АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Іноземці масово скуповують українські землі!
01.08.2009р.

17000000 га — стільки української землі хочуть освоїти іноземні компанії. Наші законодавці впевнені, що країні вистачить і тих 25 млн га, котрі залишаться нам. Закордонні бізнесмени вважають, що краще за нас зуміють розпорядитися нашою землею.

Сьогодні таємно від простих громадян, за політичними кулісами, відбувається розподіл українських сільськогосподарських земель — іноземці моніторять ринок угідь в Україні і ділять їх між собою.

Справа зайшла настільки далеко, що питання вже практично вирішене — наші ділянки нам уже практично не належать. Українська влада замість того, аби боротися за цілісність рідної землі, навпаки, роблять все, аби вона стала вотчиною іноземців.

До 90-х Україна вважалася житницею трохи чи не всієї Європи. Поля пшеницею, що колоситься, розвинуті колгоспи, заможні ферми, з домашніми тваринами в достатку... міські мешканці прагли придбати дачі, земельні ділянки, котрі оброблялись дбайливо і з любов’ю, передає Інфобуд. Тепер же все розвалено, а держава сприяє тому, аби не давати своїм громадянам можливості працювати.

На найсоковитіші і плодючі землі в Європі завжди точили зуба бажаючі з-за кордону. Іноземні олігархи проявляють підвищений інтерес до нашої країни зовсім не в плані інвестицій та вигідного для нас співробітництва – всім відомо, що кожен в першу чергу печеться про власну вигоду. Раз українці «раптом» стали поганими господарниками, котрі не вміють поводитися з власним багатством, виявили полум’яне бажання працювати на нашій землі... французи.

«Таємна вечеря»

«Новой» стали відомі цікаві подробиці одного з засідань Української академії аграрних наук з питання земельних ресурсів, котрі сьогодні провадяться на найвищому рівні. Офіційно засідання звалося «Французько-український семінар на тему: «Землі сільськогосподарського призначення. Оренда або продаж? Роль землі в розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні».

Були присутніми на семінарі досить серйозні люди. Були заявлені посол Франції в Україні Жак Фор, кілька вчених з Франції, міністр аграрної політики України Юрій Мельник, президент Академії аграрних наук Михайло Зубець. Правда, замість посла прийшов його представник, а замість аграрного міністра — аж два його зами. Були присутні на зустрічі й народні депутати— представники комітету Верховної Ради з питань аграрної політики і земельних ресурсів.

Обговорювались перспектива нашої агропродукції, законів України з приводу ринку землі, його подальша перспектива, створення іпотечного банку земель і — найцікавіше — чи потрібна взагалі українським аграріям земля. А якщо так, коли і як її можна буде купити. Адже всі в курсі дерибану ділянок сильними світу цього, тоді як прості громадяни переважно не можуть отримати у власність навіть кілька соток.

«Віддайте нам вашу землю!»

Суть всіх виступів учасників семінару з французької сторони полягала в тому, що Україна нібито не береже свою землю, а вони знають їй ціну — про це «Новой» розповів присутній на засіданні Геннадій Шевченко, голова Всеукраїнської громадської організації «Моя земля». До речі, тим фактом, що французьке посольство запросило його на семінар, Геннадій був немало здивований — адже зазвичай представникам громадськості на подібні заходи доступ закритий.

Половина землі — плата за щедрість МВФ

Дозволити вільний продаж сільськогосподарських земель з 1 січня 2009 р. — одна з умов угоди уряду з Міжнародним валютним фондом. Вочевидь, до нас вже давно приглядаються, і всі широкі жести — не такі вже й безкорисні. А наші законодавці, підігруючи багатим сусідам, стверджують, що Україні, взагалі-то, необхідно всього лиш близько 25 млн га сільськогосподарських земель. А зараз ми маємо близько 42 млн га.

— Представник французького посольства заявив, що українцям земля взагалі й не потрібна, тому що ми нібито не вміємо її обробляти, — говорить Геннадій Шевченко. — А зараз, в період продовольчої кризи, потрібно ефективно використовувати свої угіддя, аби годувати весь світ.

А під ширмою розмов про демократію і захист екології велися перемовини на відверті теми: як і коли іноземці можуть придбати наші землі, і яким буде захист їх прав при зміні політичної ситуації. З усього цього слідує висновок: українську землю потрібно віддати Франції — нібито тільки французи з їх багатим досвідом зможуть в Україні щось налагодити.

— Але коли я запитав, мовляв, який цей досвід, якщо приблизно 60 % французької землі не належить громадянам цієї країни, учасники засідання почали переглядатися між собою: типу, хто це такий і хто його сюди запросив? — розповідає наш співбесідник. — Після цього питання слова мені більше не давали. Цікаво, що було б, якби посол України в тій же Франції зібрав їх сенат і розповів французам, що вони щось-там не вміють робити? Мовляв, віддайте це нам, а ми розберемося. Я думаю, уже через кілька хвилин наш посол став би персоною нон грата в будь-якій країні.

За ширмою політичного Олімпу

Як з’ясувалося, одними семінарами і засіданнями ніхто не обмежується, і все це не просто розмови. виявляється, Франція впритул бере участь в розробці наших законопроектів по землі, передає Інфобуд.

Геннадій Шевченко повідав нам про те, що був просто ошелешений, коли довідався, що один з помічників консула Франції постійно працює в нашій Академії аграрних наук, контролюючи українську законодавчу базу і всі останні наші напрацювання. А один з замів міністра агрополітики, Роман Шмідт, як з’ясувалося, вже два роки їздить по Франції в рамках якогось тісного співробітництва.

Землю віддавати неможна!

Іван Томич, президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України:

— Пускати сьогодні в ринковий обіг землі сільськогосподарського призначення— аморально і безвідповідально. Я не виступаю проти приватної власності. Але земля повинна належати українським виробникам, а не транснаціональним корпораціям. Якщо дозволити вільний продаж ділянок, то скоро вся Україна буде власністю якихось десяти сімейств.

Шевченко впевнений: все говорить про те, що готується велика земельна афера на найвищому державному рівні. це підтверджує і джерело «Нової» в Мінагрополітики, котре побажало залишитись неназваним. З його слів, для того, аби українці стали «кріпаками» на своїй же землі, залишилось вирішити всього два питання. Перше — кадастр, точніше, хто стане його власником — Мін’юст чи Держкомзем. Адже «господар» кадастру матиме всі відомості про кількість землі в Україні. І друге питання, не менш важливе, — як узаконити те, що вже роздерибанено, в тому числі депутатами.

— Микола Присяжнюк (голова парламентського Комітету з питань аграрної політики і земельних ресурсів, член Партії регіонів. — Авт.) трохи чи не щоденно намагається внести на розгляд Верховної Ради закони про землю, — розповідає джерело. — Практично всі депутати «за», в тому числі і президент. Після цього повинні скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення.

«Необхідно ухвалити закони, а потім продавати землю»

Сам же Микола Присяжнюк в розмові з «Новою» заявив, що без перетворення землі в предмет економічного обігу неможливий розвиток аграрної галузі в цілому. З його слів, держава, передавши земельні паї у власність громадян, так і не створила належних умов для ефективного господарювання. Крім того, з його слів, якщо перетворити землю в об’єкт ринкових відносин, це ще більше посилить кримінальну обстановку.

— В період кризи вводити ринок землі недоцільно і навіть небезпечно, — впевнений п. Присяжнюк. — Особливо в умовах відсутності належного законодавства, в першу чергу, законів про державний земельний кадастр ы про продаж землі. Саме ці закони повинні створити оптимальні умови для ринку сільськогосподарських ділянок, чітко визначивши порядок проведення і реєстрації угод.

А потім, зі слів нардепа, необхідно ухвалити закон про земельний іпотечний банк і про іпотеку, що дозволить державі бути повноцінним гравцем на ринку землі, це сприятиме уведенню цивілізованого механізму іпотечного кредитування сільського господарства і підвищенню інвестиційної активності галузі.

— Лише після ухвалення даних законів можна буде говорити про введення ринку земель сільськогосподарського призначення, — підсумував Присяжнюк. — Відповідно, страхи відносно скуповування землі іноземцями минуть самі собою. Адже загрози полягають не в самому факті набуття прав на землю іноземцями, а в тому, що механізми контролю над використанням земель працюють неефективно.

P.S. Як би там не було, земля завжди була і залишається питанням національної безпеки всякої держави. В Україні ж крок за кроком її забирають в правдивого господаря — українського народу, передає Інфобуд. Так що цілком можливо, що за кілька років ми вже проситимемо дозволу у закордонних панів, аби посадити картоплю або виростити пшеницю. І перетворимось в безкоштовний додаток до плодючого чорнозему.

Переклад здійснено сайтом «Стопком». Джерело:

ІнфоБуд




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов