АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
непарламентський
опозиційний сайт

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СТОПКОМ


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Коли поїде цирк…
02.02.2010 р.

Поет жовтневого перевороту В. Маяковський (добрий поет) у своєму вірші «Владимир Ильич Ленин» писав: «Единица — вздор, единица — ноль, один — даже если очень важный — не подымет простое пятивершковое бревно, тем более дом пятиэтажный». Посвята, мабуть, не вдала, але слова — правильні. Будь-який президент, окрім своєї особистості, сильний своєю командою, яка помагає йому реалізувати його програму. Що ж нас чекає у разі обрання Віктора Януковича президентом? Про особистість Віктора Федоровича писати не будемо — написано багато. Придивимось ближче до команди.

П’ятнадцяте січня 2010 року. До першого туру залишилося трохи більше одного дня. Суспільно-політична телепрограма-балачка «Велика політика з Євгеном Кисельовим». Тема — «Віктор Януковича повертається». Для участі у програмі прибули Віктор Федорович «со товарищи». Очікувано, що на таку програму у такий час лідер бере з собою кращі сили, які допоможуть йому ще раз переконати телеглядачів віддати свої голоси саме за нього. І що ми побачили? Не будемо аналізувати всю програму, а зупинимось на окремих її показових моментах. Під час передачі режисери показують не лише ведучого і головного учасника, але й інших учасників. Цікаво дивитися на реакцію групи підтримки в момент відповідей Віктора Федоровича.

Щоби не говорив В. Янукович, у Ганни Миколаївни фірмова презирливо-цинічна посмішка з благоговійним виразом обличчя: «кормчий глаголять!!!». З таким же виразом обличчя нею ж було процитовано Віктора Федоровича в контексті доповнення відповідей останнього на тему, яка пов’язана з діяльністю Президента України щодо відновлення історичної пам’яті українського народу: «В Україні була влада, яка добре навчилась дбати про мертвих, але Україні потрібна влада, яка дбає про живих…» (оригінальний вислів можна почути з відеозапису за адресою http://politika.inter.ua/uk/episode). Це ж як треба не любити свій народ, щоб з презирством і насмішкою говорити про ті заходи діючої влади, яка вшановує пам’ять тих, що вмирали від штучно створеного голоду, тих, що воювали, карались, мучились і не каялись та свідомо йшли на смерть за кращу долю рідного народу. Це вам не вимагати від російськомовного співрозмовника називати себе «Ганна», забуваючи, а, може, і не знаючи, що в літературній російській мові звуку «Г» нема, а є звук «Ґ», і втікати, коли запахло смаженим (одна з попередніх телепрограм «Велика політика…». І це «міністр пропаганди» команди Віктора Федоровича.

Не менш цікавою була репліка, ще одного члена команди — Віктора Андрійовича Слаути. При обговоренні відношення Партії Регіонів до Голодомору Віктор Андрійович з покликом на своє відвідування Кіровоградщини намагався провести паралель між Голодомором і сучасним станом (бажаючі можуть переглянути відеозапис за адресою http://politika.inter.ua/uk/episode). Це означає, що В. Слаута не може розрізнити трагедію цілого народу з економічними негараздами. У команді Віктора Федоровича — це рівень віце-прем’єр-міністра України.

Дуже цікаво було спостерігати за реакцією Миколи Яновича Азарова. На його обличчі можна було прочитати постійну боротьбу між командним зобов’язанням «берегти лице» і бажанням крикнути «Лідеру, що Ти мелеш…». Мабуть лише українофобство тримає його у цій команді.

Про ще одного учасника групи підтримки лідера (у команді — це рівень міністра праці та соціальної політики України) Папієва Михайла Миколайовича і сказати нічого. Навіщо його беруть з собою на такі заходи — зрозуміти важко. Мабуть для кількості.

Якщо ще згадати Нестора Івановича Шуфрича (у команді — рівень міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи), який на паралельній телепередачі у С. Шустера у своїй блазне-хамській манері захищав честь мундира рідної партії, то картина виглядає надзвичайно гротескно.

Як же працюють команди на нижчому рівні. Перемігши у першому турі, В. Янукович не має ніяких гарантій стовідсоткової перемоги у другій. Це означає, що команда повинна прикласти максимуму зусиль у переконанні виборців. Один із таких засобів — політична реклама. Її ми і слухаємо безмежну кількість разів на день з усіх українських телеканалів. Так яку ж рекламу підготували Віктору Федоровичу його помічники?

З екрана телевізора жінка шанованого віку переконливо скаржиться на діючу владу з аргументацією, що на пенсію у 600 гривень не проживеш. І все би було добре, якщо б монолог жінки не було знято на фоні дверей і крісла, які за таку пенсію купити просто неможливо. Напевне вони придбані у рахунок гонорару за участь у політичній рекламі.

Ще один рекламний блок. Урочистим, добре поставленим (чого не зробиш за допомогою комп’ютера) голосом В. Янукович дякує за підтримку і далі монолог, у якому він стверджує, що у відношенні до діючої влади народ сказав, що «він (народ) не готовий вірити прожнім обіцянкам…, не готовий миритися з тим, що…, не готовий сприймати поразки, які подають як перемоги» тощо (обидва блоки можна побачити і почути у будь-який день, будь-який час, на будь-якому українському каналі). Командо Віктора Федоровича, вчіть українську мову! Адже висловлення думки, це не лише сукупність правильних слів. Адже висновок з цього рекламного блоку такий: якщо ми виберемо В. Януковича, то завдяки йому ми станемо «готові вірити порожнім обіцянкам…, готові миритися з тим, що…, готові сприймати поразки, які подають як перемоги» тощо. Чомусь не хочеться.

Шановний виборцю! 7-го лютого 2010 року у кабінці виборчої дільниці добре подумай, чи повинен поїхати цирк. Бо якщо він не поїде, то через невеликий період вседержавної клоунади апатія у народу пройде і можуть збутися слова Лесі Українки: «Мужики цікаві стали, чи ті кості білі всюди, чи блакитна кров поллється, як пробити пану груди?".

UIC.INFO


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов