АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Зібрав, надав, переміг! Як виграти справу, не знаючи законів (поради Верховного Суду)
01.09.2009р.

Уміння довести свою точку зору завжди визнавалось важливим атрибутом культури спору. Коли ж спір переноситься у стіни суду – такі навики стають визначальними для успішного вирішення справи. Оскільки в такому випадку стороні доводиться переконувати в своїй правоті не тільки свого візаві, але й суддю, особливо важливо знати, чим керуватиметься сам арбітр.

Часто набагато важливіше надати суду переконливу доказову базу, ніж перевантажувати позов обґрунтуванням вимог за допомогою норм законодавства. Саме на це звертає увагу Верховний Суд, наголошуючи на тому, що підстави позову – власне фактичні обставини, наведені в заяві. А тому вказівка позивачем конкретної правової норми при обґрунтуванні своїх вимог не є визначальним для суду в питанні, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

До того ж Верховний Суд підкреслює, якщо надані докази недостатньо підтверджують вимоги позивача, доводи відповідача або не містять в собі всіх необхідних даних, суд суд за клопотанням зобов’язаний сприяти в отриманні або витребуванні таких доказів (ч. 4 ст. 10, ст. 137 ЦПК). Те ж саме стосується ситуації, коли сторони відчувають труднощі з наданням додаткових доказів. Учасникам судового процесу необхідно пам’ятати, що докази, котрі збираються або подаються (показання свідків, письмові або речові докази), повинні стосуватися спору (предмету і підстав позову).

Тому слід очікувати, що суд, вирішуючи, наприклад, питання про виклик свідків, вимагатиме від сторін пояснити, які саме обставини можуть бути підтверджені ними (ст. 136 ЦПК). Разом з тим докази, які не стосуються справи і предмета доказування (ст. 58 ЦПК), або отримані з порушенням порядку, встановленого законом, або котрими не можуть бути підтверджені певні обставини справи (ст. 59 ГПК), судом прийматися не будуть.

Згідно ст. 131 ЦПК суди повинні встановлювати ще й строк на подання доказів з урахуванням необхідного часу. Причому докази, надані з порушенням встановленого строку, не приймаються, якщо сторона не доведе, що їх несвоєчасне подання пов’язане з поважними причинами. Ненадання або несвоєчасне надання доказів без поважних причин, що спрямоване на затягування процесу, також може бути розцінене судом як зловживання процесуальними правами.

Частиною 2 ст. 212 ЦПК передбачено, що жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Правда, як свідчить практика, висновок експерта все ж посідає особливе місце при оцінці судом доказів. В зв’язку з цим ВСУ підкреслює, що при з’ясуванні обставин, котрі мають значення для справи і потребують спеціальних знань, суди керуватимуться не лише ЦПК, але й Законом України "Про судову експертизу", Інструкцією про призначення і проведення судових експертиз і експертних досліджень, і враховувати роз’яснення, надані в постанові Пленуму ВСУ "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах".

Однак завжди слід звертати увагу на те, що висновок експерта може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а також внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.

У випадку, якщо експертний висновок подано стороною як додаток до позовної заяви, тобто експертиза проведена поза судовим процесом, такий висновок може розцінюватись лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні. Якщо ж відносно такого письмового доказу в судовому засіданні виникнуть сумніви, то виходячи з характеру спору і в залежності від того, яке значення має наявність у справі такої експертизи, суд зобов’язаний роз’яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про призначення експертизи.

Відзначимо, при проведенні попереднього судового засідання суд може залучити до участі у справі спеціаліста (п. 5 ч. 6 ст. 130 ЦПК). Необхідність залучення такого учасника процесу може виникнути в суді для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складання схем, планів, відбір зразків для проведення експертизи та інше). Однак при цьому допомога спеціаліста не може стосуватися правових питань і отримані від нього дані не є доказами у справі.

Підбиваючи підсумки, доводиться констатувати, що вища судова інстанція України потенційним учасникам судових розглядів дає зрозуміти, що насправді сторони судового процесу впливають на зміст судового рішення не вмінням застосувати право, а рівнем володіння мистецтвом збирання належних і допустимих доказів.

Вадим Боричевський

Переклад здійснено сайтом «Стопком». Джерело:

ЛІГА: ЗАКОН




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов