АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: stopcom@ukr.net ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ!           Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Синдром Вакарчука
05.06.2009р.

Подаємо до Вашої уваги статтю про теперішнього міністра освіти Івана Вакарчука. Текст упереджений і повний ненависті вже не на стільки до Вакарчука, але і до всього українського. Проте, хоча редакція і не поділяє думку автора, але вважаємо, що неприпустимо, щоб одночасно поруч з правдивим висвітленням Голодомору та Визвольної війни 40-их років в підручники, користуючись службовим становищем, були внесені імена близьких родичів високопосадовців.

На запит «министр Вакарчук дурак» yandex знаходить 4364 сторінки. На запит «министр Вакарчук козел» — 2662. За час свого перебування на чолі міністерства культури Іван Вакарчук зробив дві важливі речі: вписав сина до підручника з музики та організував чергову виставку картин дружини-ветеринара. Тепер ось — ідея скасувати вивчення історії України. Правий yandex, що тут сказати…

Як мовиться, не зарікайся, але поки я не збираюся здобувати вчених ступенів і працювати в системі вищої або навіть среедньої освіти, можу говорити, що думаю. В Україні й раніше були міністри-тупиці, ректори-хапуги, декани-придурки і викладачі, які звалилися з Місяця. Були, звісно, й інші люди, про котрих згадуєш зі щемливою теплотою в сердці, як наш директор Інституту журналістики Анатолій Москаленко. Такого дивовижного, доброго і мудрого Вчителя ще пошукати треба. На його похороні кілька поколінь студентів, не соромлячись, ридали.

Але Іван Вакарчук, на жаль, не такий. Шлях від професора фізики до чиновника-самодура він пройшов зі швидкістю надзвукового літака. Причому, що примітно, цей пан, котрий «розмовляє виключно калиновою мовою», народився в Молдавії, в одному селі з Анатолієм Кінахом — Старі Братушани, Єдинецького району Молдавскої РСР.

Чи то вино там було перебродивше, чи то повітря специфічне, але Івана Олександровича з тих пір хитало не по-дитячому. Скажімо, на президентських виборах 1999 року він був довіреною особою Леоніда Кучми і обіцяв студентам (львівським) вирвані роки, якщо вони не підтримають Данілича. Під час президентських виборів 2004 року відкрито закликав студентів голосувати за Віктора Ющенка. З тими ж наслідками для заліковок.

Мені можуть заперечити: не всі видатні вчені — розумні політики. А в Івана Олександровича заслуги офіційно визнані. Не сперечаюсь, я розуміюся в квантовій механіці, як горобець в силіконі. Але в середовищі фізиків-теоретиків, фізиків-практиків та фізиків-кар’єристів про Вакарчука-вченого говорять різне. Судіть самі.

В 1970 році він закінчив фізичний факультет Львівського університету, захистивши дипломну роботу, зарившись під крильце Ігора Юхновського. При його протекції зробив запаморочливу наукову кар’єру. Через 10 років після закінчення вузу став завідуючим відділом квантової статистики Львівського відділення Інституту теоретичної фізики АНУ (директором бул Юхновський). А ще через чотири роки — професором, завідучим кафедрою теоретичної фізики (знову Юхновський). Всі свої наукові роботи вони писали разом: «паровозиком» йшов Юхновський, а «вагончиком» - Вакарчук.

Говорять, саме Ігор Рафаїлович вивів свого улюбленця у велику політику. В 1989-1991 роках Іван Вакарчук був народним депутатом СРСР, входив до складу Міжрегіональної депутатської групи. В цей же час його обрали ректором Львівського університету ім. І.Франка. А Юхновського призначили віце-прем’єром. На посаді він пробув недовго, ще пару скликань був присутнім в парламенті. Весь цей час, зі слів очевидців, Вакарчук його трохи не язиком облизував. Але, коли дідусь втратив колишній вплив, його вихованець тут же почав економити на подарунках і сувенірах з закордонних відряджень. Найчастіше дарував дуже цінні речі — натюрморти своєї дружини Світлани Олександрівни, викладача національної академії ветеринарної медицини ім. С. Гжицького.

Теж, до речі, цікава річ. Міністр Вакарчук навсебіч заявляє, що головним його пріоритетом є боротьба з корупцією у вузах. В той же час було видано нового підручника «Музичне мистецтво» («Музыкальное искусство») для 8 класу, тиражем в 147 500 екземплярів за рахунок державного бюджету з рекомендацією до обов’яхкового використання наказом Міносвіти №79 від 17 березня минулого року.

З цього підручника діточки довідаються про Верді, Чайковського, Мусоргського, а також будуть вивчати історію та композиції таких музикальних колективів, як The Beatles, Pink Floyd, Queen і… «Океан Ельзи». Її фронтмену — сину міністра освіти — Святославу Вакарчуку і його групі присвячена ціла глава на повних трьох сторінках — з 79 по 81, там же розмістились дві фотографії Святослава Івановича Вакарчука і його групи. При цьому в підручнику немає ані стрічки про групи «Воплі Відоплясова», «Скрябін» або ТНМК.

Для порівняння — Елвісу Преслі автори відвели в загальній складності всього сторінку. Легендарним Queen і Фредді Меркьюрі — 2,5 сторінки, The Beatles — 4,5 сторінки інформації. А от іншим славетним українським виконавцям не поталанило. Анатолій Солов’яненко і Ніна Матвієнко вмістилися на одній сторінці, точно так же, як і Софія Ротару з Володимиром Івасюком, автором суперхіта «Червона рута».

Чесно кажучи, у всякій нормальній країні за таке жлобство міністра вигнали б із ганьбою, значно більшою, ніж п’яне буйство в аеропорті. Можна по-різному ставитись до того, як скандалив Юрій Луценко, але він хоча б «качав права», захищаючи сина, який переніс операцію. А Іван Олександрович синочка просто тихцем увіковічнив. За народні гроші. І ніхто йому кривого слова не сказав.

І пішло-поїхало. В грудні минулого року він брав участь в проекті «Наша мова». По телевізору крутили дебільні ролики, де дітлахи (явно не золоті медалісти) на кондовому суржику розповідали, чому їм подобається так говорити.

Або ось сюжет — ввечері бабуся читає казку внучці — “Олександр пушкін. Казка про рибака і рибку!”, на що дівчинка відповідає: “Бабусю, ми живемо в України, то треба казати: “Сашко Гарматний — «Казка про рибалку та рибцю”. І слоган: “Це розуміють навіть діти!”. Під кінець з’являвся Вакарчук в образі Тараса Шевченка і, погано вимовляючи букву “р”, переконував, “Що розмовлять українською — це модно, чуваки!”.

Чесно кажучи, не знаю, що тут — сюжет, що — народні пересмішки, але жарти жартами, а бюджет рекламної компанії склав 490 тис. грн. і це при тому, що зарплати у викладачів — смішні, матеріально-технічний склад вузів — плачевний, а навчати окремі категорії студентів (наприклад, інвалідів) можуть лище одиниці.

І це не все. В вузівському середовищі говорять, що у міністра освіти дві «схибини» — він схиблений на підручниках і мові. Але з мовою все зрозуміло. Це святе (як ми вже сказали раніше). Ще рік тому Вакарчук заявив про те, що одним з пріоритетних завдань його відомства є втілення в повному об’ємі викладання в вищих учбових закладах українською мовою протягом трьох років. Вузи також повинні підготувати пояснювальні — чому досі використовується російська мова.

З підручниками ще крутіше. Вакарчук пробив новий порядок присвоєння вчених звань, згідно котрого без підручника або довідника неможливо отримати звання доцента і професора. В той же час він дуже пишається своїми підручниками з фізики і вважає, що освічений незрівнянно краще інших профільних викладачів.

Цитата: «Я написав кілька підручників, зокрема, з такої науки, як квантова механіка. Якщо хтось вважає, що як людина, як вчений, як міністр я мало уваги буду приділяти гуманітарним наукам, хай просто полистає цю книжку. Вона наповнена формулами, але скільки там є зносок, різних ремарок, вставок, скільки там є інформації стосовно мови, музики, літератури…».

Очевидно, виходячи з того, що в Україні немає жодного ітсорика, котрий міг би тягатися з ним, Вакарчуком, в заннях та інтелекті, міністр вирішив прибрати цей предмет з вузівської програми. Слід відзначити, що він вже провернув подібний «фінт» зі шкількою історією. З наступного навчального року школярі вивчатимуть історію України за оновленою програмою. Спеціалісти замислили скоротити інформацію, котра подається в підручниках, позбавивши від її зайвих деталей, і зробити більш патріотичною.

Насамперед вони планують спростити предмет, викинути з програми більше 200 дат (зараз 400) і «подій малої важливості» — всякі там діячі Росії, СРСР і т.д. Їх замінить купа захоплюючих фактів, дат і біографій про січових стрільців, «чільників» і УПА. Буде, скажімо, не один параграф про УПА, а кілька. Як говорять в міністерстві, «нова програма буде більш патріотичною, покликаною показати дітям велич України».

Вочевидь, з останньою метою замість індустріалізації та Великої вітчизняної війни до підручника уведуть такі важливі історичні події, як появу першого телевізора, холодильника, дати, коли жінки змогли носити міні-спідниці і т.д. Першими спробувати новелу зможуть учні 9 класів, котрі розпочнуть зайняття за цією програмою вже з вересня цього року. 10 і 11 класи випробують нововведення через рік.

Що ж стосується ідеї заміни історії України історією української культури, то це виглядає як констатація факту: самостійної історії в нас нема. Культура (пісни, гопак, колядки) — є. Очевидно, ця думка дійшла навіть до президента, котрий, з чуток, подзвонив Вакарчуку взнати, в чому справа. Після цього міністр позадкував. Сьогодні на брифінгу він заявив, що в міністерстві лише обговорювали можливість надання студентам прав обирати предмети на власний смак. А скасовувати історію зовсім ніби-то не збирались. Хоча вчора про це повністю чітко говорили «підспівувачі» Івана Олександровича, доводячи, що за такого розмаїття трактувань окремих історичних фактів розповідати студентам про минуле їх родини — суцільне шкідництво.

До речі, на місці міністра я б не відпералась. Не завадить також скасувати вивчення географії (там, з точки зору Тягнибока, теж не все ясно з окремих територій), математики (не на всі теореми ще дана відповідь), образотворчого мистецтва (в підручнику відсутня дружина Вакарчука) та ряду інших дисциплін. Залишити лише фізику і музику. Адже тут уже всі питання давно зняті! Хай живе «бозе-конденсат» Вакарчука старшого і «Океан Ельзы» в рекламі цукерок «Рошен» Вакарчука-молодшого. Більше країні нічого знати не потрібно…

Галина Акімова

Переклад здійснено сайтом «Стопком». Джерело:

http://www.versii.com/news/180689




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов