АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Як пройти техогляд і не платити штрафів?
24.08.2009р.

Загальновідомо, що процедура Державного технічного огляду транспортних засобів – після реалізації минулорічних змін в законодавстві – відверте знущання над водіями зі сторони МВС. Розповімо, як ефективно і швидко привести до тями працівників МРЕВ, котрі вирішили «здерти» з вас «копійку».

Техогляд і раніше був «задоволенням» не з дешевих, однак цьогоріч ДАІ зайнялося гранично відвертим вимаганням з водіїв грошей під різними приводами. Зокрема – вимаганням сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху.

Ситуація винятково тривіальна: водій з придбаною на випадок медицинською довідкою, відстоявши кілька черг, заплативши кілька сотень гривень транспортного збору за бланк техталону, за послуги банку і т.п. опиняється ще перед одним віконцем МРЕВ, де йому повідомляють наступне: «Три роки тому на автомобілі, котрому ви хочете пройти техогляд, пан N перевищив швидкість, внаслідок чого було складено протокол про адмінправопорушення, відомостей про стягнення і про сплату штрафу - немає, тому талона техогляду ви не отримаєте. З’ясовуйте, ось роздруківка з комп’ютера…».

Сперечатися в подібних випадках марно: дівиця у віконці не схильна до дискусій про те, що водій навіть не знає попереднього водія N (адже «купив по довіреності» автомобіль місяць тому у власника S), та й черга ззаду підпирає…

Вирішувати питання з проходженням техогляду доводиться у старий, недобрий корупційний спосіб – із залученням «жучків», котрі швендяють по МРЕВ і за пару сотень гривень можуть «закрити» всі проблемні питання на місці.

Або ж, як вчиняють більш витончені та досвідчені водії – ТО проходиться через знайомих, банально «купуючи» талон ТО без усякого нервування і стояння в чергах (ті ж пару сотень гривень при цьому сплачуються «зверху»).

Або – дуже хороша копія талона ТО просто купується, наприклад, в Києві на ринку «Петровка» (обходиться в ті ж пару сотень гривень, але вже без сплати транспортного збору та інших платежів). Останній спосіб досить «ризиковий»: у випадку виявлення підробки автомобіль можуть забрати на штрафмайданчик (але лише теоретично, оскільки технічно це не так просто).

Однак ризик мінімізований досить високою якістю підробки (відрізнити від оригінала її можливо лише шляхом експертного дослідження, а не під брудним вітровим склом, де вона приклеєна намертво). Крім того, ризик й поготів усувається, якщо інспектору ДАІ, який запідозрив недобре, запропонувати відкупні у вигляді сотні гривень за «закриття очей». Детально про забирання автомобілів на штрафмайданчик і решту неприємностей ми поговоримо пізніше, однак запропонований спосіб «проходження ТО», на наш погляд, найкомфортніший і гідний (адже держава самоусунулась від легальності сього дійства!).

Незважаючи на чисельність способів зробити собі життя простіше, ми розглянемо ситуацію, котру описали вище – що робити у випадку відмови у видачі талону ТО в результаті наявності штрафів за порушення правил дорожнього руху.

На перший погляд, водій знаходиться в безвихідномц становищі: без сплати штрафу (або без сприяння «жучка») нічого не вийде. Дискутувати з працівником МРЕВ немає сенсу...

Насправді, водій, який грамотно чинить, не лише нічого платити в подібній ситуації не буде, але й при бажанні і незначній спритності зможе фінансово компенсувати отриману моральну шкоду за рахунок ДАІ. Офіційно, красиво, по суду і по справедливості. Хочете знати, як? Секретів не маємо, все просто і вишукано.

Отож, ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» стосовно даних відносин гласить: «…власникам транспортних засобів або уповноваженим на використання цих транспортних засобів особам може бути відмовлено в проведенні державного технічного огляду у випадку, якщо такі особи мають заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення правил, стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху до сплати ними заборгованості».

На перший погляд дії працівників МРЕВ законні та обгрунтовані: право відмови в проходженні техогляду існує. Однак, воно існує з рядом обумовлень, і розглядати таке право слід у сукупності з рештою норм законодавства і в їх логічному послідовному взаємозв’язку.

Отже, перш за все хочемо звернути увагу, що закон містить лише єдиний випадок, коли несплата штрафу може мати будь-які негативні наслідки для водіїв – відмова в проходженні техогляду під час нього самого. Справа в тому, що працівники МРЕВ намагаються «пудрити мізки» водіям наявністю заборгованості у всіх випадках звернення в МРЕВ (отримання дублікатів втрачених документів, всіляких довідок, узгоджень, зняття транспортного заосбу з обліку та ін.). Подібні дії НЕЗАКОННІ і прийнятними бути не можуть. Якщо ще нагадати водієві про наявність штрафів – півбіди (органи МРЕВ згідно відомчих документів можуть «контролювати» сплату штрафів), то будь-які обмеження стосовно водіїв (крім заборони стосовно ТО) незаконні і дуже легко оскаржуються в прокуратурі або в суді.

Але й без цих нюансів ситуація значно простіша.

Відмова в проведенні техоргляду може стосуватися лише безпосередньо водія, який звернувся за проходженням ТО. Жодні штрафи і погрішності, яких припустилися інші особи, певним чином пов’язані з водіяєм чи його автомобілем (на котрий проводиться техогляд) не можуть бути підставою для обмеження права конкретного водія на проходження ТО. В тому числі, в нашому гіпотетичному випадку, докоряти водієві тим, что деякий пан S три роки тому на цьому ж автомобілі скоїв порушення ПДР і не сплатив штрафу – відверте вимагання і перевищення повноважень, яке межує з таким сороміцьким і злочинним явищем, як закладництво. Подібні речі дозволяють собі, крім українських ДАІшників, хіба що сомалійські пірати, та в позаминулому столітті подібна «кругова порука» була вижита в глухих селах, коли недоїмку одного покладали на всю общину…

Більше того, поширення інформації бажаючому пройти техогляд водієві про те, что S є неплатником штрафів – поширення конфіденційної інформації стороннім людям. Вже лише це дає згаданому нами S право вимагати в судовому порядку із знахабнілих в своїй безкарності працівників МРЕВ компенсації моральної шкоди за сам факт поширення третім особам інформації стосовно особистого життя потерпілого.

Тому, дорогі водії, якщо у віконці МРЕВ вам сунуть папір-роздруківку з комп’ютера, переконуючи, що ви ніби-то повинні відповісти і розібратися з несплатою штрафу зі сторони певного S – не переймайтеся, що вас змушують йти до суду чи виконавчої служби, з’ясовуючи, чи заплатив S штраф (при чому завчасно знаючи, що ані суд, ані виконавча служба вам такої інформації не дадуть – ви не маєте права на її отримання!).

Подібна роздруківка – відмінний доказ як перевищення працівниками МРЕВ повноважень, так і поширення ними ж конфіденційної інформації стосовно осіб, котрі не мають до вас жодного стосунку. Юристу-першокурснику нічого не варто на її підставі підготувати найвідміннішу позовну заяву (в тому числі намовивши до цього S, котрий самостійно виступить в ролі позивача).

Крім того, радимо написати заяву про злочин працівників МРЕВ в прокуратуру. Згідно ст. 182 Кримінального кодексу України, порушення недоторканості особистого життя, а саме: незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди – є кримінальним злочином. Те саме може зробити і S, назавжди відбивши бажання у працівників МРЕВ перекладати чужу відповідальність на осіб, непричетних до того чи іншого правопорушення.

При изрядной доли фантазії можна розробити взагалі кілька схем, які збільшують як розмір стягнення, так і ефективність виховного впливу на працівників МРЕВ.

Втім, практика свідчить, що тіки-но водії (котрим працівники МРЕВ вирішили «попудрити мізки» чужими проблемами) або потерпілі (відносно котрих працівниками МРЕВ третім особам була розкрита інформація про несплату штрафів) починають активно «смажити» ДАІшників – останні активно «падають на мороз», не визнаючи навіть факту звернення водія за проходженням ТО. Роздруківку, вручену водієві в віконці МРЕВ, «служиві» не визнають «своїм» документом, стверджуючи, що це взагалі «лівий» папірець невідомоого походження.

Подібна полохлива і безвідповідальна поведінка працівників МРЕВ, бігаючі очі, замикання і «відмазки» (контрастуючі з досить нахабною раніше поведінкою, коли водієві самовпевнено пояснювалось «…поки не сплатите штраф за S або не розберетеся з ним – техогляду не бачити…») допомогли нам розібратися з наступним нюансом, не менш пікантним, ніж попередні.

Реєстрація інформації про скоєння водіями правопорушень офіційно здійснюється в письмовому вигляді на письмових носіях. Іншими словами, про те, що водій S - правопорушник, може бути відомо виключно з протоколу, постанови, записів в спеціальних журналах. Але оскільки використання документальних «паперових» носіїв в силу об’єктивних причин обмежено (паперу на всіх не напасешся), для полегшення своєї долі ДАІ … як би це правильно висловитись… «підмутило» само собі деяку інформаційну базу, до котрої вносяться дані про водія і суть його правопорушення.

Ця база, природньо, в силу її «плебейського» походження ще менш легальна до її втілення і використання, навіть ніж діски з записом будь-якого популярного співака, які продаються на розкладках в підземних переходах за ціною літра пристойного пива. З цієї причини будь-які записи, що в ній містяться, – не більше, ніж «п’яна фантазія еротичного характеру» її творців. Використання бази та її записів для викриття водіїв в правопорушеннях – настільки ж прийнятно, як і використання для цієї мети написів на стінах громадського туалету. Доступ до бази – такий же «вільний» і неконтрольованих, як і доступ до першої стрічної дівиці на Броварському проспекті при в’їзді в Київ. Хто хоче – вносить записи, хто хоче – викреслює (змінює), в будь-якому довільному порядку і в будь-який спосіб, ніяк не контрольовано.

Цим, до речі, і пояснюється заробіток «жучків», які працюють в МРЕВ: «відфутболений» від віконця водій (ошарашений звісткою, що дехто S з Кіровограду три роки тому в Криму був оштрафований і не сплатив штрафу, і кінці має знайти нещасний, який звернувся за техоглядом) – готовий платити що завгодно, лиш би цей кошмар закінчився: «жучок» добросовісно ділить «гонорар» з працівником МРЕВ, запис про штраф змінюється, і вже ні в який Кіровоград або Крим на пошуки S їхати не треба...

З цієї ж причини (пробачте, «фуфловість» застосовуваної бази) працівники МРЕВ, коли їх намагаються законно притягти до відповідальності – в потрібний момент не визнають «своєї» бази і роздруківок, які походять з неї (чого не зробиш для реалізації інстинкту самозбереження; виправдано…).

І ще один момент: навіть якби й були «паперові» носії з доказами винуватості водія, і вони стосувались безпосередньо того, хто звернувся за техоглядом, – і тут ситуація не безнадійна.

Згідно ст. 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення (і ця ж норма закріплена в Законі України «Про виконавче провадження»), постанова про адміністративне правопорушення не підлягає виконанню, якщо вона не була пред’явлена до виконання в тримісячний строк з моменту винесення. Іншими словами, закон встановлює три місяці для «свіжості» і життєдіяльності постанов по адміністративних правопорушеннях. Сплив цього строку робить їх нікчемними і неіснуючими.

Тут нем ачому дивуватись: закон завжди містить певні строки давності (в різних галузях права вони йменуються по-різному: позовна давнфість, давність звернення до адміністративного суду, давність притягнення до кримінальної відповідальності, давність накладення дисциплінарного стягнення…). Особа не може пожиттєво бути зобов’язаною чимочь комусь; зі спливом певного строку всі «гріхи» згоряють без лишку і правопорушник «очищується» перед законом і кредиторами. Винятки складають лише злочини проти миру, гуманізму і людяності (лише по них строку давності притягнення до відповідальності і строку звернення вироку до виконання не існує).

Тому будь-які розповіді про те, що «якщо три роки тому було винесено постанову – її досі повинні виконувати» - також не містить зерна істини. Адмінправопорушення не може «колоти» очі пожиттєво, навіть якщо кримінальні злочини мають свої строки звернення до стягнення і покарання.

Отож, ми розглянули основні моменти і нюанси ефективного і комфортного для автоволодільця проходження техогляду з мінімльними втратами. Якщо є час і бажання «поставити на місце» знахабнілих від безкарності працівників МРЕВ (попутно стягнувши коштів у вигляді відшкодування моральної шкоди) – всі можливості для цього є, і вони детально описані нами.

Але далі ми запропонуємо водієві не стільки спосіб покарання працівників МРЕВ, а прийом для попередження неправомірних дій.

Для цього перед початком техогляду водій, який бажає пройти техогляд, може написати у МРЕВ, в котрому пранується «захід», заяву наступного характеру:

До МРЕВ № 13 міста Верхньонижнінська (адреса).

Я, ПІБ, адреса, телефон, є власником (уповноваженою особою) на водіння автомобіля «Запорожець» держномер 13-13 МММ (копія документа, що уповноважує, додається).

Маю бажання пройти Державний технічний огляд даного автомобіля.

Прошу повідомити, чи є за мною будь-які заборгованості по штрафах або інші підстави для відмови в техогляді в зв’язку з несплатою штрафів.

Якщо такі є – прошу повідомити дату їх виникнення, підстави виникнення, джерело таких відомостей, строк дії таких постанов. Також прошу надати їх копії, якщо ж це неможливо – вказати джерело відомостей про мою заборгованість.

Дата, підпис

Не забувши поставити дату і підпис – відправити сю заяву до МРЕВ (копію можна до місцевого ДАІ та прокуратури).

Відповідаючи вам на дану заяву (а відповісти по Закону України «Про звернення громадян» вам просто зобов’язані!), співробітники МРЕВ зі здоровим глуздом, діючи винятково з міркувань інстинкту самозбереження, не посміють виказати офіційно свої фантазії про те, що ви зобов’язані щось з’ясовувати з приводу заборгованості водія S (до котрого ви не маєте жодного стосунку).

З цієї ж причини (інстинкт самозбереження) не посміють згадувати відомостей про заборгованість згідно показів бази даних. Письмових даних (протоколів, постанов, записів в журналах) звісно, не збереглось і зберегтися не могло. А навіть якщо хтось «здуру» і знайде постанову, котрою вас оштрафували, скажімо, рік тому за перевищення швидкості – то арифметична відповідь на ваше питання «до якої конкретно дати повинно бути пред’явлено постанову до виконання?» - одразу спростує решту питань.

Відповідь буде дана максимально короткою: жодних штрафів або інших обмежень не існує, приходьту і робіть техогляд. Ця ж відповідь вами демонструватиметься всім бажаючим «пристібатися» до вас і вашого автомобіля: «ось ваш начальник офіційно відповів, що я нічого не винен, що ще неясно?».

Але коли з причини того ж слабоумства працівники МРЕВ у відповідь скажуть вам щось на кшталт - «згідно записів на нашому комп’ютері на вашому автомобілі три роки тому водій S скоїв перевищення швидкості, про що складено протокол № 12345678, котрого було надіслано до Кіровоградського міського суду за місцем проживання водія S: м. Кіровоград, вулиця Кривоколінна, 17-б, кв. 138, досі про долю протоколу і захід стягнення нам нічогоне відомо, ви повинні все з’ясувати, інакше техогляду не пройдете…» - вважайте, що вам дуже пощастило: більш «розслаблених» нахаб, вимагачів та ідіотів, аніж автори подібної «відповіді», які щойно підписали собі фактичну явку з повинною до прокуратури, – варто пошукати.

А ми продовжимо наше дослідження шляхів і методів «приведення до тями» співробітників ДАІ, до свідомості котрих не доходить проста істина: «водії і співробітники ДАІ повинні бути рівноправними партнерами, діючи за загальними правилами в межах розумних і коректних законів, на підгрунті взаємної поваги».

Олексій Святогор, адвокат

Переклад здійснено сайтом «Стопком». Джерело:

http://www.cripo.com.ua/?sect_id=7&aid=76975




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов