АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Люди бояться підходити до вілл багатіїв. Програний автомобіль утопили в озері.
14.08.2009р.

На фото відпочивальники засмагають та купаються на пляжі біля озера Задорожнє неподалік села Демня Миколаївського району. На протилежний берег їх не пускають охоронці дачників (фото: Ігор ХОМИЧ)

Львівська обласна прокуратура виявила грубі порушення природоохоронного законодавства на озері Задорожнє неподалік села Демня Миколаївського району. Другий місяць поспіль правоохоронці проводять тут перевірки. 29 червня у водоймі потонув 14-річний Ігор Заріцький. Його штовхнув п’яний скутерист.

Озеро Задорожнє виникло на місці колишнього глиняного кар’єру товариства ”Миколаївцемент”. Із 1985 року яма площею 50 га заповнена чистою водою. Довжина берегової лінії — 2 тис. м. Берег та дно піщані. Місцеві жителі назвали озеро ”Байкалом”.

За радянських часів навколо озера давали ділянки по 6 соток працівникам цементного заводу. Із часом побудовані на цих площах садиби викупили львів’яни.

— Колись люди не хотіли брати тої землі. У селі на стовпах висіли оголошення: ”Хто хоче ділянку на озері — беріть”. Мудрі тоді спохватилися, за незалежної України виробили приватизаційні документи. Ой, яка пішла торгівля. За цей час багато власників помінялося. А зараз такі дачі, о-хо-хо! — розповідає 50-річний сторож у чорній сорочці. Не хоче називатися.

Прокуратура з’ясувала, що власники дач на 50-метровій прибережній захисній смузі побудували лазні та сауни. У водоохоронній зоні перегородили частину берега. Хоча дозволів на будівництво на території озера не мають. До Миколаївського райсуду подано 13 позовів про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення будівель.

До дачного селища можна потрапити лише за перепустками. Охоронець підходить до автомобіля ”Хонда C-RV” вартістю 250 тис. грн. За ним стоїть ”мерседес” S-класу ціною 900 тис. грн.

— Щодня сюди такими машинами приїжджають, що Господи помилуй, — веде далі працівник. — Бідні тут не живуть. Багатії, буває, цілу ніч п’ють-гуляють, а потім машина у ворота не вписується. За вихідні стільки накидають сміття, що краном та двома грузовиками не вивезеш. Простим людям не дозволяють купатися. Загородилися, щоби ніхто не пройшов. Кажуть, прибережну смугу взяли в оренду. Кинули пару копійок у сільську раду і всьо. Тепер нервуються, бо люди смітять. Місцеві говорять, що візьмуть вила і будуть то все валити. У дачному селищі територія поділена на сектори. Найкрутіший — у першому ряду біля озера. У третьому секторі один господар побудував із дерев’яних брусків дачу. Торік продав її за 90 тисяч доларів. Проста ділянка — 6 соток — коштує тут 25–30 тисяч доларів.

Одразу біля входу стоїть дача директора львівського Привокзального ринку Ігоря Дротяка. За високим цегляним парканом будинку не видно. Далі — оселя полковника міліції з центрального апарату МВС України Любомира Сопільника.

— Цей чоловік не хамить, — каже сторож. — Пам’ятаю, як він щось на дачі робив. Навіз кучу каміння. Тачки взяв, живіт на тачку та повіз. Інші робочих привозять, куховарок та прибиральниць наймають.

На березі відпочивають місцеві підлітки. Кажуть, близько до вілл стараються не підходити і не підпливати.

— Там охоронці скажені, грозяться і в озері втопити, і собак натравити, — говорять.

Показують віллу колишнього депутата Львівської облради Ігоря Думи. Вона — при самому березі, за цегляним напівкруглим парканом. Кажуть, оформлена на підставну особу. У селі подейкують, скутер, який підбив Ігоря Заріцького на воді, виїхав саме з цієї дачі. Того дня на пляжі відпочивальники бачили людей, схожих на заступника начальника обласної міліції Володимира Дитюка, начальника облвідділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Василя Логіна, начальника обласного управління юстиції Андрія Багряка, начальника обласного управління СБУ Станіслава Курмана, заступника начальника обласного ДАІ Володимира Гайового та братів-бізнесменів Дубневичів.

Цю справу розглядає обласна прокуратура, подробиць трагедії не розголошують.

У Львівській рятувальній водолазній службі розповідають, що відпочивальники часто катаються по ”Байкалу” на скутерах без прав та номерних знаків. Правил не дотримують.

Мешканці Демні пригадують, як минулого року на озеро якісь чоловіки привезли салон автобуса. Краном поставили його на надуті камери, відтягнули скутером метрів на 10–15 від берега і втопили.

— Чула, що десь років із три тому сиділа собі компанія ”крутих”, в карти грали. Потім ні з того, ні з сього повставали ззаду іномарки. Раз — і в воду штовхнули машину. Певно, хтось із них програв її, — каже жителька Демні 47-річна Тетяна.

Працівники Державної служби охорони пильнують маєток депутата Миколаївської райради Василя Корди. Він захопив шматок землі в прибережній захисній смузі озера. На березі змурував бетонну огорожу.

— Не розумію, як так можна. Вхід же має бути вільним. Буквально через тиждень після того, як втопився підліток, одному хлопчині впали ворота на голову. Щоб донести дитину до ”швидкої”, її з черепно-мозковою травмою перекидали через три чи чотири височенні сітки, — обурюється голова Миколаївської районної організації партії ”Наша Україна”Андрій Патій, 41 рік.

— Я штрафував Корду за самовільне будівництво, — каже 54-річний Микола Маковецький із Держархбудінспекції у Львівській області. — Він запитав, скільки коштує штраф. Почув ”170 гривень” і засміявся. Із дачниками важко боротися. Комісія підходить, а звідти виходить сторож і вибігає п’ять псів. Нема власників, нема телефонів.

Біля триповерхового будинку з кованою огорожею зустрічаю 60-річного Михайла.

— Кажуть, зять Писарчука (власника львівського Південного ринку Петра Писарчука. — ”ГПУ”) тут живе, — шепоче 60-річний Михайло. — Ось його катамаран. На другому березі — дача митника Козака та колишнього головного міліціонера Сала.

У Демнянській сільській раді війта не застали.

— Його сьогодні не буде. А номера мобільного не пам’ятаю, — відхрещується працівниця сільради. — Землевпорядник — у відпустці. Вона не захоче з вами говорити. А я нічого не знаю.

Лілія ВОЛЯНСЬКА

За матеріалами «Газети по-українськи»





Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов