АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: stopcom@ukr.net ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ!           Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
«ОРЛИ» ЛУЦЕНКА УЗУРПУЮТЬ ВЛАДУ? (ПУБЛІКАЦІЇ)
09.06.2009р.

Влада в Україні належить народу. Цей відомий всім постулат закріплений в основному законі – Конституції України. Хороший документ - Конституція. Написано в ньому багато всяких потрібних та приємних речей. Все про наші права та про обов’язки, у відповідності до яких державні чиновники повинні ці права забезпечити. Так прямо й написано в статті третій – змістом діяльності держави є забезпечення прав громадян. Але якщо у чиновників забрати всі права і залишити одні обов’язки, то як вони, бідолашні, житимуть? Чиновник же він такий – обов’язки свої виконувати не хоче, а права наші все норовить порушити. Аби запобігти ситуації безконтрольності чиновників, законодавець ввів до Конституції норму, у відповідності з котрою кожен громадянин має право брати участь в управлінні країною. В статті 38 Конституції спеціально це право окремою стрічкою виписано. Той факт, що Конституцію слід виконувати, ні в кого сумнівів не викликає. Закон ОСНОВНИЙ.

Все, що йому суперечить, застосовуватись не може.

На виконання основного закону президент України видав Указ з красивою назвою - «Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості в формуванні та реалізації громадської політики». В преамбулі Указу так і сказано - Указ є гарантією конституційного права громадян на участь в управлінні державними справами. Указом доручено Кабінету Міністрів України забезпечити створення громадських рад при центральних та місцевих органах виконавчої влади і визначити їх повноваження.

На виконання Указу Президента України, Кабінет Міністрів України видає Постанову, котра так і зветься - «Деякі питання, які стосуються забезпечення участі громадськості в формуванні і реалізації державної політики».Все розписав там Кабмін. І повноваження громадських рад і навіть положення затвердив. Кожному - своє. Окреме положення для центрального органу виконавчої влади, окреме – для місцевого.

Що повинні робити в такій ситуації чиновники? Вони повинні «козирнути» і виконати Президентом і Кабміном написане. Але це за логікою. Та чиновники наші не дружать не лише з логікою, але й з Конституцією. Там для них, в статті 19, зрозумілою українською мовою написано – посадові особи діють лише способами, передбаченими законом. Не може чиновник діяти, як йому заманеться. Він повинен діяти так, як йому закон наказує.

Але тут неув’язочка вийшла – конфлікт інтересів. З Постанови Кабінету Міністрів випливає, що громадянин, який бажає реалізувати своє Конституційне право на управління країною, повинен звернутися до чиновника для зарахування його до громадської ради. Відмовити чиновник йому не може – Конституційні права громадян непорушні, можуть бути обмежені лише в умовах воєнного часу. Сортувати громадян, які бажають використати своє Конституційне право чиновник так само не в змозі – всі громадяни України рівні перед законом і користуються однаковими правами. Дозволити або заборонити громадянину реалізувати своє право чиновник не може. Але це на папері. А в житті інше. Ви уявляєте собі картину – громадська рада при підрозділі міліції, де порушення прав громадян давно стали нормою.

Допустити туди всіх бажаючих неможливо – міліції доведеться вчитись працювати за законом. Тому термінатор «помаранчевої» революції, який прийшов до влади під лозунгом рівності всіх перед законом Юрій Луценко видав наказ, в котрому ввів обмеження, ані Конституцією, ані Президентом, ані Кабінетом Міністрів не передбачені. Фактично наказ надав право міліцейським чиновникам на місцях обмежувати кількість членів громадської ради. Це єдине обмеження Конституційних прав громадян моментально перетворило наказ міністра на нормативно-правовий акт. Але виборсавшись з однієї пастки, міністр потрапив до іншої. Указом Президента України, фактично продубльованим відповідною Постановою Кабінету Міністрів, введено обов’язкову державну реєстрацію нормативно-правових актів. Нормативно-правовий акт, який не пройшов процедури реєстрації в Міністерстві юстиції України, не має жодної юридичної сили. Так проголошує закон. Але «правозахиснику» Юрію Луценку до закону справи немає. Своя рука - владика. І «легким порухом» цієї самої руки «термінатор» спрямовує свого незареєстрованого наказу для виконання в області. Строго кажучи, зареєструвати такий наказ міністр не може – наказ не пройде правової експертизи, оскільки права громадян на управління державою та рівність всіх перед законом явно порушуються.

Але це були лише «квіточки». Натхненні прикладом свого міністра, котрий так хвацько розправляється з Конституцією, регіональні начальники «від міліції» видали свої накази. Ми пам’ятаємо – застосувати положення про громадську раду, затверджене Кабінетом Міністрів не можна. Тому розробили своє. Той факт, що у місцевих міліцейських начальників, на відміну від міністра, взагалі відсутнє право видавати нормативно-правові акти генералів «на місцях» не збентежило. І вони ВИДАЛИ. При цьому видали ТАКЕ, що увійшло в суперечність не лише з актами Президента і Кабміну, але й з наказами власного міністра. Так, міністр зобов’язав начальників структурних підрозділів внутрішніх справ в областях особисто формувати склад громадських рад. Це положення міністерського наказу «стикується» з вимогами ст. 40 Конституції України та Законом України «Про звернення громадян», у відповідності з котрими розглядати заяви громадян повинні виключно посадові особи. Але якщо виконати наказ міністра, то за відмову громадянинові в реалізації його Конституційного права на управління країною відповідати доведеться генералу. Тому – хід конем. Нехай громадська рада сама себе призначає і формує. Не біда, що наказ міністра не виконаний. Не біда, що Конституційні права громадян порушені. Зате генерал не під ударом.

Тепер спробуємо прослідкувати шлях громадянина, котрий вирішив своїм Конституційним правом скористатися. Координацію діяльності громадських рад міністр поклав на спеціально створений інститут помічників міністра з прав людини. В помічники пішли колишні правозахисники, які бажають спробувати себе на ниві державного службовця. І справді – чому не спробувати. Зарплата, майбутня пенсія та високий статус представника міністра в регіоні. Координувати можна те, що є. і неможливо координувати те, чого немає. Якщо структура фактично замислена не для захисту громадянських прав, а для їх порушення, то й координація виходить відповідна.

Громадянину, який бажає взяти участь в діяльності громадської ради «координатор» радить написати заяву. І ось тут і розпочинається вікове беззаконня. Наказ міністра означає, що громадську раду формує начальник структурного підрозділу МВС. Значить, на чиє ім’я слід подібну заяву подати? Але це за логікою. Та щоб права громадян порушити, логіку порушити так само необхідно. Заяву радять писати до самої громадської ради. Хто дав право громадській раді формувати самому себе, невідомо. Єдиним «псевдодокументом» можна вважати наказ самого начальника міліції. Це йому міністр доручив формування. А він вирішив, що «не царська це справа».

А куди дивиться «координатор»? Наказ міністра йому добре відомий.

Та й в положенні, затвердженому Кабінетом Міністрів такі права громадських рад не прописані. А «координатору» на права громадян просто начхати. На хорошому пайку, переповнений усвідомленням власної значущості (представник міністра, як не як), «координатор» вже давно забув своє славетне «правозахисне» минуле. Попереду лише майбутнє. І правам громадян в ньому місця немає. Так що ж відбувається? Фактично генерал обласного значення за прямого потурання міністра і спрямованого ним «координатора» узурпував владу. Порушені чисельні положення Конституції, обмежені права громадян, цією Конституцією прописані. І нікого це не цікавить. Узурпація влади є кримінальним злочином. Чи не пора цих генералів до відповідальності притягати? А заодно й «координаторів». За пособництво.

Марк Бен-Наїм, газета «ПРАВДОШУКАЧ»

Переклад з російської здійснено сайтом «Стопком».




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов