АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: stopcom@ukr.net ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ!           Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
ЦВК: дива на передвиборних віражах
11.08.2009р.

Часті вибори в Україні привертають все більшу увагу до роботи Центральної виборчої комісії (ЦВК). Стільки скандалів і порушень в її роботі до 2004 року, коли неоднозначний підрахунок голосів призвів до безпроцентного випадку — оголошення третього тура президентських виборів – не було ніколи раніше. Здавалося б, після «помаранчевої революції» ситуація повинна була радикальним чином змінитися на краще. Однак наступних виборів все найгірше може повторитися зі ще більшими «збоченнями». Нещодавно з’ясувалося, що в реєстрі виборців повно мертвих душ. Голоси за кандидатів в президенти рахує один з можливих отруювачів Віктора Ющенка — Смєшко. Витрати на президентські вибори, в порівнянні з парламентськими, чомусь зросли в 4 рази, а кількість членів всіх виборчих комісій в 5 разів. В повітрі знову гостро запахло махінаціями і фальсифікаціями…

«Жарти» з дублерами

Що ближче до нових президентських виборів — то більш напруженою стає ситуація. За результатами проведеної перевірки стану виконання органами ведення Державного реєстру виборців, яка відбулася згідно постанови ЦВК від 17 липня 2009 року №47 — було знайдено 155 495 випадків багаточисельного включення виборців до Державного реєстру виборців.

Що це може означати? Ну, як мінімум, те, що хтось міг проголосувати двічі, а той тричі на попередніх виборах. Відзначимо, що 155 тисяч голосів – це не так мало, як може здатися на перший погляд. Приблизно така кількість виборців складає 0,5% від загальної чисельності тих, хто має право голосу в Україні. А значить, за умови, що їх голоси відійшли б до однієї з партій, то розклад сил в парламенті VI скликання міг би бути дещо іншим. Наприклад, Соціалістична партія України, котра отримала на позачергових виборах 2007 року 2,86% голосів виборців (за СПУ проголосувало — 668 234 людини) могла б пройти у Верховну Раду. Або ж БЮТ отримати не 30,71%, а 31,2% — що суттєво змінило б розклад сил при створенні правлячої Коаліції, і голосів в ній було б більше, ніж 227.

Слід також додати, що технічний процес підрахунку голосів теж не зовсім зрозумілий. Очевидно, що здійснюватися він буде на базі створеного програмного забезпечення корпорацією «Атлас» (афільованою до екс-голови СБУ Ігора Смєшка), договір з котрою був підписаний ЦВК ще в 2005 році, і за плечима у котрої створення Єдиної інформаційно-аналітичної системи (ЄІАС) «Виборы», котра являє собою комплексну, територіально розподілену автоматизовану систему інформаційного забезпечення виборчих процесів в Україні для проведення позачергових виборів народних депутатів в 2007 році. Нагадаємо, що в законі «Про державний реєстр виборців» немає ані слова про програмне забезпечення цієї бази даних, а значить швидше за все це робитиметься тими ж спеціалістами, з котрими ЦВК вже працює.

Але й це ще не останнє слово. За результатами перевірки, ЦВК своєю постановою доручило органами ведення Державного реєстру виборців знищити 126 266 зайвих записів. Виникає резонне запитання: якщо записів, що дублюються, було знайдено 155 тис., то чому знищенню підлягає 126 тис.? навіщо залишаються ще майже 30 тис. помилкових даних? Знову-таки багато чи мало 30 тис. голосів? Нагадаємо, що це майже 0,1% від загальної кількості виборців. І цієї величини цілковито може вистачити (або не вистачить, залежно з якої сторони подивитись) для перемоги на виборах. Якщо розглядати питання в розрізі перемоги на виборах у другому турі, то їх цілком може і визначити. Залежно хто рахуватиме…

А хто рахує?

Теперішній склад ЦВК не надто сильно відрізняється від такого 5 років тому. І це спонукає до досить цікавих роздумів. Наприклад, чому незважаючи на суттєві зміни в розкладі політичних сил ніхто не піднімає питання про тотальну зміну чиновників, які скомпрометували себе в ході попередньої президентської компанії? Мало того, нині діючий керівник ЦВК (за президентською квотою) пан Шаповал відомий тим, що два роки тому нагородив колишнього голову ЦВК Сергія Ківалова Почесною грамотою «за вагомий особистий внесок в забезпечення реалізації конституційних прав громадян України і в зв’язку із 10-ою річницею створення Центральної виборчої комісії».

Це досить символічно, оскільки саме пан Ківалов, депутат від «Партії регіонів» отримав в 2004 році дуже влучне прізвисько «підрахуй», котрим його нагородили прибічники Віктора Ющенка, які вимагали чесно перерахувати голоси виборців у другому турі президентських виборів в грудні 2004 року. Нагадаймо, що саме фальсифікації при підрахунку голосів призвели до необхідності проведення третього туру президентської гонки. Але дана обставина (наявність фальсифікацій) аніяк не призвела до появи відповідальності за неправедні (читай незаконні) дії ЦВК.

Символічно, що не минуло й року після виборів, як новообраний президент України Віктор Ющенко не лише не став добиватися від прокуратури розслідування дій п. Ківалова на посту глави ЦВК, котрого Верховна Рада України відсторонила від займаної посади за підозрою у скоєнні фальсифікацій, але й подарував йому власноручно підписану свою фотографію. А згодом Сергій Ківалов встановив сам собі (щоправда, державним коштом, про що теж ніхто зараз не говорить, а прокуратура не розслідує даного інциденту) пам’ятник на території Одеської юридичної академії.

Що ж отримають за свою діяльність теперішні члени ЦВК від майбутнього президента України? Медалі? Ордени? На їхню честь назвуть вулиці, бульвари і проспекти?

Афера з вартістю виборів президента

Щоразу, коли розмова заходить про нові вибори, причому не важливо — президента чи парламенту, то відразу ж починається підрахунок їх вартості для Бюджету. В реальності ж, ця сума ніколи не була дуже вже захмарною. Якщо подивитися на суми, виділені з Бюджету на попередні вибори, то виявиться, що затрати в принципі не такі й великі. Наприклад, на позачергові вибори 2007 року було витрачено: приблизно 350 млн. на проведення самих виборів, і приблизно 125 млн. грн. на компенсацію партіям-переможницям виборчого процесу витрат, пов’язаних із фінансуванням виборчого процесу. В 2008 році на проведення можливих позачергових парламентських виборів ЦВК складено кошторис на 417 млн. 500 тис. грн., що зафіксовано протокольним рішенням Центральної виборчої комісії від 10.10.2008 №11.

Якщо роздивитися картину з підготовкою до нових президентських виборів, то ми побачимо різке збільшення запланованих витрат на їх проведення. 29 липня 2009 року ЦВК визначила загальний обсяг грошей, які вимагаються для президентських виборів в 1 млрд. 744 млн. 300 тис. грн. Причому 85% від цієї суми складають витрати на оплату праці членів виборчих комісій і залучених спеціалістів. При цьому кількість членів дільничних виборчих комісій за розрахунками ЦВК склала — 2 031 540 людей! Якщо врахувати, що у позачергових виборах в 2007 році взяли участь трохи більше 23 млн. виборців, а всього їх близько 35 млн. людей, то виходить, що на кожних 11-17 виборців припадає один член комісії. Виникає резонне питання — а чи не забагато? Технічно вибори президента набагато простіші, ніж вибори у парламент. Навіщо така кількість членів комісій? Звідки взята ця цифра? Незрозуміло. До того ж, якщо в грудні 2008 на вибори вистачило б близько 400 млн. грн., то яким вибори президента можуть відбуватися в 2 тури, відповідно сума на їх проведення може подвоїтися, але ж не почетверитися!

Загадковий реєстр і «золоті» записи про виборців

Закон «Про державний реєстр виборців» прийнятий вже більше двох років тому, але сам реєстр формується до цього часу. Причому, якщо судити по витратах на внесення до реєстру персональних даних про кожного виборця, то вартість такої процедури виявляється воістину феноменальною. Як свідчать дані звітів ЦВК про витрачання бюджетних коштів в 2007 на формування і уточнення первинних даних Держреєстру було виділено із Бюджету і отримано більше 14 млн. грн., але при цьому ані копійки не було витрачено!!!

Даних про секвестрування цієї статті видатків і повернення грошей до держбюджету немає. Одночасно з цим, на ведення і адміністрування Держреєстру місцевим бюджетам було виділено більше 25 млн. грн. трансфертів. Виникає резонне питання: як за відсутності формування реєстру могло вестися його адміністрування? Адмініструвати ж неіснуюче щось, та ще й державним коштом — видатним таке мистецтво є. Але, запам’ятайте ці цифри.

Вже наступного, 2008 року на уточнення і формування державного реєстру виборців України було виділено близько 40 млн. грн. — тобто майже в 3 рази більше, ніж в 2007 році. Причому що характерно, ця сума практично співпадає з загальним обсягом коштів, виділених на керівництво і управління в сфері виборів. Незрозуміло — чи то уточнення даних така складна процедура, чи то керівництво малого варте…

Однак повернімося до видатків на створення Держреєстру. Враховуючи, що всіх, хто має право голосу в Україні, налічується трохи більше 30 млн. людей, нескладно оцінити вартість робіт з уточнення і «вбивання» в базу їх даних. Загалом виходить 2 300 грн. на один запис. Дані стають практично золотими. Відзначимо, що на підтримку функціонування Держреєстру в Бюджеті 2009 передбачено 15,8 млн. грн., що перевищує видатки на ЦВК (14,4 млн. грн.) і складає близько 500 грн. на 1 запис про кожного виборця. Неясно, чи то в Україні така фантастична внутрішня міграція, котра вимагає постійного і масового коригування даних, чи то back-up серверів дика кількість. Але у всякому випадку, виділення такої кількості коштів на просту підтримку працездатності електронної бази даних не може не дивувати.

Однак, в порівнянні з прийнятим 29 липня 2009 року рішенням ЦВК про включення до бюджетного запиту суми на фінансування робіт щодо державного реєстру виборців, рівної 63 млн. 84,6 тис. грн., - це все квіточки. Витрати в сумі 2000 грн. в рік на 1 запис про виборця лише для підтримки бази в актуальному стані порівнювані з загальними витратами за три роки для створення і уточнення Держреєстру (якщо не враховувати субвенції для місцевих бюджетів)! Чому сума, яка вимагається на 2010 рік, в чотири рази перевищує кошторис на 2009 рік — незрозуміло. невже в 2010 році більшість громадян України раптом вирішать так сильно змінити своє життя, що дані про них потрібно буде вносити до Держреєстру повторно? Взагалі, складається враження, що реєстр просто зачарований і його треба переписувати трохи чи не щороку повністю наново. З усього вищевикладеного ясно одне — гроші витрачаються, а от ефективність цих витрат сумнівна. Оскільки не може «апдейт» бази бути порівнюваним у витратах зі створенням самої бази. Хтось на цьому явно непогано заробляє.

І знову вето

Прийнятий парламентом 24 липня 2009 року новий закон «Про вибори президента України» буквально з моменту своєї появи став об’єктом критики зі сторони Секретаріату президента. Того ж дня замголови Секретаріату президента заявив, що президент обов’язково накладе вето на цей закон. Що саме не до вподоби Віктору Ющенку в прийнятому законі, невідомо. Чи то скорочення строку виборчої кампанії з 120 до 90 днів, чи то збільшення розміру грошової застави з 500 тис. грн. до 2,5 млн. грн., а можливо ліквідація системи «відкріпних» посвідчень або підписних листків. Точно сказати неможна. Але, виходячи з нагородження екс-голови ЦВК Сергія Ківалова і особливого до нього ставлення можна припустити, що саме відмова від «відкріпних» стала тим каменем спотикання, котрий заважає президенту підписати новий закон. згадуючи практику минулих виборів, саме система «відкріпних» була одним з найдієвіших механізмів, що дозволяли б швидко збільшити кількість голосів, відданих за «потрібного» кандидата. А якщо врахувати, що знайдені ЦВК повторювані записи в Держреєстрі виборців знищуються не всі, то ситуація на майбутніх виборах може бути дуже цікавою. Хутчіш за все — нас очікує хвиля судових розглядів після кінцевого підрахунку голосів.

Антон Овсієнко

Переклад здійснено сайтом «Стопком». Джерело:

ОРД




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов