АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: stopcom@ukr.net ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ!           Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Віддайте наші грошики
09.03.2009р.

Про практику розгляду судами справ про дострокове повернення депозитних вкладів фізичних осіб

Економічна криза, яка почалася не так давно, достатньо сильно вдарила і по банківській системі. В зв’язку з ситуацією, яка склалася, чисельні громадяни, ще не забувши про знецінені в 90х роках заощадження і не особливо довіряючи запевненням уряду про те, що подібне не повториться, захотіли забрати свої вклади з банків. Але не тут то було! Банки, прикриваючись рядом постанов НБУ, відмовляли громадянам в достроковій видачі депозитних вкладів. В свою чергу громадяни, які бажають отримати свої кревні, зверталися з позовами до банків про стягнення суми вкладу. Так, в поточному році судами було розглянуто чимало справ, в котрих позивачами виступали вкладники, а відповідачами - банки.

Громадяни, які звернулися до суду, в обґрунтування своїх позовних вимог посилались на чинне законодавство України, а також на укладений з банком договір банківського вкладу, згідно якого в них є право достроково зняти кошти з депозиту. Громадяни вказували, що вони зверталися до банку з відповідною заявою, в передбачені договором строки, однак банки відмовляли в поверненні коштів, обґрунтовуючи це мораторієм НБУ на такого роду операції.

В суді представники банків мотивували свої дії постановою правління Нацбанку № 308 «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку», котрою з метою створення сприятливих умов для фінансового стану введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців — з 7 жовтня 2008 року по 7 квітня 2009 року і призначена тимчасова адміністрація строком на один рік. Відповідачі стверджували, що у відповідності до статті 85 Закону України про банки мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації, тобто до 7 жовтня 2008 року. Мораторій не поширюється на задоволення вимог кредиторів, котрі виникли в зв’язку із зобов’язаннями банку в період діяльності тимчасової адміністрації банку.

В окремих випадках відповідачі посилались і на постанову Національного банку України № 319 від 11 жовтня 2008 року, в пункті 2.4 котрої вказано, що банки повинні виконувати свої зобов’язання за всіма типами договорів із залученням коштів в будь-якій валюті лише у випадку настання строку закінчення зобов’язань, незалежно від категорій контрагентів.

Оскільки згідно законодавства України постанови НБУ поширюються на всі банки в Україні, відповідачі стверджували, що повернення позивачу всього депозиту або його частини до моменту закінчення строку, тобто до 3 березня 2011 року, суперечитиме вимогам чинного законодавства.

Розглядаючи вказані справи, всі суди першої інстанції зайняли ідентичну позицію, котра полягає в наступному.

Згідно статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних та фізичних осіб. Між громадянином і банком укладається відповідний договір. Стаття 55 того ж Закону передбачає, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами

Національного банку України та угодами між клієнтом і банком.

Згідно статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу за першою вимогою або на умовах повернення вкладу по закінченню строку, встановленого договором. За договором банківського вкладу банк зобов’язаний видати вклад за першою вимогою вкладника.

Договори, про які йдеться, укладались на умовах видачі вкладу за першою вимогою, що підтверджується відповідними пунктами, згідно котрих вкладник має право достроково отримати суму депозиту або його частину, подавши заяву за два дні до дати повернення.

Що стосується аргументів відповідача щодо необхідності виконувати постанову Національного банку України, то суди відзначили наступне. Згідно статті 56 Закону України «Про Національний банк України», НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку України видаються в формі постанов правління Націо¬нального банку, а також інструкцій, положень, правил, котрі затверджуються постановами правління Національного банку.

Необхідно відзначити, що постанови Національного банку України не можуть суперечити законам України та іншим нормативно-правовим актам і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони за законом пом’якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти підлягають обов’язковій державній реєстрації в Мін’юсті та вступають в силу у відповідності до законодавства.

Згідно статті 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України складає Конституція України, Цивільний кодекс є основним актом цивільного законодавства, а інші закони України, котрі приймаються у відповідності з Конституцією України та цим Кодексом, є актами цивільного стану.

Необхідно також враховувати, що у відповідності зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк у відповідності до умов і порядку укладеного між сторонами договору і відповідно вимог закону, а при відсутності таких умов і вимог — у відповідності до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які зазвичай пред’являються.

Крім того, статтями 1058, 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), яка прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), зобов’язується виплачувати вкладнику таку суму і проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановленому договором. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину за першою вимогою вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, встановлених договором. Умова договору про відмову від права на отримання вкладу за першою вимогою є нікчемною.

Таким чином, суди першої інстанції дійшли висновку, що постанова № 308 від 7 жовтня 2008 року суперечить вимогам Цивільного кодексу України в частині введення мораторію на задоволення вимог кредиторів банку.

Що стосується постанови Нацбанку № 319 від 11 жовтня 2008 року «Про додаткові заходи по діяльності банків», то вона також не була визнана судами такою, що відповідає чинному законодавству. Підставою для таких висновків стала та обставина, що дана постанова суперечить статті 1060 ЦК України, згідно котрої банк зобов’язаний видати вклад або його частину за першою вимогою вкладника.

Крім того, нормативно-правові акти НБУ підлягають обов’язковій державній реєстрації в Мін’юсті та вступають в силу у відповідності до законодавства, однак дана постанова не зареєстрована в Міністерстві юстиції. Також суди відзначили, що НБУ не має права вимагати від банків виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України і нормативними актами Нацбанку, а вказана постанова вимагає здійснювати дії, котрі не передбачені законами України і суперечать останнім.

Також необхідно відзначити, що пунк¬том 7 постанови Нацбанку № 413 від 4 грудня 2008 року постанова № 319 від 11 жовтня 2008 року визнана такою, що втратила силу, в зв’язку з чим вона взагалі не можу застосовуватись.

Згідно положень частини 4 статті 8 ЦПК України, у випадку невідповідності правового акту закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість котрого надана Верховною Радою України, суд застосував акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, керуючись Цивільним кодексом України та вказаними вище законами України, всі суди першої інстанції, в провадженні яких знаходились вказані справи, дійшли однозначного висновку про неправомірність відмови у достроковому знятті коштів з депозиту.

Судами були задоволені позовні вимоги позивачів про дострокове стягнення вкладів з депозитних рахунків.

Олена ЧЕБОНЕНКО

Переклад з російської. Стаття російською знаходиться на: «Юридична практика»




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов