АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: stopcom@ukr.net ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ!           Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Чому О. Радецький ще не Голова Служби безпеки України?
19.05.2009р.

Ось і минуло 40 днів з дня присвоєння Начальнику управління Служби безпеки України в Тернопільській області полковнику Олександру Радецькому (нар. 14 червня 1974 р.) військового звання генерал-майор. На цій посаді полковник О. Радецький пропрацював півтора року. Крім того, цього ж заплившого жиром до непристойності 34-річного генералика одночасно з присвоєнням звання нагородили орденом Данила Галицького. Спитаєте, за що? Відповім офіційно: «за вагомий особистий внесок у зміцнення законності та правопорядку, бездоганне виконання військового і службового обов'язку щодо захисту державних інтересів України та з нагоди Дня Служби безпеки України». Відзначу, що Орден Данила Галицького — це державна нагорода, що призначається за значний особистий внесок у розбудову України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу. Отже — за ОСОБИСТИЙ внесок і за БЕЗДОГАННЕ служіння Українському народу.

Ну що ж, перевіримо.

Цікаво взнати, що саме «хорошого» писали електронні ЗМІ про нашого героя. Куди і який особистий внесок вносив цей службовий діяч? Ось назви тільки деяких статей: «Тернопільське СБУ «кришує» проституцію!», «Офіцер СБУ оголосив голодування, протестуючи проти незаконних дій начальника УСБУ в Тернопільській області», «Похождения бравого полковника Радецкого», «Начальник Тернопільського УСБУ Олександр Радецький став мільйонером!», «Синочка Радецького нагородили» тощо.

Доброго про Олександра Віталійовича там нічого немає. Всіх авторів обурює, як такі хамовиті, підступні, безграмотні люди, як Радецький, можуть «народним президентом» ставитись на такі високі посади. Немає потреби переповідати зміст цих текстів, кожний сам може про це дізнатися хоча би через пошуковці. Найбільше, що заперечують на зміст статей їхні критики, так це те, що ці статті є замовними. Тобто, по суті все, що там пишеться, – не заперечується. Все так і є. Просто хтось замовив правду про діяльність головного есбеушника області, а її так не хочеться чути.

Чому тепер Ющенко дивується, що його рейтинг нижче за добрий десяток окремо взятих нижчеплінтусних політиків, таких як, наприклад, Шуфрич? Очевидно, що якби Ющенко сьогодні йшов балотуватись на будь-яку обрану посаду в будь-якій місцевості країни, то він би не був обраним людьми навіть на посаду сторожа складу порожніх мішків. Він би, правда, сам не крав, бо, як відомо, ті руки ніколи не крали, але з того складу інші винесли б все, навіть здохлих мишей.

А тому Ющенку через його недолугу кадрову роботу приходиться розплачуватись тим, що він може стати найневдалішим Президентом України, якому народ настільки довіряв, що готовий був і відморозитись на Майдані, і піти на танки чи спецназ. Надії в людей були великими. А великими стали тільки черева у новоспечених підлуватих генералів.

Тобто за півтора року «роботи» на посаді при режимі, який обіцяв: «Бандитам – тюрми!» - тюрми чомусь порожні від бандитів. Бо тепер бандити – це поважні люди, їх чіпати не можна. А за це тобі – півтора роки – і ти – генерал. Оце так вислуга років: півтора роки пресування місцевого бізнесу та вимагання земельки для власного користування – і президент Ющенко від несамовитої вдячності тут же присвоює тобі звання генерала і дає орден. Таких цяцьок не було шкода Кучмі, не шкода їх з щедрої руки і Ющенку. Навіть якщо за цим стоїть, грубо кажучи, «десниця» самого Балоги, то це ще гірше, бо тоді президент є особою несамостійною.

Короткий строк теперішніх демократичних президентів. А тому за пару років нікому не відомі полковники стають генералами. За які заслуги? Та ні за які, просто авансом, щоб не втекли, не зрадили, можливо, в скрутну хвилину виручили або просто не здали своїх. Бо при іншій владі ці нездари будуть на смітнику.

З цього можна зробити висновок, що Президент таки вміє кепкувати із простих людей. Із таких маленьких українців, над якими возвишаються всі ці радецькі разом з Ющенком. Бо якщо Данило Галицький для ворогів своїх був розбійником, а керівник обласного СБУ своєю хамською поведінкою вказує, що пересічні громадяни України є для нього ворогами, тоді Ющенко заслужено вручає таким людям саме цей орден.

Звичайно, що Олександру треба бути вдячним за просування і підтримку своєму батькові Віталію Радецькому (колишній Міністр оборони України, Генерал армії). Це він запевнив в 2004-році, що армія проти оранжевих не піде. Йому, правда, за це посаду міністра збройних сил не дали, за те його синочку дозволили робити все, що йому заманеться. Таким чином Ющенко віддячується Віталію Радецькому по нинішній день. Але при чім тут діти? Чому синки генералів також обов’язково стають генералами? Та тому, що ми – бананова республіка. І влада у нас бананова. А якщо спитати звіту про те, скільки насправді було відкрито кримінальних справ, підслідних СБУ, з логічним довершенням їх до вироку суду, то публічного такого звіту в нашій банановій республіці ви не знайдете. Гриф секретності покриє інформацію мороком. Бо в Україні що СБУ, що міліція, що прокуратура, що суди – це виключно товариства з обмеженою відповідальністю, де власниками є їхні начальники, які, само собою, дбають виключно про свої шкурні інтереси.

Як може бути, щоб 34-річний полковник міг стати генералом, якщо він через свою надмірну вагу попри молодий вік, через надмірне пузо не може жодного разу підтягнутися на турніку чи пробігти пару кіл на стадіоні? Не може – бо він здохне. Його в цивілізованій армії тут же відправлять у відставку. Або це такі у нас липові генерали, які важчого, ніж пачку купюр хабара, в житті нічого не піднімали. А якщо і стрибали, то перед президентом – мовляв, гляньте, як я вислужусь; а потім вже в тому далекому Тернополі розказуватиму, що особисто знаю цього Ющенка. Радецький полюбляє в Тернополі цим козирнути. Але, здається мені, що чим ближче до виборів Президента, тим менше буде стрибань. Або навпаки, щоб вислужитись перед новими господарями на Банковій в будинку навпроти Химер, такі, як Радецький, відкриють кримінальні справи вже на самого Ющенка. Що-що, але це вони вміють. Вони одним місцем чують, коли слід своєчасно передбачити потребу зради.

Сумно, але без покровительства зверху такі особи ніколи нічого не досягають. Вони тому такі зухвалі, що волохата рука прикриває зверху. Тому і підлеглих вони люблять принижувати і вимагати від них того, що не передбачено, грубо кажучи, статутом. Бо раз ти мій підлеглий, вважає Радецький, значить, у тебе немає такої волохатої руки, як у мене, а значить, ти – ніхто, ти – бидло. А я – …!!!

А тому, якби за А. Наливайченка не проголосували як за Голову СБУ, то при всіх варіантах така особа, як Олександр Радецький, запросто могла б стати цим самим Головою. Тернопільська область зітхнула б з полегшенням. Кандидат на посаду повністю підходящий. Вірний хазяїну? – Вірний. Щоправда хто там справжній його хазяїн – Ющенко чи Балога – це питання відкрите. Дурніший за вищестоящого керівника – ну це 100%. Підлеглих має за бидло? – Так це значить, що людина вірна українським традиціям, про які так дбає СБУ. То значить, бути тобі начальником. Але шкода, карта не так лягла. Або, може, ще все попереду? Йому ж тільки буде 35, йому ще рости і рости, а там глянь – і вилізе якщо не в команді Яценюка, то в будь-якій іншій перспективній команді. На таких ця система і тримається.

НЕВРОДА Віктор




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов