АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: stopcom@ukr.net ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ!           Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка

непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
«Листи щастя»: фотофіксація порушень правил дорожнього руху та захист водіями своїх прав
12.03.2009р.

Тема фото фіксації порушень ПДР за допомогою приладів, які знаходяться «на озброєнні» співробітників ДАІ, а потім розсилка поштою власникам транспортних засобів постанов про адміністративні правопорушення стає все більш актуальною. У водійському середовищі такі постанови, що приходять додому водієві або володільцеві транспортного засобу, отримали іронічне прізвисько: «листи щастя». Тим актуальнішою є тема захисту водіями свої інтересів в таких ситуаціях. Як оскаржити протоколи ДАІ.

Власне принцип відповідальності власника транспортного засобу під час фіксації порушення діючими в автоматичному режимі спеціальними засобами фото-, кіно- або відеозйомки вводиться ст. 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) (в редакції, чинній з 18.11.2008 р.). При цьому ч. 2 вказаної статті містить норму: за наявності обставин, що свідчать про скоєння правопорушення іншою особою, власник в 10-денний строк з моменту винесення постанови має право повідомити про це органу або посадовій особі, яка винесла постанову. При цьому виконання постанови призупиняється, а ДАІ здійснює заходи з метою встановити справжнього порушника.

Тут слід відзначити, що сам закон чітко передбачає обов’язок призупинення виконання постанови до встановлення особи, яка скоїла порушення. причім сформульована стаття таким чином, що якщо цього порушника співробітники ДАІ не знайдуть – це вже не буде проблемою власника транспортного засобу. І раніше встановлення цієї особи виконувати постанову також не можна.

Звідси чітко випливає один із основних можливих засобів захисту своїх прав власником транспортного засобу. Якщо даним автомобілем керують кілька осіб (скажімо, родичі, вписані у свідоцтво про реєстрацію, або просто знайомі чи співробітники – на підставі довіреності або тимчасового реєстраційного талону), в орган ДАІ, звідки прийшов «лист щастя», надсилається лист зворотній, наступного змісту: я автомобілем в момент порушення не керував (при цьому якщо власник знаходився за межами регіону проживання або взагалі за кордоном, - про це слід зазначити і додати копії відповідних документів, наприклад, авіаквитків, ксерокопію закордонного паспорту з візами та відмітками про перетин кордону тощо), мають право керування такі-то особи (вписані в техпаспорт або за тимчасовим реєстраційним талоном, або за довіреністю – в такому випадку бажано зазначити, коли та на чиє ім’я довіреність видана, додати її копію або хоча б вказати, в якого нотаріуса вона оформлялась). Направляти таку заяву потрібно, зрозуміло, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. В цьому випадку виконання постанови призупиняється до опитування всіх потенційних порушників співробітниками ДАІ. Правда, не зовсім зрозуміло, як саме це буде відбуватись.

До речі, є можливість для впевнених в собі автоволодільців, вивчивши фото з «листа щастя» та виявивши, що на ньому не видно, хто знаходиться за кермом автомобіля і скільки людей в салоні, взагалі заявити: в момент презюмованого порушення я знаходився не за кермом, передав керування знайомому на ім’я, скажімо, Саша, прізвища його не знаю, водійське посвідчення у нього бачив, поліс страхування цивільної відповідальності, за наявності котрого він має право керування всіма транспортними засобами, - теж, а передати йому керування у власній присутності я мав право на підставі п.2.2 ПДР. Можна і причину пояснити: мовляв, був в нетверезому стані або просто погано себе почував, попросив відігнати машину… При отриманні такої заяви співробітники ДАІ також безумовно зобов’язані (оскільки формулювання ст. 14-1 КУпАП просто не надає іншої можливості) призупинити виконання постанови і почати пошук невідомого «Саші» з метою притягнення його до адміністративної відповідальності. Думаю, що шукати його вони будуть довго, швидше сплине строк накладення на нього адміністративного стягнення (котрий у випадку розгляду справ співробітниками ДАІ складає 2 місяці).

Зрозуміло, те саме може зробити людина, котра давно «продала за довіреністю» свій автомобіль: слід повідомити, кому, коли він був таким чином переданий, де оформлялась довіреність (а краще додати до заяви її ксерокопію). Тоді реакція співробітників ДАІ повинна бути такою ж: розшук безпосереднього винуватця. До речі, необхідно також відзначити, що якщо власником транспортного засобу є юридична особа, - фактично виконати вимоги ст. 14-1 КУпАП взагалі неможливо: юридичні особи не є суб’єктами адміністративної відповідальності.

Нарешті, для власника автомобіля існує й можливість оскарження такої постанови в загальному порядку. Співробітники ДАІ не полюбляють цього визнавати. Між тим, ст. 288 КУпАП не робить винятку з можливості оскарження постанов для тих з них, котрі винесені за результатами фотофіксації. Оскаржена постанова може бути або вищестоящому начальнику тієї особи, котра винесла постанову, або до районного чи прирівняного до нього суду. Якими можуть бути підстави для такого оскарження? Їх безліч, як формальних, так і тих, які мають стосунок до обставин порушення і його фіксації.

Перш за все, ті постанови, котрі вже прийшли автоволодільцям поштою, мають переважно наступне формулювання. В них вказані дані саме власника транспортного засобу і тут же, без жодного посилання на те, що стягнення накладено на власника, у відповідності зі ст. 14-1 КУпАП, просто вказано, що дана особа керувала транспортним засобом і скоїла порушення ПДР.

Таку постанову потрібно оскаржити однозначно як прийняту з істотним порушенням процедури та помилкову за змістом. По-перше, жодних даних про те, що автомобілем керувала саме дана особа, в постанові не міститься. По-друге, якби було відомо, хто керував автомобілем, - то тоді цілковито інший порядок оформлення правопорушення. Водій має бути зупинений, постанова складена на місці, у випадку його незгоди з порушенням – повинен бути складений адмінпротокол. Якщо всього цього не зроблено, то тоді постанова може бути оформлена лише на власника транспортного засобу у відповідності до ст. 14-1 КУпАП, однак тоді в ній не повинно бути вказівок на те, що саме ця особа керувала автомобілем. Тут, як-то кажуть, одне з двох.

Крім того, ст. 14-1 КУпАП недвозначно говорить про те, що така фіксація і «заочне» винесення постанов у відношенні власника транспортного засобу можливе, якщо порушення зафіксовано засобами, працюючими в автоматичному режимі. Інакше кажучи – без участі людини. Якщо, як це часто відбувається зараз, зйомка здійснювалась за допомогою приладу під назвою «Візир» (а то й звичайної камери) самим інспектором – такий порядок не відповідатиме закону. При цьому не слід думати, що результат зйомки автоматично неможна використовувати як доказ. Можна, але лише як додатковий, як додаток до протоколу і, очевидно, у випадках, коли водій оскаржує порушення. Але зупинити і оформити порушення в такому випадку повинні на місці.

І це не випадково. Адже задача ДАІ – не лише фіксація порушень, а в першу чергу – профілактика, забезпечення безпеки руху. Хоча б з цієї точки зору порушенню вигідніше запобігти. Правда, самі співробітники ДАІ про це часто забувають, таке враження, що самим їм бачаться цілі своєї діяльності інакше…

Необхідно пам’ятати ще ось що. Для того, або постанова була законною, в ній повинні бути вказані реквізити приладу, котрим фіксувалось порушення. Якщо це засіб вимірювальної техніки – то повинні бути відомі реквізити документів про допуск типу засобу вимірювальної техніки до використання в Україні, а також перевірки конкретного екземпляра приладу. Це – прямі вимоги Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» до вимірів, результати котрих використовуються в якості доказів або здійснюються на замовлення суду, правоохоронних органів.

Але і це ще не все. Коли постанову за фото, наданим підлеглими, виносить начальник будь-якого підрозділу ДАІ, потрібно, аби було точно відомо, хто саме проводив саму фотофіксацію. Чому? Тому що згідно п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджена наказом МВС від 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів допускаються співробітники, які вивчили інструкції до приладів і здали заліки з правил їх використання. Тому в постанові має бути відображено, хто ж використовував прилад, якщо його використання не було повністю автоматичним. (між тим, в такому випадку, як згадано вище, взагалі не можна виносити постанови у відповідності із ст. 14-1 КУпАП. Але використовувати як додаткову підставу оскарження можна і ці обставини.)

До речі, необхідно відзначити ще один момент. Досить часто із доданих до постанов фото видно, що зйомка здійснювалась із припар кованого автомобіля, при чому нерідко навіть не службового, а приватного, належного самому співробітнику ДАІ. Так от, згідно тієї ж Інструкції, таке є неприпустимим. Згідно п. 12.2 Інструкції, нагляд за дорожнім рухом може здійснюватись або відкрито (при пішому патрулюванні або на спецавтомобілях з відповідним пофарбуванням і спецсигналами), таємно (на службових автомобілях без спецпофарбування) – в русі, або змішано. Тобто стоянка автомобіля без спецпофарбування для фіксації порушень не передбачена. Такий автомобіль може бути використаний лише в русі. І повинен бути службовим, а не приватним.

Більше того. П. 12.3 Інструкції передбачає виключний перелік тактичних способів використання транспортних засобів: рух в потоці транспорту, зупинка патрульного автомобіля в в небезпечних за аварійністю місцях, і зупинка патрульного автомобіля в місцях його найкращої видимості учасниками руху з пішим переміщенням співробітників дорогою. Нескладно помітити, що улюбленого способу розміщення транспортного засобу «в засаді» тут немає. Але зараз ми не про це.

Виходить, що нести службу на не патрульному автомобілі, тобто на автомобілі без спец пофарбування і спецсигналів, взагалі можна лише в русі! А відповідно, будь-які спроби фіксації з припар кованого автомобіля без спецпофарбування, особливо приватного, будуть незаконними. І всі ці обставини можуть бути відображені водієм в скарзі.

Слід врахувати, що найчастіше за допомогою тих же приладів «Візир» фіксується швидкість руху. До цих випадків застосовні всі ті правила, котрі вже викладалися в статтях на моєму сайті, стосовно захисту при обвинуваченнях в перевищенні швидкості. Також врахуйте, що «Візир», як і інші прилади, може видати швидкість іншого автомобіля, який рухається поруч. Тим більше, що має регулювання поля зору: його може бути спеціально звужено при використанні приладу, аби до нього не потрапляв сусідній автомобіль. (Це передбачено інструкцією до такого приладу.) Та й цифрові фото – з точки зору доказів річ сумнівна, оскільки можуть піддаватися монтажу на комп’ютері, наприклад, може змінюватися значення швидкості.

Всі ці доводи потрібно вказувати у скарзі по справі. При цьому слід враховувати, що ст. 288 КУпАП при оскарженні постанов до суду вимагає керуватися загальними принципами Кодексу адміністративного судочинства. (Хоча сам цей кодекс не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень. Ось така в нас якість розробки проектів законів...) А ч. 2 ст. 71 КАС власне встановлює, що при оскарженні громадянином дій органів державної влади саме ці останні повинні доводити правомірність своїх дій. Цим і слід користуватися і посилатись на це у скарзі, і в жодному разі не думати, що «лист щастя» з ДАІ – рівносильний не оскаржуваному вироку.

Вадим Володарский, адвокат, vvlaw.com.ua

Пам’ятка по захисту при отриманні постанови про адміністративне правопорушення, винесеної за результатами фото фіксації порушень ПДР.

Перш за все, проаналізуйте постанову, котру ви отримали на пошті, і додану до неї фотографію.

Якщо автомобілем керує кілька людей або могла керувати інші особа, або не можна спростувати, що автомобілем керували не ви, надішліть рекомендованим листом з повідомленням на ім’я начальника відповідного органу ДАІ заяву про це. В заяві зазначте всі обставини. Зразок заяви наявний на нашому сайті.

Якщо є підстави для оскарження постанови, проаналізуйте їх. Це можуть бути: пряма вказівка в постанові на те, хто керував транспортним засобом, при тому, що транспортний засіб не зупиняли, даних про водія немає, а постанова в порядку ст. 14-1 КУпАП виносить стосовно власника, а не водія (тобто невідповідність постанови закону); фото фіксація порушень приладом, який працює не в автоматичному режимі, що також робить постанову невідповідною ст. 14-1 КУпАП; фіксацію з припар кованого автомобіля без спеціального пофарбування, а також без вказівки, ким саме фіксація здійснювалась, що є грубим порушенням Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджена наказом МВС від 13.11.2006 N 1111), котра передбачає використання для патрулювання лише службових автомобілів, а автомобілів без маркування – лише в русі, а не на стоянці, і передбачає обов’язкове ознайомлення з інструкцією та заліки для співробітників, котрі працюють зі спеціальними засобами спостереження за дорожнім рухом, і без всього цього фіксація порушення не може рахуватися такою, що відповідає вимогам нормативних актів, – детально аналіз норм даний у вказаній статті; а також звичайні доводи, застосовувані для захисту по справах про перевищення швидкості.

З урахуванням викладеного приймайте рішення про оскарження постанови (при чому це може бути зроблено одночасно з подачею заяви про керування транспортним засобом іншою особою) вищестоящому начальнику особи, яка винесла постанову, або до суду (очевидно, друге з більшою вірогідністю буде ефективним).

Цю та інші корисні пам’ятки, а також зразки правових документів (скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення, заява про скоєння правопорушення іншою особою) ви можете подивитись і завантажити з сайту Mylaw

Переклад з російської

Стаття російською знаходиться на: Україна кримінальна




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов