувати про переваги чи недоліки парламентської чи президентської форми правління. Це треба з’ясовувати у фахівців. І я не про це. Хочеться розібратися у щирості тих, хто пропагує і відстоює одне чи інше. Зараз мода на парламентаризм, бо це зручно і весело. Завжди можна не прийти на роботу, за прогули зарплату не знімають і з роботи не виженуть. Такі депутати, як Ахмєтов, хіба по дорожніх вказівниках знайдуть своє безпосереднє місце праці. Цей прогульник на свою безпосередню роботу не ходить. І таких прогульників половина Верховної Ради. А весело, бо якщо не хочеться працювати вже не одному, а групі депутатів чи цілій фракції, то ці лоботряси, ці жирні хлопчики та дівчатка надувають кульки чи презервативи, малюють плакатики, посипають голову конфетті і блокують, дармоїди, трибуну. Весело? Ще як весело!

Але я так бачу, що всі розмови про парламентську республіку є нічим іншим, ніж лицемірним, лукавим пустомельством. А все тому, що президентські вибори на носі. І якщо не вдалося зробити повзучий путч і цим самим ділити владу між Юлією Т. і Вітею Я. , то прийдеться за цю владу гризтися, як скаженим собакам. І скажіть, громадяни, будь-ласка, чи хтось після перемоги на виборах, хто би це не був, залишиться на тих повноваженнях президента, які зараз має Ющенко? – Та ніколи в житті. Стати президентом, главою держави, гарантом і віддати комусь владу через якусь-там парламентську республіку? – Та покажіть мені цього ідіота чи ідіотку, хто на це піде. Бути президентом і не керувати – це означає самоусунутись від влади. Це означає віддати владу супернику, а самому задовольнятись тихим спокійним життям на Банковій.

І хто це буде спокійно там жити? Може, Юлія Володимирівна? Ага, дочекаєтесь. А як же інтриги, істерики, куди енергію дівати? Прем’єром тоді буде явно не вона. На двох кріслах не поміститься. А значить, з тодішнім прем’єром прийдеться воювати, а вона і не проти. І кричатиме вона, що країна в небезпеці і що коли нададуть їй такі ж повноваження, як мав Данілич, вона нарешті зможе навести порядок, а так їй, як танцюристу, постійно щось заважає – то Ющенко, то Янукович, то Стельмах, то Хорошковський, то Балога, то Огризко, то Вінський, то …….., ой, та кожний тиждень для неї хтось має бути винним у всіх проблемах світу, тільки не вона сама.

Чи, може, Віктору Федоровичу його олігархи дозволять спокійно сидіти на цій самій Банковій від дзвінка до дзвінка і їсти пісну президентську баланду, запиваючи російським квасом? Ага, чекайте, що дозволять спокійно сидіти, дадуть йому це, доженуть і ще раз дадуть. «Вітя, ти давай не розслабляйся», – скажуть йому спонсори. Давай об’єднуй, швидко, державу, а то після цієї кризи бідні олігархи вже зовсім з голоду пухнуть. І нікуди він не подінеться. Буде пихтіти, перевалюватись, як ведмідь біля меду, зі сторони в сторону, і своїм російськоязичним язиком розказуватиме про те саме, про те, що треба наводити порядок і треба поставити край авантюрам прем’єрки. А для цього тільки президентська форма правління може бути тим дієвим авторитетним інструментом подолання кризи.

От тільки якщо переможе Ющенко, то це буде сигналом для ПР та БЮТ знову спробувати об’єднатися цим двом проти третього і, маючи достатню кількість голосів, швиденько щось там зварганити в Конституції під себе, рідних. Це саме стосується, якщо в другий тур випадково увірветься хтось інший, ніж Юлія Т. чи Віктор Я. Але те, що в другий тур може пройти Литвин, Яценюк, Тигіпко, Симоненко, Тягнибок чи ще хтось з бажаючих порулити, то це примарно. При всіх недоліках лідерів перегонів – вибирати прийдеться напевно-таки між Януковичем і Тимошенко. Люди їм вже не вірять, але іншої альтернативи нема.

Тому швидко минуть літо і осінь і будуть всенародні вибори президента. Війна буде ще та. Знову країну ділитимуть на правильних російськомовних хохлів і неправильних україномовних бандерівців. Знову психічно хворі від перенапруження втрачатимуть своє здоров’я. Знову переможений оскаржуватиме результати в суді. А його прихильники казатимуть про фальсифікації. Можливо, навіть на Майдан вийдуть маси протестантів. Хоча в січні, та ще й після свят – це буде малоймовірно, але на моє глибоке переконання – все це закінчиться підсиленням президентської влади. Прем’єр-міністр знову стане виключно технічною посадою. А глава держави з доброго такого дідуся Панаса, який розповідає на ніч казочки про добро і зло, стане нарешті справжнім реформатором. І, можливо, почне працювати не на шкурні інтереси себе і своїх близьких та рідних, а заради інтересів народу. Хоча їх, напевно, хіба могила виправить і з цими кандидатами на трон нічого путнього вже не вийде.

НЕВРОДА Віктор


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов