АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАША ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА: stopcom@ukr.net            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
 
непарламентський
опозиційний сайт

RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СТОПКОМ


НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна___ПОЛІТИКА
• Світ_____Н О В И Н И
• Аналітика
• Фото
• Відео
• Література
• АРХІВ НОВИН СТОПКОМУ
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• ЗАКОНОДАВСТВО і ПРАВО
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
Ціни – політична зброя буржуазії
13.03.2010 р.

Проти кого спрямовано або на кого націлена ця зовсім не гуманна і інтелектуальна, але досить ефективна, високоточна зброя? В підручнику «Политэкономия капитализма» цій темі присвячена величезна і не найбільш захоплююча глава.

На початку 2010 року, коли Україна почала входити до останньої, вирішальної передвиборчої фази, споживчі ціни, нібито за змахом дерижерської палички або банальною змовою монополістів ринку, дружно поповзли вгору. Просто кажучи, бізнес відпустив ціни на чисельні продукти першої потреби. Причому все це не дуже й суперечило, нібито, законам ринкової економіки, якщо забути про монопольну складову у зростанні цін. Особливо це було помітно в густонаселених пролетарських регіонах країни, що огортають Україну з південного сходу, захоплюючи в тому числі і Запоріжжя, Дніпропетровськ.

Зрозуміло, що в цій нехитрій арифметичній операції є певний автор або господар, котрий володіє нескладним спусковим механізмом, на кшталт того, за допомогою якого керують, наприклад, хортами. Що характерно, «відпускались» ці «кусючі» ціни практично синхронно якимось авторитетом координатором.

Причому здогадатися, хто він, цілковито нескладно. Ясно як божий день, що смикають за ниточку не із затишного урядового кабінету, господар котрого саме й несе (за законом і логікою) відповідальність за стабільну цінову політику. Йому-то навіщо, запитується в задачці, рубити гілку, на котрій так комфортно сидіти? Значить, тягне за мотузочку-зашморг хтось інший, кому вигідне невдоволення простого народу в період активної стадії виборів.

Зовсім легко вирішується задачка з двома невідомим, якщо взяти до уваги, що глава Кабміну теж претендент на ще більш високе крісло, президентське. Тобто будь-яке підвищення цін та асинхронне погіршення соціального становища пролетаріату, а в нашому випадку ще й електорату, на руку претенденту опозиціонеру. Тут ходити далеко не треба. Аксіома. Тому що будь-яке погіршення «соціалки» - істинне благо для дуже сильно спраглої влади опозиції, лідер котрої в нашому трактаті є не просто другим, а головним претендентом на президентське крісло.

Вирішення цінової задачки, на думку авторитетних експертів, настільки очевидне, і притому єдине, що зворотного доказу просто немає. І ось уже спрут, що охоплює квазісвободолюбну країну, душить на всю передвиборчу потугу не стільки на бізнес (у вигляді вимог «Підняти ціни!»), скільки на бідних студентів і вбогих пенсіонерів. Тиск в системі, здавалося, досяг максимуму в період між першим і другим, вирішальним, турами виборів президента.

Щойно стало відомим ім’я переможця, думалось, що ціни врешті-решт стабілізуються, заспокояться, «устаканяться». Ан ні! Буквально 8-9-го лютого ціни гірше колишнього злетіли вгору, все тугіше затягуючи петлю навколо лебединої шиї прем’єра і зовсім вихідного пролетаря. Нова влада вимагає невідкладеної відставки поки ще легітимного уряду, а він, своєю чергою, йти не збирається. Знову, як говориться, коса на камінь найшла.

АБИ ЖИТТЯ МЕДОМ НЕ ЗДАВАЛОСЬ

А ціни дійсно збожеволіли! Зростання вартості продуктів харчування воістину безпрецедентне, навіть за мірками кризового часу. Ціни на цукор, молочну продукцію, сир, картоплю, цибулю і яйця б’ють рекорди. З січня цукор подорожчав на 30-40%. Подібна ситуація і з молочними продуктами.

Особливо стрімко піднялась вартість молока і сиру. І справа зовсім не в холодній погоді, а в неочікуваному злеті цін на продукти харчування: простих людей грабують серед білого дня. різкі цінові стрибки на товарному ринку переважно є наслідком досягнутої між компаніями негласної цінової змови. Згідно Закону «Про захист економічної ситуації», такі дії загрожують серйозними штрафними санкціями, але ми-то знаємо, як «оперативно» працюють у нас антимонопольні комітети всіх рівнів.

Неприродне зростання цін на окремі види товарів, котре спостерігається останнього місяця, не має жодних об’єктивних економічних причин, якщо вірити, що в 2009 році Україна зібрала один з рекордних врожаїв зернових 48 мільйонів тонн. До того ж на 1 січня 2010 року поголів’я свиней збільшилося на 10%, великої рогатої худоби на 10-15%, виробництво яєць на 10%. Минулого року виготовлено 1,3 мільйони тонн цукру, що є абсолютно достатнім для задоволення внутрішнього попиту. Правда, спеціалісти опоненти влади пояснюють високу вартість цукру великим дефіцитом.

По-перше, вони вважають, що країна повинна мати 1,7 мільйона тонн «білої смерті», а виготовила вона лише 1,2 мільйони тонн. Плюс до всього світова нестача цукру: основні країни-постачальники Бразилія та Індія втратили більшу частину врожаю через стихійні лиха: Індія від посухи, Бразилія від злив.

А чому в нас буквально захмарні ціни практично на всі овочі (вітамінна група), на цукор (зросли на 40%), гречку і особливо на тверді сири? Не зовсім зрозуміло. В Міністерстві економіки переконують, що Україна здатна забезпечити себе продуктами харчування на всі 100%, а будь-яке зростання цін може бути звичайними махінаціями на фоні політичної нестабільності. Цукор, молоко, сир, яйця подорожчали на 5-10%. Кіло твердого сиру зараз коштує в середньому 60-70 гривень, на чверть дорожче, ніж в кінці минулого року, а за цукор доводиться платити 9-11 гривень за кілограм. Продавці тільки встигають змінювати цінники. А чиновники, очевидно, небезпідставно підозрюють махрову організовану спекуляцію.

Ще один прикрий приклад. Приблизно з 20 лютого ціни на бензин на більшості заправок України підскочили на 35%. В уряді стверджують, що таке різке підвищення цін необґрунтоване, очевидна змова головних постачальників і торговців нафтопродуктами. Більше 90% бензину продається на заправках, належних всього кільком компаніям. Тому вони диктують свої умови, а ціни в них далеко не ринкові: вартість бензину завищена в середньому на гривню за літр, вважають деякі експерти. Своєю чергою, оператори ринку традиційно пояснюють свою політику тенденціями на світовому ринку.

АНАЛОГІЇ, АБО ПЕРЕМОЖЦІВ ЗАСУДЯТЬ

Тактика використання цінових маніпуляцій для досягнення конкретних політичних цілей – не нова. Наша північна сусідка давненько (та й не вона перша) застосовувала подібні економічні важелі впливу на незговірливих клієнтів. Від неї страждала навіть поважна старенька Європа. Що там говорити про нас?

Всім добре пам’ятають уроки хімії, точніше, газових війн. Яка ж перспектива в приборкуванні цін, поверненні їх на попередні бойові позиції? Та жодної. В нашій політично перегрітій країні економічний прес давитиме на простого покупця, схоже, тим сильніше, чим довше буде залишатися в своєму кріслі сьогоднішній прем’єр-міністр. Такий ось вирок, цілком відповідний законам механіки, тим силам, котрі й надалі хворіють на примарний, як виявилось, державний і бізнессуверенітет.

Що може зробити уряд в такій складній ситуації? До речі, подібну обстановку ми бачили навесні 2005 року, коли певні сили в Україні (а можливо, і далі) спровокували добре сплановане монопольне підіймання цін на ті ж бензин і декотрі продукти харчування.

З усього сказаного можна зробити не зовсім оптимістичні висновки. Виходить, що зростання цін є безперервною функцією, і, відповідно, життя пролетаріату нескоро покращиться (майже за Марксом). На носі, схоже, все такі ж партійні муніципальні, а там, дивись, і парламентські вибори. І знову «олігари» візьмуться за свою випробувану зброю - прекрасно знайомий нам ціновий зашморг...

Микола Лозовий

Переклад здійснено сайтом «Стопком». Джерело:

Украина криминальная


Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ